4. Гігієна праці та виробнича санітарія

4.1 Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії на залізничному транспорті

Гігієна праці і виробнича санітарія вивчає професійні шкідливі виробничі чинники, що виникають у виробничих обставинах, з метою розробки і реалізації профілактичних заходів для забезпечення безпечних умов праці.

Гігієна працівивчає вплив виробничого середовища на здоров’я працюючих і на цій основі розробляє санітарні норми, гранично допустимі концентрації (ГДК) і інші нормативні документи.

Виробнича санітаріяздійснює шляхом санітарного нагляду реалізацію гігієнічних норм, правил, інструкцій і т.д.

Фізіологія працівивчає зміни, що відбуваються в організмі працюючого під впливом процесу праці і зовнішнього середовища.

Захворювання, що виникають у результаті несприятливого впливу на організм працюючого професійно-виробничих чинників, називаються професійними хворобами. На залізничному транспорті до них відносяться: вібраційна хвороба, зниження слуху, перенапруга нервово-м’язового апарата й інші.

Вивчаючи професійні шкідливості, особливості технологічних процесів, санітарні умови праці, необхідно розробляти рекомендації, що виключали б можливість несприятливого впливу виробничо-професійних чинників і факторів зовнішнього середовища на організм працюючих.

Основна мета гігієни праці полягає в тому, щоб вивчити вплив процесу праці на здоров’я і працездатність людини. Велику роль у вивченні цього процесу відіграють фізіологія і психологія праці. Найважливішими задачами фізіології праці є розробка найбільш раціональних трудових прийомів, що забезпечують збереження працездатності і зниження стомлення, а отже, підвищення продуктивності праці; наукове обґрунтування і рекомендації щодо режиму праці і відпочинку працюючих, раціоналізація робочого місця і т.д.

За складністю роботу прийнято поділяти на легку, середню, важку і дуже важку. У залежності від інтенсивності фізичної роботи відбуваються енерговитрати, які прийнято вимірювати в кілоджоулях (кДж). При легкій роботі кількість енергії, що затрачується людиною на добу, дорівнює 525-620 кДж, при середній 645-668, важкій 860-995 і дуже важкій 1055-1433. Показники енерговитрат частково використовують для порівняльної оцінки важкості праці, враховують при механізації трудових процесів. Крім важкості праці на фізіологічний стан працюючого дуже впливають психоемоційне навантаження або психологічна напруженість, що особливо характерно для більшості залізничних професій, пов’язаних прямо або побічно з безпекою руху поїздів.

Психологія працівивчає психологічні особливості різних видів трудової діяльності людини. На підставі вивчення закономірностей у психологічній діяльності людини розробляються заходи і методи оцінки професійної придатності працівника, формування його професійної спрямованості, раціоналізації робочої обстановки і робочого місця та ін. Психологічна важкість праці враховується при автоматизації процесів праці багатьох працівників залізничного транспорту: локомотивних бригад, диспетчерського апарата й інших ведучих професій.

Автоматизація і механізація процесів праці дозволяють знизити стомлюваність працівників у процесі виконання роботи. Стомлення – це фізіологічний стан організму, що характеризується підвищеною кількістю еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну, зменшенням змісту цукру в крові, підвищенням молочної кислоти в м’язах, зниженням продуктивності праці (небажанням продовжувати роботу). Поява і розвиток стомлення пов’язані з функціональними змінами, що виникають у центральній нервовій системі, з гальмівними процесами в корі головного мозку. Важливе місце в попередженні та зниженні стомлення займає фізіологічно обґрунтоване чергування режиму праці і відпочинку, фізичної і розумової праці, використання виробничої гімнастики.

В даний час на залізничному транспорті різко збільшується число масових професій, пов’язаних з розумовою діяльністю. Це обумовлено широким впровадженням автоматизованих робочих місць, технічною модернізацією систем автоматичного управління рухом поїздів, створенням єдиних комплексних центрів диспетчерського управління всіма технологічними процесами на залізничному транспорті. Багато працівників протягом робочого дня повинні сприймати великий обсяг інформації, швидко і точно на неї реагувати. Для попередження стомлення і підвищення працездатності осіб, зайнятих розумовою діяльністю, велике значення має найбільш раціональний режим та граничний обсяг інформації, що може сприйматися працівником, а також правильна організація робочого місця і режиму праці і відпочинку. Важлива роль у цьому належить комплексній оцінці гігієнічних умов виробничого середовища, важкості і напруженості праці.

Для всебічної гігієнічної характеристики кожного виду праці з метою його оздоровлення, полегшення і раціоналізації, тобто з метою усунення всіх несприятливих чинників, потрібна комплексна оцінка гігієнічних умов виробничого середовища, важкості і напруженості праці.

У залежності від чинників і їхньої кількісної характеристики будь-який різновид праці може бути віднесений до тієї чи іншої категорії по гігієнічних умовах, фізичній важкості і нервово-емоційній напруженості. Для цієї мети розроблена гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості процесу праці (далі - Гігієнічна класифікація).

Гігієнічна класифікація призначена для:

• гігієнічної оцінки існуючих умов та характеру праці на робочих місцях;

• атестації робочих місць;

• санітарно-гігієнічної експертизи виробничих об’єктів;

• санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих підприємств;

• встановлення пріоритетності в проведенні оздоровчих заходів;

• розробки рекомендацій для профвідбору, профпридатності;

• створення бази даних про умови праці на рівні підприємства, району, міста, регіону, країни.

В Гігієнічній класифікації застосовуються наступні поняття:

умови праці –сукупність чинників виробничого середовища та процесу праці, які впливають на здоров’я та працездатність людини в процесі її професійної діяльності;

шкідливий виробничий чинник– чинник процесу праці та виробничого середовища, вплив якого на організм людини в певних умовах може призвести до захворювання або зниження працездатності;

небезпечний виробничий чинник– чинник процесу праці та виробничого середовища, вплив якого на організм людини в певних умовах може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров’я;

важкість (тяжкість) праці– характеристика трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залучення до роботи м’язів і відображає фізіологічні витрати внаслідок навантаження;

напруженість праці- характеристика процесу праці, що відображає переважне навантаження на центральну нервову систему;

безпечні умови праці– умови праці, при яких немає впливу шкідливих і небезпечних виробничих чинників на працюючих або їх рівні не перевищують гігієнічні нормативи.

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці за ступенем шкідливості та небезпечності розподіляються на 4 класи:

1 клас – оптимальні умови праці – такі умови, при яких зберігається не лише здоров’я, а й створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності.

2 клас – допустимі умови праці – такі умови, що характеризуються рівнями чинників виробничого середовища та процесу праці, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку;

3 клас – шкідливі умови праці – такі умови, що характеризуються наявністю шкідливих виробничих чинників, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його нащадків.

Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та враженості організму працюючих поділяються на 4 ступені:

• 1 ступінь (3.1) – умови праці, що характеризуються такими відхиленнями від гігієнічних нормативів, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань та найчастіше сприяють зростанню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.

• 2 ступінь (3.2) – умови праці, що характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища та процесу праці, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, що приводять у більшості випадків до зростання захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, підвищення частоти загальної захворюваності, появи окремих ознак професійної патології.

• 3 ступінь (3.3) – умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих чинників виробничого середовища та процесу праці, які приводять до підвищення рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та розвитку, як правило, початкових стадій професійних захворювань.

• 4 ступінь (3.4) – умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих чинників виробничого середовища, які здатні призводити до розвитку виражених форм професійних захворювань, значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.

4 клас – небезпечні (екстремальні) умови праці – такі умови, що характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

Для гігієнічної оцінки існуючих умов та визначення класу умов праці, на робочих місцях розроблені класифікаційні таблиці залежно від вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони, при роботі з біологічним чинником, залежно від рівня шуму, вібрації, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях, при дії електромагнітного випромінювання, за показниками мікроклімату, за показниками важкості, напруженості та інших чинників процесу праці.

Загальна оцінка умов праці проводиться таким чином: на підставі результатів вимірювань оцінюються умови праці для окремих чинників відповідно до класифікаційних таблиць. Результати заносяться до узагальнюючої таблиці. Загальна оцінка умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності встановлюється за найвищим класом та ступенем шкідливості. При скороченні часу контакту з шкідливими чинниками (захист часом) умови праці можуть бути оцінені як менш шкідливі.

Як приклад, приведена повна класифікаційна таблиця для визначення класу умов праці за показниками напруженості процесу праці (додаток Д).

Оцінка напруженості праці базується на аналізі трудової діяльності та її структури, що визначаються шляхом хронометражних спостережень протягом всього робочого дня, тижня і т.д. Аналіз заснований на обліку всього комплексу виробничих чинників (стимулів, подразників), що створюють передумови для визначення несприятливих нервово-емоційних станів (перенапруження).

Деякі гігієнічні умови виробничого середовища і режимів праці, характерних для працівників дистанцій сигналізації та зв’язку, вибірково наведені у скороченому вигляді в таблиці 1.

Таблиця 1 - Гігієнічні умови виробничого середовища і режимів праці

Показник (чинник)	Категорія умов праці (клас умов праці)
	Оптимальні	Допустимі	Шкідливі	Екстремальні
1	2	3	4	5
Мікроклімат	Оптимальні рівні метеорологічних чинників	Допустимі рівні метеорологічних чинників	Відхилення температури повітря від допустимих значень
			до +10^0С від верхньої границі і до -10^0С від нижньої границі	більше +10^0С від верхньої границі і більше -10^0С від нижньої границі
Освітленість	На рівні санітарних нормативів	Нижче рівня санітарних нормативів, %
		до 25	26-75	більше ніж 75
Ритм праці	Вільний	Регламентований	-	-
Тривалість і чередування змін	Ранкові зміни 7-8 г	Дві зміни 7-8 г без нічних	Робота з нічними змінами	Нерегулярним чередуванням змін; 24-х часові чергування без права сну
Максимальна вага переміщува- ного вантажу, кг	До 5	6-10	11-30	Більше 30
Рухливість за зміну	-	До 8 км	До 15 км	Більше 15 км