Фондові індекси
Індикаторами фондового ринку є фондові індекси та рейтинги.
Фондові (біржові) індекси - це середні або середньозважені показники курсів цінних паперів, як правило акцій, що дають уяву про стан і динаміку фондового ринку.
Біржові індекси уже понад сто років використовують для інтегральної оцінки стану фінансового ринку. Інвесторів цікавить не лише динаміка цін на акції певної компанії, а й загальна тенденція всього ринку. Саме для цього практично всі біржі мають власні системи агрегатних індексів, які відображають рівень і динаміку цін на певний пакет акцій. Як правило, цей пакет складається з акцій компаній, що належать до різних галузей промисловості та фінансової сфери. При цьому акції мають входити до лістингу біржі.
Індекс – це відношення порівнюваної величини до певної величини, яку приймають за базу. Кожен індекс має такі характеристики:
список індексу (набір акцій – представників);
базисне значення індексу;
статистична база;
види ваг до курсових вартостей акцій ( вид зважування);
метод зведення до середнього (метод усереднення).
Під базисним значенням індексу розуміють його значення на початок розрахунку індексу, тобто на початок базисного періоду.
База індексу – це вибірка підприємств – емітентів, ринкові вартості акцій яких використовуються для розрахунку індексу. Підприємства, що входять до бази індексу, мають визначати розвиток галузі чи економіки в цілому, а також відрізнятись надійністю та стійкістю.
Зважування може проводитись за ринковою вартістю акцій або за ринковою капіталізацією корпорацій, що входять до бази індексу.
Метод усереднення (зведення до середнього) – це метод використання середніх арифметичних та середніх геометричних вибраних значень.
Біржові індекси іноді розраховуються як середньозважена величина, що визначається з урахуванням не тільки відносних змін, а й абсолютної ціни акцій компаній, які створюють кошик індексу.
Фондові індекси дуже різноманітні, але всі вони узагальнюють ситуацію зі зміною курсової вартості тих чи інших цінних паперів.
Основні риси фондових індексів:
1) номенклатура цінних паперів (може визначатися як видами цінних паперів, що аналізуються, так і колом емітентів, які відрізняються, наприклад, за родом своєї діяльності або ще за якимись ознаками);
2) спосіб усереднення інформації;
3) курс, що вивчається (купівлі, продажу, середній);
4) база порівняння (якщо порівнюється поточний момент із попереднім, то такий індекс називають ланцюговим, якщо за певним часом - базисним).
Обмеження у використанні індексів:
демонструють
лише кількісні зміни,
але не відображають якісних аспектів,
тобто не розкривають причин,
що стоять за зміною цін;
не
зберігають вартості утриманих сум,
(не враховують дивіденду);
потребують
періодичного коригування компонентів;
індексами
можна маніпулювати;
зміни
в ринкових цінах акцій, які фіксуються
фондовими індексами, приблизно
відображають інтенсивність торгівлі
акціями на ринку.
Роль фондових індексів виражається у функціях, які вони виконують:
1. Діагностична – здатність системи індексів характеризувати стан та динаміку розвитку як національної економіки в цілому, так і окремих її складових. Механізм зміни індексу дуже простий – зростання або зниження рентабельності виробництва в галузі миттєво відображається на котирувальній ціні відповідних акцій , що у свою чергу, позначається на рівні біржового індексу галузі. Індекси доповнюються спеціальними економічними параметрами: нормою позикового відсотка; станом державного бюджету; співвідношенням торговельного і валютного балансів і входять до системи економічного моніторингу стану національної економіки, тому індекси часто називають індексами ділової активності.
2. Індикативна – передбачає, що наявність об’єктивної оцінки цінової ситуації на фондовому ринку дає точку відліку для оцінки поведінки великих інвестиційних фондів, окремих інвесторів і портфельних менеджерів. Розрахувавши динаміку ринкової вартості свого портфеля акцій за будь-який проміжок часу, інвестор може зробити обґрунтовані висновки, наскільки обрана ним стратегія є ефективною (портфельний індекс вищий, нижчий від фондового чи дорівнює йому) та внести корективи у свою поведінку на ринку, якщо це необхідно.
3. Спекулятивна – проявляється в їх використанні як базового активу при укладанні ф’ючерсних контрактів і купівлі опціонів.
Фондові індекси поділяються на:
інтернаціональні – характеризують стан світового ринку або його певні географічні сектори (Європу, Північну Америку, Далекий Схід тощо);
національні – відображають активність національного ринку акцій;
секторні – відображають стан певного внутрішнього ринку, наприклад, ринку акцій, що котируються на певній біржі;
субсекторні – характеризують активність у певній галузі економіки.
Серед найбільших груп індексів можна назвати національні (загальноринкові) та субсекторні (галузеві) індекси.
Найвідоміші індекси – це:
Індекс Доу Джонса – історично перший і найбільш відомий понадбіржовий індекс запропонований у 1884 р. Чарльзом Х. Доу і Едуардом Д.Джонсом. Розраховується за цінами акцій 12 найбільших американських компаній. З часом на зміну цьому індексу прийшла система індексів Доу Джонса, яка сьогодні є системою 4 самостійних індексів:
Кожний з цих індексів формується на основі цін на акції компанії – лідерів відповідних галузей економіки. Найбільш відомий із них – промисловий (Dow Jones Industrial Average - DJIA) – розраховується як середня арифметична курсів першокласних акцій 30 найбільш промислових компаній. Реальне значення індикатора Доу Джонса має сенс тільки тоді, коли порівнюються із значенням за попередній період. Котирується в пунктах (пункт = ≈ 2,27 цента) та друкується щоранку в діловій пресі і фіксується на Нью – Йоркській фондовій біржі 7 разів: при відкриті, о 10,11 годині ранку, о 12,13,14 годині дня і після закінчення біржового дня.
Транспортний індекс Доу Джонса (Dow Jones Industrial Average - DJTA) – це середній показник який характеризує рух цін на акції 20 транспортних корпорацій (авіакомпаній, автомобільних і залізничних компаній).
Комунальний індекс Доу Джонса (Dow Jones Industrial Average - DJUA) – середній показник руху курсів акцій 15 корпорацій, що займаються газо - та енергопостачанням.
Комплексний індекс Доу Джонса (Dow Jones Industrial Average - DJVA) – це агрегатний показник, який розраховується на основі промислового, транспортного і комунального індексів. Він відомий під назвою “Індекс-65”.
Середні індикатори Доу-Джонса користуються найбільшою популярністю, але багато професійних інвесторів віддає перевагу індексам «Стандарт енд пур’з» (SP500), вважаючи, що вони точніше відображають загальну динаміку курсів на фондовому ринку. До промислового індексу S&P включаються курси акцій 400 промислових фірм; до транспортного – курси акцій 20 транспортних компаній; індекс для електроенергетики і комунального господарства складається з курсів акцій 40 відповідних компаній; до фінансового індексу входять курси 40 акцій
фінансових інститутів і, нарешті, у зведеному індексі представлені курси всіх 500 компаній.
На відміну від США, в інших країнах розраховується менше фондових індексів. Частіше діє один фондовий індекс. У Великобританії це індекс Рейтера та Футсі, у Німеччині – індекс «Франкфурте Альгемайне Цайтунг», у Франції – індекс «Каркоран», в Японії – «Ніккей», в Канаді – індекс Торонтської фондової біржі.
Розвиток українського фондового ринку, зокрема поява ПФТС, привів до того, що на початку 1997 р. з’явилися українські фондові індекси, які розраховуються різними суб’єктами ринку і за різною методикою обчислення.
З 1997 року розраховуються дві модифікації фондового індексу КАС 20 – простий і зважений. Методика його розрахунку відповідає світовим стандартам і базується на зміні ринкової капіталізації компаній, які входять до бази індексу.
Індекс Wood – 15 обчислюється компанією «Wood&Company Ukraine» з 01.07.97 р. за методикою, розробленою для біржових індексів країн, що розвиваються. База індексу включає 15 компаній, що посідають провідне місце на вітчизняному фондовому ринку за величиною ринкової капіталізації – це провідні компанії хімічної, електро-енергетичної, хімічної, машинобудівної, металургійної та нафтогазової промисловості.
Індекс SBPU-30 розраховують за методикою, розробленою фахівцями АТ «Софія – Цінні папери». Він характеризує курс на певну дату середньостатистичної акції 30 найвідоміших підприємств, які котируються на українському фондовому ринку.
Індекс InekoDex є першим галузевим українським фондовим індексом, що відображає поточну ситуацію на ринку енергетичних компаній.
Незважаючи на те, що індекси розраховують різні компанії, фактично до бази розрахунку індексів входять одні й ті самі підприємства. Крім того, більшість індексів визначається на основі розрахунку такого показника, як капіталізація. Цей показник в умовах нерозвиненого фондового ринку не відображає реального рівня капіталізації, а тільки показує динаміку змін поточних цін на ринку. Компанії, що публікують свої індекси, намагаються не обмежуватись одним тільки значенням, а ще й аналізувати причини його зміни та стану ринку, давати прогнози розвитку ринку та рекомендації інвесторам. Ця інформація є прообразом майбутніх інформаційних агенцій, аналогічних тим, що діють на світових фінансових ринках.
В таблиці 10.1 наведена порівняльна характеристика українських фондових індексів. Методики розрахунку індексів дуже схожі. Головні розбіжності криються у джерелах отримання інформації про ринкову ціну акцій, що викликано відсутністю єдиного центру котирування.