- •Матеріалознавство
- •Передмова
- •Умови роботи обладнання переробної промисловості
- •Розділ 1. Матеріалознавство. Особливості атомно-кристалічної будови металів
- •1.2. Метали, особливості атомно-кристалічної будови
- •1.3. Поняття про ізотропію і анізотропію
- •1.4. Алотропія, або поліморфні перетворення
- •1.5. Магнітні перетворення
- •Розділ 2. Будова реальних металів. Дефекти кристалічної будови
- •2.1. Дефекти кристалічної структури
- •2.2. Дислокація, її утворення та види
- •Розділ 3. Кристалізація металів. Методи дослідження металів
- •3.1. Механізм та закони кристалізації металів
- •3.2. Будова металевого злитку
- •3.3. Методи дослідження металів: структурні і фізичні
- •3.4. Визначення хімічного складу
- •3.5. Вивчення структури
- •3.6. Фізичні методи дослідження
- •Розділ 4. Загальна теорія сплавів. Будова, кристалізація і властивості сплавів. Діаграма стану
- •4.1. Поняття про сплави і методи їх отримання
- •4.2. Особливості будови, кристалізації і властивостей сплавів: механічних сумішей, твердих розчинів, хімічних сполук
- •4.3. Класифікація сплавів твердих розчинів
- •Розділ 5. Механічні та експлуатаційні властивості металів
- •5.1. Механічні властивості і способи визначення їх кількісних характеристик: твердість, в'язкість, втомна міцність
- •5.2. Експлуатаційні властивості
- •Розділ 6. Залізовуглецеві сплави. Діаграма стану «залізо – вуглець»
- •6.1. Залізовуглецеві сплави
- •6.2. Компоненти і фази залізовуглецевих сплавів
- •6.3. Структури залізовуглецевих сплавів
- •Розділ 7. СталІ. Класифікація і маркування сталей
- •7.1. Вплив вуглецю і домішок на властивості сталей
- •7.2. Призначення легуючих елементів та їх розподіл у сталях
- •7.3. Класифікація і маркування сталей
- •Розділ 8. Чавуни. Будова, властивості, класифікація і маркування чавунів
- •8.1. Класифікація чавунів
- •8.2. Будова, властивості, класифікація і маркування сірих чавунів
- •8.3. Високоміцний чавун із кулькоподібним графітом
- •8.4. Ковкий чавун
- •Розділ 9. Кольорові метали і сплави на їх основі
- •9.1. Титан і його сплави
- •9.2. Алюміній і його сплави
- •9.3. Магній і його сплави
- •9.4. Мідь і її сплави
- •Розділ 10. Пластмаси й їх класифікація, властивість і галузь застосування
- •10.1. Загальні відомості про пластмаси й їх класифікація
- •10.2. Термопластичні пластмаси
- •10.3. Термореактивні пластмаси
- •10.4. Синтетичні еластоміри, каучук, гума
- •Розділ 11. Деревина та її властивості
- •11.1. Загальні відомості
- •11.2. Будова дерев. Види деревини
- •11.3. Фізичні і механічні властивості деревини
- •11.4. Матеріали і напівфабрикати із деревини
- •Розділ 12. Скло. Властивості та застосування
- •12.1. Загальні відомості
- •12.2. Технологія отримання скла
- •12.3. Марки скла
- •12.4. Властивості скла
- •12.5. Види скла за призначенням
- •Протипожежне скло – армоване скло. Розділ 13. Практичне застосування матеріалів у харчовій і переробній промисловостЯх
- •13.1. Вироби з чорних та кольорових металів
- •13.2. Неметалеві матеріали в переробній промисловості
- •13.3. Екологічна небезпека матеріалів у переробній промисловості
- •Організація та методика проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота 2 металографічний аналіз металів та сплавів
- •Лабораторна робота 3 вивчення структури сталей та чавунів
- •Лабораторна робота 4 вивчення мікроструктури кольорових металів та сплавів
- •Лабораторна робота 5 вивчення властивостей пластмас
- •Лабораторна робота 6 Вивчення властивостей деревини
- •6.2. Будова деревини
- •6.2.1. Макроструктура
- •6.2.2. Мікроструктура
- •6.3. Фізико-механічні властивості
- •6.3.1. Визначення вологості деревини прискореним методом
- •6.3.2. Визначення середньої густини деревини
- •6.3.3. Визначення граничної міцності за стискання
- •6.3.4. Визначення граничної міцності за згинання
- •6.4. Контрольні запитання для захисту роботи
11.4. Матеріали і напівфабрикати із деревини
Круглі ділові лісоматеріали листяних і хвойних порід призначаються для розпилювання і стругання, лущення, виробництва целюлози і деревинної маси, а також для використання у круглому вигляді.
Пиломатеріали і заготовки виробляють із деревини хвойних і листяних порід. Пиломатеріали одержують шляхом розпилювання вздовж вісі стовбура круглих лісоматеріалів. Заготовками називають дошки і бруски, вирізані відповідно до габаритів необроблених деталей із припусками на усихання, стругання і торцювування.
Лущений шпон виготовляють із деревини беріз, вільхи, клена, ясеня, кедра і модрини. Із нього виготовляють шарувату, клеєну деревину, а також застосовують для облицювання поверхні виробів із дерева.
Паркетні дошки складаються із паркетних планок, наклеєних за малюнком на основу з рейок.
Міцність склеювання – важливий показник якості клею. Суть методу полягає у визначенні навантаження, необхідного для руйнування клеєного шва, що з’єднує два бруска деревини.
Розділ 12. Скло. Властивості та застосування
12.1. Загальні відомості
Скло – твердотілий стан аморфних речовин. Аморфні речовини, в тому числі оптичні матеріали, переходять у склоподібний стан за температур нижче температури скловання. Скло може бути отримане шляхом охолодження розплавів, так щоб минути кристалізацію. Практично будь-яка речовина із розплавленого стану може перейти в склоподібний стан. Щоб отримати металеве скло необхідна швидкість охолодження 100000–1000000 К/с. Скло може бути отримане також шляхом аморфізації кристалічних речовин. Як правило, скло отримують із переохолодженого розчину. До склоутворюючих відносять неорганічні речовини, які за охолодження розчину не кристалізуються та зберігають аморфну будову. В залежності від основної склоутворючої речовини, скло буває:
оксидне (селікатне, кварцове, германатне, фосфатне, боратне);
фторидне;
сульфідне.
Базовий метод отримання селікатного скла ґрунтується на плавленні суміші кварцевого піску (SiO2), соди (Na2CO3) та вапна (CaO). В результаті утворюється хімічний комплекс зі складом (Na2O·CaO·6SiO2). Кварцове скло отримують плавленням кремнеземної сировини високої чистоти (гірський кришталь). Його хімічна формула SiO2 (може бути природного походження).
Оптичне скло застосовують для виготовлення лінз, призм, кюветів. Розрізняють три головних види скла:
- содово-вапнякове (1Na2O·1CaO· 6SiO2),
- калійно-вапнякове (1К2O: 1CaO: 6SiO2),
- калійно-свинцеве (1К2O: 1PbO: 6SiO2).
В якості головної складової в склі міститься 70–75 % оксиду кремнію (SiO2), що утворюється з кварцового піску за умов відповідної ґрануляції та чистоти від інших домішок.
Другий компонент – оксид кальцію CaO. Надає склу хімічної стійкості та збільшує його блиск (для скла ця речовина використовується у вигляді вапна). В стародавні часи використовувалися морські мушлі або попіл деревини.
Наступним компонентом скла є луги у вигляді оксиду натрію (Na2O) або оксиду калію (К2O); їх частка складає 16–17 %. У скло вони потрапляють у вигляді соди (Na2CO3) та вапняку (K2CO3), які за високих температур легко розкладаються на окисли.