9.9. Відбір проб м'яса і субпродуктів

Проби м'ясної продукції відбирають на забійних пунктах

м'ясокомбінатів і ринках. Проби м'яса (без жиру) від туш або напівтуш відбирають шматками по 30-50 г в області 4-5-го шийного хребця, лопатки,

стегна та товстих частин спинних м’язів. Загальна маса проби повинна

складати 0,2-0,3 кг Для спеціального лабораторного дослідження відбирають також кістки в кількості 0,3-0,5 кг (хребет і 2-3-тє ребро).

Проби внутрішніх органів тварин - печінка, нирки, селезінка, легені -

відбирають масою 0,1-0,2 кг; щитовидна залоза аналізується цілою.

Проби м'яса птиці відбирають в кількості 1/4 тушки (кури, індички, качки, гуси) або цілком (курчата).

Кількість зразків продукції, що відбираються для лабораторного аналізу, залежить від величини партії і складає при масі 1-500 кг - один зразок, 0,5-3,0 т - два, 3-5 т - три, 5-10 т - п'ять, 10-20 т - шість, від 20 т і більше - десять зразків.

9.10. Відбір проб риби

Відбір проб проводять на рибо-, холодокомбінатах, ринках, а також

при масовому вилові - безпосередньо в рибгоспах. Дрібну рибу беруть цілою, з великої - тільки середню частину. Дослідженню підлягають всі види риби. Маса середньої проби складає 0,3-0,5 кг

Проби молока, м'яса, риби при тривалому транспортуванні консервують 4-5%-м розчином формаліну.

9.11. Відбір проб яєць

Відбір проб проводять на птахофабриках, фермах господарств і на

ринку. Величина проби – 5-10 шт. з однієї птахоферми, 3 шт. - від кожної тисячі упакованої партії і 2 шт. - від партії ринкового продажу.

9.12. Відбір проб натурального меду

Відбір проб проводять на пасіках, ринках, складах, базах господарств.

Відбір проби меду проводять трубчастим алюмінієвим пробовідбірником, якщо мед рідкий, або щупом для масла, якщо мед

щільний, з різних шарів продукції. Мед, що закристалізовувався, відбирають конічним щупом, занурюючи його під нахилом.

При дослідженні сотового меду з однієї соторамки вирізують частину стільників площею 25 см². Якщо сотовий мед шматковий, пробу беруть по

150-300 г з кожної упаковки. Після видалення воскових кришечок зразки меду кладуть на сітчастий фільтр з діаметром осередків не більше 1 мм, вкладений в стакан, і поміщають в термостат при температурі 40-45°С. Маса середньої

проби повинна складати 0,2-0,3 кг

9.13. Підготовка проб до радіометрії

Прийом і попередню обробку доставлених проб проводять в

спеціальному приміщенні, обладнаному витяжними і сушильними шафами, муфельными печами, пристосуваннями для миття посуду, тари і, у разі потреби, проб.

Проби, що поступили, звіряють з описом, перевіряють радіоактивність поверхні їх упаковки.

Присланий матеріал перед приготуванням середньої проби ретельно перемішують. Корнебульбоплоди (відмиті від землі) і м'ясо заздалегідь подрібнюють ножем або на м'ясорубці, сіно і солому - ножицями. Масу сирої проби заносять в робочий журнал.

Проби піддають різній підготовчій обробці залежно від цілей дослідження. У разі потреби швидкого висновку щодо забрудненості проби і

виявлення індикаторними приладами підвищеної активності досліджуваних проб застосовують експрес-методи, для яких не вимагається попередньої обробки проби і її зважування.

Якщо ж активність проби невелика, то для ретельного виявлення

радіоактивних речовин проводять збагачення проб шляхом висушування, обвуглювання і озоления в муфельной печі.

Висушування проб. Подрібнені і зважені проби грубих, соковитих і концентрованих кормів заздалегідь підсушують на сонці або в приміщенні, потім в сушильній шафі при температурі 80-100°С до постійної маси.

Проби молока (3 л) підкислюють соляною або оцтовою кислотою, випарюють у фарфорових чашках при помішуванні під інфрачервоними

лампами або на електричних плитках до утворення сухого залишку, поступово додаючи в них порції молока. Висушування закінчують в сушильній шафі при 100°С до отримання постійної маси сухого залишку.

Проби м'яса, відокремлені від жиру, сухожилків і кісток, подрібнюють, зважують, підсушують при кімнатній температурі, потім на лотках сушать в сушильній шафі. Кістки відокремлюють від м'яких тканин, кісткового мозку,

подрібнюють, зважують і сушать в сушильній шафі при температурі 100-

150°С протягом 2-3 год.

Концентрацію проб води збільшують випарюванням і радіометрією сухого залишку.

Обвуглювання проб. Після досягнення постійної маси проби сухий залишок обвуглюють, прожарюючи його на електричних плитках. Обвуглювання рослинних проб проводять спалюванням в жерстяних банках, прикритих кришками щоб уникнути займання матеріалу. Процес вважають закінченим при припиненні спучення проби і зникненні диму.

Озолення проб. Обвуглені сухі залишки озолюють в муфельних печах при температурі 400-450°С, а проби кісток - при 500-600°С. У випадках

визначення стронцію озолення кісток можна проводити при 800-900°С. Підчас озолення температуру в муфельній печі підвищують поступово щоб уникнути спалаху матеріалу і втрат деяких радіонуклідів. Тривалість озолення різна залежно від кількості і виду органічних сполук в пробі. Оптимальний час

для рослинних проб 2-4 год; м'яса, молока, кісток і коренебульбоплодів – 5-15

год. Зовнішньою ознакою готовності є світло-сірий колір. Для прискорення озолення матеріал проб слід періодично перемішувати.

Після охолодження озоленні проби переносять з муфеля в эксикатор,

охолоджений до кімнатної температури і зважують для визначення коефіцієнта озолення (K_оз):

де m₁ - маса отриманої золи, г;

^m₂ ^{- маса сирої золи, г.}

_m2

^K оз

m

1

Для рідких проб (молоко, вода) використовують формулу:

де m₁ - об'єм проби води або молока;

m₂ - вага отриманої золи;

^K оз

^m2 ₁₀ ³

^m₁

10^-3 - множник переходу до мілілітрів.

Готову золу розтирають до консистенції дрібного порошку чашці або тиглі, далі зважують на стандартній алюмінієвій підкладці 200-300 мг, ретельно розрівнюють, ущільнюють через кальку і проводять радіометричні

вимірювання.