12.4. Властивості скла

Механічну міцність скла характеризує твердість. Вона визначає опір деформації, яка виникає якщо намагаються занурити в скло більш тверде тіло. Визначається за допомогою методу мікротвердості.

Крихкість скла – властивість чинити опір удару. В процесі дослідження на крихкість на зразок скла кидають стальну еталонну кулю або б’ють його маятником. Міцність визначається роботою, витраченою на руйнування.

У залежності від виробництва, скло відрізняється за властивостями:

- содове скло – можливо з легкістю плавити, воно м’яке та легше піддається обробці, чисте і світле (медичне);

- поташне скло – тугоплавке, тверде і непластичне, здатне до формування, має сильний блиск (залізне скло);

- свинцеве скло – кришталь. Утворюється застосуванням оксиду свинцю. М’яке і плавке, порівняно важке, відрізняється значним блиском і високим коефіцієнтом заломлення. Розкладає світловий промінь на різні кольори.

12.5. Види скла за призначенням

Вогнестійке – скло, що не руйнується за нагрівання або контакту з вогнем.

Термостійке скло здатне витримувати значний термічний удар внаслідок низького коефіцієнту термічного розширення.

Нейтральне – скло з високою хімічною стійкістю.

Емальоване, загартоване – листове скло, покрите емалевою фарбою та загартоване. Використовується для фасадів будинків.

Удароміцне – підвищеної міцності, здатне витримувати сильний удар (гартоване, ламіноване).

Візерункове скло – для декоративного застосування.

Сонцезахисне скло зменшує теплопередачу. Це фарбоване скло, може бути термополірованим, тріплексним або візерунковим.

Низькоемісійне скло – затримує теплопередачу.

Протипожежне скло – армоване скло. Розділ 13. Практичне застосування матеріалів у харчовій і переробній промисловостЯх

13.1. Вироби з чорних та кольорових металів

У переробній промисловості вироби з чорних та кольорових металів використовуються, в переважній більшості, для тари та пакування.

Металева тара виготовляється переважно з білої, хромованої чи алюмінієвої жерсті, а також алюмінієвих та алюмінієво-магніє­вих сплавів. Використовують її для фасування соків, томатопродуктів, джему, меду, консервів та іншого.

Традиційно вітчизняна консервна галузь використовує металеву (бляшану) тару. Металева тара представляє собою давню, менш гігієнічну, зате дешевшу паяну банку з лудженої жерсті. Сучасніша і гігієнічніша зварна банка з лудженої чи ламінованої харчовим пластиком жерсті коштує дещо дорожче.

Матеріалом для виготовлення консервних банок є біла жерсть, лакована оловом. Такий вибір матеріалу не випадковий. Біла жерсть достатньо довго використовується як матеріал для консервних банок, сполуки ж олова, якими покривають банки, – нешкідливі для людського організму і стійкі до корозії.

Корпус жерстяної банки виготовляється з цілісної заготівки завтовшки 0,18–0,36 мм, на поверхню якої наносять шар олова гарячим чи електролітичним способом завтовшки 0,6–0,8 мкм з обох боків, за одну операцію на штампувальній машині. Кришка штампується окремо і герметично закріплюється на банці після її заповнення. Після наповнення місткості консервованою масою кришка механічно закачується подвійним закачувальним швом. У результаті отримаємо якісний товар із гарантованим терміном служби консервної банки 24 місяці з дати виготовлення.

Листова жерсть для виготовлення харчової жерстєбанки в Україні не виготовляється. За даними Антимонопольного комітету України, єдиним українським виробником на ринку жерсті є ВАТ «Запоріжсталь», що випускає рулонну жерсть товщиною від 0,22 мм до 0,25 мм і шириною від 120 мм до 512 мм. Частка ринку даного виробника не перевищує 20 %.

Тому вітчизняне виробництво металевої тари завжди було орієнтовано на російську і казахстанську жерсть – в основному на продукцію Магнітогорського чи Карагандинського металургійних комбінатів.

Із метою підвищення конкурентоздатності продукції та її пізнаваності виробники консервів досить часто намагаються надати їх упакуванню певної специфіки: досить часто використовується нетипова тара (наприклад, Черкаська продовольча компанія упаковує власну продукцію в прямокутну жерстяну банку). Крім того, останнім часом все більшого поширення набуває літографія – нанесення прямо на тару (без паперових етикеток) логотипу торгової марки підприємства, інформації про продукцію, виробника тощо.

Слід зазначити, що більше половини українського ринку консервів займає традиційна жерстяна банка «під ключ», біля чверті – банка СКО і ще 5–6 % припадає на Easy-open.

Розміри банок регламентуються стандартом та позначаються номерами.

Кожному виду консервів, як правило, притаманний певний типорозмір жерстяної банки, зокрема, яловичина та свинина тушкована пакується у ж/б №12, №8 та с/б, м’ясо-овочеві консерви – в ж/б №8, №3 та с/б тощо.

У переважній більшості для упакування рибних консервів використовується металева банка. Вона повинна відповідати ряду параметрів:

- форма: циліндрична (традиційна), конічна, фігурна;

- місткість: 100, 110, 120, 160, 170, 175, 185, 190, 200, 205, 210, 240, 245, 250, 260, 270, 418, 425 грамів;

- матеріал: біла жерсть (з олов'яним покриттям), алюміній;

- за видом виробництва: суцільнотягнені, паяні, зварені;

- за типом: стандартні (закатані), із кришкою, що відкривається колечком чи ключиком (easy-open).

Найбільш популярними у рибній консервній промисловості вважаються банки: №6 (83x57) на 270 грамів, №38 (83x46) на 210 грамів, №3 (99x40) на 250 грамів, №2 (99x27) на 175 грамів.

Нержавіюча сталь

Розглянемо деякі галузі застосування неіржавіючих сталей у харчовій промисловості.

Молочні продукти. Аустенітні сталі застосовуються для стерилізації і зберігання молока в холодильниках, молочних сепараторах, сироварному устаткуванні, а також у різних пристосуваннях, посудомийних машинах і цистернах для перевезень молока. Ці сталі широко використовуються також у виробництві мороженого і сухого молока.

Пивоваріння. З аустенітних сталей роблять ємкості для бродіння, теплообмінники, цистерни і бочки для перевезення пива, устаткування для виробництва дріжджів.

Фруктові консерви і соки. Для консервації плодів і соків широко використовується двоокис сірки, тому в таких випадках застосовуються сталі, що містять молібден.

Супи і соуси. До складу цих продуктів можуть входити вельми агресивні суміші, оскільки вони є кислими і одночасно містять хлориди. З цієї причини тут також часто доводиться використовувати сталі з додаванням молібдену.

Пекарні. В цьому випадку важливо мати поверхні, що легко очищаються, тому аустенітні сталі підходять для виготовлення устаткування змішувача і робочих столів.

У корозійностійких неіржавіючих сталей присутня загальна межа – вміст молібдену, нікелю, ніобію, титану й ін., причому механічні й експлуатаційні властивості залежать від співвідношення цих елементів. Для того, щоб сталь слугувала успішно і довго, необхідно ретельно підійти до вибору марки нержавіючої сталі.

Чітке уявлення про корозійну стійкість, механічні, фізичні властивості нержавіючих сталей, стабільність властивостей, діапазони температурного використання, а також знання специфіки їх обробки і експлуатації є запорукою істотної економії.