Завдання 4. Чи потрібно фіксувати препарати з бактерій, якщо вони вивча-ються за допомогою темнопольного мікроскопу?

Завдання 5. У яких випадках використовують хімічні методи фіксації?

Інформацію для поповнення знань-умінь можна знайти у наступних підручниках:

1. Березов Т.Т., Коровкин В.Ф. Биологическая химия.- М.: Медицина.- 1998.

2. Биология / Под ред.В.Н. Яригина. М. Высшая школа. - 2004.-т.1. - 431с.

3. Воробьев А.А.и др.Микробиология.- М.: Медицина,1998. С. 3-19

4. Борисов Л.Б., Смирнова А.М. Микробиология. М.: Медицина , 2005.-С. 30-32.

5. Руководство к практическим занятиям по микробиологии. /Под ред. Л.Б. Борисова. М.: Медицина, 1984.

Теоретичні питання, на основі яких можливе виконання цільових видів діяльності:

1. Капсула - будова та функції.

2. Клітинна стінка – будова та функції. Відмінності Гр⁺ та Гр^- бактерій.

3. Протопласти, сферопласти та L – форми бактерій.

4. У чому полягає явище плазмолізу? Практичне використання.

5. Джгутики та війки бактерій, відмінності від відповідних структур еукаріотів. Виявлення рухливості у бактерій.

6. Методика фарбування за Грамом.

Література для засвоєння знань-умінь за даною темою:

1. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология /Под ред. Л.Б. Борисова, А.М.Смирновой. М.: Медицина, 2005.-С. 30-32.

2. Руководство к практическим занятиям по микробиологии. /Под ред. Л.Б.Борисова. М.: Медицина, 1984.-С.96-104.

3. Воробьев А.А.и др.Микробиология.- М.: Медицина,1998. С. 3-19

4. Шлегель Г. Общая микробиология.М.: Мир.1972.-476 с.

Зміст навчання повинен забезпечити досягнення цілей навчання, чому сприяє граф логічної структури теми: „Поверхні структури бактеріальної клітини. Окраска за методом Грама ” (додаток 1).

6. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология /Под ред. А.А. Воробьёва.– М.:ООО "Медицинское информационное агенство", 2008 - С.36-42.

7. Практикум по микробиологии /Под ред. А.И. Нетрусова. М.: Издательский центр "Академия", 2005 – С. 74-75.

Матеріали та обладнання: бактеріальні культури, предметне скло, стерильний фіз. роз­чин, мікроскоп, набір фарб для фарбування за Грамом (геніцианвіолет, розчин Люголя, розведений фуксин, спирт, фільтрувальний папір), мікроскоп, бактеріологічні петлі, стерильні пробирки зі скошеним агаром.

Орієнтовна основа дії при виконанні практичної роботи.

1. Приготувати фіксовані мазки з патологічного матеріалу, або із суміші бактерій. Користуючись практикумом (№ 2 у списку літератури), відібрати із запропонованого набору обладнання інструменти та реактиви, необхідні для фарбування. Занести до протоколу методику фарбування за Грамом.

2. Пофарбувати приготовлені мазки за Грамом, промікроскопувати під імерсією, звернути увагу на забарвлення бактерій, визначити морфологічну групу. Занести до протоколу малюнки, позначити на них Гр+ та Гр- мікроорганізми.

3. Розглянути під мікроскопом демонстраційні препарати різних мікроорганізмів. Визначити їх тип фарбування за Грамом та морфологічну групу. Малюнки із підписами занести до протоколу.

4. Порівняти властивості Гр+ та Гр- бактерій та заповнити відповідну таблицю у протоколі.

Після ознайомлення з теоретичними питаннями і ходом проведення експерименту вам пропонується виконати наступні навчальні завдання.

1. З перитонеальної рідини був приготовлений і пофарбований мазок. При мікроскопії мазка спостерігаються пофарбовані у фіолетовий колір коки, що розташовані неправильними скупченнями, і палички середніх розмірів із закругленими кінцями, розташованими хаотично і пофарбовані в рожевий ко-лір. Що ви можете сказати про мікрофлору перитонеального ексудату? Який метод фарбування був використаний у даному випадку і які його основні етапи?

2. Для фарбування харкотиння хворого з підозри на крупозну пневмонію були використані такі реактиви: розчин генцианвіолету, розчин Люголя, 96^о спирт, водний фуксин . Який засіб фарбування використаний у цьому випадку?

Додаток № 1