3.4. Утримання основного стада врх

У ПАТ “Полтаваплемсервіс” корів утримують на прив’язі. І хоча прив’язна система утримання є менш економічною і фізіологічно невиправданою, та вона дозволяє якомога точніше виявити індивідуальні фенотипові та генотипові особливості корів при індивідуальній годівлі, догляді, утриманні і роздої, одержати максимальну продуктивність, вести чіткий облік з комплексу ознак.

Корівники двохрядні, корови стоять у стійлах головами до вікон, а посередині приміщення знаходиться гнойовий прохід. Це забезпечує краще освітлення для тварин і запобігає можливості поширення інфекції, що частіше спостерігається при центральному кормовому проході й двох гнойових (під стінами).

Над стійлом кожної корови прикріпляють таблички із зазначенням клички, номеру, дати народження, породи, лінії, класу та продуктивності корови.

В умовах прив'язного утримання корів велике значення має підстилка для стійл, її використовують для утеплення стійл і поліпшення гігієнічних умов утримання тварин. Для підстилки використовують солому з розрахунку 2-4 кг на корову за добу. Підстилка вбирає вологу та шкідливі гази, а тому відіграє значну роль у створенні мікроклімату приміщення.

Одним з важливих технологічних елементів утримання великої рогатої худоби є прив'язь. Вона забезпечує фіксацію тварини з метою обмеження її руху, але не стискає тварину, а дозволяє їй нормально стояти, лежати, поїдати корми, пити воду тощо. На фермі використовують найпростіший прив'язний пристрій -короткий металевий ланцюг, прикріплений одним кінцем внизу до стійлової рами, а двома верхніми - охоплює шию корови і закріплюється за допомогою кільця та фіксуючої ланки.

В корівниках встановлені одночашкові поїлки ПА - 1А. кількість води, яка надходить в автонапувалку, регулюється спеціальною педаллю. Одна автонапувалка встановлена для двох суміжно розміщених корів. Вони змонтовані над годівницями, щоб вода при переливанні не потрапляла на стійловий майданчик. Корми роздаються вручну.

Гній видаляється скребковим ланцюговим транспортером ТСН – 160. Для забезпечення надійної роботи транспортерів їх не перевантажують гноєм. Вмикають їх тоді, коли оператор прибирає гній зі стійл в гнойовий канав. Цим запобігається: перевантаження транспортерів, забезпечується підтримання в чистоті тварин і нормального мікроклімату в приміщенні.

На фермі застосовується вентиляція з природним збудженням повітря. Повітрообмін відбувається через пори будівельних матеріалів і нещільності в огородженнях через різницю тисків і температур зовнішнього і внутрішнього повітря, швидкості вітру. Вітер з навітряної сторони будинку створює підвищений тиск (повітря нагнітається в приміщення), а з підвітряної - знижене (видаляється з приміщення).

У господарстві корів на пасовищах не випасають. Натомість біля корівників обладнані вигульні майданчики, які надають пасивний моціон. Прогулянки сприяють зміцненню здоров’я і нормальному функціонуванню відтворної системи. Корів прив’язують і відв’язують вручну.

5. Доїння корів і первинна обробка молока

Раціональна організація процесу доїння корів є запорукою ефективної роботи будь якої сучасної молочної ферми.

Доїння – це складна технологічна операція, основна мета якої полягає не лише в тому, щоб швидко, повною мірою, без шкоди для здоров’я корови та з найменшими затратами праці добути молоко, яке утворилося у вим’ї, а й створити добрі умови для подальшої секреції, сприяти збільшенню продуктивності тварини. Тільки за умови якісної підготовки корови та її вим’я до доїння, яке виконують вручну, а також при своєчасному знятті апарата по завершенню видоювання досягають необхідної ефективності машинного доїння.

При поганій переддоїльній стимуляції молоковіддачі (неякісній підготовці корови), несвоєчасному підключенні доїльного апарату до вим’я та несвоєчасному його відключенні й знятті у корів недостатньою мірою проявляється рефлекс молоковіддачі, знижується швидкість видоювання, підвищується сприятливість молочної залози до маститу та зменшується молочна продуктивність.

Корів на фермі доять 2 рази на день. Доїння проводять в один і той же час згідно з розпорядком дня, щоб не гальмувати процес молоковіддачі. Розпорядок робочого дня операторів машинного доїння у ПАТ «Полтаваплемсервіс» наведений у таблиці 3.8.

Таблиця 3.8

Розпорядок робочого дня для операторів машинного доїння на осінньо-зимовий період

Назва роботи	Початок (год., хв.)	Кінець (год., хв.)	Тривалість (год., хв.)
Приймання поголів’я від нічного скотаря	5,40	5,45	0,05
Одержання концкормів	5,45	6,00	0,15
Очищення годівниць, роздавання концкормів та соковитих кормів	6,00	6,15	0,15
Підготовка до доїння корів	6,15	6,30	0,15
Доїння корів	6,30	8,30	2,00
Миття доїльних апаратів та молочного посуду	8,30	8,50	0,20
Перерва	8,50	15,00	6,10
Випускання корів на прогулянку, організація моціону	15,00	17,00	2,00
Роздача кормів	17,00	17,30	0,30
Підготовка до доїння корів	17,30	17,45	0,15
Доїння корів, миття доїльних апаратів та молочного посуду	17,45	19,45	2,00
Передача поголів’я нічному скотарю	19,45	19,50	0,05
Тривалість робочого дня			8,00

У ПАТ “Полтаваплемсервіс” використовують стаціонарні доїльні установки з переносними доїльними апаратами Дуовак фірми Делаваль, що призначені для доїння корів у стійлах при прив’язному утриманні ( рис 3.1.).

Найважливішою технологічною особливістю доїння корів у стійлах корівника є те, що для його виконання не потрібно зрушувати корів з місця, де вони поїдають корми і відпочивають на прив'язі.

Першими видоюють молодих корів, потім доять старих. Останніми доять корів, які лікуються, молоко від яких не повинно потрапити до решти молока.

Перші 2 – 3 цівки молока з кожної дійки здоюють у спеціальний кухоль і потім його оглядають. Далі вим’я обмивають теплою водою і насухо витирають рушником. Підключають доїльний апарат.

Рис. 3.1. Доїльний апарат Дуовак фірми Делаваль

Особливість та перевага доїльних апаратів системи Дуовак полягає в тому, що апарат підключають відразу після закінчення підготовки вимені не чекаючи початку молоковіддачі.

Під час доїння апарат постійно виміряє потік молока, що надходить від корови. У початковій фазі доїння, коли потік молока не перевищує 200 мл/хв, апарат працює в режимі переддійкового масажу, який характеризується подовженим тактом масажу, 70% масаж та 30% доїння, на фоні зниження рівня вакууму – 33 кПа.

З початком молоковіддачі, коли потік молока перевищує 200 мл/хв, апарат автоматично переключається в режим інтенсивного доїння, який характеризується нормальним відношенням тактів, 65% доїння та 35% масаж, при дії на дійки повної сили робочого вакууму.

Після зменшення потоку молока до 200 мл/хв, апарат повертається у режим масажу і проводить додоювання корови.

Таким чином, доїльний апарат забезпечує повне видоювання корови та виключає “сухе” доїння. Доїння однієї корови проходить не більше 5 – 6 хв. Належний санітарний стан доїльних апаратів забезпечує одержання високоякісного молока.

У господарстві значна увага надається профілактиці маститів. У комплекс заходів по профілактиці входять:

- організація раціональної годівлі, напування і утримання тварин;

- дотримання правил доїння, догляду за тваринами (особливо за вим’ям);

- попередження і лікування запалень вим’я у передродовий та родовий періоди;

- постійне ведення селекційно-племінної роботи, що направлена на підвищення стійкості корів до маститу;

- своєчасне виявлення та лікування корів з різними захворюваннями кишково-шлункового тракту, органів розмноження тощо.

Перед процесом доїння через доїльні апарати пропускають гарячу воду температурою 85 – 95ºС для дезинфекції апарата і підігрівання доїльних стаканів.

По закінченню доїння доїльні апарати промивають спочатку теплою водою (25 – 35ºС), щоб змити залишки молока, а потім – 0,5% - ним гарячим (55 – 60ºС) розчином мийних і дезинфікуючих засобів фірми Делаваль з наступним споліскуванням чистою теплою водою.

Після того як молоко отримали, проводять його первинну обробку: фільтрування і охолоджування. Механічне очищення здійснюють через пресовані ватяні фільтри у фляги. У доїльних установках з молокопроводом за молочним насосом знаходиться молочний фільтр з лавсану або інших матеріалів. Після кожного доїння фільтр виймають, миють і сушать. Потребу матеріалів, що фільтрують, визначають з розрахунку на 1 т молока: фланель або вафельна тканина - 0,09 м; марля - 1,26 м; лавсан - 0,017 м; ватяні фільтри - 25 штук по 1,5 р.

Молоко, яке видоєне у доїльний апарат, переносять у молочну і виливають у танк-охолоджувач молока закритого типу DXC (фірми Делаваль), який вміщає 2 т молока і охолоджує його до температури +4ºС за 30 хв. Проміжок часу між видоюванням молока і початком його охолодження не перевищує 16—20 хв. Тривалість зберігання молока на фермі до надходження його для реалізації:

- не вище 4° С - 24 год.,

- не вище 6° С- 18 год.,

- не вище 8° С - 12 год.

Одержане молоко йде на реалізацію та на випоювання телят. Таким чином товарність молока складає лише 75 – 80%.

Молоко ПАТ “Полтаваплемсервіс” реалізовує у дитячі садочки, госпіталь, Гадяцький сирзавод.

Рис. 3.2.Танк-охолоджувач молока фірми Делаваль.