11.4. Матеріали і напівфабрикати із деревини

Круглі ділові лісоматеріали листяних і хвойних порід призначаються для розпилювання і стругання, лущення, виробництва целюлози і деревинної маси, а також для використання у круглому вигляді.

Пиломатеріали і заготовки виробляють із деревини хвойних і листяних порід. Пиломатеріали одержують шляхом розпилювання вздовж вісі стовбура круглих лісоматеріалів. Заготовками називають дошки і бруски, вирізані відповідно до габаритів необроблених деталей із припусками на усихання, стругання і торцювування.

Лущений шпон виготовляють із деревини беріз, вільхи, клена, ясеня, кедра і модрини. Із нього виготовляють шарувату, клеєну деревину, а також застосовують для облицювання поверхні виробів із дерева.

Паркетні дошки складаються із паркетних планок, наклеєних за малюнком на основу з рейок.

Міцність склеювання – важливий показник якості клею. Суть методу полягає у визначенні навантаження, необхідного для руйнування клеєного шва, що з’єднує два бруска деревини.

Розділ 12. Скло. Властивості та застосування

12.1. Загальні відомості

Скло – твердотілий стан аморфних речовин. Аморфні речовини, в тому числі оптичні матеріали, переходять у склоподібний стан за температур нижче температури скловання. Скло може бути отримане шляхом охолодження розплавів, так щоб минути кристалізацію. Практично будь-яка речовина із розплавленого стану може перейти в склоподібний стан. Щоб отримати металеве скло необхідна швидкість охолодження 100000–1000000 К/с. Скло може бути отримане також шляхом аморфізації кристалічних речовин. Як правило, скло отримують із переохолодженого розчину. До склоутворюючих відносять неорганічні речовини, які за охолодження розчину не кристалізуються та зберігають аморфну будову. В залежності від основної склоутворючої речовини, скло буває:

• оксидне (селікатне, кварцове, германатне, фосфатне, боратне);

• фторидне;

• сульфідне.

Базовий метод отримання селікатного скла ґрунтується на плавленні суміші кварцевого піску (SiO₂), соди (Na₂CO₃) та вапна (CaO). В результаті утворюється хімічний комплекс зі складом (Na₂O·CaO·6SiO₂). Кварцове скло отримують плавленням кремнеземної сировини високої чистоти (гірський кришталь). Його хімічна формула SiO₂ (може бути природного походження).

Оптичне скло застосовують для виготовлення лінз, призм, кюветів. Розрізняють три головних види скла:

- содово-вапнякове (1Na₂O·1CaO· 6SiO₂),

- калійно-вапнякове (1К₂O: 1CaO: 6SiO₂),

- калійно-свинцеве (1К₂O: 1PbO: 6SiO₂).

В якості головної складової в склі міститься 70–75 % оксиду кремнію (SiO₂), що утворюється з кварцового піску за умов відповідної ґрануляції та чистоти від інших домішок.

Другий компонент – оксид кальцію CaO. Надає склу хімічної стійкості та збільшує його блиск (для скла ця речовина використовується у вигляді вапна). В стародавні часи використовувалися морські мушлі або попіл деревини.

Наступним компонентом скла є луги у вигляді оксиду натрію (Na₂O) або оксиду калію (К₂O); їх частка складає 16–17 %. У скло вони потрапляють у вигляді соди (Na₂CO₃) та вапняку (K₂CO₃), які за високих температур легко розкладаються на окисли.