Судмед / SM_pract_Medic UKR

міжребір'я, де м'які тканини значно відшаровані, а в утвореній «кішені» через розриви виходить петля тонкої кишки. Аналогічні петлі - в лівій плевральній порожнині. Серцева сумка ззаду вертикально розірвана довжиною 8 см, серце ціле. Селезінка розірвана на декілька різновеликих шматків, місцями розчавлена. Ліва легеня в міждольовому проміжку внизу пошкоджена на ділянці 6×2 см з крововиливом навкруги. Відрив лівого сечовода зразу після виходу з ниркової миски. Розрив печінки по міждольовій борозні глибиною до 2,5 см. Брижа тонкої кишки майже повністю відірвана від кишок. Повний поперечний розрив тонкої кишки на відстані 25 см від сліпої. 5-10 ліві ребра зламані в 2-3 місцях, 8-11 праві — по середній пахвинній лінії. Розриви симфізу і обох клубово-крижових суглобів на ширину 1,5-2 см, внаслідок чого права клубова кістка неначе вивихнута зовні. В крижовій ділянці шкіра відшарована на великому просторі, в утвореній порожнині до 500 мл рідкої крові. Хребет та його відростки цілі.

ЗАДАЧА 7. Завдання:

1.Сформулюйте морфологічний діагноз.

2.Визначіть і обгрунтуйте вид травми.

Гр-н Г., 24 років, серед ночі повертався додому після проводів на потяг свого товариша, йдучи залізницею. Вранці на другий день його труп був знайдений на залізничних рейках. При судово-медичному дослідженні трупа відмічено, що голова дуже деформована, майже повністю зруйнована, особливо в ділянці лицьового скелета, головний мозок майже повністю відсутній. Від зруйнованої голови відчувався запах алкоголю. М'які тканини обличчя і шиї у вигляді шматкоподібної маси, просякнуті кров'ю. На шматках, що збереглися, в ділянці правого лобного горбка біля лінії росту волосся, біля внутрішнього краю лівої брови та над правою вушною раковиною знайдені 3 довгасті щілиноподібні рани, розташовані впродовж, довжиною 2,5 см, 1,5 см і 1,8 см. Краї їх дрібнозубчасті, здерті, з крововиливами. Кінці дещо гострі. При розсуванні країв в глибині ран натягуються тонкі сполучнотканинні перетинки. Така ж рана, але без здертя країв, довжиною 1 см виявлена під правим оком. Ліва верхня кінцівка відсутня на рівні верхньої третини плеча, де м'які тканини відділені на різному рівні, розчавлені, з них виступає відламок плечової кістки з нерівними, велико зубчастими краями. М'які тканини просякнуті кров'ю, між окремими їх групами — кров'яні згортки. Шкіра по краю відділення плеча у вигляді темно-бурої смуги чи стрічки, шириною до 1,5-2 см, ущільнена, край її хвилястий, нерівний. Аналогічна травматична ампутація правої ступні. Навколо всіх пошкоджень шкіра місцями забруднена шлаком і мазутом. Груди деформовані, сплощені в передньо задньому напрямку. Хребет в двох місцях має повні переломи з розривом спинного мозку на рівні 6-7 шийних і 10-12 грудних хребців, де виявлені руйнування їх тіл та дуг. Майже всі ребра з обох боків в 2-3 місцях зламані з пошкодженням паріетальної плеври та легень. Права легеня в міждольовому проміжку має лінійний розрив довжиною до 8,5 см. Селезінка являє собою шматки безструктурної маси вишнево-червоного кольору. Печінка 27×16×13×7,5 см, на правій її долі по верхньо задній поверхні вогнище руйнації

231

на ділянці 8×7 см, де шматочки тканини змішані з темно-червоними згортками крові. Від цього вогнища розповсюджуються надриви тканини довжиною до 5 см, глибиною до 1,5 см. В грудній і черевній порожнинах до 300 мл рідкої крові, від них відчувається запах алкоголю.

ЗАДАЧА 8. Завдання:

1.Сформулюйте морфологічний діагноз.

2.Визначіть і обгрунтуйте вид травми.

Труп гр-ки Д., 53 років, був доставлений в судово-медичний морг після дорож- ньо-транспортної пригоди. При дослідженні трупа виявлені наступні пошкодження. Щілиноподібна рана 4×0,8 см в правій тім'яній ділянці голови з нерівними, здертими краями і крововиливами в них, розташована на висоті 150 см від підошовних поверхонь стоп. На правій половині лоба, навколо правого ока, на каймі нижньої губи ліворуч і на тильній поверхні правої кисті 7 синюшно-багряних синяків невизначеної форми розмірами до 5×4,5 см. Вдавлений перелом правої ті- м'яної кістки 4,5×3 см з тріщинами, що відходять від нього, дві з яких доходять до кісток основи черепа. Розрив твердої мозкової оболонки в цій же ділянці, нище забою і розтрощення речовини мозку на площі 4×2,5 см, поширені крововиливи під оболонки мозку навкруги. Просторі темно-червоні крововиливи в м'яких тканинах спини, зокрема, в ділянці обох лопаток, які розповсюджуються від рівня третіх до десятих ребер, тріщина внутрішнього кута лівої лопатки, осколковий перелом правої лопатки, повні переломи 3-10 правих ребер по лопатковій лінії та такі ж переломи 2-8 лівих ребер в ділянці їх шийок, косий перелом правої ключиці. На костельній поверхні правої леї єн і і в ділянці верхньої долі лівої легені окремі обмежені до 1,5×0,5 см, глибиною до 1 см розриви з темно-червоними крововиливами навкруги. В плевральних порожнинах до 400 мл рідкої крові. На одязі будь-яких пошкоджень не виявлено.

ЗАДАЧА 9. Завдання:

1.Сформулюйте морфологічний діагноз.

2.Визначіть та обгрунтуйте вид травми.

Направивши труп гр-на К., 62 років, в морг, слідчий повідомив, що К. помер по дорозі в лікарню після того, як був травмований в полі при розвороті автомашини ГАЗ-61. На численному одязі зовні характерних забруднень не виявлено. Лівий рукав фуфайки в ділянці задньої пройми розірваний по шву довжиною 7 см. Ліві колоші штанів і кальсон просякнуті вологою кров'ю. Ріст К. 162 см. Груди дещо сплощені. В лівій лобній ділянці садно довгастої форми 2×0,5 см. Ліва гомілка у верхній третині ненормально рухома і трохи деформована. На лівій гомілці спереду рана 0,5×0,3 см з нерівними краями, з якої виділяється рідка кров. При розрізі м'яких тканин знайдені просторі відшарування шкіри та значні крововиливи в м'язи, які розповсюджуються до нижньої третини гомілки. Виявлений осколковий перелом обох кісток лівої гомілки в верхній третині, який знаходиться на відстані

232

40 см від підошвеної поверхні ступні. В черевній порожнині 700 мл рідкої крові. Верхня частина селезінки позбавлена капсули, а в інших місцях має численні надриви. Права легеня по задній поверхні в двох місцях пошкоджена (розриви 1×1 см та 3×2 см глибиною до 0,5 см). Печінка звичайних розмірів, значно пошкоджена, майже повністю розділена в сагітальному напрямку в ділянці правої долі. Ворота її розтрощені, жовчний міхур відділений від печінки, але цілий. Праві 3,6-8 ребра зламані по біля грудинній лінії, 1-10 — навкоси від середньо-ключичної до передньої пахвової лінії, 2-8 — по задній пахвовій лінії, 5-7 — по лопатковій лінії. Ліві 1-8 ребра зломані по середньо-ключичній лінії, 2-3 — по середньо-пахвовій лінії, 1-7 — по біля хребтовій лінії. На задній поверхні грудей нижче правої лопатки в поперечному напрямку м'які тканини широко відшаровані, в утвореній «кишені» — рідка кров. Пошкодження лопаток, хребта та його відростків не виявлено. Кінці правих 4-6 ребер по задній пахвинній лінії виступають в грудну порожнину.

ЗАДАЧА 10. Завдання:

1. Який найбільш ймовірний механізм травми?

Труп гр-на О. був виявлений у кюветі автостради, біля нього лежав неушкоджений гоночний велосипед. У лобовій області малася забита рана з великим утисненим переломом кісток зводу черепа і тріщинами, що йдуть на основу черепа. На обличчі було кілька поверхневих саден і ран. Від основної рани донизу відходило два засохлих патьоки крові. На одязі крові й ушкоджень не було. На підметках взуття були характерні відбитки педалей гоночного велосипеда.

ЗАДАЧА 11. Завдання:

1.Сформулюйте морфологічний діагноз.

2.Визначите й обґрунтуйте причину смерті.

3.Поясніть можливу причину тривалого збереження життя.

О12 годині під поїзд кинулася жінка. При огляді місця події її знайшли на залізничних коліях під колісьми вагона. Щоб витягти тіло з-під коліс, машиніст був змушений зрушити потяг з місця. Постраждала була активна, рухала руками, спиралася ними об землю, пояснила, що сама кинулася під потяг, сказала, що в неї двоє дітей, назвала своє прізвище, а потім запитала: «Що, вам мене не шкода?» У той момент, коли її укладали на носилки, вона знепритомніла. З моменту травми до утрати свідомості пройшло 30-35 хв. О 13.05 год. з діагнозом: травматичне розчленовування нижньої частини тулуба, торпидна фаза шоку постраждала надійшла до лікарні. Відзначено блідість шкіри, затемнена свідомість. На питання не відповідає, стогне. Кров'яний тиск не визначається, подих — 46 у хвилину. Під місцевою анестезією виконана пункція лівої підключичної вени, внутрівенно струмно у дві системи уведені поліглюкин, 3 % розчин двовуглекислої соди, глюкоза, ізотоничний розчин, кров, внутрим'язово — промедол.

233

У 13.40 год. наступило просвітління свідомості, постраждала назвала своє ім'я, сказала, що сама кинулася під потяг.

Реанімаційні заходи були безуспішними. Кров'яний тиск підняти не удалося. У 15.40 годин наступила смерть.

При судово-медичному дослідженні трупа встановлено: тулуб цілком поперечно розділений на дві половини. Шкірні покриви на рівні поділу мають смугу тиску шириною від 8 до 11 см, буро-червоного кольору, м'яку на дотик. З боку тулуба до неї примикає смуга здертя шириною 1,5-2 см, темно-червоного кольору, пергаментної щільності з наявністю на ній чорних маслянистих речовин. На рівні лона розташовується ділянка здертя розміром 7×2 см, яка звернена підставою вправо. Вище його маються клаптеподібні дефекти шкіри. При огляді ушкоджень на рівні поділу тіла і зіставленні їхніх кінців відзначений більш великий дефект м'яких тканин трапецієподібної форми з боку передньої поверхні тулуба, що звужується в напрямку до спини. Кістки таза, хрестець і голівки стегнових кісток роздроблені. М'які тканини й органи малого таза в області поділу з крововиливами, розім'яті, «склеєні» з ділянками бічного ковзання. З них виступають розім'ята пряма кишка, нерви, судини клубових артерій і вен. Внутрішні органи різко недокрівні, плями Мінакова під ендокардом лівого шлуночка серця, «шокові нирки».

ЗАДАЧА 12. Завдання:

1.Сформулюйте морфологічний діагноз.

2.Визначите причину смерті, вид і механізм травми.

Гр-ка Л. 27 років була смертельно травмована в результаті дорожньотранспортного випадку.

При огляді одягу на підошві лівого чобітка помітні множинні рівнобіжні смуги, які нагадують сліди ковзання, розташовуються вони в косопоперечному напрямку, при якому верхні їхні кінці розташовані з зовнішнього краю підошви у носка, а нижні у внутрішнього краю підошви посередині.

При судово-медичному дослідженні трупа виявлені ушкодження: ліве плече деформоване, ліва нога звернута назовні. Кістки голови, тулуба, таза, ліва плечова і ліва стегнова кістки ненормальної рухливості. Над бровою зліва розташована ділянка осаднення шкіри щільна на дотик, буро-червоного кольору овальної форми

форми довжиною 2,5 см з нерівними краями і стінками, закругленими кінцями і сполучно-тканинними перемичками в глибині, дном рані є підшкірно-жировий шар. На 2 см вище правої брові, на переніссі посередині, в області верхньої щелепи і виличної кістки праворуч також маються садна округлої й овальної форми бурувато-червоного кольору з чіткими контурами і щільним підсохлим дном розмірами 1,5×1,5 см, 1×1 см, 3×2 см і 2,5×1,5 см відповідно. В області правого плеча рана неправильної лінійної форми гвинтоподібно розташована, що йде від середини зовнішньої поверхні плеча переходячи на задню нижню поверхню і далі проходячи через внутрішню поверхню ліктьового суглоба, закінчується на передній поверхні передпліччя. Краї рани нерівні, кінці закруглені, шкіра в області ра-

234

ни відшарована у виді кишені, підшкірно-жирова клітковина оголена. На шкірі грудей, живота, на спині, попереку і бічних поверхнях тулуба на рівні попереку, сідниці праворуч маються великі ділянки зсадження шкіри пергаментної щільності жовтувато-бурого кольору, на спині посередині і праворуч група саден у виді рівнобіжних смуг розташованих косо вертикально їхні кінці, які розташовані вище, знаходяться зліва. На внутрішній поверхні правого стегна, у верхній третині під надколінком зліва, на задньо бічній поверхні лівого стегна у верхній третині і на бічній поверхні середньої третини правого стегна також маються ділянки здертя неправильної овальної форми з чіткими контурами пергаментної щільності розмірами до 4×6 см. На бічній поверхні нижньої третини правого стегна мається синець синюшно-багряного кольору округлої форми з нечіткими контурами розмірами 15×20 см. На голові виявлені множинні переломи кісток черепа у виді повної розбіжності тім'яно-потиличного шва, з частковою розбіжністю височно- тім'яно-потиличних шовних з'єднань в області сосцеподібних відростків справа та зліва з переходом зазначених переломів на основу черепа і які симетрично доходять через яремні отвори і далі по кам'янисто-потиличних щілинах по обидва боки до турецького сідла з поперечним його переломом у гіпофізарній ямці. Таким чином, потилична кістка легко відхилялася донизу, що дозволило витягти головний мозок без розпилу зводу черепа. Також виявлений перелом лівої тім'яної кістки у виді звитої тріщини довжиною 6 см, яка відходить перпендикулярно від тім'янопотиличного шва ліворуч і сліпо закінчується у лівого тім'яного бугра. При дослідженні кісток лицьового кістяка виявлений повний поперечний перелом лівої галузі нижньої щелепи між 3 і 4 зубами і двосторонні вивихи висковонижнешелепних суглобів. Також малися двосторонні переломи верхньої щелепи: праворуч у виді фрагмента обмеженого вгорі величноверхньошелепним швом, а ліворуч вертикальною лінією минаючої між 2 і 3 зубами і яка доходить через підочний отвір до нижнього краю величної кістки, і перелому верхньої щелепи ліворуч у виді косо висхідної тріщини, що проходить по величноверхньошелепному шву. У грудній і черевній порожнинах близько 1500 мл темної рідкої крові. Після витягу органокомплексу виявлений повний розрив хребта між VIII і IX грудними хребцями, два поперечних переломи грудини на рівні кута грудини і вирізок IV ребер, множенні переломи всіх ребер, як з ушкодженням пристінкової плеври, так і без її ушкодження. При дослідженні кісток таза виявлені розриви крижовокубових зчленувань праворуч і ліворуч, а також розрив лоного зчленування з крововиливами в навколишні м'які тканини. На поверхні легень безліч лінійних ушкоджень у проекції переломів ребер лінійної форми, з рівними краями, глибиною до 2 см. Тканина легень на розрізі темно-червоного кольору, з великими крововиливами. На обох нирках поперечні розриви тканини глибиною до 1 см із спо- лучно-тканинними перемичками в глибині. На поверхні печінки маються рівнобіжні розриви тканини з нерівними краями, глибиною до 2 см із сполучнотканинними перемичками в глибині. При виробництві додаткових розрізів уздовж хребта по сідницях і задній поверхні нижніх кінцівок на рівні грудей і попереки виявлені великі кишенєподібні відшарування шкіри і підшкірно-жирової клітковини більш значні зліва з великими темно-червоними крововиливами в м'які тка-

235

нини. При дослідженні кісток верхніх і нижніх кінцівок виявлений осколковий перелом лівого плеча на рівні верхньої і середньої третини і косопоперековий перелом лівого стегна на відстані 75 см від підошви стопи, лінія перелому розташовується в косо висхідному напрямку знизу нагору зліва направо, краї перелому рівні, вище лінії перелому на 1,5 см, паралельно їй розташована тріщина зовнішньої кісткової пластинки, у м'яких тканинах в області переломів маються темночервоні крововиливи. Також виявлений розрив суглобної сумки лівого колінного суглоба.

236

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ НА ТЕМУ:

«СУДОВО-МЕДИЧНА ЕКСПЕРТИЗА УШКОДЖЕНЬ ГОСТРИМИ ПРЕДМЕТАМИ ТА ОБГРУНТУВАННЯ ПРИЧИНИ СМЕРТІ ВІД ДІЇ ТУПИХ ТВЕРДИХ ТА ГОСТРИХ ПРЕДМЕТІВ»

ОБГРУНТУВАННЯ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ

Ушкодження гострими предметами доволі часто зустрічаються в практиці су- дово-медичної експертизи. Перед експертизою судово-слідчі органи ставлять ряд специфічних питань, в тому числі ідентифікаційного характеру, що потребує детального вивчення цього різновиду ушкоджень. В результаті дії тупих твердих та гострих предметів може настати смерть травмованої людини. У зв’язку з цим досить важливим є визначення генезу смерті та ознак, що дозволяють встановити її причину.

МЕТА: ознайомити студентів з особливостями та методами досліджень ушкоджень гострими предметами в залежності від їх виду, надати навички вірного описання таких ушкоджень та визначення причини смерті внаслідок дії тупих твердих та гострих предметів.

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1.Судово-медична документація.

2.Протоколи огляду місця події.

3.Учбові музейні препарати, що демонструють ушкодження гострими предметами.

4.Контурні зображення тіла людини.

5.Таблиці, рентгенограми.

6.Контрольні тестові завдання.

7.Ситуаційні задачі.

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

1.Розгляд вузлових питань теми з висвітленням можливостей експертизи при ушкодженнях гострими предметами.

2.Самостійна робота студентів з визначення ушкодження, спричиненого гострим предметом.

3.Вирішення контрольних тестових завдань.

4.Вирішення ситуаційних задач.

237

ПЕРЕЛІК ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ, ЯКИМИ ПОВИННІ ВОЛОДІТИ СТУДЕНТИ З ПОПЕРЕДНІХ КАФЕДР

1.Знати ознаки та вміти визначати різновиди ран.

2.Знати динаміку перебігу місцевого запалення.

3.Знати морфологічні та біохімічні зміни в організмі під час травматичного шоку.

ПЕРЕЛІК ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ, ЯКІ ПОВИННІ ЗАСВОЇТИ СТУДЕНТИ НА ЗАНЯТТІ

1.Знати класифікацію, будову гострих предметів та різновиди ушкоджень, що виникають від їх дії.

2.Знати морфологічні ознаки ушкоджень, спричинених гострими предметами.

3.Знати особливості ушкоджень нанесених власною рукою та вміти їх виявляти під час судово-медичного дослідження трупа.

4.Знати основні причини смерті від дії тупих твердих та гострих предметів.

5.Знати діагностичні критерії зажиттєвості та давності спричинення ушкоджень шкіри.

6.Вміти описувати ушкодження, спричинені гострим предметом.

7.Вміти аргументувати причину смерті.

ЕЛЕМЕНТИ ЗАНЯТТЯ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ОБОВ’ЯЗКОВІЙ ОЦІНЦІ

1.Теоретичні знання з теми.

2.Самостійна робота з дослідження ушкоджень (правильність та детальність опису ушкоджень, грунтовність висновків).

3.Вирішення контрольних тестових завдань.

4.Вирішення ситуаційних задач.

ОСНОВНІ ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ

Гострий предмет — це предмет, що має гострий кінець або край або їх комбінацію.

БЛОК ІНФОРМАЦІЇ

Гострі предмети розподіляють на ріжучі, колючі, колюче-ріжучі, рублячі. Від їх дії виникають відповідні рани.

Описування рани проводять за схемою:

1.Локалізація (по відношенню до постійних анатомічних орієнтирів);

2.Медичне визначення ушкодження, наприклад, рана;

3.Форма рани у відповідності із геометричними фігурами — щілинної, вере-

238

теноподібної, овальної тощо;

4.Розміри рани — довжина, ширина;

5.Напрямок орієнтації довгого розміру рани — повздовжньої вісі у відповідності до умовного циферблату годинника;

6.Глибина рани та наявність вмісту;

7.Особливості країв, кінців (кутів) рани, стінок та дна рани;

8.Наявність та характер сторонніх накладень по периферії ушкоджених країв;

9.Кількість ран та їх взаєморозташування;

10.Висота розташування ран відносно довжини тіла трупа.

Під час заняття розглядають рани, нанесені гострими предметами та проводять їх описання, самостійно вивчаючи макропрепарати.

Розглядаючи рани, звертають увагу на таке ушкодження як подряпина, яка також виникає від дії гострого предмета. Подряпина відрізняється від садна, а при її описанні вказують тільки довжину подряпини.

Описуючи різану рану, визначають форму, характер її країв (рівні, гладенькі, зсаджені, з крововиливом чи ні), стан кутів рани (гострі, тупі, з розгалуженням), наявність подряпини, що вказує на напрямок дії предмету. Відмічають ознаки, що характерні для дії власної чи чужої руки. Рани, що виникли від дії своєї руки, мають характерну локалізацію (шия, передпліччя), вони множинні, поверхневі, паралельні поміж собою, мають ознаки неодноразової дії у вигляді насічок, хід довгого розміру рани має зручний напрямок, тільки одна рана являється смертельною. Зазвичай, рани зяють, що залежить від її напрямку відносно ходу сполучнотканинних волокон шкіри, та від локалізації на тілі людини. Розміри різаної рани визначають тільки після зведення її країв.

При описанні колених ран фіксують увагу студентів на морфологічних складових таких ушкоджень — вхідному отворі, рановому каналі та можливому вихідному отворі. Приділяють увагу характерним особливостям вхідних отворів в залежності від виду колючого предмету, розглядають види ранового каналу в різних органах та тканинах і методики його дослідження — заливка легко застигаючими сполуками (гіпс, парафін, віск); заповнення ранових каналів в щільних органах рентгеноконтрастними речовинами з наступним рентгенологічним дослідженням; пошарове дослідження під час розтину за умов попередньої фіксації та забарвлення ушкоджених тканин. Оцінюють переваги і вади кожної з методик.

Колено-різані рани вивчають в залежності від виду колюче-ріжучого предмету

— з однобічною заточкою клинка та двобічною заточкою клинка. Вхідні отвори можуть мати різні кути — один гострий, а другий — тупий або обидва кути можуть бути гострими. Звертають увагу на характер вхідного отвору та особливості таких ран в залежності від дії своєї та чужої руки, морфологічні складові рани – основний вкіл та додатковий розріз, їх диференціацію.

Викладають ознаки ран, які виникли від дії рублених предметів (характер країв та кутів в залежності від варіантів заподіяння ран). Підкреслюють, що для рублячих предметів характерним є гостре лезо та значна вага, а однією з головних властивостей цих ран являється їх глибина, у зв’язку з чим завжди ушкоджується кістка. Зупиняються на характері ушкоджень на кістках і можливості визначення

239

Розглядають основні причини смерті при механічній травмі і дають їх обгрунтування при:

а) гострій масивній крововтраті; б) шоці;

в) грубому анатомічному руйнуванні тіла; г) аспірації крові та розвитку механічної асфіксії; д) повітряній емболії; є) різних видах черепно-мозкової травми.

Приділяють увагу визначенню зажиттєвості та давності нанесення ушкоджень. Так, зовнішніми ознаками зажиттєвих ушкоджень можуть бути наявність крововиливу в оточуючі тканини та прояви загоєння ушкодження; при гістологічному дослідженні травмованих тканин виявляють лейкоцитарну інфільтрацію як найбільш доказову ознаку зажиттєвості; при гістохімічних дослідженнях звертають увагу на зміни ферментної активності, а біохімічними методами виявляють медіатори та модулятори запалення — біогенні аміни, простагландини, хімічні елементи, інші біологічно активні речовини. Таким чином в основі визначення зажиттєвості ушкоджень лежать ознаки місцевого запалення, прояви якого в часі дозволяють визначити і давність нанесення ушкодження. Зажиттєвість травми можливо визначити і за реакцією, що розвивається в організмі під час пережиття травми — ознаками шоку, реакцією регіонарних лімфатичних вузлів, біохімічними змінами в рідинах тіла – перикардіальній рідині, лікворі тощо.

Значну увагу приділяють питанню з’ясування можливості самостійних, цілеспрямованих дій смертельно травмованих.

КОНТРОЛЬНІ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

Інструкція до питань 1-16

За питанням або незакінченим твердженням, приведеними нижче, ідуть 4-5 відповідей або тверджень. Виберіть одну найбільше правильну відповідь.

001.Гострими знаряддями комбінованої дії є:

A)колючі;

B)колючо-ріжучи;

C)що рубають;

D)що ріжуть.

002. Індивідуальні властивості колюче-ріжучого предмета, краще виявляються при ушкодженні:

A)шкіри;

B)паренхіматозних органів;

C)хрящів;

D)кісток.

240