Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Охорона праці та її постанова в дистанції сигналізації та зв'язку / Охорона праці та її постанова в дистанції сигналізації та зв'язку.doc
Скачиваний:
240
Добавлен:
08.08.2013
Размер:
3.11 Mб
Скачать

3.4 Порядок відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті

3.4.1 Загальні положення

Власник підприємства, управління або уповноважений їм орган (надалі – роботодавець) несе матеріальну відповідальність за збиток, заподіяний працівнику каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, зв’язаним з виконанням їм трудових обов’язків (надалі - ушкодження здоров’я), а також за моральний збиток, заподіяний потерпілому внаслідок фізичного чи психічного впливу небезпечних чи шкідливих умов праці.

Доказом провини роботодавця можуть бути:

  • акт про нещасний випадок на виробництві або акт про професійне захворювання;

  • висновок посадових осіб (органів), що здійснюють контроль і нагляд за охороною праці і дотриманням законодавства про працю, чи профспіл­кового органа щодо причин ушкодження здоров’я;

  • медичний висновок про професійне захворювання;

  • вирок або рішення суду, постанова прокурора, висновок органа дізнання чи попереднього слідства;

  • рішення про залучення винних осіб до адміністративної або дисциплінарної відповідальності;

  • рішення органів соціального страхування про відшкодування роботодавцем витрат на допомогу працівникові в разі тимчасової непрацездатності в зв’язку з ушкодженням здоров’я;

  • показання свідків і інші докази.

Відшкодування шкоди, заподіяного працівнику ушкодженням здоров’я (надалі – потерпілому) складається з:

  • виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності;

  • виплати у встановлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам сім’ї та утриманцям померлого);

  • компенсації витрат на медичну та соціальну допомогу (посилене харчування, протезування, сторонній догляд і т.п.).

За наявності факту моральної шкоди потерпілому відшкодовується моральна шкода.

Ступінь втрати працездатності визначається медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) у відсотках до професійної працездатності, яку потерпілий мав до ушкодження здоров’я. МСЕК встановлює обмеження рівня життєздатності потерпілого, причину, час настання і групу інвалідності в зв’язку з ушкодженням здоров’я, а також визначає необхідні види медичної і соціальної допомоги.

У разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди (одержання частини втраченого заробітку) мають особи, що знаходилися на утриманні померлого чи мали до дня його смерті право на одержання від нього утримування, а також дитина померлого, народжена після його смерті.

Такими особами є:

  • діти, що не досягли 16 років; вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти – до закінчення навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23 років;

  • жінки старше 55 років і чоловіки старше 60 років;

  • інваліди на час інвалідності;

  • один з батьків або дружина (чоловік) померлого або інший член сім’ї, якщо він не працює і доглядає за дітьми, братами, сестрами або онуками померлого, які не досягли 8 років.

  • неповнолітні діти, на утримування яких померлий виплачував або зобов’язаний був виплачувати аліменти, вважаються такими, що перебували на його утриманні.