8.3. Радіаційно-біологічні технології в тваринництві

Масштаби використання іонізуючого випромінення в тваринництві

поки що поступаються перед такими в рослинництві через різні причини, головною з яких є менша технологічність багатьох об'єктів тваринництва.

Найбільшого практичного застосування стимулююча дія випромінення

набула в птахівництві. γ-опромінення курячих яєць до або в період інкубації дозами 0,03-0,05 Гр скорочує строки інкубації, збільшує вилуплювання

курчат, прискорює їх ріст і розвиток. Кури, які виростають з опромінених яєць, раніше починають яйцекладку. Опромінення курчат дозами 0,2-1 Гр

прискорює їх ріст, розвиток та початок яйцекладки. Опромінення добових поросят дозами 0,1-0,25 Гр збільшує масу тіла. Опромінення сперми радужної форелі дозами 0,25-0,5 Гр на 35-40% збільшує запліднення ікри. Перелік подібних прикладів можна продовжити, але більшість з них має дослідницький характер. Тільки використання стимулюючих доз у птахівництві доведено до рівня виробничих випробувань.

Не набув широкого застосування в тваринництві і метод радіаційного

мутагенезу. Як один з найбільш вдалих випадків можна відзначити виведення за його допомогою в Новосибірську породи норки з сріблястим кольором хутра. В деяких країнах розпочиналися спроби щодо застосування випромінень для одержання нових порід інших дрібних тварин - домашньої птиці, овець, свиней, але про позитивні результати не повідомлялось.

Метод радіаційної статевої стерилізації комах використовується і для боротьби з шкідниками свійських тварин, зокрема з переносниками деяких

хвороб - м'ясоїдною мухою і мухою цеце.

Деякі радіаційно-біологічні технології, які тією чи іншою мірою пов'язані з тваринництвом чи обробкою його продукції, розглянуто далі.

8.3.1. Радіаційне консервування кормів і поліпшення їх якості

Іонізуюче випромінення використовують для консервування свіжих,

знезараження концентрованих та комбінованих кормів, а також для модифікації целюлозомістких кормів з метою поліпшення їх поживних якостей при годівлі сільськогосподарських тварин.

Гамма-опромінення зеленої маси рослин дозами 10-40 кГр замінює силосування і сприяє доброму зберіганню протягом зимового періоду. Ці дози не призводять до істотних хімічних змін і не впливають на смакові і

поживні якості корму.

Опромінення фуражної картоплі дозами 5-15 кГр запобігає гниттю бульб.

З метою збільшення строків зберігання за рахунок пригнічення розвитку плісені та зменшення бактеріального обсіменіння опромінюють

фуражне зерно (овес, ячмінь, кукурудзу) з підвищеною вологістю дозами 1-3

кГр.

Відомо, що великою небезпекою для людини і тварин є сальмонельоз - гостре інфекційне захворювання кишок, яке спричинюється бактеріями роду сальмонели. Вони потрапляють в організм тварин разом із зараженим кормом, а потім через молоко, м'ясо, яйця та інші продукти - в організм людини. Звичайні способи боротьби з сальмонелою малоефективні або економічно невигідні, а сильні хімічні препарати небезпечні для здоров'я і тварин, і людини. Термічна обробка кормів призводить до втрат поживних речовин. Радіаційний·спосіб боротьби з бактерією виявився досить результативним, і тому була розроблена радіаційна технологія знезараження кормів від сальмонели.

Дози, які використовують для боротьби з сальмонелою, летальні для всіх її різновидів і становлять близько 4-5 кГр. Опромінення цими дозами

повністю знезаражує борошняні корми і комбікорми, призначені для годівлі

свиней, курей та інших тварин. У деяких країнах з цією метою рекомендують опромінювати такі корми, як м'ясо-кісткове та рибне борошно.

Для підвищення поживних якостей грубих целюлозомістких кормів - соломи злакових культур, стрижнів кукурудзяних качанів, гілля, хвої і навіть деревного борошна - їх можна опромінювати дозами 1-10 МГр. При цьому

відбувається радіаційно-хімічна деполімеризація целюлози та пектину, а також виділення з корму лігніну, що підвищує їх здатність до ферментації,

поліпшує використання клітковини мікроорганізмами рубця жуйних тварин.

Спосіб радіаційної обробки кормів порівняно з іншими способами їх консервації, знезараження, поліпшення якості має великі переваги. Опромінення дає змогу зберегти поживну цінність кормів, бо на відміну від

температурної обробки радіаційна не руйнує біологічно активні речовини, насамперед вітаміни.