- •Матеріалознавство
- •Передмова
- •Умови роботи обладнання переробної промисловості
- •Розділ 1. Матеріалознавство. Особливості атомно-кристалічної будови металів
- •1.2. Метали, особливості атомно-кристалічної будови
- •1.3. Поняття про ізотропію і анізотропію
- •1.4. Алотропія, або поліморфні перетворення
- •1.5. Магнітні перетворення
- •Розділ 2. Будова реальних металів. Дефекти кристалічної будови
- •2.1. Дефекти кристалічної структури
- •2.2. Дислокація, її утворення та види
- •Розділ 3. Кристалізація металів. Методи дослідження металів
- •3.1. Механізм та закони кристалізації металів
- •3.2. Будова металевого злитку
- •3.3. Методи дослідження металів: структурні і фізичні
- •3.4. Визначення хімічного складу
- •3.5. Вивчення структури
- •3.6. Фізичні методи дослідження
- •Розділ 4. Загальна теорія сплавів. Будова, кристалізація і властивості сплавів. Діаграма стану
- •4.1. Поняття про сплави і методи їх отримання
- •4.2. Особливості будови, кристалізації і властивостей сплавів: механічних сумішей, твердих розчинів, хімічних сполук
- •4.3. Класифікація сплавів твердих розчинів
- •Розділ 5. Механічні та експлуатаційні властивості металів
- •5.1. Механічні властивості і способи визначення їх кількісних характеристик: твердість, в'язкість, втомна міцність
- •5.2. Експлуатаційні властивості
- •Розділ 6. Залізовуглецеві сплави. Діаграма стану «залізо – вуглець»
- •6.1. Залізовуглецеві сплави
- •6.2. Компоненти і фази залізовуглецевих сплавів
- •6.3. Структури залізовуглецевих сплавів
- •Розділ 7. СталІ. Класифікація і маркування сталей
- •7.1. Вплив вуглецю і домішок на властивості сталей
- •7.2. Призначення легуючих елементів та їх розподіл у сталях
- •7.3. Класифікація і маркування сталей
- •Розділ 8. Чавуни. Будова, властивості, класифікація і маркування чавунів
- •8.1. Класифікація чавунів
- •8.2. Будова, властивості, класифікація і маркування сірих чавунів
- •8.3. Високоміцний чавун із кулькоподібним графітом
- •8.4. Ковкий чавун
- •Розділ 9. Кольорові метали і сплави на їх основі
- •9.1. Титан і його сплави
- •9.2. Алюміній і його сплави
- •9.3. Магній і його сплави
- •9.4. Мідь і її сплави
- •Розділ 10. Пластмаси й їх класифікація, властивість і галузь застосування
- •10.1. Загальні відомості про пластмаси й їх класифікація
- •10.2. Термопластичні пластмаси
- •10.3. Термореактивні пластмаси
- •10.4. Синтетичні еластоміри, каучук, гума
- •Розділ 11. Деревина та її властивості
- •11.1. Загальні відомості
- •11.2. Будова дерев. Види деревини
- •11.3. Фізичні і механічні властивості деревини
- •11.4. Матеріали і напівфабрикати із деревини
- •Розділ 12. Скло. Властивості та застосування
- •12.1. Загальні відомості
- •12.2. Технологія отримання скла
- •12.3. Марки скла
- •12.4. Властивості скла
- •12.5. Види скла за призначенням
- •Протипожежне скло – армоване скло. Розділ 13. Практичне застосування матеріалів у харчовій і переробній промисловостЯх
- •13.1. Вироби з чорних та кольорових металів
- •13.2. Неметалеві матеріали в переробній промисловості
- •13.3. Екологічна небезпека матеріалів у переробній промисловості
- •Організація та методика проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота 2 металографічний аналіз металів та сплавів
- •Лабораторна робота 3 вивчення структури сталей та чавунів
- •Лабораторна робота 4 вивчення мікроструктури кольорових металів та сплавів
- •Лабораторна робота 5 вивчення властивостей пластмас
- •Лабораторна робота 6 Вивчення властивостей деревини
- •6.2. Будова деревини
- •6.2.1. Макроструктура
- •6.2.2. Мікроструктура
- •6.3. Фізико-механічні властивості
- •6.3.1. Визначення вологості деревини прискореним методом
- •6.3.2. Визначення середньої густини деревини
- •6.3.3. Визначення граничної міцності за стискання
- •6.3.4. Визначення граничної міцності за згинання
- •6.4. Контрольні запитання для захисту роботи
12.2. Технологія отримання скла
Необхідна температура плавлення скла становить 1450 oС, а робоча температура – 1100–1200 oС.
Плавлення скла складається з двох етапів:
спікання склеєних утворень (фритів);
переплавка фритів та утворення якісного скла.
Для підвищення якості та довговічності скляних виробів проводять їх нагрівання до температури розм’якшення скла з наступним повільним охолодженням.
Дефекти, що утворюються під час виробництва скла: камені, пухирці, мошка, димки, свили, напруження.
Камені – мілкі непрозорі частинки, що відділилися від плавильного горщику під час варки скла або нерозплавлені частинки шихти.
Пухирці утворюються в процесі варки скла у зв’язку із виділенням газів складовими частинами шихти. Пухирці створюють світлорозсіювання та деяку втрату прозорості.
Мошка – накопичення в одному місці великої кількості дрібних пухирців, що займають значну частину його об’єму.
Димки – вид павутини або легкої хвилеподібної димки в середовищі скла. Утворюється від спікання складок.
Свили – прозорі полоски в склі, що утворюються внаслідок неоднакового показнику заломлення світлового променя.
Напруження виникають внаслідок неоднорідності скла, що утворюється в результаті нерівномірного охолодження у процесі виготовлення та підвищеного тиску під час закріплення скла в оправах.
12.3. Марки скла
Більшість країн мають свої стандарти на листове скло та склопакети. Інші види будівельного скла випускаються за стандартами фірм-виробників. Незважаючи на однакове маркування, скло різних підприємств розрізняється за своїми фізичними та оптичними властивостями і в цілому за якістю.
Загальне правило для марок М1-М6: чим нижча цифра в марці скла, тим вища його якість, менше дефектів на одиницю площі, більша якість і відповідність конструкції, кращі його фізичні й оптичні властивості. На листове скло М1-М5 існує ГОСТ 111-90. Цей стандарт розповсюджується на листове скло, призначене для оснащення конструкцій та використовується для транспортних засобів.
М1 застосовується для виготовлення високоякісних дзеркал, вітрового скла легкових автомобілів. Використовується покращене скло товщиною 2–6 мм.
М2 застосовується для виготовлення дзеркал загального призначення, безпечного скла, в тому числі і для транспортних засобів (2–6 мм).
М3 застосовується для виготовлення декоративних дзеркал, комплектуючих до меблів. Безпечне скло і конструкції для транспорту виготовляють із віконного полірованого скла (2–6 мм).
М4 застосовується для високоякісного остеклення прозорих конструкцій, виготовлення виробів для меблів, безпечного скла для транспортних засобів.
М5 застосовується для остеклення прозорих конструкцій, виготовлення деталей для меблів, безпечного скла та сільськогосподарських і тихохідних машин.
М6 застосовується для остеклення прозорих конструкцій, виконаного неполірованим склом (2–6 мм). Таке скло має назву «тепличне», так як придатне для остеклення приміщень із мінімальними вимогами до якості скла, застосовується в остекленні теплиць у зв’язку з низькою вартістю.
М7 застосовується для виготовлення вітринного полірованого скла товщиною 6,5–12 мм (із нього виготовляють високоякісні вітрини).
ТР – «тверді» розміри. Скло виготовляється і постачається за специфікацією споживача.
СВР – вільні розміри. Скло виготовляється та постачається в заводському асортименті.
М5-ТР 1600х1300х4 ГОСТ 111-90. В оптових поставках дозволяється 2 % склобою.