3.6. Ветеринарно-санітарний режим господарства

Крім раціональної годівлі, напування та оптимальних умов утримання, тварини потребують постійного догляду.

В санітарний день (1 раз на місяць) персонал оглядає всіх дійних корів і особливо уважно вим'я та дійки. Перед доїнням вим'я обмивають чистою водою (40-50°С), витирають рушником. .Одночасно з підмиванням вим'я злегка масажують. В отворах дійок нагромаджується велика кількість бактерій. Тому перед надіванням доїльних апаратів з кожної дійки здоюють перші цівки молока в спеціальний кухоль, що дозволяє виявити корів, хворих на мастит (наявність в молоці пластівців, домішок крові, слизу, інших змін).

При обмиванні, масажі доярка оглядає й прощупує вим'я корови. При виявленні змін у молоці або почервонінні, ущільненні на вим'ї корову не можна доїти апаратом. її видають руками в спеціальний посуд. Таку корову відокремлюють від основного стада і доять до повного видужування вручну. Для профілактики маститів проводять заходи:

- суворе дотримання правил машинного доїння;

- виконання зоогігієнічних і санітарних умов утримання тварин;

- дотримання санітарних правил при доїнні, догляді за доїльною апаратурою та молочним посудом;

- дезінфекція дійок, вим'я після доїння;

- правильний запуск корів;

- своєчасне вибракування корів, хворих на мастит і які не підлягають лікуванню;

- лікування субклінічних маститів у сухостійному періоді.

Профілактика травматизму в господарстві.

Травматизм тварин може завдавати господарству значних економічних збитків, тому проводять заходи з його попередження:

- звертають увагу на стан рогів у корів і молодняку, і якщо вони загострені, кінчики зрізують;

- упорядковують належним чином тваринницькі приміщення до зимівлі худоби, проводять ремонт приміщень;

- щоб запобігти виникненню експлуатаційного травматизму, слідкують за справністю доїльних апаратів;

- якщо з кормом в організм тварини потрапили сторонні предмети, проводять раціональні розрізи під час операції і належну організацію післяопераційного лікування, добру годівлю і утримання. Це забезпечує швидке одужування й відновлення продуктивності тварини.

Ветеринарно-санітарний режим господарства передбачає профілактику інфекційних хвороб. Для зменшення втрат від цих хвороб господарство поповнюють власним молодняком, який має однотипний імунобіологічний фон і характеризується підвищеною резистентністю до умов навколишнього середовища. Тварин, що надійшли на ферму з господарств-поставщиків, карантинують, проводять ретельний клінічний огляд, підозрілих щодо захворювання вибраковують. Профілактика антропозоонозів полягає в ретельному ветеринарно-санітарному нагляді, своєчасний ветеринарно-санітарній обробці тварин і суворій ізоляції хворих, у дезінфекції приміщень, дотриманні персоналом заходів особистої профілактики і санітарно-ветеринарних правил. Ветеринарні обробки худоби забезпечують профілактику незаразних і заразних хвороб.

Для боротьби з інвазійними хворобами в кінці липня або на початку серпня змінюють ділянки випасання на пасовищі. Профілактичну дегельмінтизацію великої рогатої худоби проводять у січні-лютому, в разі потреби ще й за місяць до вигону на пасовище. їх витримують в тому ж приміщенні 5-7 днів. Слідкують за напуванням тварин, санітарним режимом у приміщенні.

У господарстві ведуть цілеспрямовану боротьбу з гризунами й комахами, проводять очищення й дезінфекцію звільнених приміщень, контролюють параметри мікроклімату, забезпечують гігієну годівлі, вагітності, родів і вирощування молодняку.

У корівниках санітарний день організовують один раз на місяць. Перелік робіт у приміщенні: очищають огороджуючи конструкції будівлі і устаткування від пилу, павутиння, бруду, гною; промивають годівниці, напувалки; видаляють залишки гною; підстилки кормів; очищають дезкилимки; інвентар по догляду за тваринами очищають від бруду, знезаражують; цементовапняним розчином замазують щілини; усувають всі дефекти годівниць, напувалок, підлоги, дверей, воріт, устаткування; огороджуючи конструкції підбілюють свіжо гашеним вапном. Виконуються інші роботи: проводять більш ретельний огляд шкіри тварин; забруднені ділянки шкіри-обмивають водою; обтирають. Молочний посуд і доїльна апаратура піддаються чищенню, миттю і дезінфекції.

До загальних заходів боротьби з крилатими комахами відноситься підтримання чистоти в приміщеннях, недопущення нагромадження гною та кормових залишків. Винищувальні заходи проводять хімічними засобами вигляді розчинів, порошків, емульсій. Для боротьби з вошами тварин обробляють інсектицидними препаратами.

Для боротьби з гризунами застосовують хімічні, біологічні та механічні методи. З хімічних методів застосовують антикоагулянти: зоокумарин, криси, фосфід цинку, ратиндан. При біологічних методах використовують препарат бактокумарин, що містить живі бактерії тифу гризунів і натрієву сіль зоокумарину. До механічних методів відносять верші й пастки.