3.3. Годівля основного стада врх

В ПАТ “Полтаваплемсервіс” використовується силосно-концентратний тип годівлі великої рогатої худоби.

Норми годівлі корів встановлюють залежно від їх живої маси, віку, стану вгодованості, рівня молочної продуктивності і жирності молока, періоду тільності і запланованого надою.

Оскільки велика рогата худоба від природи є жуйною, то в основу її годівлі покладений принцип максимального використання дешевих трав’яних об’ємних кормів, а концентрати включаються в раціон як доповнення.

Годівля корів у сухостійний період. Добре збалансований раціон сухостійної корови є необхідною умовою для одержання високої продуктивності в наступній лактації, а також отримання здорового потомства. В першій половині сухостійного періоду раціон має бути низькоенергетичним, що знижує ризик ожиріння корів, запобігає важким отеленням і сприяє підтриманню здоров’я тварин.

В останній місяць тільності збільшується потреба в енергії та білку, водночас споживання сухої речовини кормів зменшується. Для належного функціонування рубця потрібно згодовувати достатню кількість волокнистих грубих кормів у даний період. Сухостійним коровам різко зменшують дачу високоенергетичних та молокогінних кормів (концкорми і коренеплоди). Отже, основні корми у раціонах тільних сухостійних корів – гарне бобове сіно і силос високої якості.

Годівля корів у період лактації. В раціон годівлі дійних корів включають об’ємисті (сіно, сінаж, силос, кормові буряки) та концентровані корми. При складанні добових раціонів для дійних корів дотримуються таких принципових положень: середній вміст протеїну в раціонах корів з надоєм до 3000 кг молока планують 100 – 105 г на кормову одиницю, а з продуктивністю 4000 кг і більше – 110 – 115г. Раціони балансують також за сухою речовиною, клітковиною, легкоперетравними вуглеводами, кальцієм, фосфором і каротином. Вміст сухих речовин у раціоні повинен становити 3 – 4 кг на 100 кг живої маси. Співвідношення вмісту цукру і перетравного протеїну – 1 – 1,5 : 1.

У перші місяці лактації, в період роздоювання корів норму збільшують на 1 – 2 корм. од. Добавку на роздоювання дають доти, доки підвищується надій. Після припинення підвищення надою норму поступово знижують до рівня фактичного надою. Також норму годівлі збільшують на 1,5 – 2,5 корм.од. дійним коровам першого і другого отелень, компенсуючи при цьому додаткові витрати енергії на ріст.

У ПАТ “Полтаваплемсервіс” взимку застосовується силосно-коренеплідний тип годівлі, а влітку буряк і силос виключають із раціону, а додають траву бобово-різнотравну. Норми дачі кормів залежать від того чи корова знаходиться у сухостої чи корова лактуюча. Добова даванка лактуючим коровам, у свою чергу, залежить від їхніх надоїв. Сухостійним коровам, на відміну від лактуючих, дають менше зеленої маси, а більше сіна – 5 і 10 кг відповідно.

Лактуючим коровам дають по 3 кг сіна і в залежності від надоїв – від 15 до 25 кг зеленої маси. В якості концентрованих кормів використовують соєву дерть, соняшниковий шрот (норма дачі на добу по 0,5 кг) та зерносуміш (даванка зростає із зростанням надоїв від 5 до 13 кг).

У господарстві застосовують чотирикратне протягом доби роздавання кормів. Роздавання кормів заплановано перед початком і після закінчення кожного доїння. Вранці до доїння протягом 15-20 хв. доярки роздають коровам вручну ¼ добової норми концкормів і більшу частину коренеплодів. По закінченню ранкового доїння проводиться друге, механізоване роздавання кормів у вигляді силосу та сіна, видаються концкорми. У другій половині для за 1-1,5 год. до вечірнього доїння здійснюють третє, механізоване роздавання кормів у вигляді, сінажу та сіна. Коровам видають концкорми. До початку вечірнього доїння в корівник завозять концентровані корми і кормові буряки з врахуванням їх витрат на ранок наступного а також сіно поточного дня, після закінчення вечірнього доїння корів годують четвертий раз - роздають концкорми, буряки, які залишилися від добового раціону, завершення закладають в годівниці сіно для поїдання коровами вночі.

Така черговість роздавання кормів зручна щодо організації праці робітників і відповідає природній кормовій поведінці тварин, їх біологічним потребам.

Таблиця 3.6

Кормовий раціон для корів на літній період у ПАТ “Полтаваплемсервіс”, кг

Добовий надій	Зелена маса (бобово-злакове різнотрав’я)	Сіно бобово різнотравне	Дерть соєва	Шрот соняшниковий	Зерносуміш	Сіль	Поживність раціону
							Кормові одиниці		Суха речовина, кг		Перетрав-ний протеїн, г		Цукор, г		Кальцій, г		Фосфор, г
							фактично	відхилення від норми	фактично	відхилення від норми	фактично	відхилення від норми	фактично	відхилення від норми	фактично	відхилення від норми	фактично	відхилення від норми
8	15	3	0,5	0,5	5,0	0,1	11,4	+2,7	14,1	+1,8	1560	+740	488	–157	80	+23	42	+3
12	15	3	0,5	0,5	5,0	0,1	11,4	+0,3	14,1	–1,8	1560	+449	488	–512	80	+2	42	–12
16	18	3	0,5	0,5	6,5	0,1	13,8	+0,7	15,4	–2,1	1841	+531	587	–393	93	–1	49	–17
20	18	3	0,5	0,5	8,0	0,1	15,5	+0,4	18,0	–0,9	2022	+512	644	–716	96	–14	54	–24
24	20	3	0,5	0,5	10	0,1	18,3	+0,9	20,5	0	2330	+505	748	–1077	106	–20	62	–28
28	25	3	0,5	0,5	11	0,1	20,5	+0,6	23,5	+1,4	2616	+526	856	–1234	124	–18	68	–34
32	25	3	0,5	0,5	13	0,1	22,3	–0,2	25,2	+1,5	2858	+383	932	–1768	128	–30	75	–39

Таблиця 3.7

Кормовий раціон для корів на зимовий період у ПАТ “Полтаваплемсервіс”, кг

Добовий надій	Сіно бобово різнотравне	Силос кукурудзяний	Кормовий буряк	Шрот соняшниковий	Зерносуміш	Сіль	Поживність раціону
							Кормові одиниці		Суха речовина, кг		Перетрав-ний протеїн, г		Цукор, г		Кальцій, г		Фосфор, г
							фактично	відхилення від норми	фактично	відхилення від норми	фактично	відхилення від норми	фактично	відхилення від норми	фактично	відхилення від норми	фактично	відхилення від норми
8	5	15	10	0,5	3,6	0,1	11,3	+2,6	12,6	+0,3	1239	+419	789	+144	67	+10	43	+4
12	5	15	13	0,5	4,2	0,1	12,4	+1,3	13,1	–2,8	1338	+227	932	–68	70	–8	47	–7
16	5	18	13	0,5	5,2	0,1	14,2	+1,1	15,1	–2,4	1501	+191	988	–192	76	–18	51	–15
20	5	20	13	0,5	6,2	0,1	15,8	+0,7	16,5	–2,4	1650	+140	1038	–322	81	–29	55	–23
24	5	23	16	0,5	7,2	0,1	17,9	+0,5	18,4	–2,1	1840	+15	1214	–611	88	–38	61	–29
28	5	26	18	0,5	8,4	0,1	20,3	+0,4	20,5	–1,6	2045	–45	1357	–733	107	–35	67	–35
32	5	30	20	0,5	9,5	0,1	22,6	+0,1	22,6	–1,1	2253	–222	1503	–1197	125	–33	73	–41

Кількість перетравного протеїну з розрахунку на 1 к.од. має бути 100-120 г, а вміст клітковини – 18-22% за сухою речовиною. Цукрово-протеїнове співвідношення – 0,8:1,2, а при високих надоях -1,2:1,5. Потреба в макро- і мікроелементах також зумовлена продуктивністю і нормується за рівнем надою або на 1 кг молока [29].

Раціон не нормується по вмісту солі і усім коровам дається однакова її кількість – 100 г. Але ж коровам, які мають низькі надої така кількість солі не потрібна, а високопродуктивним, навпаки, – замала. Отже, дачу солі рекомендується нормувати. Коровам, які знаходяться у сухостої дають по 10 кг сіна і знижують дачу силосу та кормового буряку до 10 та 3 кг відповідно.

Основними кормами узимку для лактуючих корів є силос та кормовий буряк. Силосу дають 0,9 – 1,3 кг на 1 кг надоєного молока (15 – 30 кг). Дача буряку складає 10 – 20 кг. Сіна лактуючим коровам дають по 5 кг. Концентровані корми дають із розрахунку 300 – 400 г на 1 кг надоєного молока. Взимку використовують такі концкорми як соняшниковий шрот та зерносуміш.

Аналізуючи раціон для корів молочного стада, спостерігається нестача кормів та поживних речовин. Необхідно збалансувати раціон за витратами поживних речовин, оскільки їх нестача веде до зниження рівня молочної продуктивності. Так як високопродуктивні корови отримують мало цукру, то їм потрібно давати ще мелясу або кормову патоку. Цукрово-протеїнове співвідношення у літній період в середньому складає 0,8:2,5. Для збалансування раціону коровам, які мають надої 8, 12, 16 кг на день потрібно зменшити дачу концентратів до 310 г на 1 кг надоєного молока.

Раціон має велике відхилення від норми за перетравним протеїном. Для зменшення його вмісту у раціоні пропонується виключити дачу або соєвої дерті, або соняшникового шроту.

Для балансування раціону за вмістом кальцію та фосфору потрібно ввести дачу кормової добавки дикальцій фосфат 40 – 200 г в залежності від недостачі у раціоні.

Виходячи із наведених даних, у господарстві необхідно підвищити заготівлю концентрованих, грубих, зелених кормів та кормових буряків за рахунок раціонального використання полів та пасовищ. Повинні бути виконані основні принципи використання землі і кормів: якомога повніше збереження природних якостей кормів за вмістом у них поживних речовин; поліпшення цих якостей у процесі підготовки кормів (обробка, внесення необхідних макро-мікродобавок і преміксів), створення однорідного за своїми фізико-механічними властивостями корму; використання раціонів, насичених високоякісними грубими і соковитими кормами при оптимальній витраті комбікормів-концентратів; для поліпшення використання кормів і зниження витрат праці на їх роздавання доцільно мати кормоцех; забезпечення групового нормування й індивідуального дозування кормів залежно від продуктивності тварин і фізіологічного стану; дбайливе й ощадливе відношення до кормів у процесі їх заготівлі, збереження, використання [28, 31].