- •Державний заклад «дніпропетровська медична академія» міністерства охорони здоров'я україни
- •Методичні рекомендації з педіатрії для студентів іv курсу
- •Дніпропетровськ – 2013
- •1. Тема 17. Інфекції сечової системи у дітей
- •4. Мета практичного заняття
- •5. Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті.
- •5.1. Вхідний тестовий контроль.
- •5.2. Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою за визначені питання.
- •5.3. Оцінка виконання кожним студентом вивчених практичних навичок.
- •6. Інформаційна частина методичної розробки
- •Класифікація пієлонефриту в дітей
- •Ступінь активності пн (о.Ф.Возіанов, 2002 р.)
- •Провідні фактори ризику розвитку пієлонефриту в дітей відповідно до етапів його патогенезу
- •Основні діагностичні критерії ісс у дітей
- •Особливості клінічної картини пієлонефриту в дітей раннього й старшого віку
- •3. Етіотропна терапія.
- •4. Посиндромна терапія.
- •6.2 Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття
- •6.3.Програма самостійної підготовки до практичного заняття
- •6.4. Практичні навички.
- •6.5. Особливості обстеження хворих з інфекціями сечової системи.
- •1. Тема 18. Гломерулонефрит у дітей. Хронічна ниркова недостатність у дітей
- •3. Кінцеві цілі.
- •4. Мета практичного заняття
- •5. Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті.
- •5.1. Вхідний тестовий контроль.
- •5.2 Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою за визначені питання.
- •5.3. Оцінка виконання кожним студентом вивчених практичних навичок.
- •6. Інформаційна частина методичної розробки
- •Стадії хзн та хнн.
- •Цільові значення показників, що забезпечують ренопротекцію при хзн (адаптовано згідно до nkf k/doqi , jnc 7, esh/esc, ebpg, 2003)
- •6.2 Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття
- •6.3.Програма самостійної підготовки до практичного заняття
- •6.4. Практичні навички.
- •6.5. Особливості обстеження хворих з гломерулонефритом та хронічною нирковою недостатністю.
- •7. Технологічна карта практичного заняття
- •9. Література.
- •1. Тема 19. Дисметаболічні нефропатії у дітей
- •4. Мета заняття
- •5. Форми контролю знань та вмінь.
- •5.1. Вхідний тестовий контроль.
- •5.2. Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою за визначені питання.
- •5.3. Оцінка виконання кожним студентом вивчених практичних навичок.
- •6. Інформаційна частина методичної розробки
- •Класифікація дисметаболічних нефропатій (т.М.Творогова, ю.Є.Вельтищев, 1985)
- •Аналіз транспорту солей
- •Зміни у аналізі сечі в залежності від фази обмінних порушень
- •Критерії діагностики оксалатної дмн
- •Критерії діагностики уратної дмн
- •Критерії діагностики фосфатної дмн
- •1. Корекція способу життя:
- •2. Контроль процесів уродинаміки:
- •3. Лікування і профілактика інфекції сечовидільної системи (див. Тему №17).
- •Дієтотерапія при гіпероксалурії (картопляно-капустяна дієта, переважання лужних валентностей)
- •Дієтотерапія при гіперурикозурії/уратурії (молочно-рослинна дієта, переважання лужних валентностей)
- •Дієтотерапія при фосфатурії (переважання кислих валентностей)
- •6.2 Конкретна мета самостійної підготовки
- •6.3.Програма самостійної підготовки
- •6.4. Практичні навички.
- •6.5. Особливості обстеження хворих з інфекціями сечової системи.
- •7. Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки теми.
- •8. Література.
1. Тема 17. Інфекції сечової системи у дітей
Визначення, класифікація інфекцій сечової системи у дітей, диференціальна діагностика інфекцій нижніх та верхніх сечових шляхів. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика та прогноз циститів у дітей. Визначення, етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, лікування, профілактика та прогноз пієлонефритів у дітей.
2.Актуальність теми.
Захворювання нирок і сечовивідних шляхів в останні роки привертає увагу фахівців, що в значній мірі пов'язане з поширеністю цієї патології серед дорослих і дітей, серйозністю прогнозу, інтенсивними пошуками шляхів ранньої діагностики, нових принципів лікування й профілактики важких ускладнень. Серед всіх захворювань сечової системи домінують саме мікробно-запальні ураження, поширеність яких становить 19,1 на 1000 дитячого населення (В.Г. Майданник,2002). Успіх ранньої діагностики, правильно призначеної терапії в значній мірі залежить від знань майбутніх лікарів основ дитячої нефрології.
3. Кінцеві цілі.
Вибрати з анамнезу, скарг дані, що відображають наявність захворювань нирок і сечовивідних шляхів.
Складати індивідуальну схему діагностичного пошуку.
Аналізувати й зіставляти анамнестичні й дані об'єктивних методів обстеження, видокремлюючи підтверджувальні й суперечливі діагнозу синдроми.
Запропонувати оптимальний обсяг і послідовність допоміжних методів обстежень.
Виключати наявність лейкоцитурії й бактеріурії нениркового походження.
Проводити диференціальний діагноз між пієлонефритом, гломерулонефритом, циститом, інтерстиціальним нефритом.
Проводити диференціальний діагноз між первинним і вторинним пієлонефритом, гострим і хронічним пієлонефритом.
Визначати активність запального процесу й функціональний стан нирок.
Складати індивідуальний план лікування.
Запропонувати схему диспансерного спостереження для хворого з пієлонефритом.
4. Мета практичного заняття
Навчити студентів на підставі отриманих знань щодо етіологічних та патогенетичних факторів аналізувати типову клінічну картину інфекційно-запальних уражень нирок та сечовивідних шляхів, складати план обстеження, аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень та володіти основними принципами лікування, реабілітації і профілактики інфекцій сечової системи у дітей.
5. Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті.
5.1. Вхідний тестовий контроль.
1. Дівчинка 3-х років перенесла ГРВІ, через 3 дні знову підвищилася температура тіла до фебрільних цифр, з'явилися болі в животі й часті хворобливі сечовипускання. Рік назад перебувала на стаціонарному лікуванні із приводу пієлонефриту. У загальному аналізі: сеча - мутна, білок - 0,9 г/л, лейкоцити - покривають усе поле зору. Попередній діагноз: загострення хронічного пієлонефриту. Який найбільш ймовірний етіологічний фактор захворювання?
Віруси
*Кишкова паличка
Хламідії
Синегнойна паличка
Грибкова інфекція
2. У дитини 10 років спостерігаються підйоми температури тіла до 38,5С, погіршення самопочуття й апетиту, періорбітальні тіні, помірно виражена біль у поперековій ділянці праворуч. Катаральних явищ немає. У загальному аналізі крові лейкоцити - 14·109/л, паличкоядерних нейтрофілів - 12%, сегментоядерних нейтрофілів - 72%, лімфоцитів – 12%, моноцитів – 4%, ШОЕ - 35 мм/год. Загальний аналіз сечі - колір жовтий, каламутна, в осаді - пластівці фібрину, лейкоцити - 50-70 в п/з, виявлені активні лейкоцити, багато бактерій. Бактеріурія - більше 105в 1 мл сечі. УЗ-дослідження нирок - підвищення ехогенності чашечково-мискової системи праворуч, набряк інтерстицію. Ваш попередній діагноз?
Гострий цистит
Дистопія правої нирки
*Гострий пієлонефрит
Дисметаболічна нефропатія
Дисплазія правої нирки
3. Дівчинка 6 років занедужала гостро: температура тіла підвищилася до 37,5°С, хворобливість наприкінці акту сечовипускання, часті позиви. При огляді ознак інтоксикації нема, хворобливість при пальпації в проекції сечового міхура. Яке захворювання є найбільш імовірним?
*Гострий цистит
Грип
Гострий уретрит
Гострий гломерулонефрит
Ниркова колька
4. Дівчинку 12 років турбують ниючі болі в попереку протягом 4-х днів. Відзначається підвищення температури тіла до 38°С, часті хворобливі сечовипускання. Тиждень назад перехворіла ГРВІ. Яке дослідження насамперед необхідно провести?
УЗД органів черевної порожнини
Загальний аналіз крові
*Загальний аналіз сечі
Урографію
Пробу за Зимницьким
5. У хлопчика 14 років із загостренням вторинного обструктивного пієлонефриту, на фоні міхурово-сечовідного рефлюксу 2 ступеня, із сечі виділена синегнойна паличка в титрі 106 мікробних тіл в 1 мл сечі. Який антибактеріальний препарат найбільш доцільно призначити в цьому випадку?
Ампіцилін
*Цефіпім
Цефазолін
Азітроміцин
Левоміцетин
6. Дитині 10 років, хворіє близько 1 тижня. Занедужала гостро після переохолодження: з'явилися болі в животі й попереку, підвищилася температура тіла до 38°С. У загальному аналізі сечі: лейкоцити - до 25-30 у полі зору, білок - 0,33 г/л. Яке дослідження необхідно провести для призначення етіотропного лікування:
*Бактеріологічний посів сечі
Цистографію
Пробу за Нечипоренком
Оглядову урографію
Пробу за Зимницьким
7. Дитина 7 місяців. Тиждень назад перенесла ГРВІ. Фізичний і нервово-психічний розвиток відповідають віку. Скарги на млявість, зниження апетиту, немотивовану повторну блювоту, підвищення температури тіла протягом останньої доби до 38°С, блідість, часте сечовипускання малими порціями. ЧСС - 150 в 1 хвилину. У загальному аналізі сечі: білок- 0,099 г/л, лейкоцити - 30-50 у п/з., бактеріурія - +++, слиз - +++. Про яке захворювання можна думати?
Фосфат-діабет
Дисметаболічна нефропатія
Гострий гломерулонефрит
*Гострий пієлонефрит
Дефекти догляду
8. Дівчинка 9 років скаржиться на підвищення температури тіла до 37,5°С, головний біль, млявість, слабкість, зниження апетиту, біль у животі, часті й хворобливі сечовипускання. Був запідозрений гострий пієлонефрит. У загальному аналізі сечі - питома вага - 1018, білка нема, лейкоцити- 10-15 у п/з. Який метод дослідження допоможе вірогідно підтвердити діагноз інфекції сечової системи?
Проба за Нечипоренком
*Бактеріологічний посів сечі
Проба за Зимницьким
Загальноклінічний аналіз крові
Проведення загального аналізу сечі в динаміці
9. Дитині 7 місяців. Доставлений у дитячий стаціонар зі скаргами на занепокоєння, підвищення температури тіла до фебрильних цифр, блювоту, у важкому стані. Після проведення загальноклінічних методів досліджень установлений діагноз гострого пієлонефриту. Які з інструментальних методів досліджень можливо провести в даної дитини в цій стадії захворювання:
Екскреторна урографія
Мікційна цистографія
*УЗД нирок
Радіоізотопне дослідження нирок
Ангіографія
10. Дівчинка 12 років скаржиться на часті, болючі сечовипускання, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, дратівливість, порушення сну, енурез. Хвора другий день, пов’язує захворювання з переохолодженням. Симптом Пастернацького негативний, в аналізі сечі: незмінена еритроцитурія, лейкоцитурія, бактеріурія. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз.
*Цистит
Вульвіт
Пієлонефрит
Гломерулонефрит
Дисметаболічна нефропатія