Судмед / SM_pract_Medic UKR

003. Індивідуальні властивості рубаючого знаряддя, краще виявляються при ушкодженні:

A)шкіри;

B)паренхіматозних органів;

C)хрящів;

D)кісток.

004.При ушкодженні колюче-ріжучим предметом накладення текстильних волокон і клітинних елементів, в основному, зосереджено:

A)на рівні занурення клинка;

B)у середній частині клинка;

C)на кінці клинка;

D)на всьому протязі клинка.

005.Ступінь зяяння колото-різаної рані залежить від:

A)гладкості щічок клинка;

B)крутості скосів обушка й леза;

C)форми поперечного переріза клинка;

D)орієнтації рані відносно еластичних волокон Лангера.

006. Додатковий розріз зустрічається у випадках:

A)рубаних ран;

B)колотих ран;

C)колото-різаних ран;

D)різаних ран;

E)рвано-забитих ран.

007.Диференційно-діагностичною ознакою при розмежуванні основних і додаткових розрізів у випадку колото-різаного ушкодження шкіри є:

A)переваження довжини основного розрізу;

B)вивернутість країв додаткового розрізу;

C)переваження довжини додаткового розрізу;

D)наявність у додаткового розрізу одного кінця;

E)наявність у додаткового розрізу двох кінців.

008. Максимальна ширина зануреної у тіло частини клинка колючо-ріжучого знаряддя:

A)не співвідноситься з довжиною рани;

B)дорівнює довжині рани;

C)не менше довжини рани;

D)не більш довжини рани.

009.При розташуванні колото-різаної рани в області груди й відсутності слідів впливу обмежувача довжина клинка:

241

A)не співвідноситься з глибиною рани;

B)дорівнює глибині рани;

C)менше або дорівнює глибині рани;

D)більше або дорівнює глибині рани.

010.При розташуванні колото-різаної рани в області передньої черевної стінки й наявності в одного з кінців рани сліду впливу обмежувача довжина клинка:

A)не співвідноситься з глибиною рани;

B)дорівнює глибині рани;

C)менше або дорівнює глибині рани;

D)більше або дорівнює глибині рани.

011. До рубаних варто віднести рани, заподіяні:

A)обухом сокири;

B)вістрям шаблі;

C)ручкою палаша;

D)лезом лопати;

E)ребром тупого твердого предмета.

012.Здертя у тупого кінця колото-різаної рани може виникати якщо товщина обушка не менш:

A)0,2-0,3 см;

B)0,4-0,5 см;

C)0,6-0,7 см;

D)0,8-0,9 см;

E)1-2 см.

013. Висічення шкіри з області рани для медико-криміналістичного дослідження найбільше доцільно робити у формі:

A)кола;

B)овалу;

C)квадрата;

D)трапеції;

E)прямокутника.

014.Оптимальний спосіб збереження хрящів із мікротрасами для медикокриміналістичного дослідження:

A)у розчині формаліну;

B)у спирті;

C)у гліцерині;

D)в оцтовому розчині;

E)у висушеному виді.

242

015. За слідами на кістках та хрящах, виникаючих від дії гострих предметів, можливо встановити:

A)послідовність травми;

B)причину смерті;

C)конкретний екземпляр гострого предмета;

D)вид знаряддя травми;

E)обставини випадку.

016.Дослідження ранового каналу при поранені гострим предметом грудної клітини дозволяє:

A)установити послідовність травми;

B)установити обставини травми;

C)визначити довжину травмуючого предмета;

D)визначити давність травми;

E)визначити конкретний екземпляр гострого предмета.

Інструкція до питань 17-45

Для кожного питання або незакінченого твердження правильними є ОДНА або ДЕКІЛЬКА відповідей.

ВИБЕРІТЬ:

A	B	C	D	E
якщо вірно	якщо вірно	якщо вірно	якщо вірно	якщо вірно
1, 2, 3	1, 3	2, 4	4	1, 2, 3, 4

017. Ознаками колотої рані є:

1)перевага глибини над шириною;

2)дефект тканини;

3)щілиноподібна форма;

4)здертя країв.

018.Надрізи шкіри в краях колотої рані виникають при наявності на стрижні колючого знаряддя ребер у кількості:

1)двох;

2)трьох;

3)чотирьох;

4)шести.

019. Хрящ з ушкодженням варто зберігати для наступного мікротрасологічного дослідження у:

1)розчині формаліну;

2)етанолі;

3)висушеному виді;

4)гліцерині.

243

020.Різана рана характеризується:

1)зіянням;

2)наявністю хоча б одного гострого кінця;

3)наявністю обох гострих кінців;

4)великою глибиною.

021. Різана рана може бути:

1)лінійною;

2)дугоподібною;

3)щілеподібною;

4)веретеноподібною.

022.Різана рана, як правило, має максимальну глибину:

1)на всьому протязі;

2)у середній частині;

3)у кінцевій частині;

4)у початковій частині.

023.Колота рана характеризується:

1)малою площею;

2)іноді наявністю осадження країв;

3)великою глибиною;

4)іноді сполучнотканинними перетинками.

024.Різана рана характеризується:

1)зяянням;

2)гострокутними кінцями;

3)прямолінійною формою;

4)осіданням країв.

025. Форма різаних ран буває:

1)лінійна;

2)Z-подібна;

3)напівмісячна;

4)мотовилоподібна.

026.Наявність надрізів (надривів) в області одного з кінців колото-різаної рани дозволяє вирішити питання про:

1)товщину обушочка;

2)ступінь гостроти граней обушочка;

3)форму обушочка;

4)наявність скосу обушочка.

027. Диференціальну діагностику різаної й колото-різаної ран засновують на:

244

1)характері кінців ран;

2)характері ушкодження підлягаючих тканин;

3)співвідношенні довжини й глибини рани;

4)локалізації ушкодження.

028.По колото-різаній рані можна встановити:

1)ширину клинка;

2)кількість лез у клинка;

3)товщину обушочка клинка;

4)довжину клинка.

029. Глибину колото-різаних ран варто визначати шляхом:

1)пошарового дослідження;

2)зондування пальцем;

3)заливання в рану пластичних мас;

4)дослідження зондом.

030.Основними елементами ранового каналу колото-різаного ушкодження є:

1)краю;

2)ребра;

3)кінці;

4)стінки.

031.Довжина основного розрізу колото-різаної рані залежить від:

1)ширини клинка;

2)кута впровадження клинка;

3)скорочувальних властивостей шкіри;

4)товщини одягу в місці ушкодження.

032.Додаткові надрізи від дії обушка утворюються:

1)при натиску на обушок клинка при його витягу;

2)при відсутності скосу обушка;

3)при наявності загострених ребер обушка;

4)додатковий надріз утворюється завжди.

033.Рубані рани заподіюють предмети, що характеризуються:

1)значною масою;

2)гострим лезом (ребром);

3)клиноподібним видом у фронтальному розрізі;

4)високим значенням енергії удару.

034.Основними ознаками рубаного ушкодження є:

1)значна площа;

2)відсутність синця у країв;

245

3)ушкодження підлягаючих кісток;

4)рівні стінки рани.

035.Кістки з ушкодженнями для додаткового дослідження очищають від м’яких тканин:

1)механічно;

2)мацерацією у воді;

3)за допомогою ферментних розчинів;

4)виварюванням у лужних розчинах.

036. Наявність слідів ковзання леза на стінках розрубу визначають при висвітленні:

1)розсіяному;

2)в ультрафіолетових променях;

3)косому-падаючому, паралельно до напрямку розрубу;

4)косому-падаючому перпендикулярно до напрямку розрубу.

037.Аналіз поверхні розрубу кістки або хряща дозволяє:

1)установити лише факт заподіяння ушкодження рубаючим знаряддям;

2)установити тільки групові властивості травмуючого предмета;

3)установити тільки видові властивості травмуючого предмета;

4)ідентифікувати травмуючий предмет.

038. Основні ознаки ран, заподіяних осколками скла:

1)здертя країв рані;

2)рівні краї й стінки рані;

3)перевага ширини рані над її глибиною;

4)додаткові розріз, що відходить від одного з країв.

039.М’які тканини для дослідження на мікрочастинки скла варто брати з:

1)країв шкірної рані;

2)кінців шкірної рані;

3)стінок рані;

4)глибоких тканин в області ушкодження.

040.Для встановлення наявності в рані мікрочастинок скла застосовуються:

1)емісійний спектральний аналіз

2)рентгенологічне дослідження;

3)полум’яна фотометрія;

4)хроматографія.

041.Діагностичною ознакою смерті від гострої крововтрати служить:

1)недокрів’я внутрішніх органів;

2)гемоперітонеум;

246

3)плями Тардье під вісцеральною плеврою;

4)крововиливи під ендокардом (плями Мінакова).

042.Причинами смерті при різаних ушкодженнях в області шиї можуть бути:

1)повітряна емболія;

2)жирова емболія;

3)гостра крововтрата;

4)шок.

043. Шкірний шматок з ушкодженням може зберігається для медикокриміналістичного дослідження:

1)фіксованим у формаліні;

2)замороженим у дистильованій воді;

3)фіксованим у спирті;

4)висушеним на картоні.

044.Кінцеві відділи ранових каналів колото-різаних ушкоджень у паренхіматозних органах досліджують:

1)рентгенографією із заливанням рентгеноконтрастною речовиною;

2)заливанням силіконовими пастами;

3)фарбуванням стінок ранового каналу з наступним подовжнім розсіченням його;

4)заливанням парафіном.

045. Контактно-дифузійний метод дослідження країв колото-різаних ран доцільно застосовувати:

1)в усіх випадках;

2)для диференціювання основного й додаткового розрізів;

3)для підтвердження іржавіння клинка

4)для встановлення гостроти леза.

Інструкція до питань 46-51

Питання складається з двох тверджень, пов’язаних спілкою «ТОМУ ЩО». Спочатку визначите, вірно або невірно кожне з двох тверджень по окремості, а потім, якщо обидва вірні, визначите, вірний або невірний причинно-слідчий взаємозв’язок між ними.

ВИБЕРІТЬ:

Відповідь	Твердження I	Твердження II	Зв’язок
А	вірно	вірно	вірний
В	вірно	вірно	невірний
С	вірно	невірно	невірний
D	невірно	вірно	невірний
Е	невірно	невірно	невірний

247

046. Дія обушка предмета колючо-ріжучого предмета виявляється додатковими надрізами в межах шкіри, ТОМУ ЩО додаткові надрізи загострюють кінці рани.

047. Дія леза колюче-ріжучого предмета виявляється здертям, ТОМУ ЩО лезо колюче-ріжучого предмета робить додатковий надріз у межах шкіри і глибше лежачих тканин.

048. Основним у механізмі утворення різаної рані є розім’яття тканини клинком предмета, що ріже, ТОМУ ЩО лезо клинка розсікає тканини.

049. У різаній рани обидва кінці гострі, ТОМУ ЩО різана рана утворюється тільки за рахунок дії леза клинка.

050. При різаних ранах шиї необхідно проводити пробу на повітряну емболію серця, ТОМУ ЩО при різаних ранах шиї часто пошкоджуються яремні вени.

051. Глибину колото-різаних ран на трупі доцільно досліджувати жолобостим зондом, ТОМУ ЩО зондування колото-різаних ран на трупі жолобостим зондом завжди дозволяє встановити дійсну довжину ранових каналів.

Інструкція до питань 52-80

У лівому стовпчику приведені пронумеровані питання (фрази), у правому — позначені латинськими буквами варіанти відповідей. Для кожного питання (фрази) треба підібрати тільки ОДНУ відповідну відповіді букву. УВАГА! Кожна відповідь у процесі виконання завдання може бути використована один раз, декілька разів або не використовуватися взагалі.

052.	Скальпований характер рани.	А) ознака забитої рани;
053.	Зірчаста форма рани.	В) ознака рубаної рани;
054.	Прямокутна форма рани з	С) ознака забитої або рубаної рани;
	надривами в області кутів.	D) не є ознакою забитої або рубаної
055.	Наявність поперечних сполучно-	рани.
	тканинних перетинок в області
	кінців рани.
056.	Розтрощеність, крововиливи
	в ділянці країв рани.
057.	Осадження країв рани.
058.	Прямовисність країв рани.
059.	Клаптеподібне відшарування
	краю рани.
060.	Наявність у рани гострих кінців.
061.	Вивернуті волосяні цибулини по
	краях рани.
248

062.	Значне зіяння рани.	А) ознака різаної рани;
063.	Лінійна форма рани.	В) ознака колото-різаної рани;
064.	Щільний характер рани.	С) ознака різаної і колото-різаної рани;
065.	Наявність у рани рівних не здер-	D) не є ознакою зазначених ран.
	тих стрімких країв.
066.	Наявність у рани обох гострих
	кінців.

067.Наявність у рани гострого і скругленного кінців.

068. «Розгалуження» одного або обох кінців рани.

069. Наявність надривів (надрізів) у області кутів одного з кінців рани.

070.Переваження довжини над глибиною рани.

071. Переваження глибини над довжиною рани.

072. Вхідний отвір.

073.	Додатковий розріз може виника-	А) тільки на шкірі;
	ти.	В) тільки на одязі;
		С) на шкірі і на одязі.
074.	Гладкі краї й стінки ранового	А) ознака загостреного леза;
	каналу.	В) ознака затупленого леза.
075.	Виражене здертя країв рані і
	стінок ранового каналу.

076.Перетинання пушкового волосся над раною.

077.	Крововиливи під ендокардом лі-	А) плями Тардьє;
	вого шлуночка серця.	В) плями Вишневського;
		С) плями Мінакова;
		D) плями Расказова-Лукомського.
		Проводять:
078.	Підозра на смерть від повітряної	А) пробу Бокаріуса;
	емболії.	В) пробу Сунцова;
		С) пробу Рапопорта;
		D) пробу Лібіха.
		Ушкодження:
079.	Смерть від повітряної емболії.	А) аорти;

249

В) щоці; С) вен шиї; D) легень.

080. Смерть від травматичного шоку. А) плями Тардьє; В) плями Вишневського; С) плями Мінакова;

D) плями Расказова-Лукомського.

Ситуаційні задачі

ЗАДАЧА 1. Завдання:

1.Визначити причину смерті.

2.Визначити вид рани та предмет, яким вона була спричинена.

Труп чоловіка довжиною тіла 171 см. В лобній ділянці голови від внутрішнього кінця лівої брови вверх та дещо ліворуч до межі з лівою тім'яною ділянкою голови розташована веретеноподібна рана 9×2 см з рівними, слабко зсадженими краями. Причому, здертя найкраще виражено по її правому краю. В глибині рани вбачається ушкоджена кістка черепа, просякнуті кров'ю оболонки мозку та мозкова речовина. При співставленні країв шкірної рани вона набуває лінійної форми, її довжина становить 9 см. Кінці рани гострі. Стінки рани рівні, права стінка дещо скошена. М'які тканини в рані просякнуті кров'ю. На кістці від верхнього внутрішнього кінця лівої надбрівної дуги вверх та ліворуч крізь правий скат лівого лобного бугра проходить наскрізний щілиноподібний перелом довжиною 8 см, верхній кінець якого розташований на 7 см від середньої лінії голови та на 0,5 см вперед від вінцевого шву. Правий край перелому рівний, гладкий. Поверхня, яка роз'- єднує кістки, скошена всередину та ліворуч. Зовнішній шар її рівний, гладкий. На ньому в верхній третині наявні паралельні валики та борозенки, які направлені всередину та дещо вперед. Край склоподібної пластинки хвилястий за рахунок безлічі мілких сколів. Лівий край перелому підритий, з вираженою мілкою хвилястістю особливо на зовнішній компактній пластинці. Обидва кінці перелому гострі. На твердій мозковій оболонці та в речовині головного мозку лінійне ушкодження довжиною 10 см на глибину до 3 см. Речовина мозку розтрощена, просякнута кров'ю.

ЗАДАЧА 2. Завдання:

1.Визначити вид ушкодження.

2.Визначити властивості знаряддя травми.

При судово-медичному дослідженні трупа гр. П., 45 років, встановлено наступне. Труп чоловіка, довжина тіла 175 см. На правому передпліччі на 1 см вище верхнього краю лопатки та в 10 см від остистого відростка 1 грудного хребця на висоті 149 см від рівня підошви стоп розташована рана, яка зяє та має вигляд тупого кута у 105°, який відкритий праворуч та дещо донизу. Загальні розміри рани

250