- •1. Поняття цивільного права, предмет, метод цивільно - правового регулювання.
- •3 Цивільна правоздатність
- •4 Поняття дієздатності громадян.
- •5 Виненкнення юридичноъ особи
- •9 Визнання громадянина безвісно відсутнім.
- •10 Поняття та ознаки юридичної особи.
- •11 Принципи
- •12 Характеристикаоб’єктів цивільних прав.
- •13 Спільна часткова та спільна сумісна власність.
- •14 Право колективної власності.
- •15 Захист права власності від порушень, не пов’язаних з позбавленням володіння (негаторний позов).
- •17 Порядок припинення юридичних осіб.
- •19 Дія цивільного законодавства
- •20 Роль звичаїв
- •21 Дія цивільних законів.
- •24 Поняття цивільно правової відповідальності
- •26 Сервітути емфітезис
- •28 Співвідношення цивільного права з іншими галузями
- •29 Види юридичних осіб
- •33 Джрела цивільного права
- •42 Право спільної власності.
- •55 Деліктна відповідальність
- •62 Види представництва
- •68 Способи набуття права власності
- •72 Загальні положення про цивільний договір
- •73 .Види договорів.
- •2. За наявністю зустрічного відшкодування:
- •5.Договори основні та попередні.
- •7. Договори речові та зобов’язальні.
- •76 Довіреність
- •82 Характеристика субєктів зобовязальних відносин
- •93 Поняття та види строків
- •94 Класифікація речей
- •95 Позовна давність
- •96 Зупинення перебігу строків позовної давності.
11 Принципи
Ст 3 ЦК України надає перелік принципів цивільного права:
1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини
2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків , встановлених законом;
3) свобода договору;
1) свобода підприємницької діяльності;
2) судовий захист цивільного права та інтересу;
3) справедливість, добросовісність та розумність;
4) юридична рівність суб’єктів.
12 Характеристикаоб’єктів цивільних прав.
Об’єкт правовідносин – це матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких суб’єкти вступають у правовідносини, здійснюють свої суб’єктивні юридичні права і суб’єктивні юридичні обов’язки.
Об’єкт правовідносин найтіснішим чином пов’язаний з інтересом управомоченої сторони і є благом, що знаходиться в його розпорядженні й охороняється державою. Об’єктами можуть бути різноманітні предмети, що представляють цінність для суб’єкта права. Наприклад, за житловим законодавством для наймача об’єкт — житлове приміщення, необхідне йому для проживання. В залежності від цього об”єкти поділяються на 3 групи: 1 речі (материальні явища, предмети природи, як у природному стані, так і пристосовані людиною до споживання, гроші і цінні папери) 2 діяльність (роботи, послуги, результати творчої діяльності) 3 особисті немайнові блага (честь, ділова репутація). Із прийняттям закону про власність режим право власності почав поширюватись на результати творчої діяльності, що мають нематеріальну природу. Нематеріальну природу мають також права вимоги. Таким чином умовно речі можна поділити на “матеріальні і нематеріальні”. В цив. праві існує також поняття майна як об’єкта цив. прав. Воно вживається як для визначення конкретних речей, так і при визначенні сукупності майнових прав і обов’язків суб’єкта. Це має місце зокрема при спадкуванні майна громадян, коли до спадкового майна входять як права так і обов’язки.
Громадяни та ор¬ганізації укладають угоди і, отже, вступають у цивільно-пра¬вові відносини з метою задоволення своїх інтересів. Залежно від змісту останніх можна говорити, що виникнення цивільно-правових відносин пов’язано з необхідністю придбання, перевезення речей, надання послуг, публікації творів науки та літератури, захисту честі і гідності тощо. З цього можна зро¬бити висновок, що об’єкт цивільно-правових відносин — це те, на що спрямовано суб’єктивне право і суб’єктивний обов’язок з метою задоволення інтересів громадян та органі¬зацій. Тобто об’єктами цивільних правових відносин є: а) речі (об’єкти речових правовідносин, що виникають з договору застави. Речі також об’єкти цивільно-правових відносин, що виникають з договорів купівлі-продажу, обміну, даруван¬ня);б) дії, у тому числі послуги(об’єкт цивільно-правових відносин, які виника¬ють з договорів. Так, об’єктом цивільно-правових відносин з договору перевезення є діяльність (система дій) перевізника, зобов’язаного здійснювати перевізний процес. Ця діяльність набуває характеру транспортної послуги, тобто не пов’язаної зі створенням матеріальних благ. Послуги можуть мати юридичний характер. Об’єктом ци¬вільно-правових відносин, що виникають з договору доручен¬ня, є певні юридичні дії, оскільки за цим договором повіре¬ний укладає угоди, оформляє спадкові права, одержує пошто¬ві перекази, кореспонденцію тощо; в) результати духовної та інтелек¬туальної творчості(За чинним цивільним законодавством факти створення літера¬турних, наукових, драматичних творів, сценаріїв кінофільмів, радіо- і телевізійних передач тощо є юридичними фактами, що породжують авторські правовідносини. Їх об’єктом будуть визнані й інші твори, на які поширюється авторське право); г) особисті немайнові благ ( во¬ни регулюються нормами цивільного права, і тому це різно¬вид цивільно-правових відносин. Їх об’єкт — особисті немай¬нові блага: честь, гідність, ім’я, життя, здоров’я тощо.