Основні відмінності між ф’ючерсними та форвардними контрактами:
1. Ф’ючерси є біржовими угодами, це означає, що вони є високоліквідними фінансовими інструментами. Форварди – позабіржові угоди, тому їх ліквідність значно нижча.
2. Вторинний ринок форвардних угод дуже обмежений. Менше ніж 2% ф’ючерсних угод закінчуються поставкою, форварди, навпаки, орієнтовані на реальну поставку активу.
3. У результаті щоденного котирування ф’ючерсних контрактів на біржі існують тимчасові грошові потоки, пов’язані з нарахуванням або зняттям коштів із рахунків учасників ринку. У форвардах подібний режим поточних розрахунків не встановлюється і не виникають тимчасові грошові потоки.
4. У торгівлі ф’ючерсними контрактами значну роль відіграють клірингові палати, які виступають для кожного учасника як протилежна сторона угоди, а також є гарантами виконання умов угоди; у функціонуванні форвардного ринку клірингові палати участі не беруть.
5. Учасниками форвардної угоди є два учасники, один з яких зобов’язується поставити базовий актив, а інший – прийняти поставку цього активу.
6. Хеджування за допомогою ф’ючерсних контрактів полягає в паралельному проведенні операцій на ринку спот і строковому ринку. Хеджування за допомогою форвардних контрактів – це перенесення операцій з реального ринку на ринок строкових угод.
Серед форвардних угод фінансового характеру на міжнародних ринках найбільшого поширення набули:
Форвардний
контракт за відсотковими ставками (FRA
– forward
rate
agreement)
– це
двостороння угода, в якій фіксуються
відсоткова ставка та інші умови проведення
операцій залучення або розміщення
грошових коштів
на
визначену дату в майбутньому.
Однією із сторін такої угоди є учасник
ринку, який бажає захиститися від
підвищення відсоткових ставок і хоче
купити FRA
(покупець). Іншим контрагентом є учасник,
який прагне уникнути ризику, пов’язаного
із зниженням ставок, і продає FRA
(продавець). Форвардна
процентна ставка (ФПС)
– процентна ставка для періоду, що
настане по закінченні періоду t
.
Тобто це процентна ставка, за якою можна
залучити чи інвестувати кошти через
період t
на період t
.
Наприклад, процентну ставку по залученню
коштів через три місяці на шість місяців
можна назвати форвардною процентною
ставкою. Поточну процентну ставку на
період t
називають ставкою
спот.
Так, поточну 3-місячну процентну ставку
можна назвати ставкою спот.
Протягом дії форвардного контракту розрізняють три основні дати:
дата угоди – дата підписання сторонами форвардного контракту;
дата платежу – дата, на яку учасники домовляються здійснити операцію купівлі-продажу базового інструменту, це початок контрактного терміну;
дата погашення – дата закінчення контрактного терміну.
Форвардний
валютний контракт
(FXA
– foreign
exchange
agreement)
– це
угода між двома контрагентами про
фіксацію валютного курсу за операцією
купівлі-продажу обумовленої суми
валютних коштів на визначену
дату
в майбутньому.
Основним питанням при укладанні форвардного валютного контракту є рівень обмінного курсу, який визначається на дату угоди.
Переваги форвардних контрактів:
1) індивідуальний характер укладення контракту дозволяє досить точно хеджувати ризик визначенням суми угоди і термінів;
2) за форвардними угодами не стягується додаткова плата (комісійні);
3) продавці мають змогу диктувати умови угоди, зокрема щодо встановлення ціни базового інструменту, так як діють на позабіржовому ринку;
4) виконання бухгалтерських проводок форвардного контракту за рахунками відбувається тільки два рази – на дату угоди і на дату платежу тощо.
Недоліки форвардних контрактів:
1) відсутність можливості маневрувати – умова обов’язкового виконання не дозволяє достроково розірвати угоду або замінити її умови, а відсутність вторинного форвардного ринку не дає змоги перепродати контракт;
2) не є загальнодоступними інструментами, оскільки на форвардному ринку існують істотні обмеження, такі як наявність кредитної лінії, високий кредитний рейтинг, що звужує кількість учасників форвардних ринків.
Опціони. Одним із видів строкових угод, які можуть укладатися як на біржовому, так і на позабіржовому ринках є опціон; це похідний цінний папір, що засвідчує право його держателя купити, продати чи відмовитися від угоди стосовно цінних паперів (а також товарів, валюти) за обумовлену опціоном ціну і протягом терміну, що ним передбачено.
Механізм торгівлі опціонними контрактами на біржі дуже схожий на механізм торгівлі ф’ючерсами, але є і суттєві відмінності (табл. 8.1.).