- •В.О. Кіцно, с.В. Поліщук, і.М. Гудков основи радіобіології та радіоекології
- •1. Теми самостійних занять 10
- •Тема 1. Норми радіаційної безпеки 10
- •1.1. Принципи нормування радіаційного впливу 10
- •Тема 2. Основні санітарні правила протирадіаційного захисту 26
- •Тема 3. Історія розвитку радіобіології та радіоекології 40
- •Тема 4. Фізичні основи радіобіології 46
- •Тема 5. Біологічна дія іонізуючих випромінень 82
- •Тема 6. Радіоекологія 121
- •Тема 7. Ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених радіонуклідами територіях
- •Тема 8. Використання іонізуючих випромінень в сільському господарстві
- •1. Теми самостійних занять Тема 1. Норми радіаційної безпеки
- •1.1. Принципи нормування радіаційного впливу
- •1.2. Основні положення “Норм радіаційної безпеки України” (нрбу-97)
- •1.3. Основні регламентні величини
- •1.3.1. Радіаційно-гігієнічні регламенти першої групи – контроль за практичною діяльністю
- •1.3.2. Радіаційно-гігієнічні регламенти другої групи - медичне опромінення населення
- •1.3.3. Радіаційно-гігієнічні регламенти третьої групи - втручання в умовах радіаційної аварії
- •1.3.4. Радіаційно-гігієнічні регламенти четвертої групи – зменшення доз хронічного опромінення населення
- •Тема 2. Основні санітарні правила протирадіаційного захисту
- •2.1. Загальні положення “Основних санітарних правил протирадіаційного захисту України” (оспу-2001)
- •2.2.Типи джерел випромінення
- •2.3. Групи радіотоксичності
- •2.4. Основні принципи захисту від закритих джерел іонізуючих випромінень
- •2.5. Вимоги до влаштування, обладнання та організації праці у радіологічній лабораторії при роботі з відкритими джерелами іонізуючих випромінень
- •2.5.1. Влаштування лабораторій
- •2.5.2. Поводження з радіоактивними відходами
- •2.5.3. Дезактивація робочих приміщень та устаткування лабораторії
- •2.5.4. Засоби індивідуального захисту та особистої гігієни при роботі з радіоактивними речовинами
- •Тема 3. Історія розвитку радіобіології та радіоекології
- •3.1. Визначення наук
- •3.2. Історія розвитку радіобіології та радіоекології
- •Тема 4. Фізичні основи радіобілогії
- •4.1. Типи ядерних перетворень. Радіоактивність, одиниці її вимірювання
- •4.3. Види доз іонізуючих випромінень, одиниці їх вимірювання, порядок розрахунку і застосування
- •4.4. Основні методи виявлення іонізуючих випромінень
- •4.5. Методи радіометрії
- •4) Визначення сумарної β-активності по зольному залишку.
- •4.6. Призначення, класифікація, принцип будови дозиметричних приладів
- •Блок підсилення та перетворення
- •Блок живлення
- •4.7. Прилади індивідуального дозиметричного контролю
- •4.7.2. Прилади, що працюють на базі сцинтиляційного методу виявлення іонізуючих випромінень
- •4.7.3. Прилади, що працюють на базі фотографічного методу виявлення іонізуючих випромінень
- •4.7.4. Прилади, що працюють на основі люмінесцентного методу виявлення іонізуючих випромінень
- •4.8. Прилади загального дозиметричного контролю
- •Тема 5. Біологічна дія іонізуючих випромінень
- •5.1. Загальні уявлення про природу дії іонізуючих випромінень на живий організм
- •5.2. Радіобіологічні ефекти
- •5.2.1. Радіаційна стимуляція
- •5.2.2. Морфологічні зміни
- •5.2.3. Променева хвороба
- •5.2.4. Прискорення старіння і скорочення тривалості життя
- •5.2.5. Загибель
- •5.2.6. Генетичні зміни
- •5.2.7. Близькі і віддалені наслідки радіаційного ураження
- •5.3. Радіочутливість організмів
- •5.3.1. Радіочутливість рослин
- •5.3.2. Радіочутливість тварин
- •5.3.3. Радіочутливість риб
- •5.3.4. Радіочутливість амфібій і рептилій
- •5.3.5. Радіочутливість бактерій і вірусів
- •5.3.6. Радіочутливість рослинних угруповань
- •5.3.7. Особливості дії малих доз іонізуючих випромінень на живі організми
- •5.3.8. Критичні органи
- •5.4. Модифікація радіаційного ураження організму
- •5.4.1. Протипроменевий біологічний захист
- •5.4.2. Радіосенсибілізація
- •5.4.3. Післярадіаційне відновлення організму
- •Тема 6. Радіоекологія
- •6.1. Джерела радіоактивного забруднення об’єктів навколишнього середовища
- •6.1.1. Природні джерела
- •6.1.2. Джерела штучних радіонуклідів
- •6.2. Міграція радіонуклідів у навколишньому середовищі
- •6.3. Особливості надходження радіонуклідів у водні екосистеми
- •6.4. Розподіл радіонуклідів у морській екосистемі
- •Радіонукліди
- •6.5. Міграція радіонуклідів у прісноводних екосистемах
- •6.6. Загальні властивості прісноводних екосистем
- •6.7. Розподіл радіонуклідів серед компонентів прісноводних водоймищ
- •6.8. Надходження радіонуклідів у сільськогосподарські рослини та
- •6.8.1. Надходження радіонуклідів у сільськогосподарські рослини
- •6.8.2. Надходження радіонуклідів у рослини з ґрунту
- •6.8.3. Надходження радіонуклідів у організм сільськогосподарських тварин
- •6.9. Накопичення радіонуклідів гідробіонтами
- •6.10. Прогнозування надходження радіонуклідів у сільськогосподарські рослини та організм тварин
- •6.11. Особливості ураження організму інкорпорованими радіоактивними речовинами
- •Тема 7. Ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених радіонуклідами територіях
- •7.1. Основні принципи організації ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територіях
- •7.2. Зниження надходження радіонуклідів у продукцію сільського господарства
- •7.2.1. Засоби зниження надходження радіонуклідів у сільськогосподарські рослини
- •7.2.2. Засоби зниження надходження радіонуклідів в організм сільськогосподарських тварин
- •7.3. Ведення особистого підсобного господарства в районах радіоактивного забруднення
- •7.4. Очищення продукції сільського господарства від радіонуклідів технологічною переробкою
- •7.4.1. Очищення продукції рослинництва
- •7.4.2. Очищення продукції тваринництва
- •Тема 8. Використання іонізуючих випромінень в сільському господарстві
- •8.1. Радіаційна техніка в сільському господарстві
- •8.2. Радіаційно-біологічні технології в рослинництві
- •8.2.1. Передпосівне опромінення насіння сільськогосподарських культур для прискорення проростання, розвитку та підвищення продуктивності рослин
- •8.2.2. Передсадивне опромінення органів вегетативного розмноження та розсади дня прискорення розвитку і підвищення продуктивності рослин
- •8.2.3. Опромінення насіння і рослин з метою одержання нових сортів
- •8.2.4. Радіаційна біотехнологія подолання несумісності тканин і стимуляція зрощення при вегетативних щепленнях рослин
- •8.2.5. Радіаційна біотехнологія запобігання проростанню бульб, коренеплодів і цибулин при зберіганні
- •8.2.6. Використання іонізуючих випромінень для подовження строків зберігання ягід, фруктів та овочів
- •8.2.7. Радіаційна консервація продукції рослинництва і плодівництва
- •8.2.8. Радіаційні способи боротьби з комахами - шкідниками сільськогосподарських рослин
- •8.3. Радіаційно-біологічні технології в тваринництві
- •8.3.1. Радіаційне консервування кормів і поліпшення їх якості
- •8.3.2. Радіаційна біотехнологія подовження строків зберігання м'яса і м'ясних продуктів
- •8.3.3. Радіаційне знезараження деяких видів продукції тваринництва
- •8.3.4. Радіаційне знезараження стічних вод тваринницьких комплексів
- •8.3.5. Метод ізотопних індикаторів у дослідженнях в галузі сільськогосподарської біології. Радіоавтографія. Особливості використання стабільних ізотопів
- •Тема 9. Відбір і підготовка проб води, ґрунту, рослин, продуктів харчування рослинного і тваринного походження для радіометрії
- •9.1. Відбір проб води і інших рідин
- •9.2. Відбір проб грунту
- •9.3. Відбір проб рослин
- •9.4. Відбір проб зерна
- •9.5. Відбір проб коренебульбоплодів
- •9.6. Відбір проб трави і зеленої маси сільськогосподарських культур
- •9.7. Відбір проб грубих кормів (сіно, солома)
- •9.8. Відбір проб молока і молочних продуктів
- •9.9. Відбір проб м'яса і субпродуктів
- •9.10. Відбір проб риби
- •9.11. Відбір проб яєць
- •9.12. Відбір проб натурального меду
- •9.13. Підготовка проб до радіометрії
- •2. Лабораторні роботи
- •4. Розрахувати об’ємну і питому активність за формулою:
- •5. Встановити коефіцієнт нормування, рекомендований заводом-
- •6. Кодовий перемикач “фон” необхідно перевести в нульову позицію.
- •2. Визначаємо вміст 137Cs на 1 м2, якщо товщина забрудненого шару
- •3. Ситуаційні задачі з прогнозування забруднення продукції рослинництва, тваринництва та лісокористування
- •3.1. Прогнозування забруднення продукції рослинництва
- •2. Знаходимо вміст 137Cs на 1 м2, для чого забруднення 1 кг множимо на визначену
- •5. Визначаємо забруднення зерна вівса, для чого отримане забруднення території
- •14. Визначаємо необхідну кількість внесення калійних добрив по діючій речовині:
- •3.2. Прогнозування вмісту радіонуклідів в продукції тваринництва
- •3.3. Прогнозування можливого радіонуклідного забруднення продукції лісового господарства
- •3.4. Розрахунок і оцінка еквівалентної дози опромінення внаслідок надходження радіонуклідів в організм
- •5. Орієнтовні контрольні запитання з підготовки до вирішення тестових завдань
- •Рекомендована література
4.3. Види доз іонізуючих випромінень, одиниці їх вимірювання, порядок розрахунку і застосування
Розрізняють три основних види доз іонізуючих випромінень:
1) експозиційну;
2) поглинуту;
3) еквівалентну.
Експозиційною є доза, яку утворює джерело іонізуючого випромінення в повітрі. Позасистемною одиницею експозиційної дози є Рентген (Р).
Рентген – це така кількість іонізуючих випромінень, яка утворює в 1 см3 сухого повітря при нормальних умовах біля 2 млрд. пар іонів. 1 Р = 2,08 ·
109 пар іонів на 1 см3 повітря.
Похідними від Р є: 1 мР = 1 · 10-3 Р; 1 мкР = 1 · 10-6 Р.
В системі СІ за одиницю експозиційної дози прийнято кулон на кілограм (Кл/кг). 1 Кл/кг = 3876 Р = 3,88 · 103 Р.
Для створення однієї пари іонів витрачається енергії:
а) в повітрі – 34 еВ
б) у воді – приблизно 60 еВ;
в) у м’якій біологічній тканині – приблизно 68 еВ. Експозиційна доза розраховується за формулою:
Dх = Рt
де Р – потужність дози (доза, віднесена до одиниці часу);
t – час.
Поглинутою є доза, яка визначає кількість енергії іонізуючих випромінень, поглинутої одиницею маси чи об’єму опромінюваної речовини (об’єкту, суб’єкту, окремого елемента).
Позасистемною одиницею поглинутої дози є рад. 1 рад – це енергія 1 Р, поглинута в одиниці маси чи об’єму опромінюваного об’єкта.
Похідними від рада є: 1 мрад = 1 · 10-3 рад; 1 мкрад = 1 · 10-6 рад.
В системі СІ за одиницю поглинутої дози прийнято Грей (Гр). 1 Гр =
100 рад; 1 рад = 0,01 Гр = 1 · 10-2 Гр = 1 сГр.
Подальшими похідними є: 1 мГр = 1 · 10-3 Гр; 1 мкГр = 1 · 10-6 Гр. Поглинута доза для джерел направленої дії розраховується за
формулою:
де Dx – експозиційна доза;
Dp = DxW
W – середньозважений коефіцієнт для різних органів і тканин організму
людини, який дає можливість вирівняти ризик опромінення незалежно від того, опромінюється все тіло рівномірно, чи ні (табл. 18).
18. Значення коефіцієнта W для різних органів і тканин організму людини
Орган чи тканина |
W |
Статеві залози |
0.25 |
Молочна залоза |
0.15 |
Червоний кістковий мозок |
0.12 |
Легені |
0.12 |
Щитовидна залоза |
0.03 |
Кісткова тканина (поверхня) |
0.03 |
Інші органи і тканини |
0.30 |
Все тіло |
1.00 |
Задача: Потужність рентгенівського апарату становить 600 Р/год. Визначити поглинуту дозу, отриману при рентгеноскопії грудної клітини на серце, легені, молочну залозу, червоний кістковий мозок, кісткову тканину, якщо час експозиції становив 3 хв.
Порядок рішення.
1. Визначаємо експозиційну дозу: Dx = (600 Р/год х 3) : 60 = 30 Р
2. Визначаємо поглинуту дозу на:
а) серце: 30 · 0,30 = 9 рад;
б) легені: 30 · 0,12 = 3,6 рад;
в) молочну залозу: 30 · 0,15 = 4,5 рад;
г) червоний кістковий мозок: 30 · 0,12 = 3,6 рад;
д) кісткову тканину: 30 · 0,03 = 0,9 рад.
3. Визначаємо сумарну дозу на організм: 9 + 3,6 + 4,5 + 3,6 + 0,9 = 21,6 рад.
Еквівалентна доза визначає кількість енергії будь-якого виду
іонізуючого випромінення, поглинутої одиницею маси чи об’єму опромінюваного суб’єкту з урахуванням відносної біологічної ефективності (ВБЕ).
Позасистемною одиницею еквівалентної дози є біологічний еквівалент рада (бер). Бер – це така кількість енергії будь-якого виду
випромінень, поглинутої в 1 г тканини при якій спостерігається такий же радіобіологічний ефект, як при 1 рад фотонного випромінення.
Похідними від бера є: 1 мбер = 1 · 10-3 бер; 1 мкбер = 1 · 10-6 бер.
В системі СІ за одиницю еквівалентної дози прийнято Зіверт (Зв). 1 Зв
= 100 бер; 1 · 10-2 бер = 1 сЗв.
Подальшими похідними є: 1 мЗв = 1 · 10-3 Зв; 1 мкЗв = 1 · 10-6 Зв. Еквівалентна доза розраховується за формулою:
Dн = DpВБЕ
де Dp – поглинута доза;
ВБЕ – коефіцієнт відносної біологічної ефективності різних видів
іонізуючих випромінень (табл. 19).
19. Відносна біологічна ефективність різних видів іонізуючих випромінень
Вид іонізуючого випромінення |
ВБЕ |
Рентгенівське та γ-випромінення |
1 |
Електрони, позитрони, β-випромінення |
1 |
Протони з енергією Е<10 МеВ |
10 |
Нейтрони з енергією Е<20 кеВ |
3 |
Нейтрони з енергією Е = 0,1...10,0 МеВ |
10 |
α-випромінення з енергією Е<10 МеВ |
20 |
Важкі ядра віддачі |
20 |
Для визначення еквівалентної дози від зовнішнього γ-випромінення на території з високим γ-фоном при розрахунку поглинутої дози використовується перехідний множник f (табл. 20).
Основні фізичні величини і одиниці, що використовуються в радіобіології, наведені в таблиці 21.
Задача: γ-фон на території біля 12-го навчального корпусу НАУ становить 17 мкР/год. Визначити еквівалентну дозу γ-випромінення для людини за один рік в м’язах при енергії фотонів 400 кеВ.
Порядок рішення:
1. Визначаємо експозиційну дозу: 17 мкР/год · 24 год · 365 діб = 148920 мкР/рік.
2. Визначаємо поглинуту дозу для енергії 400 кеВ для м’язової тканини:
148920 мкР/рік · 0,96 = 142963,2 мкрад.
3. Визначаємо еквівалентну дозу: 142963,2 мкрад · 1 = 142963,2 мкбер =
0,14 бер = 0,14 сЗв. Зона жорсткого радіаційного контролю (4-та) вище 0,1 сЗв, але оскільки доаварійний фон по Києву становив 10 мкР, то нечорнобильські радіонукліди становлять таку частину дози: 10 ·
24 · 355 = 87600 мкР/рік
87600 мкР/рік · 0,96 = 84096 мкрад = 0,084 бер
4. Доза від радіонуклідів Чорнобильського походження становить:
0,14 – 0,084 = 0,056 бер = 0,056 сЗв.
20. Перехідний множник f від експозиційної до поглинутої дози
Енергія фотонів, кеВ |
Об’єкт опромінення | ||
вода |
м’язи |
кістки | |
Перехідний множник f, рад/Р | |||
10 |
0.91 |
0.92 |
3.46 |
50 |
0.90 |
0.93 |
3.52 |
100 |
0.95 |
0.95 |
1.45 |
400 |
0.97 |
0.96 |
0.93 |
1000 |
0.97 |
0.96 |
0.93 |
2000 |
0.97 |
0.96 |
0.93 |
21. Основні фізичні величини та одиниці їх вимірювання
Величина |
Одиниці вимірювання | ||||
Назва |
Позна- чення |
Назва |
Позначення | ||
СІ |
Позасистемна |
Укр. |
Англ. | ||
Активність радіонукліда |
А |
Беккерель (2.7·10-11Кі) Кюрі (3.7·1010 Бк) |
Бк Кі |
Bq Ci | |
Експозиційна доза |
Х |
Кулон на кілограм (3.88·103Р) Рентген (2.58·10-4Кл/кг) |
Кл/кг Р |
C/kg R | |
Поглинута доза |
D |
Грей (1·102 рад) рад (1·10-2 Гр) |
Гр рад |
Gy rad | |
Еквівалентна доза |
Н |
Зіверт (1·102 бер) бер (1·10-2 Зв) |
Зв бер |
Sv rem | |
Потужність експозиційної дози |
PХ |
Ампер на кілограм (3.88·103 Р/с) Рентген в секунду (2.58·10-4 А/кг) |
А/кг Р/с |
A/kg R/s | |
Потужність поглинутої дози |
РD |
Грей в секунду (1·102 рад/с) Рад в секунду (1·10-2 Гр/с) |
Гр/с рад/с |
Gy/s rad/s | |
Потужність еквівалентної дози |
РН |
Зіверт в секунду (1·102 бер/с) бер в секунду (1·10-2 Зв/с) |
Зв/с бер/с |
Sv/s rem/s |