Тема 7. Ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених радіонуклідами територіях

7.1. Основні принципи організації ведення сільського господарства

на забруднених радіонуклідами територіях

7.2. Зниження надходження радіонуклідів у продукцію сільського господарства

7.2.1. Засоби зниження надходження радіонуклідів у сільськогосподарські рослини

7.2.2. Засоби зниження надходження радіонуклідів в організм сільськогосподарських тварин

7.3. Ведення особистого підсобного господарства в районах радіоактивного забруднення

7.4. Очищення продукції сільського господарства від радіонуклідів технологічною переробкою

142

143

144

145

147

147

156

158

159

7.4.1. Очищення продукції рослинництва 160

7.4.2. Очищення продукції тваринництва 161

Тема 8. Використання іонізуючих випромінень в сільському господарстві

162

8.1. Радіаційна техніка в сільському господарстві 163

8.2. Радіаційно-біологічні технології в рослинництві 165

8.2.1. Передпосівне опромінення насіння сільськогосподарських культур для прискорення проростання, розвитку та підвищення продуктивності рослин

8.2.2. Передсадивне опромінення органів вегетативного розмноження та розсади для прискорення розвитку і підвищення продуктивності рослин

8.2.3. Опромінення насіння і рослин з метою одержання нових сортів

165

166

167

8.2.4. Радіаційна біотехнологія подолання несумісності тканин і стимуляція зрощення при вегетативних щепленнях рослин

8.2.5. Радіаційна біотехнологія запобігання проростанню бульб, коренеплодів і цибулин при зберіганні

8.2.6. Використання іонізуючих випромінень для подовження строків зберігання ягід, фруктів та овочів

8.2.7. Радіаційна консервація продукції рослинництва і

плодівництва

8.2.8. Радіаційні способи боротьби з комахами – шкідниками сільськогосподарських рослин

168

170

171

171

172

8.3. Радіаційно-біологічні технології в тваринництві 174

8.3.1. Радіаційне консервування кормів і поліпшення їх якості 174

8.3.2. Радіаційна біотехнологія подовження строків зберігання м’яса і м’ясних продуктів

8.3.3. Радіаційне знезараження деяких видів продукції тваринництва

8.3.4. Радіаційне знезараження стічних вод тваринницьких комплексів

8.3.5. Метод ізотопних індикаторів у дослідженнях в галузі	178
сільськогосподарської біології. Радіоавтографія.
Особливості використання стабільних ізотопів
Тема 9. Відбір і підготовка проб води, ґрунту, рослин, продуктів	185
харчування рослинного і тваринного походження для
радіометрії
9.1. Відбір проб води і інших рідин	188
9.2. Відбір проб ґрунту	188
9.3. Відбір проб рослин	188
9.4. Відбір проб зерна	189
9.5. Відбір проб коренебульбоплодів	189
9.6. Відбір проб трави і зеленої маси сільськогосподарських культур	190
9.7. Відбір проб грубих кормів (сіно, солома)	190
9.8. Відбір проб молока і молочних продуктів	191
9.9. Відбір проб м’яса і субпродуктів	191
9.10. Відбір проб риби	191
9.11. Відбір проб яєць	191
9.12. Відбір проб натурального меду	191
9.13. Підготовка проб до радіометрії	192
2. ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ	194
Лабораторна робота 1. Визначення потужності дози γ-випромінення,	194

175

176

176

створеного еталонним джерелом ¹³⁷Cs через захисні матеріали

Лабораторна робота 2. Визначення потоку β-частинок від еталонного джерела

194

Лабораторна робота 3. Визначення шару половинного послаблення 195

β-випромінення

Лабораторна робота 4. Робота з приладами індивідуального дозиметричного контролю

Лабораторна робота 5. Вимірювання γ-фону в приміщеннях та на території радіометром СРП-68-01

Лабораторна робота 6. Вимірювання поверхневого забруднення радіометром-дозиметром МКС-04Н

Лабораторна робота 7. Визначення поверхневого забруднення α- та β-

частинками радіометрами КРА-1 та КРБ-1

Лабораторна робота 8. Вимірювання питомої та об’ємної активності β-випромінюючих радіонуклідів на радіометрі

“Бета”

Лабораторна робота 9. Експресне визначення за γ-випроміненням	201
радіонуклідів цезію у воді, ґрунті, продуктах
харчування та сільськогосподарській продукції
на радіометрі РУБ-01-П6 Лабораторна робота 10. Визначення вмісту ^137Cs в організмі людини	203
радіометром РУБ-01-П-6
Лабораторна робота 11. Визначення забруднення території ^1^3^7Cs за	205
Лабораторна робота 12. Прижиттєве визначення вмісту ^137Cs в	206

196

197

198

199

199

допомогою радіометра РУБ-01-П6

м’язовій тканині сільськогосподарських тварин за допомогою гамма-спектрометру СУГ-1М

3. СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ З ПРОГНОЗУВАННЯ РАДІОНУЦКЛІДНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА, ТВАРИННИЦТВА ТА ЛІСОКОРИСТУВАННЯ

208

3.1. Прогнозування забруднення продукції рослинництва 208

3.2. Прогнозуванню вмісту радіонуклідів в продукції тваринництва 213

3.3. Прогнозування можливого радіонуклідного забруднення продукції лісового господарства

3.4. Розрахунок і оцінка еквівалентної дози опромінення внаслідок

надходження радіонуклідів в організм

4. ОРІЄНТОВНІ КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ З ПІДГОТОВКИ ДО ВИРІШЕННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

219

224

226

Рекомендована література 239

ВСТУП

Радіобіологія, або радіаційна біологія, – це наука про дію іонізуючих випромінень на живі організми та їх угруповання.

Основним завданням радіобіології є вивчення закономірностей дії іонізуючих випромінень на живий організм з метою пошуку можливостей щодо керування його реакціями на цей фактор.

Об’єктами радіобіології є рослини і тварини, а також утворювані ними біоценози. Дослідження міграції радіоактивних речовин в об’єктах сільського та лісового господарства з метою мінімізації їх накопичення в продукції рослинництва, тваринництва і лісівництва є основою окремого напряму

радіобіології – радіоекології, або радіаційної екології.

Основна мета вивчення дисципліни “Радіобіологія” в аграрному навчальному закладі є оволодіння теоретичними основами про дію

іонізуючих випромінень на живі організми, формування практичних навичок

з оцінки радіаційної ситуації й розробки практичних заходів щодо ведення сільського і лісового господарства на забруднених радіоактивними речовинами угіддях.

Як результат вивчення радіобіології студент повинен знати: джерела іонізуючих випромінень у навколишньому середовищі, механізми дії

випромінень на живі організми, радіочутливість основних видів сільськогосподарських і лісогосподарських рослин, тварин, принципи

захисту живих організмів від випромінень, шляхи надходження радіоактивних речовин у рослини, організми тварин та людини, прийоми запобігання надходження і накопичення радіоактивних речовин у продукції рослинництва й тваринництва, методологію і технологію ведення окремих

галузей сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва на забруднених радіоактивними речовинами територіях; уміти: оцінювати радіаційну обстановку за допомогою дозиметричних приладів різних систем, проводити радіометричну експертизу об’єктів навколишнього середовища та сільськогосподарського виробництва, прогнозувати рівень можливого вмісту

окремих радіонуклідів у рослинах при їх вирощуванні на забруднених угіддях, розробляти прийоми попередження надходження та накопичення

радіонуклідів у продукції рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, лісового господарства тощо.

Для студентів заочної форми навчання виконання трьох модульних завдань з радіобіології та радіоекології є обов’язковим. Модулі 1,2,3 (тестові завдання) – виконуються в період сесії під керівництвом викладача. Перед цим необхідно самостійно вивчити основні розділи і теми курсу

“Радіобіологія та радіоекологія”.

Робота з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючих випромінень є потенційно небезпечною. Вона регламентується двома основними нормативно-правовими документами, що мають силу закону:

“Нормами радіаційної безпеки України” (НРБУ-97) та “Основними санітарними правилами протирадіаційного захисту України” (ОСПУ-2001).

У цих документах встановлені радіаційно-гігієнічні регламенти, які включають систему принципів, нормативів у галузі протирадіаційного захисту та правил радіаційної безпеки.

У 1997 р. Національна комісія з радіаційного захисту населення

України (НКРЗУ) ухвалила НРБУ-97. Вони були розроблені з урахуванням останніх рекомендацій Міжнародної комісії з радіаційного захисту (МКРЗ),

публікацій Міжнародного агентства з атомної енергії при ООН (МАГАТЕ),

нормативно-технічних документів та найважливіших наукових розробок вітчизняних і закордонних фахівців, які були видані в 1985-1997 рр.

Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) затвердило (17.07.97 р.) і ввело їх у дію з 01.01.98 р.