Питання 3. Соціальні небезпеки, пов'язані з конфліктами, війнами, тероризмом, вандалізмом.

Соціально-політичні небезпеки дуже часто виникають при соціально-політичних конфліктах. Існує досить багато визначень конфліктів, так в політологічних словниках розширеним є тлумачення конфлікту. Зіткнення двох або більше різноспрямованих сил з метою реалізації інших інтересів на умовах протидії.

Джерелами конфлікту є:

- соціальна нерівність, яка існує в суспільстві, тобто система розділення таких цінностей як - влада;

- соціальний престиж;

- матеріальне благо;

- освіта.

Конфлікт це зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гостре суперництво, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня і складу учасників.

Конфлікт передбачає усвідомлення протиріччя і суб'єктивну реакцію на нього. Якщо конфлікт виникає в суспільстві, то це громадський конфлікт.

Будь-який соціальний конфлікт, що придбаває значні масштаби, об'єктивно стає соціально-політичним. Політичні інститути, організації, рухи втягуються в конфлікт і активно відстоюють певні соціально-економічні інтереси.

Конфлікти, які відбуваються в різних сферах, придбавають політичну значність, якщо вони зачіпають міжнародні, класові, міжетнічні, міжнаціональні, релігійні, демографічні і інші взаємовідносини.

Суб'єктами соціально-політичного конфлікту стають люди, які вибрали як спосіб його вирішення протиріччя, боротьбу, суперництво. Подібний спосіб вирішення протиріч у більшості випадків стає неминучим тоді, коли зачіпаються інтереси і цінності взаємодіючих груп, коли є відверте посягання на ресурси, вплив, територію з боку окремої особи, групи, держави(коли має місце міжнародний конфлікт).

Суб'єктами конфлікту можуть виступати:

1. Окремі люди, групи, організовані в соціальні, політичні, економічні і інші структури.

2. Об'єднання, які виникають у вигляді політизованих соціальних груп, економічних і політичних груп тиску, кримінальних груп, які домагаються певної мети.

Помітне місце займає різновид соціального конфлікту - міжнародний конфлікт, пов'язаний з суперництвом, яке виникає між націями. Особливо гостро вони проявляються в країнах, які потерпіли крах форми державного устрою (СРСР, Югославія).

Існують дві форми конфліктів :

1. Відкрита - відкрите протистояння, зіткнення, боротьба.

2. Закрита або латентна, коли відкритого протистояння немає, але триває відкрита боротьба.

Соціальні конфлікти діляться:

а) політичні (конфліктують політичні системи);

б) соціальні (конфліктують соціальні системи);

в) економічні (конфліктують економічні системи, наприклад, корпорації).

Поняття «Соціально-політичний конфлікт» використовується, коли відбуваються масштабні зіткнення в середині держави (громадянська війна, страйки) і між державами (війни, партизанські рухи).

Дуже часто після завершення конфлікту настає ще один етап - пост конфліктний синдром, який характеризується напруженістю у взаємовідносинах сторін, які нещодавно конфліктували. Пост конфліктний синдром у разі загострення може привести до нового конфлікту. Це ми бачимо на прикладах перманентного Близькосхідного конфлікту, конфліктів в Північній Ірландії, Іспанії, між Вірменією і Азербайджаном, в Грузії (її взаємовідношення з Осетією і Абхазією).

Війни

Війна - озброєна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними і іншими співтовариствами. У переносному значенні слова - крайня міра політичної боротьби, ворожих взаємовідносинах між окремими політичними силами.

Найбільша кількість жертв з політичних причин приносить війни.

Так за час 2-ої Світової війни (1941 - 1945 рр.) в СРСР загинуло близько 27 млн. чоловік, було повністю знищено: 17610 міст і 70 тис. сіл.

Під час В'єтнамської війни в 60 роках було убито близько 7 млн. місцевих жителів і 57 тисяч американців.

Окрім загибелі людей і великих руйнувань, військові дії приносять великі збитки довкіллю.

Вчені підрахували, що 4 тисячоліття відомої нам історії тільки близько 300 років були абсолютно мирними.

Війни на Планеті забрали близько 4 млрд. людських життів. Кількість загиблих різко зросла з розвитком засобів знищення людей і розширення масштабів військових дій.

Найбільшу потенційну небезпеку для людства і природного середовища представляє ядерна зброя.

Про це говорять результати атомного бомбардування в серпні 1945 р. місць Хіросіми і Нагасакі в Японії. Окрім смертельного випромінювання, сталося і радикальне зараження ґрунту, рослин, повітря будинків. Кількість убитих склала 273 тисячі чоловік, під дію смертельного радіоактивного випромінювання потрапило 195 тисяч чоловік.

Ядерна зброя була виготовлена в США (1945), СРСР (1949), Великобританії (1952), Франції (1960), Китаї (1964). Зараз, по науково-технічних можливостях виробництва ядерної зброї, готові більше 40 держав, причому 30 держав його мають.

Сьогодні у світі є понад 540 тисяч ядерних боєголовок - на підводних човнах, на кораблях, в спеціальних сховищах. Сила вибуху цієї зброї прирівнюється до сили вибуху 20 млн. тонн тринітротолуолу тобто сили яка в 1600000 разу перевищує силу вибуху бомби, яка зруйнувала Хіросіму. Використання ядерної зброї у військових цілях означало б глобальну катастрофу.

А скільки людству принесли наземні, підземні і навідні випробування ядерної зброї :

- військовим Франції і США в Тихому океані на атолах Бікіні, Муруроа, в преріях штату Невада;

- у СРСР функціонував ядерний полігон «об'єкт 700» на Новій Землі і ракетодромом Плесецьк в Архангельській області.

За 30 років (1961 -1990 рр.) в Червоному і Баренцовому морях було затоплено 11 тисяч контейнерів з радіоактивними відходами (головним чином ядерного палива підводних човнів). На Новій Землі було проведено 132 випробування ядерної зброї. За 40 літній період випробувань в повітря Планети було викинуто 12,5 тонн радіоактивних речовин.

У воді океанів під час повітряних вибухів був викинутий близько 2 тонн радіонуклідів, а також 4 тонни від наземних вибухів.

Величезна кількість продуктів розпаду, яке потрапило в атмосферу, осідало і зараз осідає на усіх ділянках Земної кулі.

Велику небезпеку представляє хімічна і бактеріологічна зброя.

Уперше було досягнуте ефективне використання хімічної зброї у великих масштабах німцями 22 квітня

1915 р. на південь від Бельгійського містечка Іпр внаслідок першої газової атаки на Західному фронті було отруєні 15 тисяч чоловік, з них 5 тисяч загинули.

США використали хімічну зброю під час військових дій в Кореї (1952 - 1955 рр.) і Війни у В'єтнамі (1964 - 1973 рр.), де для дестабілізації природного середовища скинули 14 млн. бомб і снарядів, розпорошили 5700 тонн гербіцидів «эйджент - оранж». 170 тонн СДЯВ - діоксину. Від їх дії постраждали 2 млн. чоловік, хімічними речовинами було заражено 202000 га ліска і 1,11 млн. га території.

Під час 2-ої Світової війни Німецьке командування використало біологічну зброю, поширюючи головним чином висипний тиф. У 1943 - 1944 рр. на шляхах наступу Радянських військ, в спеціальних концтаборах створювалися епідемічні вогнища. Сюди привезли хворих і розміщували серед здорових.

Матеріали Нюрнберзького процесу (1945 - 1946 рр.) показали, що Німеччина активно готувалася до використання біологічної зброї. Активно розробляла біологічна зброя і Японія.

У Кореї в 1951 році американці скинули біологічні бомби, в результаті цього спалахнула епідемія лихоманки. Також декілька сотень кубинців постраждало від цієї лихоманки, спеціально завезеної із США.

У XX столітті військові дії проводилися досить активно. За приблизними даними з часу закінчення 2-ої Світової війни в локальних військових конфліктах загинуло 22 - 245 чоловік. Ця війна у В'єтнамі, бойові дії в Афганістані, вторгнення Іраку в Кувейт, США Англії в Ірак, війна між Азербайджаном і Вірменією, війни усередині Грузії (з Абхазією і Осетією), військовий конфлікт в Югославії, війна в Руанді(Африка), і багато інших «малих» воєн. Кожна з них принесла людські втрати, біль і страждання тисячам сімей, крім того супроводжувалося найсильнішим руйнуванням біосферних структур.

Упродовж XX століття дуже швидко росла кількість загиблих у війнах мирних жителів :

- з 5 % усіх загиблих під час 1-ої Світової війни

- до 75 % під час 2-ої світової війни

- і в 80-90 % в подальших після 2-ої Світової війни війнах.

Сучасний світ дуже малий і крихкий для війни. Врятувати, зберегти його неможливо, якщо не закінчити з думками і діями, які століттями будувалися на прийняття і доступність воєн і озброєних конфліктів.

Публічні заяви про агресивну війну, або розв'язування військового конфлікту, а також виготовлення матеріалів із закликами таких дій, з метою їх поширення або поширення таких матеріалів карається виправними роботами на строк до 2-х років або арештом на строк до 6 місяці, або позбавлення волі на строк до 3-х років. Стаття 436 Кримінального Кодексу України.

Планування, підготовка до розв'язування і ведення агресивної війни або військового конфлікту, а також участь в змові який спрямований на здійснення дій карається позбавленням волі на термін від 7 до 25 років. Стаття 437 Кримінального Кодексу України.

Ведення агресивної війни, або агресивних дій карається позбавленням волі на термін від 10 до 25 років. Стаття Кримінального Кодексу України.