- •Матеріалознавство
- •Передмова
- •Умови роботи обладнання переробної промисловості
- •Розділ 1. Матеріалознавство. Особливості атомно-кристалічної будови металів
- •1.2. Метали, особливості атомно-кристалічної будови
- •1.3. Поняття про ізотропію і анізотропію
- •1.4. Алотропія, або поліморфні перетворення
- •1.5. Магнітні перетворення
- •Розділ 2. Будова реальних металів. Дефекти кристалічної будови
- •2.1. Дефекти кристалічної структури
- •2.2. Дислокація, її утворення та види
- •Розділ 3. Кристалізація металів. Методи дослідження металів
- •3.1. Механізм та закони кристалізації металів
- •3.2. Будова металевого злитку
- •3.3. Методи дослідження металів: структурні і фізичні
- •3.4. Визначення хімічного складу
- •3.5. Вивчення структури
- •3.6. Фізичні методи дослідження
- •Розділ 4. Загальна теорія сплавів. Будова, кристалізація і властивості сплавів. Діаграма стану
- •4.1. Поняття про сплави і методи їх отримання
- •4.2. Особливості будови, кристалізації і властивостей сплавів: механічних сумішей, твердих розчинів, хімічних сполук
- •4.3. Класифікація сплавів твердих розчинів
- •Розділ 5. Механічні та експлуатаційні властивості металів
- •5.1. Механічні властивості і способи визначення їх кількісних характеристик: твердість, в'язкість, втомна міцність
- •5.2. Експлуатаційні властивості
- •Розділ 6. Залізовуглецеві сплави. Діаграма стану «залізо – вуглець»
- •6.1. Залізовуглецеві сплави
- •6.2. Компоненти і фази залізовуглецевих сплавів
- •6.3. Структури залізовуглецевих сплавів
- •Розділ 7. СталІ. Класифікація і маркування сталей
- •7.1. Вплив вуглецю і домішок на властивості сталей
- •7.2. Призначення легуючих елементів та їх розподіл у сталях
- •7.3. Класифікація і маркування сталей
- •Розділ 8. Чавуни. Будова, властивості, класифікація і маркування чавунів
- •8.1. Класифікація чавунів
- •8.2. Будова, властивості, класифікація і маркування сірих чавунів
- •8.3. Високоміцний чавун із кулькоподібним графітом
- •8.4. Ковкий чавун
- •Розділ 9. Кольорові метали і сплави на їх основі
- •9.1. Титан і його сплави
- •9.2. Алюміній і його сплави
- •9.3. Магній і його сплави
- •9.4. Мідь і її сплави
- •Розділ 10. Пластмаси й їх класифікація, властивість і галузь застосування
- •10.1. Загальні відомості про пластмаси й їх класифікація
- •10.2. Термопластичні пластмаси
- •10.3. Термореактивні пластмаси
- •10.4. Синтетичні еластоміри, каучук, гума
- •Розділ 11. Деревина та її властивості
- •11.1. Загальні відомості
- •11.2. Будова дерев. Види деревини
- •11.3. Фізичні і механічні властивості деревини
- •11.4. Матеріали і напівфабрикати із деревини
- •Розділ 12. Скло. Властивості та застосування
- •12.1. Загальні відомості
- •12.2. Технологія отримання скла
- •12.3. Марки скла
- •12.4. Властивості скла
- •12.5. Види скла за призначенням
- •Протипожежне скло – армоване скло. Розділ 13. Практичне застосування матеріалів у харчовій і переробній промисловостЯх
- •13.1. Вироби з чорних та кольорових металів
- •13.2. Неметалеві матеріали в переробній промисловості
- •13.3. Екологічна небезпека матеріалів у переробній промисловості
- •Організація та методика проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота 2 металографічний аналіз металів та сплавів
- •Лабораторна робота 3 вивчення структури сталей та чавунів
- •Лабораторна робота 4 вивчення мікроструктури кольорових металів та сплавів
- •Лабораторна робота 5 вивчення властивостей пластмас
- •Лабораторна робота 6 Вивчення властивостей деревини
- •6.2. Будова деревини
- •6.2.1. Макроструктура
- •6.2.2. Мікроструктура
- •6.3. Фізико-механічні властивості
- •6.3.1. Визначення вологості деревини прискореним методом
- •6.3.2. Визначення середньої густини деревини
- •6.3.3. Визначення граничної міцності за стискання
- •6.3.4. Визначення граничної міцності за згинання
- •6.4. Контрольні запитання для захисту роботи
13.3. Екологічна небезпека матеріалів у переробній промисловості
Посуд, а саме матеріал, із якого він виготовлений, може негативно впливати на наше здоров’я.
Емальований посуд під час використання може втрачати свою цілісність, мати тріщини, сколи, що, в свою чергу, призводить до потрапляння в їжу сполук важких металів.
Тефлон – це сучасний антипригораючий матеріал (до речі, він раніше використовувався у військовій промисловості для виготовлення радарів). У процесі нагрівання виділяє перфлюорооктанову кислоту та бензол (особливо якщо захистний шар вже зношений), які негативно впливають на здоровя та довго не виводяться з організму.
Не слід порушувати тифлонове покриття вилкою, ложкою чи іншим гострим предметом, але і воно само по собі зникає (випаровується) з поверхні посуду за температури 200 oС. Будь-які пошкодження на поверхні тифлона виділяють шкідливі речовини, у їх складі міститься і плавикова кислота, що є токсичною.
Якщо говорити про алюміній, то тут слід відмітити його недостатню міцність. Такий посуд легко піддається деформуванню. Алюмінієвий посуд також виділяє шкідливі речовини, а вітамін С у продуктах під час приготування їх у алюмінієвому посуді практично повністю руйнується.
Оцинкований стальний посуд екологи та більшість науковців відносять до групи перших наших ворогів, так як він виділяє у процесі нагрівання солі цинку (вони дуже токсичні).
Посуд, виготовлений із нержавіючої сталі, більш екологічний. Але і в цьому випадку не все так добре, як нам би цього хотілося. Нікель, що входить до її складу, може спричиняти алергічні реакціїї організму у багатьох із нас.
Емальований посуд та вироби, покриті емаллю, можуть часто мати покриття із середини різних кольорів: білого, чорного, кремового, сіро-блакитного, синього. Всі інші барвники містять шкідливі хімікати, що не відповідають ГОСТу, – марганець, кадмій, свинець й інші. Також важливо слідкувати, щоб на глянцевій поверхні каструль не було плям, сколів, подряпин. У такому посуді створюються ідеальні умови для розвитку бактерій. Тріщини, в свою чергу, є місцем проникнення в їжу шкідливих іонів металів.
А ось старий добре відомий нам чавун так і залишається в повазі. Йому не страшні ніякі подряпини, пошкодження. Єдина прикрість у тому, що він іржавіє, але проблему можливо вирішити нескладним способом – просто такий посуд слід попередньо добре прогріти на вогні, змастивши рослинним маслом.
Посуд із вогнетривкого скла не дозволяє ніяким шкідливим речовинам проникнути до приготовленої в ній їжі, але водночас вона погано проводить тепло.
Найоптимальнішим із точки зору екології та здоров’я можна вважати посуд, виготовлений зі скла та глини. Ці матеріали належать до нейтральних, що не вступають у реакцію з будь-якими продуктами, водночас вони не бояться високих температур.
У пластика дійсно багато переваг: він дуже пластичний, готується, володіє низькою тепловою і електричною провідністю, не чутливий до вологості. Не дивлячись на всі плюси пластикових виробів, потрібно бути обережним щодо їх використання. Адже деякі види пластмас можуть бути шкідливі для людини і навколишнього середовища. До складу пластмас зазвичай входять органічні сполуки, властивості яких досить мінливі. Особливо слід уникати товарів та посуду із меламіну, які в основному завозяться із Туреччини, Йорданії та Китаю. Зовнішньо вона схожа на фарфор (але на справді пластмаса). В країнах Європи вироби з меламіну не продаються, оскільки вони офіційно визнані низькоякісними та шкідливими для здоров’я. До складу посуду з меламіну входять формальдегідні смоли, що є сильною мутагенною отрутою, яка призводить до раку, екземи, подразнення очей. Крім цього із меламіну в їжу виділяються важкі метали – свинець, кадмій, марганець. Щоб уникнути попадання шкідливих для людини речовин із пластикових виробів в організм, не треба зовсім відмовлятися від цього матеріалу.