Тема V. Проблеми професійної моралі.

Поняття професійної моралі і професійної етики. Робота, професія як середовище людського спілкування. Об’єкт обробки, засоби праці, умови праці, мета її – чинники специфічного значення і форм конкретизації та виявлення в діяльності професійних груп загальних принципів і норм моралі, існування на роботі специфічних правил поведінки і професійних звичаїв.

Види професійно-моральних кодексів. Загальні характеристики медичної, судової, військової, спортивної моралі, моралі політиків, космонавтів, програмістів тощо.

Педагогічна етика, її предмет і завдання. Сутність і специфіка морально-педагогічних вимог до учителя, педколективу, школи. Критерії педагогічної моралі. Педагогічна етика про моральні якості педагога, їх ієрархічну систему. Педагогічний такт як моральна якість, здібність до вибору найдосконалішої форми моральних стосунків у процесі педагогічної діяльності, його психологічні і моральні основи. Характеристики педагогічного такту у стосунках “учитель – учні”, “учитель – батьки”, “учитель – колеги”, “учитель – адміністрація школи”, “учитель – громадськість”.

Місце і роль професійної моралі у профорієнтації молоді, у професійному і загальному вихованні. Причини підвищення значення професійної моралі в сучасному суспільстві.

Тема vі. Моральна культура суспільства і особистості.

Сутність і зміст культури. Культурний процес як олюднення світу людською діяльністю і опредметнення самої людини.

Моральна культура суспільства як відносна міра олюдненості людських стосунків, міра розвиненості моральних цінностей в порівнянні з попередніми етапами розвитку. Культура особистості – рівень засвоєння людиною суспільної культури, індивідуальна міра освоєння вищих досягнень, цінностей суспільства. Якість совісті, особистих ціннісних орієнтацій і здатності опредмечувати, реалізувати їх в діях по відношенню до людей, у вчинках – складові особистої культури у сфері спілкування.

Поняття внутрішньої і зовнішньої культури у поведінці (спілкуванні): культура мотивів (морального змісту вчинків) і культура, рівень олюднення дій (форми вчинків). Культура поведінки як діалектична єдність внутрішньої і зовнішньої культури. Педагогічна важливість усвідомлення основних типів причин можливих суперечностей між внутрішньою і зовнішньою культурою у сфері спілкування. Єдність морального і естетичного в культурі поведінки.

Манери, критерії їх краси. Правила гарного тону (пристойності), етикет як суспільне усвідомлення і вимога красивих манер, зовнішньої культури у спілкуванні. Види етикету: діловий (службовий, на роботі), відносин між старшими і молодшими, чоловіками і жінками, в суспільних місцях, гостювання, листування і т.п. в залежності від сфер спілкування.

Українські народні традиції культури взаємин.

Тема vіі. Основні питання морального виховання.

Етика як теоретична основа морального виховання. Основні ідеї морального виховання в минулому. Єдність в моральному вихованні загальнолюдських, національних, класових елементів. Взаємодія морального виховання з естетичними, правовим, релігійним, інтелектуальним, трудовим і фізичним вихованням.

Проблема предмета морального виховання. Моральне виховання як утвердження в свідомості і поведінці людей кращих досягнень культури суспільства. Місце і роль морального виховання у всебічному розвитку особистості. Зміст, або завдання, морального виховання: формування здібностей сприймання і морального осмислення людського спілкування, вчинків, розуміння їх структури; формування моральної свідомості особистості, знань про моральні вимоги суспільства до поведінки, перетворення їх в морально-оцінні здібності – совість, моральні переконання; формування здібностей, навичок, умінь втілення моральних переконань, морального ставлення до соціальних факторів у відповідні практичні дії, реальну поведінку, стосунки з людьми.

Питання засобів морального виховання. Особлива роль праці, мистецтва і релігії у моральному вихованні.

Методи морального виховання як система правил і прийомів цілеспрямованого впливу на моральну свідомість і поведінку людини. Методи переконання і примусу, спонукання, заохочення і покарання тощо. Характеристика методики морального виховання в різних педагогічних системах (Макаренка, Монтессорі, Сухомлинського, “педагогіці співробітництва” і т.д.).

Педагогічна творчість учителів у сфері форм організації морального виховання. Розмаїття форм морально-виховної роботи в залежності від віку вихованців, умов і засобів виховання тощо.

Критичне вивчення світового досвіду морального виховання в сім’ї, навчальних закладах різного рівня – необхідна складова підготовки майбутнього учителя до відповідної роботи в школі.