- •І.В.Дем’яненко
- •Київ нухт 2009
- •Анотація
- •Основна частина
- •Тема 1. Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту
- •1. Сутність фінансового менеджменту
- •2. Мета, завдання і функції фінансового менеджменту
- •3. Організація фінансового менеджменту
- •4. Стратегія і тактика фінансового менеджменту
- •Тема 2. Система забезпечення фінансового менеджменту
- •1. Організаційно-правове забезпечення фінансового менеджменту
- •2. Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту
- •Показники інформаційної бази фінансового менеджменту
- •Показники макроекономічного розвитку
- •Показники розвитку галузі
- •Конкуренти
- •По сферах діяльності
- •По видах продукції
- •По регіонах (територіях) діяльності
- •3. Внутрішній фінансовий контроль та облікова політика підприємства
- •Класифікація витрат для прийняття управлінських рішень
- •7. Для постановки активів на облік
- •Тема 3. Управління грошовими потоками
- •1. Поняття грошового потоку, його склад та значення в забезпеченні кругообігу капіталу
- •2. Основи управління грошовими потоками
- •3. Управління грошовими потоками за видами діяльності
- •1. До критеріїв управління грошовими потоками відносять -
- •Методичний інструментарій оцінки вартості грошей у часі
- •3. Доходність фінансових операцій та оцінка фінансових активів
- •2. Терміновий ануїтет це:
- •2. Формування прибутку від операційної діяльності
- •3. Управління операційним прибутком підприємства
- •4. Формування та розподіл чистого прибутку
- •Зміст теорій дивідендної політики
- •1. При розгляді факту віднесення витрат до певного виду продукції або виробничого цеху їх підрозділяють на:
- •2. Управління оборотними активами підприємства
- •Порівняльна характеристика окремих способів закупівлі товарно-матеріальних запасів
- •Характерні особливості окремих типів кредитної політики підприємства по відношенню до його покупців
- •3. Особливості управління необоротними активами
- •Переваги та недоліки лізингових операцій
- •1. До активів підприємства не відносять:
- •Основні відмінності між власним і позиковим капіталом
- •Зміст звіту про власний капітал
- •Ознаки і типи емісії цінних паперів
- •2. Визначення вартості капіталу
- •3. Управління структурою капіталу
- •Фактори, що впливають на структуру капіталу підприємства
- •1. Привілейовані акції являють собою:
- •2. Ефективна вартість позиченого капіталу відображає фінансовий феномен, сутність якого полягає у наступному:
- •3. Прості акції являють собою:
- •10. Ефект фінансового лівериджу (важеля) –
- •Тема 8. Управління інвестиціями
- •1. Інвестиційна політика підприємства
- •3. Управління реальними інвестиціями
- •4. Особливості управління фінансовими інвестиціями
- •Стратегія управління портфелем цінних паперів у періоди циклічних змін ставки процента на фінансовому ринку
- •1. Основна мета інвестиційного менеджменту –
- •2. В Законі України “Про інвестиційну діяльність” визначено, що інвестиції – це:
- •3. Фактори, які впливають на об’єм інвестицій:
- •9. Фінансові інвестиції – це інвестиції в:
- •2. Теоретичні засади ризик-менеджменту
- •3. Методи оцінки фінансових ризиків
- •Фактори, що визначають внутрішні ризики підприємства
- •Оціночні критерії індексу beri
- •4. Методи нейтралізації фінансових ризиків
- •Тема 10. Аналіз фінансових звітів
- •1. Значення фінансового аналізу підприємства
- •2. Фінансова звітність
- •Прийоми фінансового аналізу та показники оцінки фінансового стану господарства
- •2. Фінансовий стан підприємства залежить
- •2. Експрес прогнозування потреби у додатковому фінансуванні
- •3. Послідовність складання фінансових планів
- •6. Розробка заходів щодо запобігання відхилень від графіку надходжень і платежів –
- •Тема 12. Антикризове фінансове управління на підприємстві
- •1. Сутність, принципи та методи антикризового фінансового менеджменту
- •2. Видом кризи:
- •2. Форми та джерела фінансової санації
- •3. Моделі механізму управління фінансовою санацією
- •1. До головних факторів, що зумовлюють стратегічну кризу на підприємстві, слід віднести такі:
- •Додаткова:
- •Термінологічний словник
- •І.В.Дем’яненко, т.А. Говорушко
3. Фактори, які впливають на об’єм інвестицій:
1. Розподіл доходу на споживання і збереження, рівень очікуваної норми чистого прибутку, ставка позичкового відсотку, рівень інфляції.
2. Розподіл доходу на споживання і збереження, рівень очікуваної норми чистого прибутку, ставка позичкового відсотку.
3. Розподіл доходу на споживання і збереження, рівень очікуваної норми чистого прибутку, рух грошових коштів, рівень інфляції.
4. Ббюджетне планування, рівень очікуваної норми чистого прибутку, ставка позичкового відсотку, рівень інфляції.
4. Які з цих витрат є інвестиціями?
1. Придбання акцій підприємства його працівниками;
2. Придбання житлового будинку для проживання у ньому;
3. Придбання автомобіля суб’єктом підприємницької діяльності для транспортування продукції;
4. Придбання житлового будинку для здачі його в оренду.
5. Що є результатом інвестиційної діяльності з точки зору інвестора?
1. Отримання прибутку (доходу);
2. Досягнення соціального ефекту;
3. Задоволення власних фізіологічних потреб;
4. Реалізація підприємницької ідеї.
6. Початкові інвестиції - це
1. Номінальна вартість проекту капітальних вкладень з урахуванням результатів від продажу діючого устаткування та податків.
2. Реальна вартість проекту капітальних вкладень з урахуванням результатів від продажу діючого устаткування та податків
3. Реальна вартість капітальних вкладень без урахування результатів від продажу діючого устаткування та податків
4. Первинна вартість проекту капітальних вкладень без урахування результатів від продажу діючого устаткування та без податків
7. За об'єктами вкладення інвестиції поділяються на:
1. Фінансові та реальні;
2. Короткострокові, довгострокові;
3. Прямі, непрямі
8. Під інвестиційними можна розуміти:
1. Вкладення підприємства довгострокового характеру, які здійснюються з метою забезпечення приросту вартості його майна.
2. Мобілізація підприємством необхідних для використання поставлених перед ним планових завдань фінансових ресурсів.
3. Вкладення підприємства короткострокового характеру, які здійснюються з метою забезпечення приросту вартості його майна.
4. Передача частини капіталу підприємства, згідно з чинним законодавством у позичку на визначений строк для цільового використання та під процент.
5. Всі вкладення підприємства, які здійснюються з метою забезпечення приросту вартості його майна.
9. Фінансові інвестиції – це інвестиції в:
1. Придбання основних засобів;
2. Ремонт і модернізація основних засобів;
3. Придбання корпоративних прав інших підприємств;
4. У спільну діяльність без створення юридичної особи
10. Реальні інвестиції спрямовуються на:
1. Придбання основних засобів;
2. Вкладення в нематеріальні активи;
3. Інвестиції в асоційовані та дочірні підприємства;
4. Придбання боргових фінансових інструментів;
5. Придбання корпоративних прав інших фінансових підприємств
11. Безпосередня участь інвестора у виборі об’єкта вкладення коштів це-
1. Непряме інвестування.
2. Приватне інвестування.
3. Інноваційне інвестування.
4. Пряме інвестування.
12. Що не можна вважати результатом інвестиційної діяльності з точки зору інвестора?
1. Отримання прибутку (доходу);
2. Досягнення соціального ефекту;
3. Задоволення власних фізіологічних потреб;
Тема 9. УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ
План
Сутність та класифікація фінансових ризиків.
Теоретичні засади ризик-менеджменту.
Методи оцінки фінансових ризиків.
Методи нейтралізації фінансових ризиків.
Сутність та класифікація фінансових ризиків
Підприємницька діяльність завжди пов'язана з ризиком. Як правило, найбільший прибуток приносять операції з підвищеним рівнем ризику. Але, водночас, зі збільшенням рівня ризику зростає загроза втрати фінансової стійкості й банкрутства підприємства.
Як економічна категорія ризик означає імовірність виникнення непередбачуваних втрат (зменшення або повна втрата прибутку, недоотримання запланованих доходів, виникнення непередбачуваних витрат, втрата частини доходів або всього власного капіталу) в ситуації невизначеності умов фінансово-господарської діяльності.
Глибше зрозуміти економічну сутність ризику можна за допомогою його класифікації за певними ознаками :
1. Залежно від рівня прийняття рішень можна виділити два види ризиків: глобальні та локальні.
Глобальні ризики – це ризики на рівні народного господарства, викликані зміною політичної ситуації в країні та макроекономічних параметрів її розвитку. До таких ризиків слід віднести політичні ризики, а також ризики, пов'язані зі зміною законодавства (податкового, валютного, інвестиційного і та ін.)і розвитком внутрішніх і зовнішніх ринків, фінансового ринку та ін.
Локальні ризики – це ризики, що виникають на рівні підприємства. Вони можуть бути пов'язані як з вирішенням питань у повсякденній фінансово-господарській діяльності (розробка тактики управління), так і з рішеннями в галузі довгострокового економічного розвитку (розробка стратегії та окремих фінансових політик).
2. До ризиків поточної діяльності відносять:
ризик помилкових дій з боку фінансових менеджерів (ризик упущеної вигоди, збільшення поточних витрат, зменшення платоспроможності та ін.);
ризик впливу стихійних сил (виникнення форс-мажорних обставин).
З довгостроковим (стратегічним) розвитком підприємства пов'язані ті види ризиків, які впливають на формування фінансової політики з окремих аспектів фінансово-господарської діяльності. До таких ризиків можна віднести інфляційний ризик, інвестиційний, емісійний, процентний, податковий, ризик втрати фінансової стійкості і т. ін.
3. Залежно від тривалості впливу негативних факторів на фінансові результати підприємства всі ризики можна класифікувати на:
довгострокові ризики (пов'язані зі стійкими негативними тенденціями економічного розвитку);
короткострокові ризики (пов'язані зі зміною ринкової кон'юнктури).
4. Залежно від причини виникнення ризики бувають систематичними і несистематичними.
Систематичні ризики – це ризики, які не залежать від фінансово-господарської діяльності підприємства, а існують об'єктивно на загальнодержавному рівні (інфляційний ризик, процентний, валютний, податковий, інвестиційний ризик при зміні макроекономічиих умов інвестування). Для того щоб зменшити загальний розмір втрат від систематичних ризиків, підприємству потрібно вчасно реагувати на зміни макроекономічних параметрів 1 Розробляти ефективний адаптаційний механізм.
Несистематичні (специфічні) ризики безпосередньо залежать від фінансово-господарської діяльності підприємства і виникають, як правило, при допущенні помилок суб'єктами управління. На відміну від систематичних ризиків, які не піддаються регулюванню на мікрорівні, несистематичні ризики можна попередити шляхом розробки на підприємстві спеціального механізму їх нейтралізації.
5. За видами підприємницької діяльності розрізняють виробничий, комерційний та фінансовий ризики. Практика свідчить, що чім різноманітніша комбінація напрямків діяльності підприємства, тим більша ймовірність доброго результату та менший ризик. На цій закономірності ґрунтується економічна доцільність диверсифікації виробництва. Про при формуванні портфелю напрямків виробництва (чи то фінансових інструментів) важливо вибирати ті складові, які знаходяться під впливом неоднакових факторів, тобто у яких низький коефіцієнт кореляції. Методичні підходи до визначення рівня ризику від комбінації різних напрямків дає теорія портфелю.
Виробничий ризик виникає в процесі виробничої діяльності у випадку виникнення перебоїв і зменшення обсягів виробництва, збільшення матеріаломісткості та трудомісткості продукції.
Комерційний ризик пов'язаний з реалізацією продукції (послуг), закупівлею сировини, матеріалів тощо і може мати місце у випадку зменшення планових обсягів реалізації, підвищення закупівельних цін, зростання витрат обертання, втрат продукції в процесі обертання. Рівень комерційного ризику залежить від таких чинників:
стабільність попиту (чим стабільніше попит, тим меншою мірою варіює реалізаційний дохід, операційний та чистий прибуток);
стабільність цін на готову продукцію (чим не стабільніші ціни, тим імовірніше відхилення реалізаційного доходу і чистого прибутку);
стабільність цін на сировину і матеріали;
еластичність попиту (можливість згладжувати коливання чистого прибутку, визваного змінами цін на сировину, шляхом підвищення ціни на продукцію);
співвідношення постійних і змінних витрат (рівень операційного лівериджу).
Фінансовий ризик виникає у випадку, коли підприємства вступають у відносини з різними фінансовими інститутами (банками, інвестиційними, страховими, факторинговими, лізинговими компаніями, біржами та ін.). Причинами такого ризику є інфляційні фактори, збільшення середнього рівня банківського та депозитного процентів, зменшення вартості цінних паперів тощо. Масштаби фінансового ризику в тих підприємств, які є професійними учасниками фінансового ринку, як правило, значно більші.
Більш детально розглянемо сутність і причини виникнення найбільш поширених на сьогодні фінансових ризиків підприємств.
1) Ризик зменшення фінансової стійкості – зумовлений нераціональною структурою капіталу підприємства, завищеною часткою позикових коштів, що в умовах падіння попиту на продукцію і зниження рентабельності діяльності може призвести до фінансової кризи і навіть банкрутства. Цей ризик є найнебезпечнішим з погляду можливих руйнівних наслідків для власників капіталу.
2) Ризик – це імовірність того, що підприємство через недостатній обсяг ліквідних активів не зможе розрахуватися в строк зі своїми кредиторами. Цей ризик не менш небезпечний, оскільки у випадку, коли технічна неплатоспроможність є не епізодичною, а постійною, підприємство може швидко втратити свою фінансову стійкість.
3) Інфляційний ризик – це ризик зменшення реальної вартості капіталу у формі грошових активів, а також знецінення доходів і прибутків у зв'язку зі зростанням рівня інфляції.
4) Процентний ризик – це імовірність втрат через зміни процентної ставки (кредитної та депозитної) на фінансовому ринку. До негативних наслідків цього ризику можна віднести:
збільшення витрат зі сплати процентів за кредит у випадку підвищення кредитної ставки;
зменшення доходів за депозитними вкладами у випадку зменшення депозитної ставки;
необхідність підвищення ставки річного купону за облігаціями з метою задоволення очікувань інвесторів;
необхідність збільшення дивідендних виплат з метою підтримки стабільного складу акціонерів та ін.
Інвестиційний ризик – це імовірність збільшення витрат, зменшення доходів і прибутків від інвестиційної діяльності, а також можливість втрати всього інвестованого капіталу. Залежно від форм інвестування розрізняють ризики реального і фінансового інвестування.
Ризики реального інвестування пов'язані з: невдалим вибором місця інвестиційного об'єкта; перебоями у процесі доставки будівельних матеріалів, обладнання, сировини; значним підвищенням цін на будівельно-монтажні роботи, будівельні матеріали, обладнання, сировину; невдалим вибором підрядчика і та ін.
Ризики фінансового інвестування пов'язані з: невдалим вибором фінансових інструментів для інвестування; фінансовими ускладненнями або банкрутством емітентів; змінами умов інвестування; прямим обманом інвесторів і та ін.
Депозитний ризик є однією з різновидностей ризику фінансового інвестування і є імовірністю неповернення депозитних вкладів при невдалому виборі комерційного банку для здійснення депозитних операцій.
Кредитний ризик виникає у підприємства у випадку надання покупцям комерційного (товарного) кредиту та існування загрози його повного або часткового неповернення.
Валютний ризик характерний для зовнішньоекономічної діяльності підприємств і має дві основні форми: ризик вибору валюти і зміни її курсу.
Ризик вибору валюти виникає у випадку, коли починає зменшуватися реальна вартість обраної для розрахунків твердої валюти у зв'язку з інфляцією в країні її обігу.
Ризик коливання курсу валюти зумовлений постійною зміною кон'юнктури валютного ринку й означає імовірність виникнення фінансових втрат у експортерів при зменшенні курсу ВКВ і, навпаки, імовірність фінансових втрат у імпортерів — при його підвищенні.
9) Незалежно від виду здійснюваних підприємством фінансово-господарських операцій може мати місце ризик упущеної вигоди. Цей ризик пов'язаний з можливим виникненням непрямих збитків або недоотриманням прибутку в результаті нездійснення певних заходів або несвоєчасного прийняття управлінських заходів.