42. Як «застій» суспільного життя позначився на розвитку укр. Культ.1960-80 рр?

43. Життя і творчість Марії Башкирцевої

Народилася Марія Костянтинівна Башкирцева 10 (23) листопада 1858 року в дворянській сім'ї. З ранніх літ у дівчинки проявилися виняткові здібності до малювання, танців, музики, співу. Першим її вчителем був відомий український художник В. Котербінський, що брав участь у розписах Володимирського собору в Києві.

Марія була ще маленькою, коли батьки розлучилися, і разом з матір'ю вона переїхала на її батьківщину в село Черняківку поблизу Чутового. Потім мати виїхала з 10 - річною дівчинкою і численним сімейством за кордон. Побувавши в Австрії, Німеччині, Швейцарії та Італії,родина Башкирцевих 1872 року зупинилася у Франції. Тут, у Ніцці, дівчинка починає вести щоденник, що став її супутником до останніх днів життя, а опублікований посмертно французькою мовою став визначною літературною працею – знаменитим "Щоденником" М. К. Башкирцевої.

Займаючись з приватними вчителями, обдарована Марія глибоко вивчає історію, літературу, філософію, природничі науки, чудово співає, грає на багатьох інструментах, працює з недитячою зосередженістю, прагне до самовдосконалення, дорожить кожною хвилиною життя. Одночасно займається мовами: крім російської та української, вільно володіє французькою, німецькою, англійською, італійською. А в 14 років вона вивчає ще й грецьку та латинську мови й читає в оригіналі Платона і Аристотеля. І це незважаючи на хворобу легень.

Чарівний голос Марії заслужив високої оцінки відомого у Франції професора - вокаліста Вартеля, який пророкував їй велике майбутнє співачки. Захоплюється дівчина й малюванням, хоча твердого рішення присвятити себе живописному мистецтву

1876 року Башкирцева здійснює поїздку на батьківщину, побувала в Гавронцях. Гостювала вона і в Диканському маєтку князя С. В. Кочубея. Чимало прекрасних місць побачила дівчина, подорожуючи по Європі, в Росії та Україні. Однак у Диканьці вона була вражена побаченим. "За красою саду, парку, споруд Диканька може суперничати з віллами Боргезе і Доріа в Римі... І це в Малоросії! Дуже шкода, що в світі навіть не підозрюють про існування цього місця", - з'являється запис у щоденнику, що залишається таким достовірним і на сьогодні.

Мальовнича природа з неповторними краєвидами, чудові пісні та звичаї рідного краю зачарували дівчину, відкрили їй джерела народного мистецтва. Перебування на батьківщині лишило глибокий слід у майбутньої художниці, сприяло формуванню демократичних та гуманістичних тенденцій її творчості.

Повернувшись до Франції, юна Марія відразу ж вступає до приватної Академії живопису Рудольфа Жюльєна в Парижі. І вже в першому навчальному році одержує на широкому академічному конкурсі велику медаль, випередивши своїх старшокурсників. Семирічний курс навчання у цьому престижному закладі вона завершує за 4 роки – і щороку її успіхи вінчає медаль. Її талантом захоплюються найвизначніші митці і шанувальники мистецтва Франції, про неї схвально пише критика, ім'я української "Мусі" стало модним в знаменитих паризьких салонах. Наша землячка стає постійним переможцем не лише на конкурсах Парижа, який був тоді своєрідним центром світового живопису, а й на загальнофранцузьких конкурсах, в яких брали участь і художники інших країн. Особливу увагу привертають її глибоко реалістичні полотна і складні художні композиції "Жінка читає книгу", "В майстерні Жюльєна", "Дощова парасолька", "Осінь", "Парижанка", "Усмішка дівчинки", "Святі жінки" та багато інших.

Мотиви рідного краю теж хвилюють обдаровану художницю. Вершиною ж художньої творчості Марії Башкирцевої стала її жанрова картина "Жан і Жак", відзначена у 1883 році в Національному салоні Парижа за найвищу майстерність і за соціальну сміливість, і так само оцінений пізніше "Мітинг", з виразною симпатією змальований з життя дітей бідняків паризької околиці.

Раніше невідома дівчина з-під Диканьки стала в Парижі уславленим майстром мистецтва і продовжувала створювати свої шедеври, незважаючи ні на втому, ні на безжалісний присуд лікарів. Хвороба її швидко прогресувала, Марія почала втрачати голос і слух. Та кожну хвилину свого життя вона підпорядковує улюбленій роботі. Пристрасть до живопису володіє художницею, хоча вона ясно усвідомлює, що жити залишається лічені дні.

Вона померла в розквіті слави 31 жовтня 1884 року і похована в Парижі на кладовищі Пассі. Лише кілька місяців пережив її тяжко хворий Бастьєн-Лепаж, брат якого на могилі художниці звів каплицю, що збереглася і дотепер.

Понад 150 картин, малюнків, ескізів і скульптур М. К. Башкирцевої було представлено в експозиції посмертної виставки її робіт 1885 року. Картини "Мітинг" і "Портрет натурниці" прямо з виставки були закуплені урядом для Люксембурзького музею. Згідно з давно прийнятим правилом там експонуються і зберігаються 10 років після смерті авторів їх художні твори, а потім кращі полотна передаються в знаменитий Лувр, де зібрано всю мистецьку гордість Франції. Згодом у Люксембурзький музей закуповується "Жан і Жак".

Марія Башкирцева – перша з вітчизняних художників, чиї роботи потрапили до найавторитетнішого музею Франції. Пізніше такої честі були удостоєні полотна російських художників Миколи Реріха та Леоніда Пастернака. Вона ж є і першою жінкою-художницею в світі, представленою у Луврі.