- •1. Споживачі готової продукції
- •2. Сировинна база
- •3. Вибір процесу збагачення
- •4. Вибір машинних класів.
- •5. Обробка вихідних даних.
- •5.1 Обробка ситового аналізу вугілля шахт Золоте і Кочегарка
- •5.2 Обробка результатів фракційного аналізу вугілля шахт «Золоте» і «Кочегарка»
- •5.3 Обробка результатів дробової флотації шламу
- •5.4 Теоретичний баланс продуктів збагачення
- •7. Технологічна частина
- •8.1 Розрахунок підготовчих операцій
- •8.2 Розрахунок основних операцій
- •8.3. Розрахунок заключної операції
- •10. Розрахунок водно-шламовї схеми
- •11. Баланс оборотної води
- •12. Відділення флотації
- •13. Вибір та обґрунтування параметрів процесу флотації
- •14. Технічний контроль відділення важкосередовищної сепарації.
- •15. Техніка безпеки та промислова санітарія
- •15.1 Промислова санітарія і правила безпеки
- •15.2. Протипожежні вимоги
- •Способи гасіння пожежі:
- •15. 3 Правіла техніки безпеки
- •15.4 Екологічні вимоги
11. Баланс оборотної води
Таблиця 11.22
Прихід |
м³/ч |
Розхід |
м³/ч |
Злив згущення W29 |
670,8 |
Мокре підготовче грохочення W0б |
577,7 |
Фільтрат W34 |
178,7 |
Відмивання магнетиту від концентрату |
30,9 |
Злив згущення W29 |
340,8 |
від промпродукту від відходів |
8,0 18,3 |
Фільтрат W38 |
39,9 |
Регулювання щільності Δ1 Регулювання щільності Δ2 Відсадка мілкого вугілля |
13,0 27,2 555,1 |
Разом |
1230,2 |
Разом |
1230,2 |
12. Відділення флотації
12.1 Згущення шламу
Для згущення шламу проймаємо згущувач з центральним приводом.
Визначаємо потрібну площу згущувача:
де: W – кількість вихідного живлення;
Wо – кількість рідкої фази у вихідному живленні;
Qо – кількість твердої фази у вихідному живленні;
ρ = 1,6 т/м3 – щільність шламу;
q = 1,2–1,5 м3/ч – удільна продуктивність згущувача по живленню.
Визначаємо діаметр згущувача:
Приймаються згущувач типу Ц–40 з центральним приводом.
Флотація
Для підготовки пульпі перед флотацією вибираємо високоефективний і високопродуктивний апарат кондиціювання пульпи АКП–1600.
Визначаємо число агрегатів:
де: W – кількість рідкої фази у вихідному живленні;
Wо – кількість рідкої фази у вихідному живленні;
Qо – кількість твердої фази у вихідному живленні;
ρ = 1,6 т/м3 – щільність шламу;
W1 – продуктивність 1-го агрегату АКП–1600 (м3/ч)
Розраховуємо кількість флотаційних машин типу МФУ–25:
де: К= 1,25 – коефіцієнт нерівномірного завантаження;
Q – кількість вихідного живлення;
n = 5 – відношення рідкого до твердого у вихідному живленні;
δ = 1,6 кг/м3 – щільність шламу;
К1 = 0,7 - коефіцієнт аерації;
n1 – число камер в флотаційній машині;
V – об’єм 1-ї камери;
t – час флотації, хв.
Піногасіння
Визначаємо число піногасників:
де: К2 = 0,5 – натиск аерації пінного продукту;
W – кількість вихідної пульпи;
13. Вибір та обґрунтування параметрів процесу флотації
Основними параметрами процесу флотації є:
характеристика вугілля;
характеристика флотаційної пульпи;
реагентний режим;
конструктивні особливості флотомашини.
У даному курсовому проекті приймаємо:
13.1 Зольність флотоконцентрату, Аd = 9%.
Обґрунтування: згідно практичним даним зольність флотоконцентрату залежить від марки вугілля: К: Ж - 8:9%; Г – 9:10%.
13.2 Зольність флотовідходів, Аd = 75%.
Обґрунтування: за даними практики коливається в межах 70–77%.
13.3 Зміст твердого в живленні флотації: 140 кг/м3.
Обґрунтування: відповідно до [1] стор. 35 вміст твердого в живленні залежить від марки вугілля і зольності живлення. Для марок Г, Д – 120-150%; для марок Ж, К, О, С, Т - 120–150%.
Роль, текуча задача стор 2005; з якою метою стор 2006–2012; правила промислової санітарії стор/ 471–477; економічна служба підприємства п. 14 стор 475–477.
13.4 Реагентный режим:
Розхід збирача - 1,2 кг/т
Розхід вспінювача - 20-200 г/т
Спосіб подачі реагентів – одноразовий та дробовий.
Обґрунтування: конспект 3–й курс.