3. Захист населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій

До основних напрямків запобігання стихійним лихам належать:

впровадження новітніх технологій системи спостереження, збирання та опрацювання даних;

прогнозування природних процесів;

розроблення карт розташування потенційно небезпечних територій;

постійний моніторинг територій, на яких існує ризик виникнення надзвичайних ситуацій;

реконструкція та введення в дію нових захисних споруд;

своєчасне оповіщення населення.

За розрахунками, реалізація названих заходів вимагає близько 1,5млрд гривень.

Питання для самоконтролю:

1. Які антропогенні чинники спричиняють виникненню природних небезпек?

2. Як захищають населення від природних небезпек?

9. Організація та управління безпекою життєдіяльності

9.1. Законодавча база щодо забезпечення безпеки життєдіяльності в Україні

Передбачається чітка система державного управління сферою щодо забезпечення безпеки життєдіяльності людини – від Уряду, при якому створена та функціонує Національна Рада з питань безпечної життєдіяльності населення, до міністерств і підприємств.

До цієї системи зараховано: Міністерство України з питань на звичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; Міністерство екології та природних ресурсів України; Державний комітет промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держпромгірнагляд); Міністерства праці та соціальної політики України; санітарно-епідеміологічна служба Міністерства охорони здоров‘я України; Державний департамент пожежної безпеки Міністерства внутрішніх справ України та інші центральні і місцеві органи державної виконавчої влади.

Національна Рада з питань безпечної життєдіяльності населення розробляє і реалізує державну політику в галузі охорони життя людей на виробництві та профілактики побутового травматизму.

Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків від Чорнобильської катастрофи розробляє, організовує і здійснює державну політику у сфері цивільної оборони згідно із законодавством.

Державний комітет промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду вирішує завдання, спрямовані на збереження здоров‘я і працевлаштування людини. на нього покладено функції здійснення комплексного управління охороною праці в державі й державного нагляду за нею.

Право на безпечні умови праці та здоров’я громадян гарантовано Конституцією України (ст. 27, 49, 50).

У законодавстві України створена система нових механізмів забезпечення безпечної діяльності людини, які умовно можна поділити на дві групи: попередження збитків людині та відшкодування завданих збитків.

Для управління безпекою життєдіяльності прийнято такі закони:

1. “Про охорону навколишнього середовища”, 14.10.92 р.

2. “Про охорону праці” 14.10.92 р.

3. “Про цивільну оборону” 3.02.93 р.

4. “Про внесення змін і доповнень, які стосуються охорони праці в кодекс законів про працю України” 15.12.93 р.

5. “Про дорожній рух” 17.03.95 р

6. “Про пожежну безпеку” 17.12.93 р.

7. “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, що спричинило втрату працездатності”, 15.10.2000 р.

8. “Про загальнообов’язкове соціальне страхування по безробіттю”, 15.10.2000 р.