5.7.2 Звільнення потерпілого від дії чинників, що травмують.

Надання допомоги потерпілому починається з моменту звільнення його від дії чинника, що травмує: відключення електроустановки; зняття напруги зі струмоведучих частин або звільнення від них потерпілого; виносу його з зони крокової напруги й ін.; виносу з небезпечної зони (загазованої, запиленої, підвищеної чи зниженої температури повітря й ін.); зупинки виробничого устаткування, машин і механізмів, що рухались; відключення пару або води; витягу з води; гасіння палаючого одягу й ін. При цьому надаючий допомогу повинен захистити себе від впливу того ж травмуючого фактора, застосовуючи відповідні засоби захисту.

Переносити потерпілого в інше місце необхідно тільки в тих випадках, коли йому чи особі, що робить допомогу, продовжує загрожувати небезпека, або коли надання допомоги на місці неможливо, наприклад, проведення зовнішнього масажу серця на опорі, щоглі, у колисці і т.п.

Звільнення від дії електричного струму. При враженні електричним струмом необхідно якнайшвидше звільнити потерпілого від дії струму, тому що від тривалості його дії на організм залежить важкість травми.

Дотик до струмоведучих частин, що знаходиться під напругою, викликає в більшості випадків мимовільне судорожне скорочення м’язів і загальне порушення, що може привести до порушення і навіть повному припиненню діяльності органів дихання і кровообігу. Якщо потерпілий тримає провід руками, його пальці стискуються так сильно, що визволити провід з його рук стає неможливим. Тому першою дією надаючого допомогу повинне бути швидке відключення тієї частини електроустановки, до якої дотикається потерпілий.

Відключити електроустановку можна за допомогою вимикача, рубильника чи іншого відключаючого апарата, а також шляхом зняття запобіжників, рознімання штепсельного з’єднання, створення штучного короткого замикання на повітряній лінії (ПЛ) "накидом" і т.п.

Якщо потерпілий знаходиться на висоті, то відключення установки і тим самим звільнення потерпілого від дії струму може викликати його падіння з висоти. У цьому випадку необхідно прийняти заходи для запобігання додаткових травм.

При відключенні установки може одночасно згаснути електричне світло, тому при відсутності денного освітлення необхідно забезпечити освітлення від іншого джерела (включити аварійне освітлення, акумуляторні ліхтарі і т.п. з урахуванням вибухо- та пожежонебезпеки приміщення), не затримуючи при цьому відключення установки і надання допомоги потерпілому.

Якщо відсутня можливість швидкого відключення електроустановки, то необхідно прийняти заходи до відділення потерпілого від струмоведучих частин, до яких він торкається. При цьому у всіх випадках надаючий допомогу не повинен торкатися до потерпілого без застосування належних запобіжних заходів, тому що це небезпечно для життя. Він повинен також стежити за тим, щоб самому не виявитися в контакті зі струмоведучою частиною чи під кроковою напругою, знаходячись у зоні розтікання струму замикання на землю.

При напрузі до 1000 В для звільнення потерпілого від струмоведучих частин або проводу варто скористатися канатом, ціпком, дошкою або будь-яким іншим сухим предметом, що не проводить електричний струм. Можна відтягнути потерпілого від струмоведучих частин за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла), наприклад за підлоги піджака або пальто, за комір, уникаючи при цьому дотику до розташованих поблизу металевих предметів і частин тіла потерпілого, не прикритих одягом. Можна відтягнути потерпілого за ноги, при цьому надаючий допомогу не повинен торкатися його взуття або одягу без надійної ізоляції своїх рук, тому що взуття й одяг можуть бути сирими і бути провідниками електричного струму. Для ізоляції рук надаючий допомогу, особливо якщо йому необхідно торкнутися тіла потерпілого, не прикритого одягом, повинен одягти діелектричні рукавиці або обмотати руку шарфом, надягти на неї сукняний кашкет, натягнути на руку рукав піджака чи пальто, накинути на потерпілого гумовий килим, прогумовану матерію (плащ) чи просто суху матерію. Можна також ізолювати себе, вставши на гумовий килим, суху дошку або будь-яку ізолюючу підстилку, згорток сухого одягу і т.п. При звільненні потерпілого від струмоведучих частин варто діяти однією рукою.

Якщо електричний струм проходить у землю через потерпілого, і він судорожно стискає в руці струмоведучий елемент (наприклад, провід), простіше перервати дію струму, відокремивши потерпілого від землі (підсунувши під нього суху дошку або відтягнувши ноги від землі мотузкою або одягом), дотримуючи при цьому зазначені вище запобіжні заходи, як стосовно самого себе, так і стосовно потерпілого. Можна також перерубати провід сокирою із сухою дерев’яною рукояткою, лопатою або зробити розрив, застосовуючи інструмент з ізолюючими рукоятками (гострозубці, пасатижі і т.п.). Можна скористатися інструментом без ізолюючої рукоятки, обернувши його рукоятку сухою матерією. Перерубувати необхідно провід кожної фази окремо, при цьому варто ізолювати себе від землі (стояти на сухих дошках, дерев’яних сходах і т.п.).

При напрузі вище 1000 В для відділення потерпілого від струмоведучих частин необхідно використовувати засоби захисту: надягти діелектричні рукавиці і боти та діяти штангою або ізолюючими кліщами, розрахованими на відповідну напругу.

Допомога при опіках. Опіки бувають термічні - викликані вогнем, парою, гарячими предметами і речовинами; хімічні - викликані кислотами і лугами, а також солями деяких важких металів, електричні - від впливу електричного струму чи електричної дуги.

За глибиною поразки всі опіки поділяються на чотири ступені: перша-почервоніння і набряк шкіри; друга - водяні міхури, третя - омертвіння поверхневих і глибоких шарів шкіри, четверта - обвуглювання шкіри, поразка м’язів, сухожилля і кісток.

При термічних і електричних опіках першого ступеня після ліквідації впливу на тіло людини небезпечного чинника (вогню, гарячої поверхні, гарячих рідин, газу чи пари і т.п.) потрібно поливати уражені ділянки тіла струменем холодної води або обкласти снігом на 15-20 хв. Це зменшує біль, а також час і ступінь перегріву тканин і запобігає їхній набряк.

При невеликих по площі опіках першого і другого ступенів потрібно накласти на опалену ділянку шкіри стерильну пов’язку, використовуючи бинт або марлю.

Роблячи допомогу потерпілому, щоб уникнути зараження не можна торкатися руками до опалених ділянок шкіри, змазувати їх мазями, жирами, оліями, вазеліном, присипати питною содою, крохмалем і т.п. Не можна розкривати міхури, видаляти мастику, що пристала до обпаленого місця, каніфоль чи інші смолисті речовини, тому, що видаляючи їх, легко можна зняти обпалену шкіру і тим самим створити сприятливі умови для зараження рани.

Одяг і взуття з обпаленого місця не можна зривати, а необхідно розрізати ножицями й обережно зняти. Якщо обгорілі шматки одягу прилипли до обпаленої ділянки шкіри, то поверх них варто накласти стерильну пов’язку і направити потерпілого до лікувального закладу.

При важких і великих опіках потерпілого необхідно, не роздягаючи, загорнути у чисте простирадло або тканину, вкрити потепліше, дати одну-дві таблетки анальгіну чи амідопірину, напоїти теплим чаєм, і створити спокій до прибуття лікаря.

Обпалене обличчя необхідно закрити стерильною марлею.

При перших ознаках шоку, коли потерпілий різко блідне, подих у нього стає поверхневий і частий, пульс ледь прощупується, необхідно терміново дати йому випити 20 крапель настойки валеріани.

При опіках очей варто робити холодні примочки з розчину борної кислоти (половина чайної ложки кислоти на 1 склянку води) і негайно направити потерпілого до лікаря.

Допомога при отруєнні. При отруєнні газами, у тому числі ацетиленом, чадним і природним газами, парами бензину і т.п., з’являється головний біль, "стукіт у скронях", "дзенькіт у вухах", загальна слабість, запаморочення, посилене серцебиття, нудота і блювота. При сильному отруєнні з’являються сонливість, апатія, байдужність, а при важкому отруєнні - збуджений стан з безладними рухами, порушення дихання, розширення зіниць.

При всіх отруєннях варто негайно вивести чи винести потерпілого з загазованої зони, розстібнути одяг, що стискає подих, забезпечити приплив свіжого повітря, укласти потерпілого, піднявши ноги, розтерти тіло, укрити потепліше, давати нюхати нашатирний спирт.