- •В.О. Кіцно, с.В. Поліщук, і.М. Гудков основи радіобіології та радіоекології
- •1. Теми самостійних занять 10
- •Тема 1. Норми радіаційної безпеки 10
- •1.1. Принципи нормування радіаційного впливу 10
- •Тема 2. Основні санітарні правила протирадіаційного захисту 26
- •Тема 3. Історія розвитку радіобіології та радіоекології 40
- •Тема 4. Фізичні основи радіобіології 46
- •Тема 5. Біологічна дія іонізуючих випромінень 82
- •Тема 6. Радіоекологія 121
- •Тема 7. Ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених радіонуклідами територіях
- •Тема 8. Використання іонізуючих випромінень в сільському господарстві
- •1. Теми самостійних занять Тема 1. Норми радіаційної безпеки
- •1.1. Принципи нормування радіаційного впливу
- •1.2. Основні положення “Норм радіаційної безпеки України” (нрбу-97)
- •1.3. Основні регламентні величини
- •1.3.1. Радіаційно-гігієнічні регламенти першої групи – контроль за практичною діяльністю
- •1.3.2. Радіаційно-гігієнічні регламенти другої групи - медичне опромінення населення
- •1.3.3. Радіаційно-гігієнічні регламенти третьої групи - втручання в умовах радіаційної аварії
- •1.3.4. Радіаційно-гігієнічні регламенти четвертої групи – зменшення доз хронічного опромінення населення
- •Тема 2. Основні санітарні правила протирадіаційного захисту
- •2.1. Загальні положення “Основних санітарних правил протирадіаційного захисту України” (оспу-2001)
- •2.2.Типи джерел випромінення
- •2.3. Групи радіотоксичності
- •2.4. Основні принципи захисту від закритих джерел іонізуючих випромінень
- •2.5. Вимоги до влаштування, обладнання та організації праці у радіологічній лабораторії при роботі з відкритими джерелами іонізуючих випромінень
- •2.5.1. Влаштування лабораторій
- •2.5.2. Поводження з радіоактивними відходами
- •2.5.3. Дезактивація робочих приміщень та устаткування лабораторії
- •2.5.4. Засоби індивідуального захисту та особистої гігієни при роботі з радіоактивними речовинами
- •Тема 3. Історія розвитку радіобіології та радіоекології
- •3.1. Визначення наук
- •3.2. Історія розвитку радіобіології та радіоекології
- •Тема 4. Фізичні основи радіобілогії
- •4.1. Типи ядерних перетворень. Радіоактивність, одиниці її вимірювання
- •4.3. Види доз іонізуючих випромінень, одиниці їх вимірювання, порядок розрахунку і застосування
- •4.4. Основні методи виявлення іонізуючих випромінень
- •4.5. Методи радіометрії
- •4) Визначення сумарної β-активності по зольному залишку.
- •4.6. Призначення, класифікація, принцип будови дозиметричних приладів
- •Блок підсилення та перетворення
- •Блок живлення
- •4.7. Прилади індивідуального дозиметричного контролю
- •4.7.2. Прилади, що працюють на базі сцинтиляційного методу виявлення іонізуючих випромінень
- •4.7.3. Прилади, що працюють на базі фотографічного методу виявлення іонізуючих випромінень
- •4.7.4. Прилади, що працюють на основі люмінесцентного методу виявлення іонізуючих випромінень
- •4.8. Прилади загального дозиметричного контролю
- •Тема 5. Біологічна дія іонізуючих випромінень
- •5.1. Загальні уявлення про природу дії іонізуючих випромінень на живий організм
- •5.2. Радіобіологічні ефекти
- •5.2.1. Радіаційна стимуляція
- •5.2.2. Морфологічні зміни
- •5.2.3. Променева хвороба
- •5.2.4. Прискорення старіння і скорочення тривалості життя
- •5.2.5. Загибель
- •5.2.6. Генетичні зміни
- •5.2.7. Близькі і віддалені наслідки радіаційного ураження
- •5.3. Радіочутливість організмів
- •5.3.1. Радіочутливість рослин
- •5.3.2. Радіочутливість тварин
- •5.3.3. Радіочутливість риб
- •5.3.4. Радіочутливість амфібій і рептилій
- •5.3.5. Радіочутливість бактерій і вірусів
- •5.3.6. Радіочутливість рослинних угруповань
- •5.3.7. Особливості дії малих доз іонізуючих випромінень на живі організми
- •5.3.8. Критичні органи
- •5.4. Модифікація радіаційного ураження організму
- •5.4.1. Протипроменевий біологічний захист
- •5.4.2. Радіосенсибілізація
- •5.4.3. Післярадіаційне відновлення організму
- •Тема 6. Радіоекологія
- •6.1. Джерела радіоактивного забруднення об’єктів навколишнього середовища
- •6.1.1. Природні джерела
- •6.1.2. Джерела штучних радіонуклідів
- •6.2. Міграція радіонуклідів у навколишньому середовищі
- •6.3. Особливості надходження радіонуклідів у водні екосистеми
- •6.4. Розподіл радіонуклідів у морській екосистемі
- •Радіонукліди
- •6.5. Міграція радіонуклідів у прісноводних екосистемах
- •6.6. Загальні властивості прісноводних екосистем
- •6.7. Розподіл радіонуклідів серед компонентів прісноводних водоймищ
- •6.8. Надходження радіонуклідів у сільськогосподарські рослини та
- •6.8.1. Надходження радіонуклідів у сільськогосподарські рослини
- •6.8.2. Надходження радіонуклідів у рослини з ґрунту
- •6.8.3. Надходження радіонуклідів у організм сільськогосподарських тварин
- •6.9. Накопичення радіонуклідів гідробіонтами
- •6.10. Прогнозування надходження радіонуклідів у сільськогосподарські рослини та організм тварин
- •6.11. Особливості ураження організму інкорпорованими радіоактивними речовинами
- •Тема 7. Ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених радіонуклідами територіях
- •7.1. Основні принципи організації ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територіях
- •7.2. Зниження надходження радіонуклідів у продукцію сільського господарства
- •7.2.1. Засоби зниження надходження радіонуклідів у сільськогосподарські рослини
- •7.2.2. Засоби зниження надходження радіонуклідів в організм сільськогосподарських тварин
- •7.3. Ведення особистого підсобного господарства в районах радіоактивного забруднення
- •7.4. Очищення продукції сільського господарства від радіонуклідів технологічною переробкою
- •7.4.1. Очищення продукції рослинництва
- •7.4.2. Очищення продукції тваринництва
- •Тема 8. Використання іонізуючих випромінень в сільському господарстві
- •8.1. Радіаційна техніка в сільському господарстві
- •8.2. Радіаційно-біологічні технології в рослинництві
- •8.2.1. Передпосівне опромінення насіння сільськогосподарських культур для прискорення проростання, розвитку та підвищення продуктивності рослин
- •8.2.2. Передсадивне опромінення органів вегетативного розмноження та розсади дня прискорення розвитку і підвищення продуктивності рослин
- •8.2.3. Опромінення насіння і рослин з метою одержання нових сортів
- •8.2.4. Радіаційна біотехнологія подолання несумісності тканин і стимуляція зрощення при вегетативних щепленнях рослин
- •8.2.5. Радіаційна біотехнологія запобігання проростанню бульб, коренеплодів і цибулин при зберіганні
- •8.2.6. Використання іонізуючих випромінень для подовження строків зберігання ягід, фруктів та овочів
- •8.2.7. Радіаційна консервація продукції рослинництва і плодівництва
- •8.2.8. Радіаційні способи боротьби з комахами - шкідниками сільськогосподарських рослин
- •8.3. Радіаційно-біологічні технології в тваринництві
- •8.3.1. Радіаційне консервування кормів і поліпшення їх якості
- •8.3.2. Радіаційна біотехнологія подовження строків зберігання м'яса і м'ясних продуктів
- •8.3.3. Радіаційне знезараження деяких видів продукції тваринництва
- •8.3.4. Радіаційне знезараження стічних вод тваринницьких комплексів
- •8.3.5. Метод ізотопних індикаторів у дослідженнях в галузі сільськогосподарської біології. Радіоавтографія. Особливості використання стабільних ізотопів
- •Тема 9. Відбір і підготовка проб води, ґрунту, рослин, продуктів харчування рослинного і тваринного походження для радіометрії
- •9.1. Відбір проб води і інших рідин
- •9.2. Відбір проб грунту
- •9.3. Відбір проб рослин
- •9.4. Відбір проб зерна
- •9.5. Відбір проб коренебульбоплодів
- •9.6. Відбір проб трави і зеленої маси сільськогосподарських культур
- •9.7. Відбір проб грубих кормів (сіно, солома)
- •9.8. Відбір проб молока і молочних продуктів
- •9.9. Відбір проб м'яса і субпродуктів
- •9.10. Відбір проб риби
- •9.11. Відбір проб яєць
- •9.12. Відбір проб натурального меду
- •9.13. Підготовка проб до радіометрії
- •2. Лабораторні роботи
- •4. Розрахувати об’ємну і питому активність за формулою:
- •5. Встановити коефіцієнт нормування, рекомендований заводом-
- •6. Кодовий перемикач “фон” необхідно перевести в нульову позицію.
- •2. Визначаємо вміст 137Cs на 1 м2, якщо товщина забрудненого шару
- •3. Ситуаційні задачі з прогнозування забруднення продукції рослинництва, тваринництва та лісокористування
- •3.1. Прогнозування забруднення продукції рослинництва
- •2. Знаходимо вміст 137Cs на 1 м2, для чого забруднення 1 кг множимо на визначену
- •5. Визначаємо забруднення зерна вівса, для чого отримане забруднення території
- •14. Визначаємо необхідну кількість внесення калійних добрив по діючій речовині:
- •3.2. Прогнозування вмісту радіонуклідів в продукції тваринництва
- •3.3. Прогнозування можливого радіонуклідного забруднення продукції лісового господарства
- •3.4. Розрахунок і оцінка еквівалентної дози опромінення внаслідок надходження радіонуклідів в організм
- •5. Орієнтовні контрольні запитання з підготовки до вирішення тестових завдань
- •Рекомендована література
4.8. Прилади загального дозиметричного контролю
Загальний контроль потужності дози зовнішнього - та рентгенівського випромінень здійснюється за допомогою рентгенометрів. Вони призначені для оцінки радіаційного стану, перевірки надійності засобів захисту від фотонного випромінення і зберігання високоактивних -випромінюючих ізотопів, які при взаємодії з матеріалами захисних контейнерів, утворюють
гальмівне випромінення, наприклад 90Sr.
Рентгенометри різних марок складаються з лічильника ядерних випромінень, для чого використовують іонізаційну камеру, газорозрядний
або сцинтиляційний лічильник посилювача і нормалізатора імпульсів струму.
Вихідними пристроями є стрілочні прилади (мікроамперметри), декатрони, рідкі кристали, що видають цифрову індикацію та ін. Нерідко рентгенометри можуть бути обладнані звуковою сигналізацією, що спрацьовує при заданому порозі. Шкала цих приладів відградуйована в одиницях потужності експозиційної дози - Р/год, мР/год, мкР/год, або в одиницях еквівалентної дози фотонного випромінення - мЗв/год, мкЗв/год.
Деякі рентгенометри, наприклад СРП-68-01, СРП-88, можуть працювати і в імпульсному режимі, тобто реєструвати окремі імпульси
струму, що виникають при взаємодії -кванту з детектором. Такі прилади називаються рентгенометрами-радіометрами. Вони оснащені перемикачем виду робіт і мають подвійне позначення шкали (мкР/год та с-1).
Якщо прилади даного типу оснащені змінними блоками детектування, то вони стають універсальними, тобто призначеними для рішення багатоцільових задач, включаючи вимірювання потужності дози фотонного випромінення, визначення ступеню забруднення поверхні - та (або) - активними ізотопами, вимірювання густини потоку швидких і теплових нейтронів (прилади МКС-04Н, УІМ-2-1еМ, МКС-01-Р та ін.).
Для визначення інтенсивності потоку частинок та квантів іонізуючих
випромінень за одиницю часу використовують радіометри. За їх допомогою визначають концентрацію радіоактивних речовин в об'єктах навколишнього середовища та біологічних речовинах, питому активність, щільність
забруднення різних поверхонь радіонуклідами (КРБ-1, КРА-1, Бета, РУБ-
01П6, РУГ-Р, РИ-БГ, РУГ-01М «Гамма» та ін.).
Для визначення ізотопного складу радіонуклідів по енергії їх
випромінення використовуються спектрометри. Розрізняють -, - та -
спектрометри (АМ-А-01Ф, СЕГ-05, СЕГ-2МЛ, СУГ-1М та ін.).
Прилад СРП-68-01 (рис. 7) призначений для пошуку радіоактивних
руд за їх -випроміненням і для радіометричної зйомки місцевості, а також
для радіометричного випробування кар’єрів. Також прилад може бути використаний для визначення активності -випромінюючих радіонуклідів у воді, продуктах харчування, продукції рослинництва і тваринництва.
Прилад дозволяє проводити вимірювання потоку -квантів в межах від
0 до 10000 с-1 і потужності експозиційної дози -випромінення в межах від 0 до 3000 мкР/год.
Діапазон вимірювань поділено на піддіапазони: для вимірювання потоку -квантів (с-1) на 100, 300, 1000, 3000, 10000; для вимірювання потужності експозиційної дози (мкР/год) на 30, 100, 300, 1000, 3000.
Рис. 7. Загальний вигляд приладу СРП-68-01.
Для контролю роботи приладу в нього вмонтовано джерело 60Со з періодом піврозпаду 5,25 років. Нижній поріг дискримінації -випромінення для енергії знаходиться в межах від 15 до 35 кеВ. Межі допустимої основної похибки вимірювань 7±15%. Час для встановлення робочого режиму не більше 1 хв. з моменту вмикання приладу. Стала часу інтегрування 2,5-5 с. При сталій часу 5 с підвищується точність підрахунку, але при цьому зростає інертність приладу. Комплект живлення приладу складається з 9 елементів типу "343", що з’єднані послідовно і забезпечують безперервну роботу протягом 8 годин.
Радіометр-дозиметр МКС-04Н (рис. 8) використовують для радіаційного контролю на підприємствах агропромислового комплексу, промислових підприємствах і в науково-дослідних закладах.
Радіометр-дозиметр МКС-04Н дозволяє вимірювати: щільність потоку
-частинок від забрудненої поверхні; потужність експозиційної дози рентгенівського і -випромінення; питому активність -радіонуклідів в зразках.
Робота приладу заснована на сцинтиляційному методі реєстрації
іонізуючих випромінень.
Рис. 8. Загальний вигляд радіометра-дозиметра МКС-04Н.
Діапазон вимірювання потужності еквівалентної дози рентгенівського та -випромінення в положенні 1 від 0,1 до 99 мкЗв/год-1, в положенні 2 - від
1 до 999 мкЗв/год-1, при енергії випромінення 0,1-3 МеВ.
Діапазон вимірювання щільності потоку -частинок з енергією від 1 до
999 част./см-2·хв-1 в положенні β1 та від 10 до 9999 част./см-2 ·хв-1 в положенні
β2.
Прилад дозволяє проводити вимірювання потоку -квантів в межах від
0 до 10000 с-1 і потужності експозиційної дози -випромінення в межах від 0 до 3000 мкР/год.
Діапазон вимірювань поділено на піддіапазони: для вимірювання потоку -квантів (с-1) на 100, 300, 1000, 3000, 10000; для вимірювання потужності експозиційної дози (мкР/год) на 30, 100, 300, 1000, 3000.
Дозиметр-радіометр МКС-07 (рис. 9) призначений для вимірювання потужності еквівалентної дози - та рентгенівського випромінення і поверхневої щільності потоку -частинок.
Рис. 9. Дозиметр-радіометр МКС-07.
Особливостями даного приладу є застосування лічильників Гейгера- Мюллера, можливість запису в енергонезалежну пам’ять з передачею в комп’ютер через інфрачервоний порт до 4096 результатів вимірювання, виведення на цифровий індикатор усередненого результату за час вимірювання від 1 до 99 хв., реєстрація м’яких -випромінень та автоматичний вибір інтервалів і діапазонів вимірювання.
Діапазон вимірювання потужності еквівалентної дози - та рентгенівського випромінення становить від 0,1 мкЗв/год. до 2,0 Зв/год. при відносній похибці ±15%.
Діапазон вимірювання еквівалентної дози становить від 1,0 мкЗв до
9999 мЗв при відносній похибці ±15%.
Вимірювання щільності потоку -частинок знаходиться в межах 5,0-
100000 част/см2·хв.
Енергетичний діапазон вимірювань становить 0,05-3,0 МеВ.
Дозиметр-радіометр універсальний МКС-У (рис. 10) призначений для вимірювання еквівалентної дози та її потужності і поверхневої щільності
потоку -частинок.
Відмінними рисами приладу є можливість роботи в умовах атмосферних опадів, запиленості атмосфери та при заглиблені виносного детектора у воду на глибину до 0,5 м і широкий робочий температурний діапазон (від -40 до +500С).
Особливостями даного приладу є застосування лічильників Гейгера- Мюллера, кремнієвого детектора -випромінення, аварійного -детектора типу «СЕЛДІ», можливість запису в енергонезалежну пам’ять з передачею в комп’ютер через інфрачервоний порт до 4096 результатів вимірювання, можливість перегляду записаних результатів вимірювання на власному цифровому індикаторі та автоматичний вибір інтервалів і діапазонів вимірювання.
Рис. 10. Дозиметр-радіометр універсальний МКС-У
Діапазон вимірювання потужності еквівалентної дози - та рентгенівського випромінення становить від 0,1 мкЗв/год. до 100000 мкЗв/год. при відносній похибці ±15%.
Діапазон вимірювання еквівалентної дози становить від 1,0 мкЗв до
9999 мЗв при відносній похибці ±15%.
Вимірювання щільності потоку -частинок знаходиться в межах 10,0-
200 част/см2·хв при відносній похибці ±15%.
Енергетичний діапазон вимірювань становить 0,3-3,0 МеВ.
Радіометр КРБ-1 (рис. 11) призначений для вимірювання -
забруднення поверхонь.
Прилад забезпечує вимірювання -випромінення в діапазоні від 1·101
до 1·107 розп./(хв.·см2), при цьому діапазон вимірювань розподілено на під діапазони:
від 1·10 до 1·102 розп./(хв.·см2) від 1·102 до 1·103 розп./(хв.·см2) від 1·103 до 1·104 розп./(хв.·см2) від 1·104 до 1·105 розп./(хв.·см2) від 1·105 до 1·106 розп./(хв.·см2) від 1·106 до 1·107 розп./(хв.·см2)
Діапазон середніх енергій -випромінень, що вимірює прилад становить від 100 кеВ до 3 МеВ.
Рис. 11. Радіометр КРБ-1.
Радіометр «Бета» (рис. 12) призначений для контролю забруднення води, ґрунту, рослин і продуктів харчування β-активними радіонуклідами, а також для експрес-визначення сумарної β-активності досліджуваних проб.
Визначення питомої й об’ємної активності рідких, твердих і сипучих
проб проводиться відносним методом.
7
8
6
Рис. 12. Схема та загальний вигляд радіометра «Бета»:
1 – режим роботи; 2 – пуск; 3 – звукова індикація; 4 – індикаторне табло; 5 –
вмикач живлення; 6 – блок індикації; 7 – іонізаційний детектор СБТ-10; 8 –
свинцевий будиночок
Радіометр дозволяє вимірювати питому активність β-випромінюючих нуклідів в рідинах і сипучих речовинах у діапазоні 185-37000 Бк/кг (5·10–9-
1·10–6 Кі/кг) і поверхневе забруднення β-випромінюючими радіонуклідами в діапазоні 10-1500 част/см2·хв.
Основна погрішність вимірів радіометра при визначенні β-активності
твердих зразкових джерел не перевищує 25%. Додаткова погрішність виміру забруднення поверхонь β-активними радіонуклідами при зовнішньому γ- фоні, рівному 100 мкР/год, не повинна перевищувати 50%.
У радіометрі як детектор застосовується лічильник типу СБТ-10. Час виміру проби встановлює оператор. Він може становити 1 с, 10, 100, 500,
1000, 2000 с. Живлення приладу здійснюється від мережного блоку живлення
«Електроніка Д 2-10 М» або сухих елементів типу «Уран» загальною напругою 4,5 В. Час встановлення робочого режиму не перевищує 1 хв., а час безперервної роботи радіометра - 8 год. при нестабільності показань ±15%. Коефіцієнт градуювання вимірювань поверхневого забруднення складає 3,5 част/хв·см2, чутливість радіометра по зразкових пробах питомої активності дорівнює 4,3·107 Кі/л·с–1.
Для зменшення впливу зовнішнього γ-фону лічильник поміщають у свинцевий будиночок з товщиною стінок 2 см.
Радіометр РУБ-01-П6 (рис. 13) відноситься до радіометричних приладів спеціального призначення. Він використовується для санітарно- гігієнічного контролю об’єктів природного середовища на вміст в них радіонуклідів цезію.
2
1
Рис. 13. 1. Стинтиляційний детектор; 2. вимірювальний пристрій радіометру
РУБ-01-П6
Принцип дії радіометра заснований на перетворенні світлових спалахів у кристалі йодистого натрію активованого талієм під дією -квантів радіоцезію в інтенсивність лічби імпульсів електричного струму.
Радіометр дозволяє проводити вимірювання питомої та об’ємної радіоактивності проб з питомою вагою 0,25-1,5 г/см3 та будь-якою вологістю, а також може бути використаний для експресного визначення вмісту
радіонуклідів цезію в організмі людини.
Діапазон вимірювання становить від 20 до 2 х 105 Бк/кг, Бк/л при об’ємі проби 1 л і від 270 до 2,7 х 106 Бк/кг, Бк/л – при об’ємі проби 0,05 л.
Радіометр вибірковий РИ-АБ (рис. 14) призначений для вибіркового визначення активності α- та -активних радіонуклідів 137Cs, 90Sr, 40K, 239Pu і
241Am при сумісному і роздільному їх знаходженні в пробах.
Радіометр забезпечує виведення інформації на монітор та її архівування з записом в пам’яті блоку вимірювання.
Рис. 14. Радіометр вибірковий РИ-АБ
Діапазон вимірювання активностей (Бк): 239Pu – 3-500000; 241Am – 3-
100000; -випромінювачів (137Cs, 90Sr, 40K) – 3-80000 при часі вимірювання
30-10800 с.
Мінімальна активність, яка детектується (у малофоновому свинцевому захисті товщиною 100 мм), Бк, для α-випромінення - 2, для -випромінення –
1 за час вимірювання 8 год.
Межа основної відносної похибки при довірчій імовірності 0,95 в діапазоні активностей 3-30 Бк ≤ 40%; більше 30 Бк – ≤ 30%.
Додаткова відносна похибка вимірювання активності при відхиленні температури від нормальної (+200С) на кожні 100С не більше 10%; при відхиленні напруги живлення від номінальної (220 В, +10%, -15%) в межах
3%.
Гамма-спектрометр СУГ-1М (рис. 15) призначений для визначення питомої (об’ємної) активності 137Cs у зразках: ґрунтів, грубих кормів (сіна, соломи), молока, м'яса, риби та рибних продуктів, овочів, фруктів, дарів лісу, та у м'язах сільськогосподарських тварин при прижиттєвому контролі.
Діапазони вимірювання питомої (об’ємної) активності 137Cs гамма-
спектрометром СУГ-1М складають:
- для ґрунтів -160-2.6·104 Бк/кг;
- для прижиттєвого контролю тварин - 74-1.0·104 Бк/кг;
- для сільгосппродукції та продукції лісу - 40-2.0·104 Бк/кг.
Прилад забезпечує визначення питомої (об'ємної) активності 137Cs в зразках і при прижиттєвому контролі тварин в діапазоні вимірювань із основною відносною похибкою ±30% для Р=0.95.
4
2
1
Рис. 15. Загальний вигляд гамма-спектрометра СУГ-1М:
1 – коліматор; 2 – пульт керування; 3 – зарядний пристрій; 4 – блок детектування.
Обов'язковою умовою ефективного використання можливостей гамма-
спектрометра є вибір найбільш “чистого” місця для проведення контролю.
Для забезпечення вимірювання із необхідною похибкою активності, що відповідає нижній межі паспортного діапазону вимірювань, потужність еквівалентної дози (ПЕД) зовнішнього γ-випромінення в місці вимірювання (природний фон плюс додаткове випромінення, що формується 137Cs) при його використанні не повинна перевищувати 0.2 мкЗв/год (20 мкР/год) - для визначення питомої активності 137Cs у зразках, та 0.3 мкЗв/год (30 мкР/год) - для прижиттєвого контролю тварин.
Гамма-спектрометр польовий малогабаритний СЕГ-05 (рис. 16) призначений для визначення вмісту -активних радіонуклідів в об’єктахнавколишнього середовища.
Рис. 16. Гамма-спектрометр польовий малогабаритний СЕГ-05.
Гамма-спектрометр виконаний у вигляді двох конструктивних блоків: блоку детектування та блоку вимірювання. Блок детектування складається з сцинтиляційного кристаллу NaI(Tl) розмірами 63х63 мм та фотоелектронного множника (ФЕМ-183).
Блок вимірювання конструктивно виконаний у вигляді кейсу.
Функціонально він включає в себе модуль АЦП, модуль акумуляторів, мікро- ЕОМ ІВМ-АТ 486. Модуль АЦП включає в себе плату АЦП, плату перетворювача, джерело живлення та плату контролю.
При роботі в польових умовах живлення гамма-спектрометра здійснюється від вмонтованої акумуляторної батареї з напругою 16 В.
Діапазон питомих активностей (геометрія посудини Марінеллі), Бк/кг:
137Cs – 3-5·104; 40К – 50-2·104; 226Ra – 10- 2·105; 232Th – 5-1·105.
Мінімальна вимірювальна активність, для довірчої ймовірності 0,95 при вимірюванні у геометрії посудини Марінеллі, у стандартному захисті за час - 1 год., Бк: 137Cs – 2; 40К – 40; 226Ra – 5; 232Th – 5.
Межі допустимої основної похибки ±25%.
Енергетичний діапазон вимірювань становить 0,05-3,0 МеВ.