Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Prak_Geom1

.pdf
Скачиваний:
6
Добавлен:
08.06.2015
Размер:
4.93 Mб
Скачать

Доведемо тепер, що кожна точка, координати яко¨ задовольняють систему (2.138), ¹ центр поверхнi. Для цього перенесемо систему координат паралельно так,0 ùîá0 ¨¨ початок0 ñïiâïàâ0

з точкою, координати яко¨ задовольняють систему (2.137). Тодi a14 = Fx0 = 0, a24 = Fy0 = 0, a034 = Fz00 = 0, звiдки (див. (2.133)) отрима¹мо рiвняння поверхнi:

a11x02 + a22y02 + a33z02 + 2a12x0y0 + 2a13x0z0 + 2a23y0z0 + a440 = 0:

(2.139)

Рiвнянню (2.139) задовольняють координати точки M0(¡x0; ¡y0; ¡z0), якщо точка M(x0; y0; z0)

лежить на поверхнi. Отже, початок координат ново¨ системи ¹ центр поверхнi. Зауваження. Вiдмiтимо, що коли система (2.138) сумiсна i ма¹ один розв'язок, то

поверхня ма¹ ¹диний центр. Якщо система (2.138) зводиться до двох рiвнянь, то поверхня ма¹ пряму центрiв, якщо (2.138) сумiсна. I якщо система зводиться до одного рiвняння, то поверхня ма¹ площину центрiв. У випадку, коли (2.138) ¹ несумiсна система, то поверхня нема¹ центрiв.

4 Дiаметральнi площини поверхонь другого порядку

Означення дiаметрально¨ площини поверхнi другого порядку, спряжено¨ до вектора. Теорема про дiаметральнi площини i центр. Головнi напрямки поверхнi другого порядку. Головнi дiаметральнi площини поверхнi.

Розглянемо геометричне мiсце середин паралельних хорд неасимптотичного напрямку ~a(a1; a2; a3) поверхнi (2.120). Нехай M(x; y; z) довiльна точка шуканого геометричного

мiсця. Проведемо через точку M пряму напрямку ~a. Оскiльки напрямок ~a неасимптотичний,

то iснують двi точки M1, M2 перетину прямо¨ з поверхнею. Хорда M1M2 дiлиться в точцi M навпiл, тому коренi рiвняння P t2 + 2Qt + R = 0 задовольняють умову t1 + t2 = 0. Справдi,

якщо ма¹мо координати точок M1(x1; y1; z1), M2(x2; y2; z2), òî x1 = x + a1t1, y1

= y + a2t1

,

z1 = z + a3t1, äå t1

параметр точки M1, x2

= x + a1t2, y2 = y + a2t2, z2

= z + a3t2

,

äå t2 параметр точки M2. Îòæå, x1

+ x2

= 2x + a1(t1 + t2), y1

+ y2 = 2y + a2(t1 + t2),

z1 + z2 = 2z + a3(t1

+ t2). Àëå x =

x1 + x2

 

y =

y1 + y2

z =

z1 + z2

 

 

a1(t1 + t2) = 0,

 

 

 

 

 

 

 

 

2 ,

2 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

2

, òîìó

 

 

 

a2(t1 + t2) = 0

,

a3(t1 + t2) = 0

. Îñêiëüêè,

 

 

~, то хоча б одна з координат

a1

; a2; a3 âiäìiííà

 

 

 

~a 6= 0

 

 

 

 

 

 

 

вiд нуля, нехай a3 =6 0, тому з рiвностi a3(t1 + t2) = 0 отриму¹мо t1 + t2 = 0. Îòæå, Q = 0. Таким чином, рiвняння шуканого геометричного мiсця ма¹ вид:

(a11x+a12y +a13z +a14)a1 +(a21x+a22y +a23z +a24)a2 +(a31x+a32y +a33z +a34)a3 = 0: (2.140)

Групуючи тепер члени при x; y; z, рiвнiсть (2.140) можна записати у виглядi:

(a11a1 + a12a2 + a13a3)x + (a21a1 + a22a2 + a23a3)y +

 

+(a31a1 + a32a2 + a33a3)z + (a41a1 + a42a2 + a43a3) = 0:

(2.141)

Êîåôiöi¹íòè â (2.141) ïðè x; y; z одночасно не рiвнi нулевi, iнакше координати

вектора

~a(a1; a2:a3) задовольняли б рiвнiсть

 

P= (a11a1 + a12a2 + a13a3)a1 + (a21a1 + a22a2 + a23a3)a2 + (a31a1 + a32a2 + a33a3)a3 = 0;

àтому вектор ~a мав би асимптотичний напрямок, що протирiччить умовi.

161

Таким чином, геометричне мiсце середин хорд, якi мають неасимптотичний напрямок

~a, ¹ площина. Цю площину назвемо дiаметральною площиною, яка спряжена напрямку ~a.

Вiдмiтимо, що рiвняння дiаметрально¨ площини (2.140) скорочено можна записати так:

F 0 a1

+ F 0a2

+ F 0a3 = 0;

(2.142)

x

y

z

 

äå Fx0 ; Fy0; Fz0 визначенi формулами (2.138).

Теорема 2.17. Дiаметральнi площини поверхонь другого порядку, якi мають центр, проходять через нього.

Доведення. Нехай M0(x0; y0; z0) центр поверхнi другого порядку, яка задана загальним

рiвнянням

2F (x; y; z)

= 0. Тодi мають мiсце рiвностi: Fx0

0 = Fy0

0 = Fz00 = 0,

à òîìó

Fx00 a1 + Fy0

0 a2 + Fz00 a3

= 0, тобто M0 задовольня¹ (2.142). Таким чином, центр M0

лежить

в дiаметральнiй площинi.

 

 

 

Розглянемо тепер питання про iснування такого неасимптотичного напрямку, який перпендикулярний спряженiй дiаметральнiй площинi. З умови перпендикулярностi вектора ~a до дiаметрально¨ площини (2.141) ма¹мо:

a11a1 + a12a2 + a13a3 = sa1; a21a1 + a22a2 + a23a3 = sa2; a31a1 + a32a2 + a33a3 = sa3;

äå s параметр, оскiльки нормальний вектор дiаметрально¨ площини колiнеарний вектору

~a(a1; a2; a3). З отриманих рiвностей ма¹мо систему рiвнянь вiдносно a1; a2; a3:

a21a1¡+ (a22

 

 

s)a2

+ a23a3

= 0;

9

 

 

 

(2.143)

(a11

s)a1 + a12a2

+ a13a3

= 0;

>

 

 

 

 

 

 

 

 

¡

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a31a1 + a32a2 + (a33 ¡ s)a3 = 0: =

 

 

 

 

Система (2.143) однорiдна i ма¹ ненульовий розв'язок ~a a

; a>; a

3)

(

 

~), òîìó, ÿê âiäîìî ç

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(

1

 

;2

 

= 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

курсу алгебри, ¨¨ визначник дорiвню¹ нулю, тобто

 

 

 

¯

 

 

 

 

 

 

 

¯

a21

a22

¡

s

a

 

a23

s

= 0:

 

 

 

(2.144)

¯

a

¡ s

 

a

 

 

a13

¯

 

 

 

 

 

 

 

¯

a11

 

a12

 

 

 

 

¯

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¡

 

 

 

 

 

 

 

 

¯

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¯

 

 

 

 

 

 

 

¯

 

31

 

 

32

 

 

33

 

 

¯

 

 

 

 

 

 

 

¯

 

 

 

 

 

 

 

¯

 

 

 

 

 

 

 

Рiвняння (2.144) назива¹ться характеристичним. За його допомогою знаходяться неасимптотичнi напрямки, якi перпендикулярнi спряженим дiаметральним площинам.

Означення 2.18. Напрямок, перпендикулярний спряженiй йому дiаметральнiй площинi, назива¹ться головним напрямком вiдносно поверхнi другого порядку. Дiаметральна площина в цьому випадку назива¹ться головною дiаметральною площиною.

Приклад. Знайти рiвняння дiаметрально¨ площини, спряжено¨ хордам напрямку

~a(1; 2; ¡1) поверхнi x2 + y2 ¡ 6xy + 2yz ¡ 4xz + 6x + 8 = 0.

Розв'язання. Рiвняння дiаметрально¨ площини ма¹ вид: Fx0 a1 + Fy0a2 + Fz0a3 = 0. Ìà¹ìî

Fx0 = 12(2x ¡ 6y ¡ 4z + 6) = x ¡ 3y ¡ 2z + 3;

Fy0 = 12(2y ¡ 6x + 2z) = ¡3x + y + z;

Fz0 = 12(2y ¡ 4x) = ¡2x + y;

тому ма¹мо рiвняння дiаметрально¨ площини:

(x ¡ 3y ¡ 2z + 3) ¢ 1 + (¡3x + y + z) ¢ 2 + (¡2x + y)(¡1) = 0; тобто 3x + 2y = 3 = 0.

162

Розглянемо сукупнiсть прямих, якi проходять через точку

5 Центр плоского перерiзу та дiаметри поверхнi

Визначення центра плоского перерiзу поверхнi другого порядку. Рiвняння площини, для яко¨ задана точка ¹ центром плоского перерiзу. Дiаметри поверхнi другого порядку.

Нехай дана точка M0(x0; y0; z0), яка не ¹ центром поверхнi другого порядку, що задана загальним рiвнянням (2.120):

a11x2 + a22y2 + a33z2 + 2a12xy + 2a13xz + 2a23yz + 2a14x + 2a24y + 2a34z + a44 = 0:

M0 i утворюють з поверхнею

(2.120) хорди, що дiляться в точцi M0 пополам. Якщо ~a(a1; a2; a3) напрямний вектор однi¹¨ з таких прямих, то як вiдомо, ма¹ мiсце рiвнiсть:

Q = F 0

a1

+ F 0

a2

+ F 0

a3 = 0:

(2.145)

x0

 

y0

 

 

 

z0

 

 

Îñêiëüêè M0 не ¹ центром дано¨ поверхнi, то Fx0

0 , Fy0

0 , Fz00 не дорiвнюють одночасно нулю, а

з рiвняння (2.145) виплива¹, що вектор ~a(a1; a2; a3) для кожно¨ з прямих перпендикулярний

сталому вектору ~n(Fx00 ; Fy00 ; Fz00 ). Таким чином, всi прямi, що проходять через точку M0 i утворюють з поверхнею другого порядку хорди, що дiляться точкою M0 пополам, лежать в

однiй площинi ®, яка перпендикулярна вектору ~n. Площина ® перетина¹ поверхню другого

порядку по деякiй плоскiй лiнi¨ другого порядку, причому хорди поверхнi в даному разi ¹ хордами цi¹¨ лiнi¨ i точка M0 центром цi¹¨ плоско¨ лiнi¨ другого порядку. Цю точку

називають центром плоского перерiзу.

Складемо рiвняння площини, для яко¨ точка M0 ¹ центром плоского перерiзу. Ця площина проходить через M0 i перпендикулярна вектору ~n, тому рiвняння буде таким:

Fx00 (x ¡ x0) + Fy00 (y ¡ y0) + Fz00 (z ¡ z0) = 0; (2.146)

àáî

(a11x0 + a12y0 + a13z0 + a14)(x ¡ x0) + (a21x0 + a22y0 + a23z0 + a24)(y ¡ y0) +

(2.147)

+(a31x0 + a32y0 + a33z0 + a34)(z ¡ z0) = 0:

Розглянемо обернену задачу до розглянуто¨. Нехай задана площина рiвнянням

 

Ax + By + Cz + D = 0:

(2.148)

Необхiдно визначити центр M0 лiнi¨ другого порядку, отримано¨ вiд перерiзу поверхнi другого порядку з даною площиною. Оскiльки (2.147) i (2.148) визначають одну i ту ж площину, то

 

a11x0 + a12y0 + a13z0 + a14

=

a21x0 + a22y0 + a23z0 + a24

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

B

 

 

 

=

a31x0 + a32y0 + a33z0 + a34

=

 

 

 

(2.149)

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

¡x0(a11x0 + a12y0 + a13z0 + a14) ¡ y0

(a21x0 + a22y0 + a23z0

+ a24)

£

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

£¡z0(a31x0 + a32y0 + a33z0 + a34):

163

Êðiì òîãî,

Ax0

+ By0

+ Cz0 + D = 0:

(2.150)

 

Таким чином, якщо iсну¹ центр плоского перерiзу, то його координати задовольняють трьом

рiвнянням:

8

a11x0 + a12y0 + a13z0 + a14

 

=

a21x0 + a22y0 + a23z0 + a24

=

 

A

B

 

>

=

 

 

 

 

 

;

 

 

 

 

>

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

>

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

<

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

>

 

 

a31x0 + a32y0 + a33z0 + a34

 

 

(2.151)

 

>

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Îòæå, ÿêùî

координати>

 

деяко¨ точки

M (x ; y ; z )

задовольняють систему рiвнянь (2.151),

>

 

 

 

 

 

 

 

> Ax0 + By0 + Cz0 + D = 0:

 

 

 

 

 

 

:

 

 

 

 

0 0

 

0

0

 

 

то ця точка ¹ центром плоского перерiзу:

 

 

 

 

 

8 a11x2 + a22y2 + a33z2 + 2a12xy + 2a13xz + 2a23yz + 2a14x + 2a24y + 2a34z + a44 = 0;

:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x0; y0; z0 розглядати як координати

< Ax + By + Cz + D = 0:

 

 

 

 

 

 

 

Якщо в перших двох рiвняннях системи (2.151)

бiжучо¨ точки, то замiнивши ¨х на x; y; z, ми отрима¹мо рiвняння геометричного мiсця центрiв паралельних перерiзiв:

a11x + a12y + a13z + a14

=

a21x + a22y + a23z + a24

=

a31x + a32y + a33z + a34

;

(2.152)

 

 

A

B

C

 

 

 

 

 

 

àáî 8

(a11C ¡ a13A)x + (a12C ¡ a32A)y + (a13C ¡ a33A)z + (a14C ¡ a34A) = 0;

 

(2.153)

:

 

 

r0

 

 

 

 

<

(a21C ¡ a21B)x + (a22C ¡ a23B)y + (a32C ¡ a33B)z + (a24C ¡ a34B) = 0:

 

 

Нехай r ранг матрицi системи (2.153), а

ранг розширено¨ матрицi цi¹¨ ж системи.

 

ßêùî r = 2, то система (2.153) ма¹ безлiч розв'язкiв, а тому геометричне мiсце центрiв

плоских паралельних перерiзiв ¹ пряма лiнiя. Ця пряма назива¹ться дiаметром поверхнi другого порядку. 0

ßêùî r = 1, r = 1, то система (2.153) зводиться до одного рiвняння, а тому центри

плоских паралельних0 перерiзiв знаходяться в однiй площинi.

Випадок r = 1, r = 2 неможливий, оскiльки ми припустили, що паралельний перерiз ма¹ центр.

Íàñëiäîê 2.4. Якщо поверхня другого порядку ма¹ центр, то кожний дiаметр проходить через нього.

6 Дотична площина i нормаль до поверхнi другого порядку

Означення дотично¨ прямо¨ i дотично¨ площини до поверхнi другого порядку. Рiвняння дотично¨ площини. Рiвняння дотично¨ площини до поверхнi, задано¨ канонiчним рiвнянням. Означення нормалi до поверхнi другого порядку та ¨¨ рiвняння.

Нехай на поверхнi другого порядку дана точка M0(x0; y0; z0), яка не ¹ центром цi¹¨

поверхнi. Тодi вона не ¹ вершиною конiчно¨ поверхнi, або спiльною точкою двох площин, що перетинаються, або точкою двох спiвпавших площин.

164

Нормаллю до поверхнi другого порядку в точцi

Означення 2.19. Дотичною прямою до поверхнi другого порядку в данiй точцi M0

назива¹ться така пряма, яка проходить через M0, ма¹ з поверхнею двi спiвпавшi спiльнi точки або повнiстю належить поверхнi.

Нехай ~a(a1; a2; a3) напрямний вектор дотично¨. Тодi необхiднi i достатнi умови того, що

пряма з напрямним вектором ~a, що проходить через точку M0, дотика¹ться поверхнi другого порядку, будуть такi:

Q = Fx00 a1 + Fy00 a2 + Fz00 a3 = 0; R = 2F (x0; y0; z0) = 0:

Визначимо тепер геометричне мiсце дотичних прямих до поверхнi в данiй точцi M0.

Розглянемо вектор N~ (Fx0

0 ; Fy0

0 ; Fz00 ). Оскiльки за умовою точка M0 не ¹ центром поверхнi,

òî Fx00 ; Fy00 ; Fz00 не дорiвнюють нулю одночасно. Умову Q = 0 можна розглядати як умову

перпендикулярностi вектора

~

 

 

N до напрямного вектора ~a довiльно¨ дотично¨ до поверхнi в

òî÷öi M0. Таким чином, всi дотичнi до поверхнi в точцi M0 знаходяться в однiй площинi,

яка перпендикулярна ~

 

 

N. Цю площину називають дотичною площиною до поверхнi в данiй

òî÷öi M0.

 

 

 

Рiвняння дотично¨ площини ма¹ вигляд:

 

Fx0

0 (x ¡ x0) + Fy0

0 (y ¡ y0) + Fz00 (z ¡ z0) = 0;

àáî

Fx00 x+Fy00 y+Fz00 (a11x20+a22y02+a33z02+2a12x0y0+2a13x0z0+2a23y0z0+a14x0+a24y0+2a34z0) = 0:

Але оскiльки точка M0 належить поверхнi (R = 2F (x0; y0; z0) = 0), то вираз який сто¨ть в останнiй дужцi дорiвню¹ сумi:

a41x0 + a42y0 + a43z0 + a44:

Таким чином, рiвняння дотично¨ площини ма¹ вид:

(a11x0 + a12y0 + a13z0 + a14)x + (a21x0 + a22y0 + a23z0 + a24)y +

+(a31x0 + a32y0 + a33z0 + a34)z + (a41x0 + a42y0 + a43z0 + a44) = 0:

Якщо поверхня задана рiвнянням

x2 + y2 + z2 ¡ D = 0; A B C

то рiвняння дотично¨ площини до не¨ в точцi M0(x0; y0; z0) áóäå òàêå:

x0x + y0y + z0z ¡ D = 0: A B C

А якщо ж поверхня задана рiвнянням виду Ax2 + By2 + 2Cz = 0, то рiвняння дотично¨

площини таке:

Ax0x + By0y + C(z + z0) = 0:

M0(x0; y0; z0) назива¹ться пряма, яка

проходить через точку M0 i перпендикулярна дотичнiй площинi до цi¹¨ поверхнi в данiй точцi. Рiвняння нормалi ма¹ такий вид:

x ¡ x0 = y ¡ y0 = z ¡ z0 Fx00 Fy00 Fz00

àáî

 

x ¡ x0

 

 

y ¡ y0

 

 

z ¡ z0

 

 

 

=

 

=

 

:

 

a11x0 + a12y0 + a13z0 + a14

a21x0

+ a22y0 + a23z0 + a24

a31x0

+ a32y0 + a33z0 + a34

 

 

 

 

165

7Спрощення рiвняння поверхнi другого порядку за допомогою обертання системи координат навколо початку

Формули обертання прямокутно¨ системи координат навколо початку. Характеристичне рiвняння поверхнi другого порядку. Властивостi коренiв характеристичного рiвняння.

Нехай задана поверхня другого порядку загальним рiвнянням

a11x2 + a22y2 + a33z2 + 2a12xy + 2a13xz + 2a23yz + 2a14x + 2a24y + 2a34z + a44 = 0 (2.154)

вiдносно прямокутно¨ декартово¨ системи координат Oxyz. Перед нами сто¨ть задача знайти

таку прямокутну систему координат, вiдносно яко¨ рiвняння дано¨ поверхнi не мiстить членiв

з добутком координат.

Знайдемо рiвняння поверхнi (2.154) вiдносно системи координат Ox0y0z0, яка отриму¹ться

з системи

 

обертанням навколо початку. Нехай ~ ~ ~ ортонормований базис системи

 

Oxyz

i; j; k

, à~0 ~0 ~0 0 0 0 0 0 0

координат Oxyz i ; j ; k ортонормований базис системи Ox y z . Оскiльки система Ox y z

обертанням, то базиси~ ~ ~ i~0 ~0 ~0 мають однакову орi¹нтацiю, отриму¹ться iз системи Oxyz i; j; k i ; j ; k

а тому мiшаний добуток ~i0~j0~k0

= +1. Крiм того, мають мiсце рiвностi ~i02 = ~j02 = ~k02 = 1,

~i0~j0 =~i0~k0 = ~j0~k0 = 0, оскiльки вектори ~i0;~j0;~k0 одиничнi i попарно ортогональнi.

Нехай вектори ~i0;~j0;~k0

в базисi ~i;~j;~k мають такi координати:

 

~0

 

 

 

 

 

~0

 

 

~0

(p13; p23

; p33);

i

(p11; p21; p31); j

(p12; p22; p32); k

тодi, очевидно, мають мiсце рiвностi:

 

 

 

 

 

 

 

p12i + p22i + p32i = 1;

 

i = 1; 2; 3;

 

 

 

p1ip1j + p2ip2j

+ p3ip3j = 0; i 6= j; i; j = 1; 2; 3;

 

¯

p21 p22 p23

¯ =

§

1:

 

 

 

¯

p

p

 

p

¯

 

 

 

 

 

¯

p11

p12

p13

¯

 

 

 

 

 

 

¯

 

 

 

 

¯

 

 

 

 

 

 

¯

31

 

32

33

¯

 

 

 

 

 

 

¯

 

¯

 

 

 

 

 

Вiдомо (див. стор. 101), що тодi формули обертання дано¨ прямокутно¨ системи координат навколо ¨¨ початку мають вид:

x = p11x0 y = p21x0 z = p31x0

+p12y0

+p22y0

+p32y0

+ p13z0;

+ p23z00; (2.155)

+ p33z :

Пiдставляючи значення x; y; z з формул (2.155) у рiвняння (2.154), ми отрима¹мо рiвняння поверхнi другого порядку в системi координат Ox0y0z0:

a011x02 + a022y02 + a033z02 + 2a012x0y0 + 2a013x0z0 + 2a023y0z0 + 2a014x0 + 2a024y0 + 2a034z0 + a044 = 0; (2.156)

äå

aik0

= (a11p1i + a12p2i + a13p3i)p1k + (a21p1i + a22p2i + a23p3i)p2k +

 

+ (a31p1i + a32p2i + a33p3i)p3k; i; k = 1; 2; 3;

am0

4 = a14p1m + a24p2m + a34p3m; m = 1; 2; 3; a440 = a44:

(2.157)

(2.158)

166

Припустимо, що iсну¹ така система координат Ox0y0z0, вiдносно яко¨ a012 = 0, a013 = 0, a023 = 0. Тодi умови a012 = 0 i a013 = 0 мають вид:

(a11p11 + a12p21 + a13p31)p12 + (a21p11 + a22p21 + a23p31)p22 +

+(a31p11 + a32p21 + a33p31)p31 = 0;

 

 

(2.159)

a11p11 + a12p21 + a13p31)p13 + (a21p11 + a22p21 + a23p31)p23 +

 

 

 

 

 

 

+(a31p11 + a32p21 + a33p31)p33 = 0:

 

 

 

Оскiльки вектор ~j0 перпендикулярний до вектора ~k0

 

 

µ p13

p23

p33

 

,

òî ðàíã

матрицi

p12

p22

p32

 

дорiвню¹ 2. Приймаючи тепер в системi (2.159) за

 

íåâiäîìi

(a11p11 + a12p21

+ a13p31),

(a21p11 +a22p21 +a23p31), (a31p11 +a32p21 +a33p31), ми з системи (2.159) двох лiнiйних однорiдних

рiвнянь з трьома невiдомими ма¹мо:

= s

¯

p23

p33

¯

;

 

 

 

 

a11p11 + a12p21 + a13p31

 

 

 

 

 

 

¯

p22

p32

¯

 

 

 

 

 

 

 

¯

 

 

¯

 

 

 

 

 

a21p11 + a22p21 + a23p31

= s

¯

p32

p12

¯

;

(2.160)

 

 

 

¯

p33

p13

¯

 

 

 

 

 

 

¯

 

 

¯

 

 

 

 

 

 

 

¯

 

 

¯

 

 

 

 

 

a31p11 + a32p21 + a33p31

= s

¯

p12

p22

¯

:

 

 

 

 

¯

p13

p23

¯

 

 

 

 

 

 

¯

 

 

¯

 

 

Àëå îñêiëüêè [~j0

;~k0

] =~i0

, òî

 

¯

 

 

¯

 

 

 

 

¯

 

 

¯

 

 

¯

p23

p33

¯

= p11

;

¯

p33 p13

¯ = p21;

¯

p13 p23

¯

= p31:

¯

p22

p32

¯

 

 

¯

p32

p12

¯

¯

p12

p22

¯

 

¯

 

 

¯

 

 

¯

 

 

¯

¯

 

 

¯

 

Отже, рiвняння (2.160)¯

набувають¯

âèäó:¯

 

¯

¯

 

 

¯

 

a11p11 + a12p21 + a13p31 = s ¢ p11;

a21p11 + a22p21 + a23p31 = s ¢ p21;

Звiдси отриму¹мо:

 

 

 

a31p11 + a32p21 + a33p31 = s ¢ p31;

 

 

(2.161)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(a11 ¡ s)p11 + a12p21 + a13p31 = 0;

 

(2.162)

 

 

 

 

a21p11 + (a22 ¡ s)p21 + a23p31 = 0;

 

 

 

 

 

a31p11 + a32p21 + (a33 ¡ s)p31 = 0:

 

 

Систему (2.162) ми отримали з умов a120 = 0, a130 = 0. Аналогiчно з умов a120 = 0, a230 = 0

i a130 = 0, a230 = 0 можна отримати, що координати векторiв ~j0(p12; p22; p32), ~k0(p13; p23; p33)

задовольняють систему (2.162).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Система (2.162) ма¹ ненульовий розв'язок p11

; p21; p31

òîäi i òiëüêè òîäi, êîëè s ¹ коренем

рiвняння:

¯

a21

a22

s

 

a23

 

¯ = 0:

(2.163)

 

 

 

 

¯

a11

¡ s

a12

 

 

a13

 

¯

 

 

 

 

 

 

 

 

¡

 

 

 

¯

a

 

a ¡

a

 

 

s

¯

 

Це рiвняння назива¹ться характеристичним¯

рiвнянням

¯поверхнi другого порядку. Рiвняння

 

¯

 

31

32

 

 

33

 

 

¯

 

 

¯

 

 

 

 

 

¯

 

(2.163) можна записати в iншому видi:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¡ s3 + I1s2 ¡ I2s + I3 = 0;

(2.164)

167

äå

=

¯

a21

a22

¯

+

¯

a21

a23

¯

+

¯

a32

a33

¯

;

I1 = a11 + a22 + a33; I2

 

 

¯

a11

a12

¯

 

¯

a11

a13

¯

 

¯

a22

a23

¯

 

 

 

¯

 

 

¯

 

¯

 

 

¯

 

¯

 

 

¯

 

 

 

¯

 

 

¯

 

¯

 

 

¯

 

¯

 

 

¯

 

¯

¯¯ a11 a12 I3 = ¯¯ a21 a22 ¯ a31 a32

a13

¯

(2.165)

a

33

 

 

¯

 

a23

¯

:

¯

 

 

¯

 

 

 

¯

 

Нехай s1; s2; s3 коренi рiвняння (2.164). З курсу алгебри вiдомо, що

I1 = s1 + s2 + s3; I2 = s1s2 + s1s3 + s2s3; I3 = s1s2s3:

(2.166)

Таким чином, якщо iсну¹ система

другого порядку не мiстить членiв одиничного вектора ~0 , ~0

i (p11; p21; p31) j

задовольняють систему рiвнянь:

координат Ox0y0z0, вiдносно яко¨ рiвняння поверхнi

з добутками, ~0координат, то координати кожного (p12; p22; p32) k (p13; p23; p33) цi¹¨ системи координат

(a11 ¡ sk)p1k + a12p2k + a13p3k = 0;

(2.167)

a21p1k + (a22 ¡ sk)p2k + a23p3k = 0;

a31p1k + a32p2k + (a33 ¡ sk)p3k = 0;

 

äå sk корiнь характеристичного рiвняння, k = 1; 2; 3.

З попереднього матерiалу виплива¹, що напрямок вектора, координати якого задовольняють систему (2.167), ¹ головним напрямком вiдносно поверхнi другого порядку.

Вiдмiтимо без доведення деякi властивостi коренiв характеристичного рiвняння i головних напрямкiв.

Теорема 2.18. Якщо коренi s1; s2 характеристичного рiвняння (2.163) рiзнi, то координати

вiдповiдних ¨м векторiв, якi мають головнi напрямки вiдносно поверхнi другого порядку, задовольняють умову ортогональностi p11p12 + p21p22 + p31p32 = 0.

Теорема 2.19. Коренi характеристичного рiвняння поверхнi другого порядку завжди дiйснi.

Наслiдок 2.5. Координати векторiв, що мають головнi напрямки вiдносно поверхнi другого порядку ¹ дiйснi числа.

Наслiдок 2.6. Головнi напрямки вiдносно поверхнi другого порядку, якi вiдповiдають не рiвним кореням характеристичного рiвняння, перпендикулярнi.

Теорема 2.20. Якщо коренi s1; s2; s3 характеристичного рiвняння задовольняють умову s1 = s2 = s3, то всi коефiцi¹нти системи рiвнянь (2.162) рiвнi нулю.

В цьому випадку довiльний вектор простору ма¹ головний напрямок вiдносно поверхнi другого порядку.

Теорема 2.21. Якщо коренi s1; s2; s3 характеристичного рiвняння задовольняють умови s1 = s2 6= s3, то в системi (2.162) iсну¹ тiльки одне лiнiйно незалежне рiвняння.

Теорема 2.22. Якщо коренi s1; s2; s3 характеристичного рiвняння задовольняють умови s1 =6 s2 =6 s3 =6 s1, то в системi (2.162) iсну¹ два лiнiйно незалежних рiвняння.

168

З теореми 2.21 виплива¹, що iсну¹ нескiнченна множина компланарних векторiв, якi мають головнi напрямки, А з теореми 2.22 виплива¹, що iснують три вектори, якi мають головнi напрямки вiдносно поверхнi другого порядку, i вони попарно перпендикулярнi.

Íàñëiäîê 2.7. Для довiльно¨ поверхнi другого порядку iснують принаймнi три попарно перпендикулярнi головнi напрямки вiдносно дано¨ поверхнi.

Теорема 2.23. Нехай одиничнi вектори ~0 ~0 ~0 0 0 0 мають головнi i ; j ; k системи координат Ox y z

напрямки вiдносно поверхнi другого порядку, задано¨ загальним рiвнянням вiдносно системи координат Oxyz, тодi вiдносно системи координат Ox0y0z0 рiвняння дано¨ поверхнi ма¹ вид:

s1x02 + s2y02 + s3z02 + 2a014x0 + 2a024y0 + 2a034z0 + a044 = 0:

8Спрощення рiвняння поверхнi другого порядку за допомогою паралельного перенесення системи координат

Спрощення рiвняння поверхнi другого порядку за допомогою паралельного перенесення системи координат. Класифiкацiя поверхонь другого порядку.

В попереднiй лекцi¨ було вiдмiчено (див. теорему 2.23), що рiвняння довiльно¨ поверхнi другого порядку за допомогою обертання системи координат можна звести до виду:

s1x02 + s2y02 + s3z02 + 2a0

x0 + 2a0

y0 + 2a0

z0 + a0

= 0;

(2.168)

14

24

34

44

 

 

äå s1; s2; s3 коренi характеристичного рiвняння. Розглянемо тепер подальшi можливi

випадки спрощення рiвняння (2.168).

 

 

 

 

 

 

 

 

I. Жоден з коренiв характеристичного рiвняння не дорiвню¹ нулю, тобто s1 6= 0, s2 6= 0,

s3 6= 0, тодi (2.168) можна записати так:

+ s3

+ µa440

¡ s1

¡ s2

¡ s3 = 0:

s1 µx0 + s1

 

+ s2 µy0 + s2

 

+ s3 µz0

 

a140

 

2

a240

 

2

 

 

a340

2

a1402

a2402

 

a3402

Викона¹мо паралельне перенесення системи координат так, щоб ¨¨ початок спiвпав з точкою

 

 

a140

 

a240

 

a340

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O0

µ¡

 

; ¡

 

 

; ¡

 

 

. Формули паралельного перенесення в цьому випадку будуть такi:

s1

s2

s3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

00

 

a0

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

00

 

 

 

a0

 

 

0

 

00

a0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

24

 

 

 

 

 

 

34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

= x

 

¡

 

 

 

 

; y

 

= y

 

 

 

¡

 

 

 

 

 

; z

 

= z

 

¡

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s1

 

 

 

 

s2

 

 

s3

i рiвняння (2.168) матиме вид:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s1x002 + s2y002 + s3z002 + a4400 = 0;

 

 

 

(2.169)

 

 

 

 

 

 

a02

 

a02

a02

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

äå a00

= a0

 

14

 

24

 

 

34

. ßêùî a00

= 0, то рiвняння (2.169) можна записати в канонiчному

¡ s1

¡ s2

 

 

 

 

44

 

44

¡ s3

 

44

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

âèäi:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x002

 

 

 

 

 

 

 

y002

 

 

 

 

 

 

z002

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

+

 

 

 

= 1;

 

 

 

(2.170)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a00

 

 

 

 

a00

 

 

 

 

 

 

a00

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

44

 

 

 

 

 

44

 

 

 

44

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¡

 

 

 

 

 

 

¡

 

 

 

 

 

 

 

¡

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s1

 

s2

 

 

 

 

s3

 

 

 

 

 

 

 

 

à ÿêùî a4400

= 0, то у виглядi:

 

 

 

 

x002

 

 

 

y002

 

 

 

 

z002

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

+

 

= 0:

 

 

 

 

(2.171)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¡

 

 

 

 

¡

 

 

 

 

 

¡

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s1

 

s2

 

 

 

 

s3

 

 

 

 

 

 

 

 

Враховуючи всi можливi знаки коефiцi¹нтiв в рiвняннi (2.169), ми отриму¹мо з (2.170) i (2.171) такi види поверхонь другого порядку та ¨х канонiчнi рiвняння:

169

 

2

2

2

 

 

 

1)

 

x

+

y

+

z

= 1

åëiïñî¨ä;

2

2

2

 

 

a

 

b

 

 

c

 

 

 

2)

x2

y2

 

z2

 

= ¡1 уявний елiпсо¨д;

 

 

+

 

+

 

 

 

 

a2

b2

 

c2

3)

x2

y2

¡

z2

 

 

однопорожниний гiперболо¨д;

 

 

+

 

 

 

= 1

 

a2

b2

c2

 

4)

x2

y2

¡

z2

 

= ¡1 двопорожниний гiперболо¨д;

 

 

+

 

 

 

 

a2

b2

c2

 

5)

x2

y2

¡

z2

 

 

конiчна поверхня;

 

 

+

 

 

 

= 0

 

a2

b2

c2

 

 

2

2

2

 

 

 

6)

 

x

+

y

+

z

= 0

точка або уявна конiчна поверхня.

2

2

2

 

 

a

 

b

 

 

c

 

 

 

 

 

II. Один з коренiв характеристичного рiвняння дорiвню¹ нулю, наприклад, s1 6= 0, s2 6= 0,

s

3

= 0 i a0

= 0, тодi рiвняння (2.168) можна привести до виду:

 

 

 

 

 

 

 

 

34

6

s1 µx0 + s1

 

+ s2 µy0

+ s2

 

+ 2a340 z0

+ µa440

¡ s1

¡ s2 = 0;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a140

 

2

 

 

 

 

 

 

a240

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a1402

 

 

 

 

a2402

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

àáî

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s1

µx0 + s1

 

+ s2 µy0 + s2

+ 2a340

µz0

+ 2a340

= 0;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a140

2

 

 

 

 

 

 

 

a240

 

 

2

 

 

 

 

 

 

a4400

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a02

 

 

a02

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

44

 

44

 

 

 

. Перенесемо систему координат паралельно так, щоб ¨¨ початок

 

 

 

¡ s1

¡ s2

äå a00

= a0

14

 

24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

µ¡ s1

 

; ¡ s2

; ¡

2a340

, при цьому формули перетворення будуть мати

спiвпав з точкою O 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a140

 

 

a240

 

 

a4400

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

такий вид:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a0

 

 

 

 

 

 

a00

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

00

 

 

 

0

 

 

 

00

 

 

 

0

 

00

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¡

 

14

 

 

 

 

 

 

¡

 

24

 

 

 

¡

 

44

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

= x

 

 

; y

 

= y

 

 

; z

 

= z

 

 

:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s1

 

 

s2

 

 

2a340

Рiвняння поверхнi буде таким:

àáî

s1x002 + s2y002 + 2a034z00 = 0;

x002

y002

 

 

 

+

 

 

 

= ¡2a340 z00:

 

1

 

 

1

 

s1

 

s2

(2.172)

(2.173)

Враховуючи всi можливi знаки коефiцi¹нтiв в рiвняннi (2.172), ми отриму¹мо з (2.173) такi види поверхонь другого порядку та ¨х канонiчнi рiвняння:

 

2

2

 

 

7)

 

x

+

y

 

= 2pz елiптичний параболо¨д;

2

2

 

 

a

 

 

b

 

 

8)

x2

 

y2

 

= 2pz гiперболiчний параболо¨д.

 

 

¡

 

 

 

a2

b2

 

170

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]