3. Вплив виробничої та побутової діяльності людини на довкілля

Смог – це забруднення атмосфери у вигляді аерозольної плівки або туману, утворюваних внаслідок інтенсивного надходження в атмосферу пилу, диму, вихлопних та промислових газів, інших продуктів життєдіяльності людини.

Кислотні опади – наслідок промислового забруднення повітря. Джерелами кислотних опадів є гази, що містять сірку та азот. Вони активно руйнують металоконструкції, будівлі, споруди. Проте найнебезпечніше їх попадання у ґрунт, водоймища, що спричиняє зміни рН води. Від значення рН води залежить розчинність алюмінію і важких металів, а отже, накопичення їх у рослинах і як результат – зміни структури ґрунту, його родючості.

Парниковий ефект. Визначено механізм, що спричиняє глобальне потепління: газові відходи та пил утворюють екран, що пропускає сонячне тепло лише до Землі. Основна частка сонячної радіації передається на поверхню Землі в оптичному діапазоні випромінювання, а відбита від земної поверхні – в інфрачервоному. Частка відбитої променевої енергії, що поглинається атмосферою, залежить від кількості багатоатомних газів та пилу. Що більша концентрація газів та пилу в атмосфері то менша доля відбитої радіації іде в космічний простір, то більше теплоти затримується в атмосфері. Джерелами техногенних “парникових” газів є відходи енергетики, промисловості та автотранспорту, хімічних виробництв, ТЕЦ, гниття сміттєвих звалищ тощо.

Руйнування озонового шару атмосфери. Озон має здатність добре поглинати ультрафіолетове випромінювання Сонця. Кількість озону в атмосфері відносно невелика. Особливістю озону є нестійкість. Найсуттєвіше впливає на руйнування озону реакція зі сполуками водню, азоту, хлору, оксиду азоту а також сполук хлору, що утворюється внаслідок викиду в атмосферу фторхлорметанів. Розрахунки показують, що зменшення вмісту озону на 1% призведе до збільшення ультрафіолетової радіації на поверхні Землі на 1,4 – 2,5%.

Існує думка, що утворення озонової діри це закономірний природній процес. Зокрема фреони містяться в кризі льодовиків. Однак остаточні висновки за цією теорією не зроблено.

Україна за рік „забезпечує” атмосферу руйнуючими озон речовинами у кількості 1400 тон. Основні сектори промисловості в яких застосовують фреон: виробництво холодильного устаткування, вогнегасників, хімічних розчинників, медична та оборонна галузі.

Температурна інверсія над містами. Якщо температурна інверсія відбувається над містом або промисловим районом, то шкідливі викиди теплових електростанцій, промислових підприємств та автомобільного транспорту затримуються під шаром повітря цього регіону і створюють небезпечні для населення забруднення приземного шару атмосфери.

Нестача кисню над містами. У багатьох промислових районах наземна рослинність виділяє в процесі фотосинтезу менше кисню ніж його споживають живі істоти. Нестача кисню в повітряному середовищі міст спричиняє поширення серед населення легеневих захворювань та патологій серцево-судинної системи.

Зміни прозорості атмосфери. Прозорість атмосфери залежить від відсоткового вмісту в ній пилу, диму, туману. Погіршення прозорості атмосфери створює перешкоди для руху авіації, судноплавства тощо і часто є причиною транспортних аварій. Пил – один з найпоширеніших забруднювачів атмосфери. За походженням він поділяється на космічний, морський, вулканічний, золовий та промисловий. Найнебезпечніший з них – золовий. Його вміст у повітрі має істотну тенденцію до зростання значними темпами.

Виснаження водних ресурсів зумовлене:

негативним впливом діяльності людини на біосферу (зміління водоймищ, зникнення малих річок, всихання озер, знищення лісів, розорювання степів, непродумана меліорація тощо);

різким зростанням потреби у воді;

масовим забрудненням водних джерел.

Різке зростання потреб у воді викликане:

зміною технологій значної кількості виробництв у зв’язку з розвитком “великої хімії”;

збільшенням використання води на побутові потреби, нераціональним розподілом і обліком води;

невиправданим витрачанням води у сільському господарстві.

Джерелом природного забруднення води є паводки, розмивання берегів, забруднені атмосферні опади, речовини, що вимиваються з грунту.

Техногенне забруднення води пов’язано з надходженням до водоймищ різних твердих, рідких, колоїдних речовин та продуктів, що утворюються і викидаються в гідросферу в процесі побутової, сільськогосподарської, промислової та інших видів діяльності.

Забруднення морів. Усі наявні в природі забрудники, у тому числі техногенні, опиняються врешті-решт у світовому океані. Це – відходи усіх видів промислової діяльності, отруйні та небезпечні речовини. Основний вплив вони справляють на біологічне середовище моря, знищуючи живі організми токсичними продуктами.

Зміни якості ґрунтів. Ґрунт і підстилаючі його гірські породи як один із факторів навколишнього середовища суттєво впливають на санітарні умови життя людини. Ґрунту належить провідна роль у кругообігу речовин у природі, знезаражуванні твердих і рідких викидів. Він істотно впливає на клімат, хімічний склад рослинних продуктів. Внаслідок господарської (виробничої і побутової) діяльності людини до ґрунту потрапляє різна кількість екзогенних хімічних речовин: пестицидів, мінеральних добрив, поверхнево активних речовин, поліциклічних ароматичних вуглеводнів, стічних вод, викидів промислових підприємств, транспорту.

Серед найнебезпечніших забрудників ґрунту – важкі метали (ртуть, свинець, цинк та ін.) з великою атомною масою. Їх розсіювання у природному середовищі (зокрема у ґрунті), у разі якщо концентрація перевищує гранично допустиму, загрожує отруєнню або загибелі живих організмів і рослин.

Нині крім природних ендемічних ґрунтових регіонів, з’явилися штучні біогеохімічні райони, що пов’язано з потраплянням у ґрунт різних хімічних речовин, що належать до різних класів небезпеки.

До основних заходів із санітарної охорони ґрунтів можна віднести:

технологічні заходи, спрямовані на створення безвідходних та маловідхідних технологічних схем виробництва, що знижують до мінімуму утворення відходів;

санітарно-технічні заходи збирання, видалення, знешкодження та утилізації відходів, які забруднюють ґрунт;

наукове обґрунтування та дотримання площ санітарно-захисних зон між очисними спорудами та житловими будинками, місцями водозабору;

вибір схем руху автотранспорту;

вибір земельних ділянок під очисні споруди.

Питання для самоконтролю:

1. Які явища виникають при забрудненні атмосфери?

2. Основні джерела забруднень навколишнього середовища.