his_uk1

Міністерство транспорту та зв’язку України Державний департамент з питань зв’язку та інформатизації

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова Кафедра філософії та українознавства

Ганчев О. І., Стоянов Ф.Ф., Шеремета О. М.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Навчальний посібник

для студентів неісторичних спеціальностей вищих закладів освіти

2

.О .М

ГАНЧЕВ О.І., СТОЯНОВ Ф.Ф., ШЕРЕМЕТА

Ганчев О. І., Стоянов Ф.Ф. Шеремета О. М. Історія України. Навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей вищих закладів освіти.

– Одеса: ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2007. – 362 с.

У посібнику викладено матеріал до вивчення курсу; окреслено тематику лекційних та семінарських занять; викладено текст повного курсу лекцій із визначенням завдань для самостійного опрацювання; запропоновано літературу для більш поглибленого вивчення курсу; подано критерії та тести перевірки знань та вмінь студентів згідно вимогам щодо необхідної компетенції, яку повинен здобути студент наприкінці оволодіння курсом.

Видання адресоване студентам неісторичних спеціальностей вищих закладів освіти.

ЗМІСТ
Загальні відомості про курс ............................................................	4
Методи навчання ...............................................................................	5
Тематичний план курсу ....................................................................	6
Програма курсу ..................................................................................	7
Предмет та методологічні основи курсу ....................................	16
Основні теми курсу
Тема 1. Найдавніша історія України............................................	21
Тема 2. Київська Русь. Галицько-Волинське князівство.........	53
Тема 3. Українські землі у складі Литви і Польщі
сер. (ХІV – перша половина ХVІІ ст.)..........................................	85
Тема 4. Виникнення українського козацтва ...........................	113
Тема 5. Національно-визвольна війна 1648–1676 рр. ..........	143
Тема 6. Українські землі у другій половині XVII-XIX ст......	171
Тема 7. Українська національно-демократична революція
(1917-1920 рр.)................................................................................	209
Тема 8. Україна у складі СРСР
та інших держав у 1922-1939 рр. ...............................................	245
Тема 9. Україна у складі СРСР (40-80-ті рр.) ..........................	277
Тема 10. Україна за часів незалежності....................................	313
Плани семінарських занять........................................................	348
Питання на іспит...........................................................................	353
Основні терміни і поняття..........................................................	356
Рекомендована література ..........................................................	359

3

УКРАЇНИІСТОРІЯ

4

.О .М

ГАНЧЕВ О.І., СТОЯНОВ Ф.Ф., ШЕРЕМЕТА

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО КУРС

Метою нормативного курсу “Історія України”, є формування у студентів знань та навичок, необхідних для системного розгляду української історії, а також для критичного аналізу складних історичних явищ і процесів.

Завданнями курсу є:

–сформувати у студентів вміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб з позиції загальнолюдських цінностей;

–навчати студентів порівнювати історичні події,; розрізняти тенденційно подану історичну інформацію та орієнтуватися у науковій періодизації історії України;

–ознайомити студентів з літературою з історії України; сформувати вміння самостійно добувати історичну інформацію за темою; використовувати сучасні інформаційні можливості та аргументовано, на основі історичних фактів, відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, а також самостійно складати конспект, тези, готувати реферат, доповідь на конференцію.

Студенти повинні брати участь у дискусіях, “круглих столах”, конференціях, написанні конкурсних студентських робіт.

2. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Лекція-семінар. Виклад матеріалу курсу і контроль засвоєння знань студентами здійснюватимуться у вигляді тезового викладу лектором основних положень кожної теми з їх подальшим обговоренням на базі самостійної підготовки. Студенти заздалегідь готуються до кожного заняття, читаючи наперед визначені тексти.

Виступи / групові презентації повинні містити чітке фор-

мулювання тези та її доведення чи спростування. Необхідним для позитивної оцінки елементом відповіді є відтворення різних точок зору, ілюстрація дискусійності висвітлюваного питання, а також власна позиція студента чи групи. Критеріями оцінки виступів чи групових презентацій є відповідність джерелам і положенням наукової літератури; логічна послідовність викладу; наявність власної тези та ступінь її аргументованості.

Групова дискусія. Дискусія здійснюється між 2-4 групами студентівкожназякихпредставлятиме власнерозв’язаннявисунутої викладачем проблеми, а також контраргументацію на аргументи команд опонентів.

Опонування. Вимогами до цієї форми участі у занятті є критичний аналіз попереднього виступу і обґрунтування власної альтернативної тези.

Есе – коротка письмова робота, в якій: формулюється та чи інша проблема; доводиться її актуальність; коротко викладаються та порівнюються різні точки; подаються аргументи на користь обраної студентом точки зору.

5

УКРАЇНИІСТОРІЯ

6

.О .М

ГАНЧЕВ О.І., СТОЯНОВ Ф.Ф., ШЕРЕМЕТА

3. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»

Модуль 1

	Найдавніша історія України	2 год
	Київська Русь.	2 год
	Галицько-Волинське князівство
	Українські землі у складі Литви і Польщі	2 год
	сер. (ХІV – перша половина ХVІІ ст.)
	Виникнення українського козацтва	самостійне
		вивчення
	Національно-визвольна війна 1648-1676 рр.	2 год
	Модуль2
	Українські землі у другій половині	2 год
	XVII-XIX ст.
	Українська національно-демократична	2 год
	революція (1917-1920 рр.)
	Україна у складі СРСР та інших держав	2 год
	у 1922-1939 рр.
	Україна у складі СРСР (40 – 80-ті рр.)	самостійне
		вивчення
	України за часів незалежності	2 год
	Разом	16 год

ПРОГРАМА НОРМАТИВНОГО НАВЧАЛЬНОГО

КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»

Вступ. Історія як наука. Предмет та методологічні основи курсу «Історія України».

Особливості новітнього історичного етапу розвитку України та її місце у світі. Проголошення у 1991 р. незалежності і значення уроків історії для розбудови суверенної, демократичної держави.

Історія як наука. Становлення української історичної науки. Видатні історики України та їх здобутки. М.Костомаров, В.Антонович, М.Грушевський, І.Крип’якевич, Н.ПолонськаВасиленко, О.Єфименко, М.Драгоманов, Д.Яворницький та ін. Методологія історичного дослідження.

Предмет і завдання вивчення курсу, його місце в системі підготовки фахівців. Методологічні основи і періодизації курсу. Сучасна концепція “Історія України”. Джерела вивчання історії України, історіографія та навчальні посібники з курсу.

Література

1.Бойченко І.В. Філософія історії: Підручник. – К., 2000.

2.Грушевський М. На порозі Нової України: Гадки і мрії.

–К., 1991.

3.Табачник Д.В., Ткаченко В.М. Україна: проблеми самоорганізації: В 2т. – К.: Промінь, 2003.

4.Стьопін А. О. Синергетичні виміри розвитку України: історія і сучасність. – Одеса: Астропринт, 2006.

5.Макарчук С. Писемні джерела з історії України: Курс лекцій. – Львів: Світ, 1999.

Тема1. Найдавніша історія України.

Перші люди на території України. Сприятливість природних умов на українських землях для життя людини: помірний клімат, рівнинна місцевість, родюча земля, численні ріки та моря. Поява тут стародавніх людей (архантропів) в епоху раннього палеоліту – не менше 1 млн. років тому.

Вплив на людину в процесі еволюції природних і соціальних чинників. Адаптація людини до природних умов в процесі еволюції. Значення «неолітичної революції». Виникнення

7

УКРАЇНИІСТОРІЯ

8

.О .М

ГАНЧЕВ О.І., СТОЯНОВ Ф.Ф., ШЕРЕМЕТА

і розвиток в стародавні часи різних соціальних спільнот. Племена трипільської культури та значення їх здобутків в історії українського народу. Скіфсько-сарматський період. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.

Виникнення і розселення стародавніх слов’ян. Гіпотези етногенезу слов’ян. Східні слов’яни в VI-XI ст

Література:

1.Баран В., Козак Д., Терпиловський Р. Походження слов’ян. – К., 1991.

2.Брайчевський М. Вступ до історичної науки. – К., 1995.

3.Давня історія України. – К.: Ін-т археології НАН України, 2000. – Т. 3: Слов’яно-руська доба.

4.ЗалізнякЛ.Л. ПервіснаісторіяУкраїни: Навч. посіб. – К.,

1999.

5.Етнічна історія давньої України. – К.: Ін-т археології НАН України, 2000.

Тема 2. Київська Русь. Галицько-Волинське князівство.

Основні закономірності, суть і наслідки етапів і процесів українського державотворення. Утворення та існування Київської Русі в період з IX до першої половини XIII ст. Становлення її як одного з найбільших державних утворень середньовічної Європи та Азії, з яким змушені були рахуватися і візантійські імператори, і хозарські кагани. Високий рівень господарства, розвиток культури і освіти, значення прийняття християнства, відносиниізсусідами. Геополітичнеположення між двома культурно-цивілізаційними світами та їхні впливи на розвиток держави.

Три періоди у розвитку Київської Русі, зміцнення і розквіт держави, досягнення вершин її політичної могутності та високого рівня економічного і культурного життя. Особливості політичного і соціально-економічного розвитку. Культура Давньоруської держави. Період поліцентризму і розпаду. Поява першої етнічно української держави – Галицько-Волинсь- ке князівства як безпосереднього спадкоємця Київської Русі. Данило Галицький та його боротьба проти татаро-монгольсь- кої навали.

Література:

1. Грушевський М.С. Нариси історії Київської землі. – К., 1991.

2.Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – К.,

1994.

3.Липинський В. Релігія і церква в історії України. – Львів,

1993.

4.Моць О., Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К., 1996.

5.Толочко Л.Л. Київська Русь. – К., 1996.

Тема 3. Українські землі у складі Литви у Польщі (сере-

дина XIV – перша половина ХVII ст.)

Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського. Особливості Литовсько-Руського князівства, домінування тут українського населення, його традицій та порядків, культури і мови. Процес економічного і культурного розвитку українців у складі Литовсько-Руського князівства на власній основі.

Польська експансія на українські землі наприкінці XIV

– в середині XVI ст. Люблінська унія. Включення українських земель до складу Речі Посполитої. Посилення політичного і національного пригнічення, нав’язування католицизму. Виникнення та діяльність братств, піднесення національної свідомості. Польський феодально-католицький гніт у Галичині.

Утворення Кримського ханства та його експансія в українські землі.

Соціально-економічні процеси на українських землях у XIV-XVI ст. Церковне життя. Берестейська унія та її наслідки. Культура України у XIV-XVI ст. Острозька академія. Полемічна література.

Література:

1.Бачинська О.А. Давня та нова історія України. – Методичні рекомендації для студентів історичного факультету.

–Одеса, 2003.

2.Дзюба О, Довбищенко М, Русіна О. Історія України. Ли-

товсько-польська доба. – К., 1997.

3.Довідник з історії України / За ред. І. Підкови та Р. Шус-

та. - К., 1993.

4.Полонська-Василенко Н. Історія України. – Мюнхен, 1972-1976.

5.Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця ХVІІІ століття. – К., 1997.

9

УКРАЇНИІСТОРІЯ

10

ГАНЧЕВ О.І., СТОЯНОВ Ф.Ф., ШЕРЕМЕТА О.М.

Тема 4. Виникненняукраїнськогокозацтва.

Проблема походження та етапи еволюції. Перший етап – з XV до кінця XVI ст. Другий етап – з кінця XVI (десь 70-ті роки) до середини XVII ст. – за даний час козацтво сформувалося в окремий соціальний стан, усвідомило себе як єдину силу боротьби за українську національну ідею. Основні теорії походження козацтва.

Заснування Запорозької Січі, її устрій. Проблема локалізації першої запорізької Січі у Дніпровських порогах. Суспіль- но-політична організація українського козацтва. Військова організація козаків. Морські походи козаків. Відносини Запоріжжя з Польщею.

Козацько-селянські повстання наприкінці XVI – на початку XVII ст. Повстання реєстрових козаків під керівництвом Криштофа Косинського. Повстання під проводом Северина Наливайка. Козацтво як впливовий чинник міжнародного життя.

Література:

1.Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К., 1994.

2.Ісаєвич Я. Братства та їх роль в розвитку української культури ХVІ-ХVІП ст. – К. 1966.

3.Крижанівський О.П., Плохій С.М. Історія церкви та релігійної думки в Україні: кінець XVI - середина XIX ст. – К., 1994.

4.ЩербакВ. ФормуваннякозацькогостанувУкраїні(дру-

га пол. XV - середина XVII ст.). – К.,1997.

5.Яковенко Н.М. Українська шляхта. – К., 1993.

Тема 5. Національно-визвольна війна 1648-1676 рр.

Українська національно-визвольна війна: Проблеми періодизації та причини. Соціальні причини. Національно-полі- тичні причини. Релігійні причини. Основні етапи національно визвольноївійнипідпроводомБ.Хмельницького. Розгортання національно-визвольної війни (лютий 1648 – серпень 1657 р.). Утворення Української козацько-гетьманської держави, її устрій.

Переяславська Рада та її значення для збереження української державності. Погіршення стосунків з Росією. Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства (вересень 1657 – червень 1663 р.). Гетьмани І.Виговський, Ю.Хмельницький. Боротьба за возз’єднання Української де-

ржави(червень1663 – вересень1676 р.). ГетьманП.Дорошенко. Причини поразки війни та її значення.

Література:

1.Апанович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі. – К., 1993.

2.Апанович О. Україно-російський договір 1654 р.: Міфи та реальність. – К., 1994.

3.Горобець В.М. Від союзу до інкорпорації: українськоросійські відносини другої половини XVII– першої чверті

XVIII ст. – К., 1995.

4.Крип’якевич І. Адміністративний поділ України 1648-1654 pp. // Історичні джерела таїхвикористання. – №2. – К. 1966.

5.Смолій В.А., Степанков В.С. Правобережна Україна у другій половині XVII-XVIII ст.: проблеми державотворення.

– К., 1993.

Тема 6. Українські землі у другій половині XVII-XIX ст.

Українська державність наприкінці XVII – на початку XVIII ст. Гетьман І. Мазепа і нова спроба визволення України. Втрата автономії Гетьманщини. П. Орлик та перша українська конституція. Приєднання до Росії Північного Причорномор’я і Криму, правобережних і південних земель. Розподіл правобережних і західноукраїнських земель між Російською та Австрійською імперіями.

УкраїнаупершійполовиніXIX ст. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії. Нова доба української історії – доба поступового національно-куль- турного відродження. Суспільні рухи. Кирило-Мефодіївське товариство. Діяльність “Основи”. Просвітницька робота української інтелігенції. Виникнення громад. “Стара громада” та її орган “Київський телеграф”.

Західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії. Початок національного відродження в Галичині. “Руська трійця”. Революція 1948 р. та перша політична організація – Головна руська рада. Громадська робота “москвофілів” та “народовців”. Русько-українська радикальна партія (1890 р.).

Література:

1. Грицак Я. Нариси історії України: формування модерної української нації XIX–XX ст. Кирило-Мефодіївське товарис-

тво. У 3-х т. – К., 1990.

11

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

12

ГАНЧЕВ О.І., СТОЯНОВ Ф.Ф., ШЕРЕМЕТА О.М.

2.Катренко А. В. Український національний рух XIX ст. Частина І. Перша половина XIX ст. – К., 1998.

3.Когут 3. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини (1760–1830 рр.) – К., 1996.

4.“Руська трійця” в історії суспільно-політичного руху і культури України. – К., 1987.

5.Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. – К.,

2001.

Тема 7. Українська національно-демократична револю-

ція (1917-1920 рр.)

Українські землі на початку XX ст. та в роки Першої світової війни. Трагедія українського народу в світовій війні. Перемога Лютневої революції в 1917 р. у Петрограді, повалення самодержавства.

Визначальна роль Української національно-демократич- ної революції в історії України як спроби відновлення власної незалежної державності. Початок революції і діяльність Української Центральної Ради, її всенародна підтримка. Політичний тиск Росії, неодноразові воєнні походи більшовицької армії проти молодої української держави. Проголошення Четвертим Універсалом повної незалежності України. Звернення УЦР за воєнною допомогою до центральноєвропейських країн для звільнення українських земель від російської більшовицької армії. Більшовицька політика «воєнного комунізму» і продрозкладки – насильницьке вилучення хліба у селян. Масовий опір селянства, виступи під керівництвом Н. Махна, Григор’єва, Зеленого, Соколовського та ін.

Українська держава П.Скоропадського, здобутки і прорахунки його внутрішньої і зовнішньої політики. Виникнення опозиції. Діяльність Директорії по відновленню УНР. Утворення ЗУНР і проведення акту Злуки 22 січня 1919 р. Труднощі Директорії через втручання іноземних сил. Третій похід більшовиків та затвердження їх влади в Україні. Перші кроки політики радянської влади і початок соціалістичних експериментів в українських землях.

Література:

1.Грушевський М. На порозі нової України. – К., 1992.

2.Верстюк В. Українська Центральна Рада. – К., 1997.

3.Винниченко В. Відродження нації. Історія української революції (1917 – грудень 1919). В 3-х т. – К., 1990.

4.КондратюкВ.О., Буровченкова С.Б. Українська револю-

ція: здобутки і втрати в державотворчих змаганнях (1917-1920 рр.): Навчальний посібник. – К., 1998.

5.Копиленко О.Є “Сто днів” Центральної Ради. – К., 1992.

Тема 8. Україна у складі СРСР та інших держав в 1922-

1939 рр.

Україна у міжвоєнний період (1921-1939). Новий розподіл українських земель, утворенняРадянського Союзу. Остаточна втрата Україною незалежності. Зусилля більшовицької Росії та затвердження радянського ладу в Україні.

Новий розподіл українських земель і початок соціалістичних експериментів на початку 20-х рр. Соціально-політична кризаівпровадженняНЕПу. Успіхиновоїекономічноїполітики в Україні. “Українізація” як обмежена форма українського національно-культурного відродження. Проведення в Україні сталінської форсованої індустріалізації. Насильницька колективізація. Голодомор 1932-1933 рр. як геноцид українського народу. Затвердження тоталітаризму і практика масових сталінських репресій.

Західноукраїнські землі в 20-30-х роках. Суспільно-полі- тичне життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини.

Література:

1.Верстюк В. Махновщина. – К., 1992.

2.Голод 1921-1923 років в Україні. Збірник документів і матеріалів – К., 1993.

3.КопквестР. Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор / Пер. з англ. – К.: Либідь, 1993.

4.Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя

(1919-1928). – К., 1996.

5.Цвілюк С. А. Українізація України: Тернистий шлях на- ціонально-культурного відродження доби сталінізму. – Одеса, 2004.

Тема 9. Україна у складі СРСР (40-80-ті рр.).

Українське питання напередодні війни. Радянсько-німець- кий альянс і приєднання західноукраїнських земель до СРСР. Напад Німеччини та оборонні бої 1941–1942 рр. Нацистська окупація, рух Опору та його течії в Україні у роки Другої

13

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

14

ГАНЧЕВ О.І., СТОЯНОВ Ф.Ф., ШЕРЕМЕТА О.М.

світової війни. Боротьба ОУН-УПА. Визволення України від нацистських загарбників. Наслідки та уроки Другої світової війни.

Трансформації суспільного розвитку (др. пол. 1940-х – 80тї рр.). Суперечливість і складність зазначеного періоду в історії українського народу. Повоєнна відбудова народного господарства, подальший розвиток економіки і культури, спроби оновлення громадського життя в умовах десталінізації поряд з подальшим поширенням авторитарно-командних методів управління. Все глибше втягування суспільства в тоталітарну соціально-економічну, політичну і ідеологічну кризу.

Література:

1.Баран В. Україна після Сталіна: нарис історії 1953-1985 pp. – Львів, 1992.

2.История Второй мировой войны. – М., 1976.

3.Ніколаєць Ю., Щербатюк В., Партизанський рух в Ук-

раїні на початку війни: розвінчання міфів // День. – № 79, 5.05.2000.

4.Українська РСР у Великій вітчизняній війні Радянсько-

го Союзу 1941-45, Т. І. – К. ,1967. – т. II. К., 1968. – т. III. К., 1969.

5.Коваль М.В. Україна: 1939-1945. Маловідомі і непрочитані сторінки історії. – К., 1995.

Тема 10. Україна за часів незалежності.

Прихід до влади М.Горбачова. Розгортання національнодемократичного рухувУкраїнінаприкінці 80-х– початку90-х років. Вибори до Рад народних депутатів. Народний Рух України. Створення нових громадських організацій і політичних об’єднань.

Аварія на Чорнобильській АЕС та її наслідки. Діяльність Верховної Ради України. Декларація про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.).

Проголошення незалежності України та розбудова суверенної держави. Піднесення українського визвольного руху і проголошення незалежності України у 1991 р. Стартові умови розгортання державотворчого процесу і причини труднощів. Становлення владних структур.

Конституційні традиції в Україні. Прийняття Конституції України 1996 р. та її історичне значення. Процес формування

багатопартійності в Україні. Україна в новому геополітичному просторі. Формування концепції зовнішньополітичного курсу. Україна та СНД. Відносини України з Росією. Зміст і значення Помаранчевої революції 2004 р.

Література:

1.Дергачев В. Геополитика. – К., 2000.

2.Литвин В.М. Україна: досвід та проблеми державотво-

рення. 90-ті рр. XX ст. – К., 2001.

3.Рябчук М. Від Малоросії до України: парадокси запізнілого націєтворення. – К., 2000.

4.Стьопін А.О. Синергетичні виміри розвитку України: історія і сучасність. – Одеса, 2006.

5.ЦвілюкС.А. Відродженнядержави: Україна1991-2001 рр.

–Одеса, 2002.

15

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

16

ГАНЧЕВ О.І., СТОЯНОВ Ф.Ф., ШЕРЕМЕТА О.М.

ІСТОРІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»

1.Предмет та завдання курсу

2.Періодизація курсу

3.Особливості джерельної бази

4.Історіографічна традиція та методологічні принципи

Предмет та завдання курсу. Предметом курсу “Історії України” є вивчення українців та інших народів, що мешкають на території сучасної України. Історія України вивчає історію української державності, та історію інших держав, що створювалися на території України та впливали на її історію.

Періодизація курсу історії України. На сьогодні існує де-

кілька періодизацій історії України.

Радянська періодизація. Вона базується на формаційному підході. Виділяють відповідно: первісне суспільство, рабовласництво, феодалізм, капіталізм, соціалізм, комунізм. В історії України було тільки чотири періоди, оскільки рабовласництва і комунізмунебуло. Такимчином, заданоюперіодизаціюможна виділити наступні періоди: первісна історія України – від перших людей до IX ст.; Україна у феодальний час – IX–XIXст.; Україна за часів капіталізму – сер. XIX – поч.XX ст.; соціалістична Україна – 30-80 роки XX ст. Період після розпаду СРСР і досьогоднізарозвиткомсуспільно-виробничихвідносинвідно- ситься до капіталістичної стадії розвитку держави.

Загальносвітоваперіодизація. ІсторіюУкраїнирозгляда-

ють у рамках загально історичної періодизації. Виділяють відповідно наступні періоди: первісна історія України (до утво-

ренняКиївськоїРусі); Україназачасівсередньовіччя– IX – сер. XVII ст. (Верхня хронологічна межа відповідно пов’язується з англійською буржуазною революцією щодо Європи та з на- ціонально-демократичною війною Б.Хмельницького щодо України). Новий час вписується у межі від сер. XVII ст. до 1914 року. (Верхній хронологічний зріз пов’язується з початком I Світової війни). Новітня історія України починається від I Світової війни і до сьогодні.

Національна періодизація. Дана періодизація, на відміну від двох попередніх, стосується суто історії Української держави. За даною періодизацією виділяють доби в історії

України. Наприклад, Литовсько-Польська доба, Козацька доба, Гетьманська Україна і т.д. Дана періодизація має свої недоліки, оскільки не охоплює історію всіх українських земель. Наприклад в Литовсько-Польську добу ніяк не вписується історія кримських татар, які сформувалися в цей час на території України, а Галичина, Північна Буковина, Закарпаття, Південна Україна входили у цей час також до складу інших держав (Османська та Австрійська імперії). Виділяючи окремо Гетьманську добу, до поля уваги не потрапляє Правобережна Україна, на якій не було гетьманату. Козацька доба в історії України, за даною періодизацією, не вміщує у себе історію західних українських земель, на яких не було козацтва і т.д.

Сьогодні в українській історіографії використовуються більше друга та третя періодизації.

Особливості джерельної бази. Історична наука, як така,

користуєтьсячотирмагрупамиджерел, асаме: писемними, речовими, зображальним та усними.

Писемні джерела, в свою чергу, поділяються на актові та нарративні. Актові джерела – ті, що залишаються від діяльності офіційних установ. Поділяються на законодавчі пам’ятки (“Руська правда”, “Судебник Казимира”, Литовські статути і т.д.) та акти діловодства (литовська метрика, книги записів і т.д.).

Наративні джерела – це всі інші письмові джерела, що не є актовими – літописи, публіцистичні та епістолярні матеріали, мемуари, описи, щоденники. Дана група джерел є цінною для дослідження настрою різних суспільних верств населення.

Речові джерела – матеріальні пам’ятки кожної з історичних епох. До даної групи джерел відносяться: нумізматичні, археологічні, етнографічні (музейні зібрання: одяг, зброя, пам’ятки матеріальної культури), архітектурні джерела.

Зображальні – візуальні пам’ятки історичної епохи – картини, мініатюри, гравюри, документальний фотота відеоматеріал і т.д.

Усні джерела – вербальні джерела – пам’ятки фольклору (народні пісні, думи, казки, паремії і т.д.), лінгвістичні джерела, усні біографічні та етнографічні матеріали і т.д.

Особливості джерельної бази історії України:

1) історія України дуже бурхлива, що не сприяє збереженню джерельної бази. Дві війни, кілька революцій, голоди негативно вплинула на стан джерельної бази;

17

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

18

ГАНЧЕВ О.І., СТОЯНОВ Ф.Ф., ШЕРЕМЕТА О.М.

2) для ранніх періодів історії України, головними писемними джерелами, є іноземні. Так, наприклад, литовсько-поль- ська доба в історії України базується переважно на джерелах литовського та польського походження. Багато матеріалів для вивчення українського козацтва турецького походження і зберігається в архівах Стамбулу. Архаїчність мови джерел дещо ускладнює знайомство дослідників з даними матеріалами і т.п.

Історіографічна традиція та методологічні принципи.

ІсторіяУкраїнинасьогоднісповідуєдваосновніпринципимарксистської філософії – принцип історизму та об’єктивності.

Принцип історизму базується на причинно-наслідкових зв’язках та поступовому розвитку історії. Кожне явище змінюється наступним. Воно має свої причини виникнення і одночасно несе в собі причини виникнення наступного явища. Завдання історика відповідно до цього принципу з’ясувати мотиви, що призвели до певної історичної події, передбачити її наслідки, що будуть мотивом для подальшої історичної ситуації і т.д.

Принципоб’єктивностісповідуєдивитисянавсіявищанеупереджено, він базується на тому, що історичний процес розвивається незалежно від бажань осіб, хоча певна особа може вплинути на історичний процес.

Історія України, як наука, пройшла декілька періодів становлення і залишила по собі декілька історико-методологіч- них шкіл та напрямків.

У першій половині XIX ст. формується народницький напрямок на чолі з М.І.Костомаровим. У рамках національнокультурного відродження М.І.Костомаров сформулював ідею про те, що вся історія – це історія саморозгортання абсолютного духу, він втілюється у народах, один з яких український. Головним завданням історика є простежити, вивчити і показати буття даного народу. Українці в цей час жили в різних імперіях, тому головним завданням було показати спільність українського народу як такого. Необхідно було донести до суспільної свідомості, що українці Наддніпрянщини та Авс- тро-Угорщини, – це єдиний народ, який має єдину культуру та свідомість.

З кінця XIX ст. на початку XX, коли почали формуватися перші політичні партії, український народницький рух переріс у політичний, формується державницька школа на чолі з В.Липинським. Головним завданням прихильників даної школи було показати етапи та еволюцію української державності.

В.Липинський показав, що українці мають глибокі державницькі традиції, що сягають Київської Русі. Дані традиції збереглися через Галицько-Волинське князівство, державу Богдана Хмельницького і оформилися в Українській народній республіці 1917 року. В цей час реалізувалася мрія про об’єднання всього українського народу в рамках однієї держави.

З приходом радянської влади, формується інший погляд на історію України та українського народу. Історики розгадають його в рамках єдиного радянського народу, який вів класову боротьбу за світле комуністичне майбутнє. На перший план виходить формаційний підхід у еволюції українського народу.

XXI ст. вимагає іншого погляду на історію України. В рамках постмодерну, який прийшов з Заходу, історію України стали розглядати як історію всіх спільностей та держав, що мешкалитаформувалисянатериторіїсучасноїУкраїни. Даний підхід реалізований у працях сучасних істориків Я.Грицака та Н.Яковенко. Він є наймодернішими поглядом на історію нашої держави.

19

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ