6.2 Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття

На підставі отриманих знань щодо етіологічних та патогенетичних факторів засвоїти основні клінічні та діагностичні критерії гломерулонефритів та хронічної ниркової недостатності у дітей та ознайомитись з основними принципами лікування, реабілітації і профілактики захворювань нирок у дітей.

6.3.Програма самостійної підготовки до практичного заняття

1. Базовий рівень підготовки.

Назви попередніх дисциплін	Необхідні навики
1. Анатомія	Знати анатомію сечової системи. Будова нирок, їх вікові особливості.
2. Нормальна фізіологія	Визначати особливості функціонування сечової системи у дітей.
3. Патологічна анатомія та патологічна фізіологія	Знати морфологічні зміни при імунному запаленні клубочків, механізми гіпертензії, набряків, олігоанурії та інших патологічних процесів при ГН та ХНН.
4. Біохімія	Визначати й інтерпретувати основні біохімічні показники функціонального стану нирок.
5. Пропедевтика педіатрії	Знати симптоми та синдроми ГН та ХНН у дітей. Вміти збирати анамнез у батьків дитини, оцінювати загальний стан хворого, проводити об'єктивне обстеження хворого із захворюваннями сечової системи.

2. Оволодіння представленим у методичній вказівці учбовим матеріалом, що містить мінімальний базовий рівень знань, необхідний для засвоєння теми.

3. Робота з рекомендованою літературою за темою заняття.

4. Ознайомлення з методикою виконання визначених практичних навичок.

5. Самоконтроль отриманих знань за допомогою контрольних питань до заняття, розв’язування ситуаційних завдань та тестового контролю.

6.4. Практичні навички.

Студент повинен вміти:

• збирати анамнез у дітей із гломерулонефритом та хронічною нирковою недостатністю;

• збирати сімейний анамнез у родичів хворої дитини;

• проводити об'єктивне обстеження дитини з гломерулонефритом та хронічною нирковою недостатністю з урахуванням вікових особливостей дитячого організму;

• проводити оцінку отриманих результатів лабораторних та інструментальних методів дослідження (загального аналізу крові, загального аналізу сечі, аналізу сечі за Зимницьким, біохімічного аналізу крові, коагулограми, визначення електролітів крові,результатів ультразвукового обстеження органів черевної порожнини у дітей);

• на підставі отриманих даних клінічного, лабораторного та інструментального обстеження дитини проводити базисну та медикаментозну терапію при гломерулонефриті, визначати показання для проведення замісної терапії.

6.5. Особливості обстеження хворих з гломерулонефритом та хронічною нирковою недостатністю.

• При опитуванні батьків дитини – визначити особливості розвитку та вигодовування дитини у ранньому віці, стану здоров’я батьків та родичів дитини, генеалогічний анамнез, наявність перенесених інфекцій або вакцинація за 2-3 тижні до захворювання, наявність у дитини артеріальної гіпертензії, швидкої надбавки у масі, зміни кольору сечі.

• Фізікальне обстеження – оцінка стану фізичного розвитку дитини, огляд та обстеження стану роботи основних органів та систем (дихальної системи, травного каналу, серцево-судинної системи та сечовивідної системи).

• Діагностика гломерулонефритів та хронічної ниркової недостатності – використання сучасних методів лабораторного та інструментального дослідження.

• Лікувальна тактика – призначення базисної та вибір оптимальної схеми медикаментозної терапії при гломерулонефриті та ХНН у дітей; визначення показань для проведення діалізу при ХНН.