Терехова Д. І. Вступ до мовознавства

2.	Тема 1.2. Природа, сутність, функції та	5		1
	будова мови.	2	Теорія лінгваль-	1	Усне вибіркове
	Лекція 2.		ної відносності		опитування.
	Мова, її суспільна природа, функції та		Сепіра -Уорфа.
	будова.
	Мета вивчення: з’ясувати сутність і природу мови,
	її функції і будову, взаємозв’язок мови і мислення,
	мови і мовлення.
	Провідна ідея: мова і мислення перебувають
	у діалектичній єдності, проте вони не тотожні,
	оскільки різняться за функціями та будовою своїх
	основних одиниць.
	Основні проблеми: суспільний характер мови, її
	функції. Поняття «свідомість», «мова» і «мислення».
	Єдність мови і мислення. Відмінності між мовою та
	мисленням. Вселюдський характер мислення та
	національна специфіка окремих мов. Типи мислен­
	ня. Невербальне мислення. Роль мови у процесі
	пізнання. Мова як знакова система. Мова і мовлен­
	ня. Структура мови.
	Ключові поняття: мислення, свідомість, вербальне
	та невербальне мислення; поняттєве, чуттєво-
	образне, технічне мислення, мовлення, знак, систе­
	ма, структура, рівень мовної системи.
3.	Практичне заняття 1. Предмет, завдання	2			Усне вибіркове
	та методи мовознавства. Природа, сут-				опитування,
	ність, функції та будова мови.				письмовий ек­
	Мета та короткий зміст: закріпити основні				спрес-контроль,
					реферат, тесту­
	питання тем попередніх лекцій: лінгвістика як на­
					вання, доповідь з
	ука. Зародження і розвиток мовознавства. Місце
					проблеми вза-
	лінгвістики в системі наук. Основні розділи мово­
					ємозв’язку мови
	знавства. Методи дослідження мови.
					та мислення,
	Суспільний характер мови, її функції. Поняття
					тестування.
	«свідомість», «мислення» і «мова». Єдність мови
	і мислення. Відмінності між мовою і мисленням.
	Вселюдський характер мислення та національна
	специфіка окремих мов. Типи мислення. Вербальне
	та невербальне мислення. Роль мови у процесі
	пізнання. Мова як знакова система. Мова і мовлен­
	ня. Структура мови.

11

4.	Тема 1.3. Походження і розвиток мови.
	Лекція 3.	3	Закономірності	1	Усне вибіркове
	Походження та історичний розвиток мов.	2	розвитку мов.	1	опитування.
			Специфіка
	Мета вивчення: осмислити гіпотези про похо­		розвитку різних
	дження мови, їх гіпотетичність; з’ясувати загальні		рівнів мовної
	закономірності розвитку мов.		системи.
	Провідна ідея: мова – складне соціальне явище,
	яке постійно розвивається за об’єктивними за­
	конами.
	Основні проблеми: проблема походження мови.
	Гіпотези про походження мови. Первісні центри
	виникнення мови. Закономірності розвитку мов.
	Розвиток і функціонування мов у різні історичні
	епохи. Формування національної мови. Літературна
	мова і діалекти. Штучні мови.
	Ключові поняття: гіпотези походження мови,
	гіпотеза моногенезу, гіпотеза полігенезу, зовнішні
	чинники розвитку мов, внутрішні чинники розвит­
	ку мов, диференціація, інтеграція, конвергенція,
	дивергенція, субстрат, суперстрат, адстрат,
	літературна мова, діалект, піджин, креольська мова,
	штучна мова.
5.	Тема 1.4. Мови світу та їх класифікація.	6		2
	Лекція 4.	2	Вивчити генеало-	2	Усне вибіркове
	Мови світу, їх вивчення та класифікація.		гічну класифіка-		опитування.
	Мета вивчення: осмислити основні класифікації		цію мов.
	мов світу та принципи їх побудови.
	Провідна ідея: мови світу класифікуються
	за спорідненістю на основі діахронічного їх
	дослідження, за аломорфізмом та ізоморфізмом
	структури мовних одиниць, на основі синхронічного
	дослідження мов.
	Основні проблеми: типи класифікацій мов світу
	(структурно-типологічна, генеалогічна, ареальна,
	функціональна, соціолінгвістична, фонологічна,
	синтаксична). Порівняльно-історичне мовознав­
	ство. Генеалогічна класифікація мов. Стан і пер­
	спективи розвитку автохтонних мов. Структурно-
	типологічні та генетичні ознаки мов народів і народ­
	ностей України.
	Ключові поняття: мовна сім’я, група мов, мовна
	універсалія, аглютинація, фузія, інкорпорація,
	аморфні (ізолюючі) мови, аглютинативні мови,
	флективні мови, інкорпоруючі (полісинтетичні)
	мови.

12

6.	Практичне заняття 2. Гіпотези походжен-	2			Усне вибіркове
	ня мови. Основні процеси мовного розви-				опитування,
	тку. Класифікації мов світу.				експрес-кон­
	Мета та короткий зміст: розкрити сутність				троль, тесту­
					вання, доповідь
	різноманітних гіпотез походження мови. Первісні
					з проблем
	центри виникнення мови. Історичний розви­
					походження та
	ток мов. Основні процеси мовного розвитку –
					розвитку мов,
	диференціація, інтеграція. Розвиток
					їх класифікації,
	і функціонування мов у різні історичні епохи.
					реферат.
	Класифікації мов світу (структурно-типологічна,
	генеалогічна, ареальна, функціональна,
	соціолінгвістична, фонологічна, синтаксична).
	Порівняльно-історичне мовознавство. Генеалогічна
	класифікація мов. Стан і перспективи розвитку ав­
	тохтонних мов. Структурно-типологічні та генетичні
	ознаки мов народів і народностей України.
7.	Тема 1.5. Фонетика і графіка.	6	Будова	2
	Лекція 5.Фонетика. Три аспекти вивчення	2	мовленнєвого	2	Усне вибіркове
			апарату людини.
	звуків. Фонетичні процеси. Графіка.				опитування.
	Мета вивчення: розглянути фонетику як науку,
	предмет фонетики, її розділи, аспекти вивчення
	звуків мови та фонетичні процеси; охарактеризува­
	ти етапи формування письма.
	Провідна ідея: фонетика – наука, яка вивчає
	звуки мови; письмо – особлива знакова система
	спеціальних графічних знаків для фіксації мовних
	текстів.
	Основні проблеми: фонетика, її розділи. Предмет
	фонетики. Аспекти вивчення мовних звуків. Харак­
	теристика звуків в акустичному та фізіологічному
	аспектах. Класифікація звуків за основними і додат­
	ковими ознаками. Фонетичні процеси. Фонетичні
	закони. Транскрипція і транслітерація. Загальне
	поняття про письмо, передумови його виникнен­
	ня та типи. Виникнення, етапи і форми розвитку
	графічного письма. Графіка.
	Ключові поняття: звук, акустичний
	аспект, фізіологічний аспект, лінгвістичний
	(функціональний) аспект, мовленнєвий апарат,
	артикуляція, фонема, асиміляція, дисиміляція,
	акомодація, діереза, гаплологія, епентеза, мета­
	теза, субституція, редукція, протеза, «предметне
	письмо», піктографія, ідеографія, фонографічне
	письмо, алфавіт, транскрипція, транслітерація.
8.	Практичне заняття 3. Фонетика.	2			Усне вибіркове
	Три аспекти вивчення звуків.				опитування,
	Фонетичні процеси.				бесіда, письмове
	Мета та короткий зміст: Фонетика, її розділи.				опитування, ек­
					спрес-контроль,
	Предмет фонетики. Аспекти вивчення звуків. Харак­
					тестування.
	теристика звуків в акустичному та фізіологічному
	аспектах. Класифікація звуків за основними та до­
	датковими ознаками. Фонетичні процеси.
	Позиційні, комбінаторні, спонтанні зміни звуків.
	Фонетичні закони.

13

9.	Тема 1.6. Фонологія. Учення про фонему.	6		2
	Лекція 6.	2	Порівняти	2	Усне вибіркове
	Лінгвістичний аспект у вивченні звуків.		фонологічні		опитування.
	Мета вивчення: осмислити лінгвістичну характе­		системи мов, які
			вивчають сту­
	ристику звуків.
			денти.
	Провідна ідея: фонологія – наука про фонеми.
	Основні проблеми: Фонологія, предмет її ви­
	вчення. Фонема і звук. Диференційні та інтегральні
	ознаки фонем. Позиції фонем. Фонологічна систе­
	ма мови. Фонологічні школи. Орфографія. Принци­
	пи орфографії.
	Ключові поняття: фонема, диференційні ознаки
	фонем, інтегральні ознаки фонем, варіант фо­
	неми, варіація, алофон; орфографія, принципи
	орфографії.
10.	Практичне заняття 4. Фонологія. Графіка	2			Усне вибіркове
	та орфографія.				опитування,
	Мета та короткий зміст: фонологія, предмет				бесіда, письмове
					опитування, ек­
	її вивчення. Диференційні та інтегральні ознаки
					спрес-контроль,
	фонем. Позиції фонем. Фонологічна система мови.
					тестування.
	Варіанти і варіації фонем. Фонологічні школи.
	Письмо. Основні етапи розвитку письма.
	Орфографія. Принципи орфографії.
11.	Тема 1.7. Лексикологія.	4		2
	Лексична система мови.	2	Лексикографія.	2
	Лекція 7.		Типи словників.
	Слово та його значення.		Фразеологія.
			Класифікація
	Лексико-семантична система мови.
			фразеологізмів.
	Мета вивчення: осмислити слово як основну
	одиницю мови, принципи побудови лексико-
	семантичної системи мови.
	Провідна ідея: слово – основна структурно-
	семантична одиниця мови.
	Основні проблеми: лексикологія, її розділи
	та предмет вивчення. Слово як одиниця мови.
	Відмінність слова від речення та морфеми. Основні
	функції слова. Лексема, словоформа. Лексичне
	значення. Слово, поняття, концепт. Лексична систе­
	ма мови. Проблеми класифікації слів: а) за значен­
	ням; б) за сферою вживання; в) у стилістичному
	аспекті. Слово в семантичному полі: синоніми,
	антоніми, омоніми і пароніми.
	Зміна значень слів. Способи перенесення назв.
	Способи збагачення словникового складу мови.
	Ключові поняття: лексема, полісемія, метафо­
	ра, метонімія, синекдоха, омонімія, омоформи,
	омофони, омографи, синонімія, антонімія, гіперо-
	гіпонімія, конверсія, денотат, сигніфікат, концепт.

14

12.	Тема 1.8. Лексика з погляду її походжен-	8		4
	ня. Стилістична диференціація словнико-	2	Лексикографія.	2
	вого складу мови.		Виписати
	Лекція 8.		словникові статті
			з основних типів
	Словниковий склад мови. Фразеологія.
			словників.
	Лексикографія.
			Фразеологія.
	Мета вивчення: розглянути історичні зміни слов­
	никового складу мови.
	Провідна ідея: лексична система мови постійно
	змінюється.
	Основні проблеми: причини історичних змін у
	лексиці. Історична лексикологія та етимологія.
	Принципи етимологічного дослідження. «Народна»
	етимологія. Стилістична диференціація словнико­
	вого складу мови. Фразеологія. Лексикографія.
	Ключові поняття: історизм, архаїзм, неологізм,
	запозичення, табу, евфемізм, етимологія, ней­
	тральна лексика, стилістично забарвлена лексика;
	фразеологізм, словник, словникова стаття.
13.	Практичне заняття 5. Лексико-семантична	2			Співбесіда,
	система.				вибіркове опиту­
	Мета та короткий зміст: лексикологія, її розділи				вання, доповідь
					з теми семінару,
	та предмет вивчення. Слово як одиниця мови.
					тестування.
	Відмінність слова від речення та морфеми. Основні
	функції слова. Лексема, словоформа. Лексичне
	значення. Слово, поняття, концепт. Лексична си­
	стема мови. Проблема класифікації слів. Слово в
	семантичному полі.
	Розвиток лексики. Історичні зміни в лексиці. Спо­
	соби збагачення словникового складу. Етимологія,
	принципи наукової етимології. Фразеологія, типи
	фразеологізмів. Лексикографія.

15

14.	Тема 1.9. Граматика. Граматичні значення,	6		2
	категорії, способи.	2	Морфеміка. Гра-	2	Усне вибіркове
	Лекція 9.		матична форма		опитування.
	Граматична система мови. Своєрідність		слова. Синтети-
			чні, аналітичні
	граматичних значень, граматичних катего-		форми слова.
	рій і способів.		Історична змін-
	Мета вивчення: сформувати поняття про грама­		ність способів
			вираження
	тичну будову мови як універсальне явище.
			граматичних
	Провідна ідея: граматичні значення є додатковими
			значень.
	(супровідними) щодо лексичних і служать для по­
	значення різних зв’язків між предметами і явищами.
	Основні проблеми: граматика, її розділи. Предмет
	граматики. Основні одиниці граматичної будови
	мови. Граматичне значення. Граматичні категорії.
	Лексико-граматичні розряди (категорії). Структу­
	ра слова. Способи словотвору. Історичні зміни у
	морфологічній будові слова. Граматичні значення і
	способи. Типологічна класифікація мов.
	Частини мови. Основні критерії визначення частин
	мови. З історії питання про частини мови. Харак­
	теристика основних частин мови та своєрідність їх
	виявлення у мовах світу.
	Ключові поняття: морфологія, синтаксис,
	дериватологія, класифікаційні (словотворчі,
	дериваційні), реляційні категорії, лексико-
	граматичний розряд, морфеміка, морфема,
	корінь, афікс, сегментні морфеми, несегментні,
	нульові, суперсегментні морфеми, частина мови,
	самостійна частина мови, службова частина
	мови, іменник, прикметник, дієслово, вербоїд,
	прислівник, займенник, прийменник, післяйменник,
	артикль, частка, сполучник, предикатив, формаль­
	но-граматичний (морфологічний) критерій, семан­
	тичний критерій, синтаксичний критерій.
15.	Практичне заняття 6. Граматичні значен-	2			Бесіда, доповідь
	ня, категорії, способи. Частини мови.				з проблем
	Мета та короткий зміст: закріпити лекційний				класифікації
					граматичних
	матеріал, розкрити такі питання: граматика, її
					значень, грама­
	розділи. Предмет граматики. Основні одиниці
					тичних способів,
	граматичної будови мови. Граматичне значення.
					реферати, тесту­
	Граматичні категорії. Лексико-граматичні розряди
					вання.
	(категорії). Структура слова. Способи словотво­
	ру. Історичні зміни у морфологічній будові слова.
	Граматичні значення і способи. Типологічна
	класифікація мов.
	Морфологія. Частини мови. Основні критерії
	визначення­ частин мови. З історії питання про
	частини мови. Характеристика основних частин
	мови та своєрідність їх виявлення у мовах світу.

16

16.	Тема 1.10. Граматика.	6		2
	Словосполучення і речення.	2	Актуальне члену­	2	Усне вибіркове
	Лекція 10.		вання речення,		опитування.
			основні засоби
	Синтаксис. Словосполучення та речення.		актуального
	Мета вивчення: визначити основні ознаки та прин­		членування.
	ципи класифікації словосполучень і речень.
	Провідна ідея: шлях до речення лежить через
	словосполучення.
	Основні проблеми: словосполучення та їх
	типи (прості, складні й комбіновані, лексичні й
	синтаксичні, сурядні та підрядні, предикативні й
	непредикативні). Синтаксичні зв’язки слів. Речення
	як комунікативна одиниця. Основні ознаки речення.
	Структура речень. Моделі, схеми речення й суджен­
	ня. Типи речень.
	Складне синтаксичне ціле. Актуальне членування
	речення.
	Ключові поняття: словосполучення, речення,
	валентність, актанти, прості, складні, комбіновані,
	лексичні, синтаксичні, сурядні, підрядні,
	предикативні, непредикативні словосполучення,
	узгодження, керування, координація, приляган­
	ня, тяжіння, інкорпорація, замикання, ізафет,
	предикативність, модальність, диктум, пропозиція,
	тема, рема.
17.	Практичне заняття 7. Словосполучення і	2			Бесіда, усне
	речення.				вибіркове
	Мета та короткий зміст: ознайомити студентів				опитування,
					письмовий ек­
	з основними типами словосполучень та речень.
					спрес-контроль,
	Синтаксичні зв’язки слів. Речення як комунікативна
					тестування.
	одиниця. Основні ознаки речення. Структура
	речень. Моделі, схеми речення й судження. Типи
	речень.
	Складне синтаксичне ціле. Актуальне членування
	речення.

17

3.ТЕМИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

3.1.Лекція 1. Предмет, завдання та методи мовознавства

План

1.Мовознавство як наука.

2.Зародження і розвиток мовознавства.

3.Місце лінгвістики в системі наук.

4.Основні розділи та напрями мовознавства.

5.Методи лінгвістичних досліджень.

Література

Основна література

Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. – К., 2000. – С. 7–38. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – С. 8–36. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства. – К.,

1974. – С. 24–43.

Кодухов В. И. Введение в языкознание. 2-е изд. – М., 1987. –

С.6–20.

Маслов Ю. С. Введение в языкознание. – М., 1987. – С. 7–32. Реформатский А. А. Введение в языковедение. – М., 2001. –

С.15–59.

Додаткова література

Алефиренко Н. Ф. Современные проблемы науки о языке. – М., 2005.

Алпатов В. М. 150 языков и политика: 1917-2000. Социолингвистические проблемы СССР и постсоветского пространства. – М., 2000.

Амирова Т. А., Ольховиков Б. А., Рождественский Ю. В. Очерки по истории лингвистики. – М., 1975.

Апресян Ю. Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики (краткий очерк). – М., 1966.

Бардина Н. В. Проблеми сучасної прикладної лінгвістики // Мова. – Одеса, 2004.

Бевзенко С. П. Вступ до мовознавства: Короткий нарис: Навч. посіб. – К., 2006. – С. 5–17.

18

Белл Р. Т. Социолингвистика: Цели, методы и проблемы. – М., 1980.

Білецький А. О. Про мову й мовознавство. – К., 1996. Будагов Р. А. Что такое общественная природа языка? //

Вопросы языкознания. – 1975. – № 3.

Будагов Р. А. Язык – реальность – язык. – М., 1983. Булаховський Л. А. Нариси з загального мовознавства. Серія

друга // Вибр. твори: у 5 т. – К., 1975. – Т. 1. – С. 166–237. Глисон Г. Введение в дескриптивную лингвистику. – М., 1959. Залевская А. А. Введение в психолингвистику. – М., 1999. Горбач О. Російська мова на Україні // Енциклопедія украї-

нознавства. – Л., 1998. – Т. 7. – С. 2571–2573.

Звегинцев В. А. История языкознания ХІХ и ХХ веков в очерках и извлечениях. 3-е изд. – М., 1964. – Ч. 1; 1965. – Ч. 2.

Методи лінгвістичних досліджень: Навч. посібник / Л. П. Іванова. – К., 1995.

Мусиенко В. П. Введение в психолингвистику. – К., 1997. Ковалик І. І., Самійленко С. П. Загальне мовознавство: Істо­

рія лінгвістичної думки. – К., 1985.

Кондрашов Н. А. История лингвистических учений. – М., 1979.

Лейчик В. М. Терминоведение. Предмет, методы, структура.

– М., 2006.

Леонтьев А. А. Основы психолингвистики. – М., 1999.

О соотношении синхронного анализа и исторического изучения языка. – М., 1961.

Общее языкознание: Методы лингвистических исследований / Под ред. Б. А. Серебренникова. – М., 1973.

Пінчук О. Ф. Нариси з етнота соціолінгвістики. – К., 2005. Селіванова О. О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики. –

К., 1999.

Солнцев В. М. Язык как структурно-системное образование.

– М., 1977.

Сусов И. П. Введение в теоретическое языкознание. Электронный учебник, 1999. http://homepages.tversu.ru//~ips/ LingFakl.htm

Сусов И. П. Введение в языкознание: учебник для студентов лингвистических и филологических специальностей. – М., 2007.

– С. 5–29.

Тараненко О. О. Мовна ситуація та мовна політика в сучасній

19

Україні (на загальнослов’янському тлі) // Мовознавство. – 2003.

– № 2–3.

Хоккет Ч. Ф. Проблема языковых универсалий // Введение в языковедение: Хрестоматия: Учебн. пособие для студентов вузов / Сост. А. В. Блинов, И. И. Богатырева, В. П. Мурат, Г. И. Рапова. – М., 2000. – С. 82–91.

Чикобава А. С. Проблемы языка как предмета языкознания.

–М., 1959.

3.2.Лекція 2. Мова, її суспільна природа, функції та будова

План

1.Природа і сутність мови.

2.Мова і мислення. Типи мислення: поняттєве, чуттєво-образ- не, технічне. Вербальне та невербальне мислення.

3.Мова і мовлення.

4.Мова як знакова система.

5.Структура мови.

6.Мова і суспільство. Загальнонародна мова та її диференці-

ація.

7.Функції мови.

Література

Основна література

Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. – К., 2000. – С. 18–38. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – С. 36–68. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства. – К.,

1974. – С. 24–43.

Кодухов В. И. Введение в языкознание. 2-е изд. – М., 1987.

– С. 21–44.

Маслов Ю. С. Введение в языкознание. – М., 1987. – С. 7–32. Реформатский А. А. Введение в языковедение. – М., 2001.

– С. 15–59.

Додаткова література

АлефиренкоН.Ф.Современные проблемы науки о языке. – М., 2005.

20