2. Кредитний ринок як складова ринку капіталів

Кредитний ринок – це специфічна сфера економічних відносин, де об’єктом операцій виступає наданий на певних умовах у позику капітал.

Необхідними умовами функціонування кредитного ринку є наявність кредиторів, що мають тимчасово вільні кошти; позичальників, які можуть вчасно і в повному обсязі виконати зобов’язання за кредитами; системи державного регулювання; законодавчого і нормативного забезпечення.

Кредитний ринок – це механізм, за допомогою якого встановлюються взаємозв’язки між підприємствами і громадянами, що потребують грошових коштів, та організаціями і громадянами, що можуть їх надати (позичити) на певних умовах. У країнах з розвиненою ринковою економікою кредитні угоди опосередковуються:

кредитними інститутами (комерційними банками або іншими установами), які беруть у борг і надають позики, а також

інвестиційними або аналогічними організаціями, які забезпечують випуск і рух різних боргових зобов’язань, що реалізуються на ринку цінних паперів.

Для ефективного функціонування кредитного ринку в Україні необхідна стабільна економічна ситуація в країні, наявність розвиненої інфраструктури та ефективне державне регулювання, яке б забезпечило стабільність банківської системи і захист інвесторів.

Кредитний ринок виконує такі функції:

- об’єднання грошових заощаджень населення, державних структур, приватного бізнесу, іноземних інвесторів та утворення великих грошових фондів;

- трансформація коштів у позиковий капітал;

- надання позики державним органам і населенню для вирішення таких важливих завдань, як покриття бюджетного дефіциту, фінансування частини житлового будівництва та інших соціальних програм.

Основними учасниками кредитного ринку виступають:

а) позичальники – юридичні, фізичні особи і держава;

б) кредитори – комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи та іноземні кредитори – національні й міжнародні фінансові інститути;

в) держава, як учасник кредитного ринку здійснює управління грошово-кредитним ринком, регулює його діяльність і виступає позичальником на національному та міжнародному ринках.

Функціонування кредитного ринку забезпечує кредитна система, яка має значний вплив на економічні процеси і діяльність якої потребує жорсткої регламентації та контролю з боку держави; до складу кредитної системи входять центральний банк, комерційні банки та інші фінансово-кредитні інститути (табл. 7.1.)

Можлива структура кредитної системи України в умовах ринкової економіки

Таблиця 7.1.

Вид установи	Структура	Форма власності
І.Центральний національний банк ІІ. Банківська система: Комерційні банки Ощадні банки Інвестиційні банки Іпотечні банки ІІІ. Страхові і пенсійні установи Страхові компанії Пенсійні фонди IV. Спеціалізовані інститути Інвестиційні компанії Фінансові компанії Товариства з кредитування житлового будівництва Ломбарди	І рівень ІІ рівень ІІІ рівень IV рівень	Державна Акціонерна Акціонерна, кооперативна Акціонерна

Із кредитних важелів, які вважаються самими ефективними регуляторами ринкової економіки, використовують середньострокові позики – на цілі як виробничого, так і чисто комерційного характеру і довгострокові позики – в інвестиційних цілях. Особливий розвиток вони одержали в капітальному будівництві, паливно-енергетичному комплексі, сировинних галузях економіки. Такі позики видаються на термін від 3 до 5 років. У нашій країні вони використовуються не дуже широко через загальну нестабільність економіки.

На кредитному ринку головною ланкою кредитної системи є банк, який на ринку виступає або як кредитор, або як позичальник. Основними функціями банківської системи на кредитному ринку є:

трансформаційна– це функція, що пов’язана із залученням у суб’єктів ринку вільних грошових коштів, передача їх у позику іншим суб’єктам;

стабілізаційна– забезпечує стабільність банків, створює відповідну нормативну і законодавчу базу, формує ефективний механізм державного контролю і нагляду за дотриманням законів і діяльністю банків у цілому.

Центральний банк встановлює банкам та іншим фінансово-кредитним установам нормативи обов’язкового резервування коштів. При підвищенні центральним банком норм обов’язкових резервів зменшується сума вільних коштів, а одночасно і кредитний потенціал банків і навпаки – при зниженні норм обов’язкових резервів збільшується кредитний потенціал банків. Операціями відкритого ринку центрального банку є купівля-продаж казначейських зобов’язань, власних зобов’язань банку, комерційних векселів, інших цінних паперів і боргових зобов’язань. Він також визначає розміри, порядок формування та використання резервів банків і кредитних установ.