Терехова Д. І. Вступ до мовознавства

54.Поняття граматичної категорії. Класифікація граматичних категорій.

55.Граматичні категорії та лексико-семантичні розряди.

56.Частини мови як лексико-граматичні розряди слів. Принципи класифікації частин мови.

57.Частини мови в різних мовах.

58.Характеристика основних частин мови.

59.Поняття про словосполучення. Класифікація словосполучень.

60.Синтаксичні зв’язки слів у словосполученні та реченні.

61.Речення як основна комунікативна одиниця. Речення і судження.

62.Члени речення і частини мови. Актуальне членування речення.

7.2.Зразки практичних завдань

1.Визначити, до яких мовних типів належать мови: українська, арабська, угорська, китайська, чукотська, турецька, англійська, гінді, тибетська.

2.Визначити способи вираження граматичних значень у підкреслених словах:

Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч?

(Л. Українка)

3.Визначити фонетичні процеси в словах:

укр.: проїзний, зшити, овес – вівса; рос.: сказка, молоко, хлеб, сыворотка – (укр.) сироватка; англ.: tooth – teeth, hands.

4.Розчленуйте ланцюги мовлення на фрази, синтагми, такти.

МістоКиївцестолиця

Древняіквітуча.

Вінрозкинувсявелично

НаДніпровихкручах.

(Г.Чубач)

171

5.Визначити способи вираження граматичних значень:

укр.: ходити – ходжу, написав би, я – мене; рос.: Мать любит дочь. – Дочь любит мать. англ.: she – her, foot – feet, books.

6.Визначити способи вираження граматичних значень:

укр.: на ланах, буду вишивати, попід горою;

рос.: грод – город, веселый – самый веселый, хорошо – лучше; англ.: man, men’s; workers;

япон.: jama (гора) – jamajama (гори).

7.Зробити синтаксичний аналіз речень.

На вустах радіє колискова, На руці дитина засина.

І рікою ллється рідна мова, Вічна, мов Довженкова Десна.

(Н. Клименко)

8.Визначити, до яких мовних типів належать мови: французька, корейська, урду, мансійська, давньокитайська, іврит, чукотська, російська.

9.Визначити фонетичні процеси в словах:

укр.: морфонологія, боротьба; рос.: зуб, облако, Филипп – (укр.) Пилип; Анна – (укр.) Ганна, сердце – (укр.) серце;

англ.: goose – geese, girls;

казах.: бас (голова) – баслар (голови), ит (собака) – итлер (со­ баки).

10. Зробити фонетичний аналіз підкреслених слів.

Блакить мою душу обвіяла, Душа моя сонця намріяла,

Душа причастилася кротості трав.

– Добридень! – я світу сказав.

(П.Тичина)

11. Розчленуйте ланцюги мовлення на фрази, синтагми, такти.

Любовгаюсоловейковиспівує

слухаюніжнелящання

172

чистующируюрічукраїнськую

чуюявтімщебетанні

(А. Кримський)

12. Виділити в реченнях словосполучення та охарактеризувати їх.

Мова – найважливіший, найбагатший і найміцніший зв’язок, що з’єднує віджилі, живущі та майбутні покоління народу в одне велике, історично живе ціле… Коли зникає народна мова

– народу нема більше! (К.Ушинський)

13. Зробити синтаксичний аналіз речень.

Он калина розцвілася, уквітчалась білим, Попід нею простелився зелененький килим. Зелениться ніжна м’ята, рута, материнка, – Знов я чую, мов співає давня українка.

(А. Кримський)

14. Зробити морфемний аналіз підкреслених слів.

Блакить мою душу обвіяла, Душа моя сонця намріяла,

Душа причастилася крутості трав. Добридень! – я світу сказав.

(П. Тичина)

15. Дати морфологічну характеристику слів.

...Мені здається, якби батьківщина моя була б найбіднішою на землі – і тоді вона мені здавалася б кращою від Швейцарії і всіх Італій. (Т.Шевченко)

16.Визначити засоби вираження граматичних значень:

укр.: гаї, попрацюю, найменший, тихо-тихо; рос.: заспал – засыпл, я – мне;

англ.: good – better, write – writes, sing – sang; казах.: кызыл-кызыл (найчервоніший).

17.Виділити в реченні словосполучення та охарактеризувати їх.

Національна честь – це зірка провідна. Ідіть вночі лише за нею,

173

Доки над рідною землею В красі не спиниться вона.

(О.Олесь)

18.Розподілити подані фразеологізми за класифікацією В.В.Виноградова:

пекти раків; вести за руку; брати до відома; байдики бити; розквасити ніс; зробити з мухи слона; прикусити язика; під­ сунути свиню.

19.Зробити фонетичний аналіз підкреслених слів.

Струмок серед гаю, як стрічечка, На квітці метелик, мов свічечка.

Хвилюють, маюють, квітують поля, – Добридень тобі, Україно моя!

(П. Тичина)

20. Зробити морфемний аналіз підкреслених слів.

Вивчати, пізнавати минуле й сучасне своєї землі й свого народу

– це й пізнавати себе. Адже кожен із нас – як зернина на пше­ ничному лану народу. (М. Слабошпицький)

21. Охарактеризувати мови фіно-угорської мовної сім’ї і показати на лінгвістичній карті територію їх поширення.

22. Охарактеризувати мови китайсько-тибетської мовної сім’ї і показати на лінгвістичній карті територію їх поширення.

23.Охарактеризувати мови тюркської мовної сім’ї і показати на лінгвістичній карті територію їх поширення.

24.Охарактеризувати мови індійської групи індоєвропейської мовної сім’ї і показати на лінгвістичній карті територію їх поширення.

25.Охарактеризувати мови германської групи індоєвропейської мовної сім’ї і показати на лінгвістичній карті територію їх поширення.

26.Охарактеризувати мови слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї і показати на лінгвістичній карті територію їх поширення.

174

27.Охарактеризувати мови балтійської групи індоєвропейської мовної сім’ї і показати на лінгвістичній карті територію їх поширення.

28.Охарактеризувати мови кельтської групи індоєвропейської мовної сім’ї і показати на лінгвістичній карті територію їх поширення.

29.Охарактеризувати мови семіто-хамітської мовної сім’ї і показати на лінгвістичній карті територію їх поширення.

30.Охарактеризувати мови романської групи індоєвропейської мовної сім’ї і показати на лінгвістичній карті територію їх поширення.

7.3.Критерії оцінювання відповідей на питання екзаменаційного білета

1.Оцінка «відмінно» виставляється за повну відповідь, тобто в ній містяться визначення всіх понять, про які йдеться в питанні, проаналізовано об’єкт аналізу, охарактеризовано його семантичні та структурні ознаки. Відповідь повинна бути чіткою і послідовною, супроводжуватися великою кількістю прикладів із різних мов світу.

2.Оцінка «добре» виставляється за умов, що у відповіді студента містяться незначні неточності, але при цьому відповідь є повною, змістовною і логічно побудованою.

3.Оцінка «задовільно» ставиться у тих випадках, коли студент дав не досить чітке або неповне визначення аналізованого об’єкта, не дав ілюстративного матеріалу, нелогічно і непослідовно розкривав суть питаня.

4.Оцінка «незадовільно» ставиться, якщо студент не подав правильної відповіді на питання екзаменаційного білета, не знав термінологічної системи дисципліни, а також якщо відповідь студента була нелогічною.

175

8.СИСТЕМА РЕЙТИНГОВОГО КОНТРОЛЮ ОЦІНКИ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ

8.1.Система рейтингових балів і критерії

оцінки

У структурі модуля оцінюються такі складники:

	Аудиторна	Самостійна	Модульна контрольна робота
	робота студента	робота студента

Поточне оцінювання всіх видів навчальної діяльності студента (аудиторна робота та самостійна робота) здійснюється в національній 4-бальній шкалі – «5», «4», «3», «2». Невиконання завдань самостійної роботи, невідвідування практичних занять позначаються «0».

У кінці вивчення навчального матеріалу модуля напередодні заліково-екзаменаційної сесії викладач виставляє одну оцінку за аудиторну та самостійну роботу студента як середнє арифметичне з усіх поточних оцінок за ці види роботи з округленням до десятої частки. Цю оцінку викладач трансформує в рейтинговий бал за роботу протягом семестру шляхом помноження на 10. Таким чином, максимальний рейтинговий бал за роботу протягом семестру може становити 50.

Модульна контрольна робота є складником семестрового рейтингу і виконується наприкінці семестру. Модульна контрольна робота оцінюються в 4-бальній системі («5», «4», «3», «2»). Ці оцінки трансформуються в рейтинговий бал за МКР у такий спосіб:

«5» — 20 балів; «4» — 16 балів; «3» — 12 балів; «2» — 8 балів.

Неявка на МКР — 0 балів.

Семестровий рейтинговий бал є сумою рейтингового бала за роботу протягом семестру і рейтингового бала за МКР.

За результатами роботи студентів під час семінарських занять

176

та самостійної роботи наприкінці семестру проводиться атестація. Атестуються студенти, які відвідували заняття, відповідали на практичних заняттях, виконували самостійну роботу. При цьому:

1)оцінка «відмінно» ставиться студенту, який не пропускав заняття без поважної причини, відповідав не менше 2-х разів на семінарських заняттях, має оцінку за реферат «5», середній бал якого вищий за «4,5»;

2)оцінка «добре» ставиться студенту, який відвідував заняття, виконував завдання самостійної роботи, середній бал якого вищий за «4»;

3)оцінка «задовільно» ставиться студенту, який відвідував заняття, виконував завдання самостійної роботи, середній бал якого вищий за «3»;

4)оцінку «незадовільно» отримує студент, який пропускав заняття, за відповіді на практичних заняттях має «2». «Незадовільно» ставиться студентові і тоді, коли він відвідував заняття, але не виконав робочої програми від початку атестації, не відповідав на практичних заняттях, не виконав завдання самостійної роботи.

5)Не атестується студент, який не був присутній на жодному практичних занятті, не виконав самостійну роботу і не має жодної оцінки.

Приклад системи рейтингового контролю

Упродовж семестру студент отримав за аудиторну та самостійну роботу такі оцінки: «3», «5», «5», «4», «5», «4». Середня арифметична оцінка становить 4,33, з округленням до десятої частки – 4,3. Отриману оцінку множимо на 10: 4,310=43. Це число є рейтинговим балом студента за роботу протягом семестру.

Модульну контрольну роботу було написано на «4», тому додаємо: 43+16=59. Це семестровий рейтинговий бал. Іспит студент склав на «4», додаємо 59+23 = 82 бали, що відповідає оцінці за шкалою ЄКТС «В», підсумкова оцінка за національною шкалою – «добре».

177

8.2.Підсумковий контроль

Формою підсумкового контролю зі «Вступу до мовознавства» є екзамен.

Студентам, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 60 і вище, за рішенням кафедри може бути виставлена підсумкова оцінка за дисципліну за національною шкалою «відмінно», за шкалою ЄКТС – А. Підсумковий рейтинговий бал

виставляється шляхом додавання до семестрового рейтингового бала студента 30 балів.

Екзамен відбувається в усній формі. Максимальний екзаменаційний бал становить 30. Викладач оцінює відповідь студента на екзамені (диференційованому заліку) у 4-бальній шкалі. Ця оцінка трансформується в екзаменаційний рейтинговий бал у такий спосіб:

«5» — 30 балів; «4» — 23 бали; «3» — 18 балів; «2» — 0 балів.

Підсумкова оцінка за дисципліну виставляється за підсумковим рейтинговим балом (сума семестрового рейтингового бала та екзаменаційного бала) за таблицею:

	Підсумковий рейтинговий бал	Оцінка за шкалою ЄКТС	Підсумкова оцінка за
			дисципліну за національною
			шкалою
	90-100	А	відмінно
	82-89	В	добре
	75-81	С
	66-74	D	задовільно
	60-65	Е
	40-59	FХ	незадовільно з можливістю по­
			вторного складання
	39 і менше	F	незадовільно з обов'язковим
			повторним курсом

Якщо студент на екзамені з дисципліни, з якої він мав семестровий рейтинговий бал менше 42 балів, отримує позитивну екзаменаційну оцінку («5», «4», «3»), то такому студенту виставляється підсумкова оцінка з дисципліни за національною шка-

178

лою лише «задовільно», за шкалою ЄКТС – E, а в екзаменаційній відомості в графі «Підсумковий рейтинговий бал» ставиться

60балів.

За результатами роботи студентів під час практичних занять

та самостійної роботи наприкінці семестру проводиться атестація. Атестуються студенти, які відвідували заняття, відповідали на семінарських заняттях, виконували самостійну роботу. При цьому:

1)оцінка “відмінно” ставиться студенту, який не пропускав заняття без поважної причини, відповідав не менше 2-х разів на семінарських заняттях, має оцінку за реферат “5”, середній бал якого вищий за “4,5”;

2)оцінка “добре” ставиться студенту, який відвідував заняття, виконував завдання самостійної роботи, середній бал якого вищий за “4”;

3)оцінка “задовільно” ставиться студенту, який відвідував заняття, виконував завдання самостійної роботи, середній бал якого вищий за “3”;

4)оцінку “незадовільно” отримує студент, який пропускав заняття, за відповіді на практичних заняттях мав “2”. “Незадовільно” ставиться студентові і тоді, коли він відвідував заняття, але не виконав робочої програми від початку атестації, не відповідав на практичних заняттях, не виконав завдання самостійної роботи.

5)не атестується студент, який не був присутній на жодному практичних занятті, не виконав самостійну роботу і не має жодної оцінки.

179

9.НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

9.1.ЛІТЕРАТУРА

9.1.1. Основна література. Підручники

Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. – К.: Академія, 2000. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства. – К.: Академія, 2006. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: Навчальний посібник. – К.: Вища шк., 1974.

Ющук І. П. Лекції зі вступу до мовознавства: Навчальний посібник. – К.: Вид. Міжнар. ін–ту лінгвістики і права, 1995.

9.1.2. Додаткова література. Підручники

Бевзенко С. П. Вступ до мовознавства: Короткий нарис. – К., 2006.

Введение в языковедение: Хрестоматия / Сост. А. В. Блинов, И. И. Богатырева, В. П. Мурат, Г. И. Рапова. – М., 2000. Вендина Т. И. Введение в языкознание. – М., 2001, 2002. Головин Б. Н. Введение в языкознание. 4–е изд. – М.,1983. Доленко М. Т. Вступ до мовознавства: Збірник вправ і завдань.

– К., 1975.

Донець С. Л., Мацько Л. І. Вступ до мовознавства: Практикум.

– К.., 1989.

Кодухов В. И. Введение в языкознание. 2–е изд. – М.,1987. Зиндер Л. Р. Введение в языкознание: Сборник задач. – М., 1987.

Норман Б. Ю. Сборник задач по введению в языкознание. – Минск, 1989.

Реформатский А. А. Введение в языковедение. – М., 2001.

9.1.3. Довідникова література

Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. – М., 1969.

Васильева Н. В., Виноградов В. А., Шахнарович А. М. Краткий словарь лингвистических терминов. – М., 1995.

180