1. Основні процеси, які є складовими фізіології мікрорганізмів:

- Живлення, дихання, розмноження, мінливість

2. Групи бактерій за типом дихання:

1. Облігатні аероби

2. Облігатні анаероби

3. Факультативно-анаеробні мікроорганізми

4. Мікроаерофіли

3. Живильні середовища для культивування облігатних анаеробів:

• Кіта-Тароці, Вільсона-Блера, СКС

4. Групи бактерій по здатності утилізувати вуглець і азот:

• Аутотрофі

• Гетеротрофи

5. Класифікація груп гетеротрофів:

• Сапрофіти і паразити

6. Класифікація груп паразитів:

• Облігатні і факультативні

7. Облігатні паразити (визначення):

• Мікроорганізми, повністю позбавлені здібності жити поза клітинами живого організму (віруси, рикетсії, хламідії)

8. Умови культивування бактерій:

1. Живильне середовище

2. Оптимальна температура

3. Умови аеробів або анаеробів

4. Час культивування

9. Типи живильних середовищ за призначенням:

1. Прості

2. Елективні

3. Диференціально-діагностичні

10. Спосіб розмноження у бактерій:

• Поперечне ділення

11. Колонія (визначення):

• Потомство однієї клітини при розмноженні на твердому живильному середовищі

12. Чиста культура (визначення):

• Популяція мікроорганізмів, що складається з особин одного виду

13. Принципи виділення чистих культур бактерій:

1. Механічне роз'єднування мікроорганізмів при посіві

2. Використання біологічних властивостей бактерій

14. Етапи бактеріологічного методу діагностики:

- Виділення чистої культури

- Ідентифікація чистої культури

Життєві функції мікроорганізмів: живлення, дихання, зростання і розмноження — вивчає фізіологія. У основі фізіологічних функцій лежить безперервний обмін речовин (метаболізм). Суть обміну речовин складають два протилежних, але взаємозв'язаних процеси: асиміляція (анаболізм) і дисиміляція (катаболізм).

Асиміляція — це засвоєння живильних речовин і використання їх для синтезу клітинних структур.

При процесах дисиміляції живильні речовини розщеплюються і окислюються, при цьому виділяється енергія, необхідна для життя мікробної клітини. Всі процеси синтезу і розпаду живильних речовин здійснюються за участю фер-ментів. У мікроорганізмах відбувається інтенсивний обмін речовин, за добу 1 мікробна клітина може переробити живильних речовин в 30—40 разів більше її маси.

Мікробна клітина використовує живильні субстрати для синтезу складових частин свого тіла, ферментів, пігментів, зростання.

Зростання — це збільшення розмірів окремої особини.

Розмноження — здібність організму до відтворення.

Основним засобом розмноження у бактерій є поперечне ділення, яке відбувається в різних площинах з формуванням багатообразних поєднань, клітин (грони, ланцюжки, пакунки і т. д.). У бактерійних клітин діленню передує подвоєння материнської ДНК. Кожна дочірня клітина отримує копію материнської ДНК. Процес ділення вважається закінченим, коли цитоплазма дочірніх клітин розділена перегородкою. Клітини з перегородкою ділення розходяться в результаті дії ферментів, які руйнують серцевину перегородки.

Швидкість розмноження бактерій різна і залежить від виду мікроба, віку культури, живильного середовища, температури.

При вирощуванні бактерій в рідкому живильному середовищі спостерігається декілька фаз зростання культур:

1. Фаза підсумкова (латентна) — мікроби адаптуються до живильного середовища, збільшується розмір клітин. До кінця цієї фази починається розмноження бактерій.

2. Фаза логарифмічного інкубаційного зростання — йде інтенсивне ділення клітин. Триває ця фаза близько 5 годин. За оптимальних умов бактерійна клітина може ділитися кожні 15—30 хвилин.

3. Стаціонарна фаза — число бактерій, що знов з'явилися, рівне числу відмерлих. Тривалість цієї фази виражається в годинах і коливається від виду мікроорганізмів.

4. Фаза відмирання — характеризується загибеллю клітин в умовах виснаження живильного середовища і накопичення в ній продуктів метаболізму мікроорганізмів.

Якщо живильне середовище, в якому культивуються мікроорганізми, оновлюватиметься, то можна підтримувати фазу логарифмічного зростання.

Додаток 1