Радіонукліди

Фотичний шар

І ІІ ІІІ IV V

Трофічні рівні

Зона інтенсивного обміну гідро біонтами і трансформації фізико- хімічних форм забруднення

Перенесення з органічною речовиною

Перенесення з мінеральними зависями

Фізичне перенесення

Фізичне перенесення (адвекція, вертикальне перенесення, дифузія)

Перенесення зі зваженою органічно. речовиною

Біоседимен- таційне перенесення (відмерлі рештки)

Перенесення з мінеральними зависями

Зона водяного депонування забруднень із відносно слабкою біогенною трансформаці

єю фізико-

хімічних форм

Сорбційний обмін з

ґрунтами ^{Седиментація}

Утворення осаду солей з розчину

Біологічна ремобілізація забруднень

Донні відкладення Кінцеве депо забруднень ^{Біологічно активна} зона ґрунтів

Рис. 19. Схема розподілу і міграції радіонуклідів за глибиною водойми.

30. Типові коефіцієнти накопичення (К_Н) ^13rCs і ⁹⁰Sr в деяких компонентах морської і прісноводної екосистем

Компонент	КН для екосистеми
	^1^3^7Сs		^9^0Sr
	Прісноводної	Морської	Прісноводної	Морської
Молюски	600	8	600	1
Риби	3000	15	200	0.1
Ракоподібні	4000	23	200	1

Виділяють дві основні причини різної міграції радіонуклідів у морських, континентальних і прісноводних екосистемах: 1) ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr більше розбавляються К і Са в морській воді, ніж у ґрунтах і прісноводних

водоймищах; 2) фільтрувальні організми (зоопланктон і молюски) здатні активно накопичувати нерозчинні форми радіонуклідів.

6.5. Міграція радіонуклідів у прісноводних екосистемах

Прісноводні екосистеми за міграцією в них радіонуклідів істотно

відрізняються від морських. По-перше, вміст біоти в них значно нижчий, ніж у морських екосистемах. По-друге, об'єм шару донних відкладень, що сорбує

радіонукліди, в цілому відповідає об'єму води. Ці обставини зумовлюють особливості прісноводних екосистем, що будуть розглянуті нижче. Третя відмінність прісноводних екосистем від морських полягає в різних їхніх хімічних характеристиках, що може виявлятися різними коефіцієнтами

накопичення.

6.6. Загальні властивості прісноводних екосистем

Основними шляхами надходження радіонуклідів у даний тип екосистем

є повітряний шлях, поверхневий стік і вторинний вітровий перенос, що однаково стосується і морських, і прісноводних екосистем.

Практично в усіх прісноводних екосистемах містяться ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr, що надійшли з глобальних випадань, а також радіонукліди, які потрапили у водоймища після значних аварійних викидів, таких як аварія на ЧАЕС.

Після потрапляння радіонуклідів у водоймища і водотоки реалізуються процеси з трьома основними властивостями:

1) активність радіонуклідів у воді швидко зменшується, паралельно зростає активність їх у біотичних і абіотичних компонентах водоймища;

2) швидкість переходу основних радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у біологічні об'єкти значно змінюється за часом і варіює для різних видів живих

організмів;

3)через деякий час після потрапляння в прісноводну екосистему активність радіонуклідів у її компонентах стабілізується.

Загальна для всіх типів екосистем закономірність - стійка залежність між активністю радіонуклідів та їхніх стабільних аналогів-носіїв властива і

прісноводним екосистемам. При цьому чим вищий трофічний рівень в ієрархії трофічного ланцюга, тим суворіше дотримується це співвідношення.

Встановлено чітку кореляцію між активністю у компонентах прісноводної екосистеми ⁹⁰Sr і Са.

Процеси депонування радіонуклідів у компонентах водних екосистем пов'язані із седиментами (суспензіями), перифітоном (мікроскопічні рослини, що прикріплені до поверхні дна), кореневою вегетацією рослин, та із тваринними організмами. Значна частина радіонуклідів утримується у водному середовищі

внаслідок інкорпорування у вільноіснуючих організмах, таких як фітопланктон, а також детриті.

Можливі типи акумуляції радіонуклідів у водних екосистемах передбачають різні фізичні процеси - адсорбцію на поверхні, абсорбцію через мембрани клітин із водної фази і при живленні. Тоді як водні рослини

поглинають мінеральні солі прямо з води, водні тварини можуть накопичувати радіонукліди по трофічних ланцюгах і внаслідок прямої адсорбції з водної фази.

Встановлено, що адсорбція та абсорбція є механізми накопичення радіонуклідів у безхребетних тварин і рослин, тоді як найважливішим шляхом накопичення радіонуклідів для хребетних і практично єдиним шляхом для м'ясоїдних є харчування.