3.4. Порядок складання Звіту про рух грошових коштів (за прямим та непрямим методом)

Звіт про рух грошових коштів – звіт, який відображає надходження і вибуття грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

При складанні фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності підприємства можуть обрати спосіб складання звіту про рух грошових коштів за прямим або непрямим методом із застосуванням відповідної форми звіту, [Додатки В,Г].

У звіті про рух грошових коштів розгорнуто наводяться суми надходжень та видатків грошових коштів підприємства, що виникають в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності протягом звітного періоду.

Якщо рух грошових коштів у результаті однієї операції включає суми, які належать до різних видів діяльності, то ці суми у звіті наводяться окремо у складі статей щодо відповідних видів діяльності. Негрошові операції (отримання активів шляхом фінансової оренди; бартерні операції; придбання активів шляхом емісії акцій тощо) не включаються до звіту про рух грошових коштів.

У звіті про рух грошових коштів, складеному за прямим методом, рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається за сумою надходжень від операційної діяльності та сумою витрачання на операційну діяльність грошових коштів за даними записів їх руху на рахунках бухгалтерського обліку.

У звіті про рух грошових коштів, складеному за непрямим методом, рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування.

Звіт про рух грошових коштів надає додаткову інформацію для користувачів фінансової звітності щодо змін, що стались у балансі підприємства, а також відносно того, наскільки суттєвими є статті доходів та витрат, що були отримані та сплачені грошовими коштами. Даний вид річної фінансової звітності складається на основі регістрів бухгалтерського обліку, які формуються за данними первинних документів.

Крім того, Звіт про рух грошових коштів, у поєднанні з іншими фінансовими звітами, надає змогу:

1. Оцінити здатність підприємства генерувати майбутні позитивні грошові потоки.

2. Зробити висновки щодо спроможності підприємства погашати свої зобов’язання та сплачувати дивіденди.

3. Пояснити причину існування різниці між прибутком у Звіті про фінансові результати та грошовими надходженнями і платежами.

4. Оцінити грошові та негрошові операції підприємства, що відносяться до інвестиційної та фінансової діяльності.

Всім підприємствам необхідно мати в наявності грошові кошти для оплати рахунків за послуги, виплати заробітної плати працівникам, придбання матеріальних цінностей тощо. Грошові кошти на рахунку в банку та в касі підприємства – це найбільш ліквідний актив підприємства. З іншої сторони, такі грошові кошти є найменш прибутковими для підприємства, оскільки не беруть участі в процесі генерування доходів. Тому надлишок грошових коштів підприємства намагаються розміщувати в короткострокові фінансові вкладення, які приносять додаткові доходи у вигляді відсотків та, в той же час, можуть бути легко переведені у грошові кошти. Такі фінансові вкладання називаються еквівалентами грошових коштів.

Таким чином, внутрішні зміни у складі грошових коштів відбуваються на підприємстві як наслідок управління грошовими коштами і не є частиною операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Операції, в результаті яких грошові кошти стають еквівалентами грошових коштів відносяться до змін у складі грошових коштів, які не включаються до Звіту про рух грошових коштів.