3. Моделі механізму управління фінансовою санацією

В залежності від особливостей економічного і соціального розвитку держави, принципів побудови фінансової системи та її складових формуються різні моделі вирішення проблеми санації та банкрутства підприємств. Механізм здійснення фінансової санації в конкретних галузях різний, але він має безпосередній зв'язок з класичною моделлю санації.

Класична модель санації – це процес фінансового оздоровлення підприємства, що базується на даних санаційного аудиту, контролінгу і починається з ідентифікації кризи, виявлення зовнішніх, внутрішніх факторів її утворення та передбачення можливих наслідків . Саме за можливими наслідками підтвердженими експертами формується рішення щодо доцільності проведення санації чи ліквідації підприємства. Класична модель фінансової санації являється цілісним поглядом на процес проведення фінансового оздоровлення підприємства та його етапи (Рис.12.2).

1. Виявлення (ідентифікація) фінансової кризи.

2. Причинно-наслідковий аналіз фінансової кризи (визначають фактори, вид кризи, її глибину, якість фін.стану підприємства).

3. Прийняття рішення про санаційну спроможність боржника (проводять санацію) або щодо ліквідації (добровільна - на підставі рішення власників або їх угоди з кредиторами та за контолю останніх; примусова - за рішенням суду у процесі провадження справи про банкрутство).

4. Рішення про розробку санаційної концепції (впровадження першочергової (Crach) програми: зменшення питомої ваги кредиторської заборгованості шляхом лізингу замість купівлі, зворотний лізинг, факторинг, заморожування інвестицій, збільшення власного капіталу, пролонгація заборгованості, акції з розпродажу товарів за зниженими цінами і т. д.

5. Окремим аналітичним блоком у класичній моделі є формування стратегічних цілей (відновлення ефективної діяльності підприємства в довгостроковому періоді) і тактики проведення санації. Узгодження тактичних цілей включає в себе:

• сферу діяльності, асортимент продукції та її споживачів;

• основні вартісні цільові показники ( виручка, прибуток, ліквідність...);

• соціальні цілі.

Рис. 12.2. Класична модель санації

Стратегія діяльності підприємства – це визначення основних його довгострокових цілей та завдань, обрання курсу дій (розподіл і формування ресурсів), необхідних для досягнення поставлених цілей. Практика показує, що успішна фінансова діяльність підприємства майже на 70% залежить від стратегічної спрямованості, на 20% - від ефективності оперативного управління і на 10% - від якості виконання поточних завдань.Процес санації підприємства розглядається як процес вирішення конфлікту між підприємством та навколишнім середовищем.

Розрізняють чотири види стратегії санації підприємства в разі вирішення конфлікту між підприємством та навколишнім середовищем:

1. наступальна стратегія – передбачає активні дії: модернізацію обладнання, підвищення цін, пошук нових ринків збуту продукції, розробку та втілення прогресивної стратегічної концепції контролінгу;

2. стратегія делегування повноважень – передбачає делегування проблем, які виникли на підприємстві, термін особам: власникам, кредиторам, державі. За цією стратегією підприємство прагне отримати додаткові фінансові ресурси завдяки збільшенню статутного фонду, одержанню державних гарантій, а також добитися захисту в рамках політики протекціонізму;

3. стратегія компромісів та консенсусів базується на двох принципах: Jin-Lstsu (стратегія компромісу) та Tai-Chi (стратегія консенсусу). стратегія консенсусу передбачає альянс між кількома учасниками ринку з метою блокування дій сильного конкурента. Стратегія консенсусу спрямована на злиття двох підприємств в одне ціле з метою більш повного використання ефекту синергізму та взаємодоповнення сильних і подолання слабких сторін партнерів;

4. захисна стратегія (втеча) передбачає різке скорочення витрат, закриття та розпродаж окремих підрозділів підприємства, консервацію та розпродаж обладнання, звільнення персоналу, скорочення окремих частин ринкового сегмента, зниження відпускних цін та скорочення обсягів реалізації.

Після визначення виду стратегії санації підприємства складається стратегія подальшого його розвитку:

1. корпоративна (загальна) стратегія, що вказує на загальний напрямок діяльності підприємства (стратегія зростання, стратегія обмеженого зростання, стратегія скорочення);

2. конкурентна стратегія – ділова стратегія або стратегія конкурентоспроможності (вказує на шляхи завоювання сильних довгострокових конкурентних позицій в бізнесі);

3. функціональні стратегії розробляють для кожного функціонального напрямку певної сфери діяльності. У кожній сфері діяльності передбачається стратегія науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), стратегія виробництва, маркетингу, фінансів, ринкова стратегія та стратегія управління персоналом і інші;

4. операційна стратегія – складається для основних структурних одиниць: заводів, підприємств, торгових регіональних представників і відділів. Операційні стратегії розробляються всередині функціональних напрямків.

Успішна санація розвиток підприємства можливий лише при обґрунтованому виборі стратегії і тактики підприємства.

6. Згідно з обраною стратегією розробляється програма санації.

7. Програма санації включає послідовний перелік основних етапів та санаційних заходів (на підставі аналізу причин кризи, внутрішніх резервів та можливості залучення капіталу). Конкретизація програмних заходів здійснюєть в пані санації.

8. На базі санаційної програми розробляється проект. Проект санації містить вступ і два розділи у них: техніко-економічне обгрунтування фін. санації, розрахунок обсягів необхідних фінансових ресурсів для її проведення, графіки і методи мобілізаціі фінансового капіталу, строки освоєння інвестицій та їх окупності, оцінку ефективності санаційних заходів та прогнозовані результати виконання проекту).

9. Реалізація, координація і нагляд шляхом впровадження оперативного санаційного контролінгу. Завданням якого є ідентифікація оперативних результатів, аналіз відхилень та підготовка проектів рішень щодо використання виявлених резервів та подолання додаткових перешкод. Використовуються такі основні інструменти та методи: бюджетування (інструмент), бенчмаркетинг (порвнюють з конкурентами), система раннього попередження та реагування, вартісний аналіз, портфельний аналіз, аналіз точки беззбитковості, імітаційне моделювання, система планово-контрольних розрахунків і т. д.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. У чому суть антикризового фінансового менеджменту?

2. Які принципи лежать в основі антикризового фінансового управління?

3. Що розуміють під фінансовою кризою підприємств?

4. Як внутрішні і зовнішні фактори впливають на фінансову кризу підприємства?

5. У чому полягає сутність фінансової санації підприємств?

6. Які основні функціональні блоки уособлюють процес менеджменту фінансової санації підприємств?

7. Розкрийте сутність інституційного та функціонального аспекту менеджменту санації.

8. У чому суть чотирьох видів стратегії фінансової санації?

9. Які джерела фінансової санації ви знаєте?

10. Розкрийте сутність класичної моделі фінансової санації підприємств?

ТЕСТИ