3.7. Селекційно-племінна робота в господарстві
Основним фактором поліпшення генетичних якостей тварин служить відбір, тобто виділення у межах популяції окремих груп тварин, відмінних за своїми господарськи корисними і біологічними якостями, і, внаслідок цього, мають різне призначення в послідуючій племінній роботі: найбільш цінні – для відтворення складу виробників, наступні за ними по якості – для відтворення маточного складу, гірших – для отримання надремонтного молодняку м’ясного призначення і найгірших – на вибраковку [38].
Оцінку і відбір корів та бугаїв проводять за фенотипом (розвиток, продуктивність, відтворна здатність) та генотипом (родовід, якість потомства). Відбором називають виділення в стаді окремих груп тварин на основі оцінки їх продуктивних та племінних якостей для різного використання в подальшій племінній роботі.
Племінна корова повинна мати високу продуктивність, здоров’я, міцну конституцію, бути придатною для машинного доїння, пристосованою до умов існуючої технології виробництва молока і стійко передавати свої якості потомству.
Корів за розвитком оцінюють на підставі живої маси, яка є узагальнюючим показником росту тварини і певною мірою характеризує особливості її формування. Величина корів, яка досягається за рахунок розвитку лінійних розмірів скелета (осьового і периферичного), середньої частини тулуба і груднини є бажаною ознакою.
Оцінюючи корів молочних і молочно-м’ясних порід за продуктивністю враховують надій, вміст жиру і білка в молоці за кілька лактацій. Найбільшу точність має оцінка за середніми даними перших трьох лактацій. Проводять також оцінку за прижиттєвим надоєм.
При оцінці корів за молочністю беруть до уваги також максимальну продуктивність, яка відіграє позитивну роль у селекції при відборі корів, як майбутніх матерів бугаїв. Відбираючи корів за молочною продуктивністю, враховують вік тварин, умови годівлі та утримання.
Корів оцінюють за екстер’єром і конституцією. Екстер’єр має відповідати бажаному типу. Знання екстер’єру допомагає відібрати найбільш типових тварин конкретної породи, стада, лінії, родини і певною мірою поліпшити популяцію за міцністю здоров’я та продуктивністю. Недооцінка відбору за конституцією може призвести до зниження плодючості й резистентності тварин. Оцінюючи корів необхідно враховувати їх відтворну здатність, тобто кількість одержаного приплоду за час їх використання. Ця властивість визначається за коефіцієнтом відтворної здатності. Чим вищий цей показник, тим краща відтворна здатність у тварин.
Основні етапи і показники відбору ремонтних телиць у молочному скотарстві можна зобразити у вигляді схеми.
Схема 3.1
Рекомендована схема відбору ремонтних телиць у ПАТ «Полтаваплемсервіс»
Етапи і показники відбору
При народженні:
походження;
жива маса;
розвиток.
У 6-місячному віці:
жива маса;
розвиток.
У 12-місячному віці:
тип тілобудови
жива маса.
При осіменінні (у 18-міс.):
тип тілобудови;
жива маса;
відтворна здатність.
Первістки:
добовий надій;
удій за скорочену лактацію (60, 90 днів);
форма вим’я;
швидкість молоковіддачі;
жирномолочність.
Оцінку тварин за походженням вважають попередньою, її можна проводити навіть до народження тварини на основі заводських книг, племінних карток, свідоцтв та інших зоотехнічних записів про родовід тварини. Дані родоводу дозволяють:
• прогнозувати рівень продуктивності;
• вивчити особливості стада;
• виявити ефективність підбору минулих років;
• визначити наслідки застосування спорідненого парування;
• провести аналіз результатів схрещування.
Оцінка тварин за походженням ґрунтується на закономірностях успадкування ознак і передачі потомству спадковості від батьків і більш далеких предків. У практичній роботі, оцінюючи тварин за походженням, багато уваги приділяють показникам продуктивності матері. Ефективність відбору за цим показником підвищується, якщо враховують продуктивність не за одну окремо визначену лактацію, а за декілька.
Крім оцінки за родоводом, слід враховувати ще й показники продуктивності побічних родичів, тобто повних сестер і напівсестер (загальний тільки батько або мати). Це доповнює дані про походження. Оцінка й відбір за родоводом, сибсами і напівсибсами ґрунтується на даних обліку походження тварин.
Оцінка і відбір бугаїв проводяться поетапно. Спочатку їх оцінюють за походженням. При оцінці за родоводом враховують племінні та продуктивні якості жіночих предків, продуктивність дочок, батьків і дідів, а також напівсибсів батьків. На другому етапі відібраних бугайців оцінюють за енергією росту, розвитком, екстер’єром, конституцією і відтворною здатністю. Третій етап передбачає визначення племінних якостей за продуктивністю їх потомства. У молочному скотарстві в першу чергу враховують молочну продуктивність їх дочок. Поряд з оцінкою за молочною продуктивністю дочок тепер у деяких країнах бугаїв молочних і молочно-м’ясних порід оцінюють за м’ясною продуктивністю одержаних від них бичків.
Принципи підбору грунтуються на відмінностях прояву важливих (бажаних) якостей у спаровуваних тварин. Ці принципи підбору є незміними незалежно від методу розведення.
Основні принципи підбору:
• цілеспрямованість;
• перевага плідників над матками щодо основних селекційних ознак;
• максимальне використання найкращих плідників;
• виявлення і використання найкращих поєднань пар, сувора послідовність у зміні плідників;
• збереження, закріплення й посилення у потомства позитивних якостей батьків і водночас виправлення в них недоліків;
• створення нової комбінації ознак, перетворення якостей визначних тварин (за допомогою розведення за лініями, племінної роботи з родичами) на якості, властиві групам, стадам, породам, поліпшення конституції та екстер’єру;
• підвищення продуктивності, скороспілості живої маси;
• подовження терміну господарського використання тварин.
Підбір здійснюється при ретельному вивченні родоводів спаровуваних тварин, екстер’єру, конституції та інтер’єру, продуктивності (у молочному скотарстві – надій, вміст жиру і білка, придатність до машинного доїння, шви- дкість молоковіддачі). Для підвищення ефективності підбору важливе значення має тривале (в ряді поколінь) ведення його в одному і тому ж напрямі. При підборі необхідно виконувати одну умову – плідник має бути поліпшувачем селекційних кількісних і якісних ознак наступного покоління.