- •Фінансовий ринок
- •Тема 1. Фінансовий ринок: сутність, функції та роль в економіці
- •Сутність фінансового ринку, необхідність і передумови його створення
- •Принципи та функції фінансового ринку.
- •3. Структура фінансового ринку
- •4. Класифікація фінансових ринків.
- •5. Фінансові активи та фінансові інструменти.
- •Тема 2. Регулювання фінансового ринку
- •1. Сутність регулювання фінансового ринку: принципи, напрями, рівні та форми регулювання.
- •2. Державне регулювання фінансового ринку України: сутність, сфери та важелі регулювання.
- •3. Внутрішнє регулювання фінансового ринку.
- •4. Міжнародні норми банківського регулювання та нагляду
- •5. Регулювання фінансового ринку в країнах з розвинутою ринковою економікою.
- •Тема 3. Фінансові посередники
- •1. Сутність фінансових посередників та їх функції
- •2. Суб’єкти банківської системи
- •3. Небанківські фінансово- кредитні інститути
- •4. Контрактні фінансові інститути
- •5. Посередники депозитарно-клірингової системи
- •Тема 4. Ризик і ціна капіталу
- •Ціноутворення на фінансовому ринку.
- •2. Майбутня та поточна вартість фінансових інструментів
- •3. Фінансові ризики
- •4. Розвиток теорій ризику
- •Тема 5. Грошовий ринок
- •1. Сутність грошового ринку, його інструменти
- •Обліковий ринок і його особливості
- •Характеристика міжбанківського ринку. Операції на міжбанківському ринку.
- •Тема 6. Валютний ринок
- •Становлення національної та світової валютних систем
- •Поняття, функції та суб’єкти валютного ринку
- •Характерні риси суб’єктів валютного ринку
- •Валютні операції
- •Валютне регулювання та курсова політика Центрального банку
- •Тема 7. Ринок капіталів
- •1. Основи організації ринку капіталів
- •2. Кредитний ринок як складова ринку капіталів
- •Можлива структура кредитної системи України в умовах ринкової економіки
- •3. Основні форми кредитних відносин
- •Класифікація кредитів
- •4. Кредитні рейтинги.
- •Рейтинги якості кредиту
- •Тема 8. Ринок похідних фінансових інструментів
- •Особливості розвитку ринку похідних цінних паперів
- •Історія виникнення та розвитку ринку строкових угод
- •Характеристика основних похідних фінансових інструментів
- •Основні відмінності між ф’ючерсними та форвардними контрактами:
- •Спільні та відмінні риси між опціонами і ф’ючерсами
- •4. Створення ринку «синтетичних» цінних паперів
- •Тема 9. Фондовий ринок
- •Загальна характеристика фондового ринку
- •2. Ознаки класифікації фондового ринку
- •Сектори фондового ринку
- •3. Учасники фондового ринку та їх функції
- •Основні цілі суб’єктів фондового ринку
- •4. Основні операції фондового ринку
- •5. Інструменти фондового ринку
- •Тема 10. Фондова біржа та біржові операції
- •1. Характеристика фондової біржі
- •Сутність біржового ринку
- •Фондові індекси
- •Порівняльна характеристика українських фондових індексів
- •4. Рейтинг фондового ринку
4. Міжнародні норми банківського регулювання та нагляду
Самими активними суб’єктами фінансового ринку є банки. Мета банківської системи – забезпечити самими доступними засобами розвиток ринкової економіки в країні, що є запорукою поліпшення добробуту населення, і вихід країни на світовий фінансовий ринок. Рада Європейського Союзу (ЄС) розробила директиви, дотримання яких сприяє створенню ефективного, розвинутого банківського нагляду, що відповідає кращим міжнародним зразкам. Основні із них: про скасування обмежень щодо вільного заснування банків та інших фінансових установ і вільного надання ними незалежних послуг; зобов’язання щодо публікації документації про річну фінансову звітність кредитними закладами; про запобігання використання фінансової системи для «відмивання» грошей; про політику ЄС щодо електронних підписів; повна відповідність банківського нагляду Базельським принципам.
Відповідно до Закону України «Про Національний банк України» (1999 р.) банківське регулювання – одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності.
Банківський нагляд – це система контролю та активних впорядкованих дій НБУ, спрямованих на дотримання банками у процесі їх діяльності законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників.
Під регулюванням банківської діяльності розуміють: використання монетарних інструментів з метою впливу на обсяг і структуру банківських резервів, а також на рівень процентних ставок; ухвалення положень, що базується на чинному законодавстві і які регламентують діяльність банків; застосування превентивних і протекційних заходів, що спрямовані на забезпечення стабільності функціонування банківської системи і проведення центральними банками ефективної монетарної політики.
Превентивні заходи застосовуються для уникнення можливих негативних наслідків в тій чи іншій економічній ситуації і включають:
вимоги щодо розміру, структури банківського капіталу та його
адекватності банківським активам з урахуванням їх ризикованості;
вимоги щодо ліквідаційної позиції банків;
вимоги щодо диверсифікації банківських ризиків тощо.
Протекційні заходи застосовуються для захисту від уже існуючої загрозливої для банку ситуації, що може спричинити неплатоспроможність, банкрутство банку і включають :
- рефінансування комерційних банків центральним банком;
- створення і функціонування систем гарантування банківських депозитів;
- вимоги щодо формування банками резервів для відшкодування
можливих втрат від проведення активних операцій банків тощо.
Держава в особі центрального банку та відповідних уповноважених органів ставить за мету впровадження пруденційного нагляду, спрямованого на забезпечення обачливої поведінки банків, виконання ними вимог фінансової безпеки.
Основними завданнями банківського регулювання та нагляду є:
забезпечення стабільності та надійності банківської системи;
захист інтересів вкладників, що розміщують свої кошти в банках;
створення конкурентного середовища у банківському секторі;
забезпечення відкритості (прозорості) у діяльності банківського сектора в цілому і кожного банку зокрема та ін.
У світовій банківській практиці спостерігається тенденція до поступової уніфікації системи банківського регулювання та нагляду, яка пов’язана з діяльністю Міжнародного комітету з банківського нагляду, який більш відомий як Базельський (за місцем його знаходження у Швейцарії у м. Базелі). Базельський комітет є самою авторитетною організацією у світі щодо визначення політики в галузі банківського регулювання та нагляду. Ним визначено 25 принципів ефективного банківського нагляду, яких дотримуються всі розвинені держави світу.