3. Вплив на людину та основні засоби захисту

Ступінь впливу електромагнітного випромінювання на людський організм залежить не тільки від інтенсивності опромінення, а і від розташування робочого місця відносно джерела випромінювання. У прямому потоці інтенсивність випромінювання значніша ніж у відбитому. Для попередження професійних захворювань встановлені гранично допустимі рівні напруженості електричних і магнітних полів на робочому місці.

Методи захисту: захист часом; захист відстанню; раціональне розташування ліній електропередач; стаціонарні і пересувні екрануючі пристрої; спеціальні засоби індивідуального захисту.

Питання для самоконтролю:

1. Схарактеризуйте основні джерела електромагнітного випромінювання.

2. Як класифікують електромагнітне випромінювання.

3. Як впливають електромагнітні випромінювання на організм людини? Засоби захисту від них.

5. Екологічні небезпеки

1. Забруднення навколишнього середовища

Учені стверджують: якщо не змінити бездушно-споживацьке ставлення до природи, то через 30–40 років людина зникне з планети як вид навіть без ядерної війни. За прогнозами Світового банку, у ХХІ ст. міста будуть поділятися на дві категорії: такі, які мають можливість захистити своїх мешканців від забруднення навколишнього середовища, і які не мають такої можливості. Забруднення руйнує окремі екологічні системи, у тому числі впливає і на глобальні фізико-хімічні параметри середовища, погіршення здоров’я людини. Підраховано, що через несприятливу екологічну ситуацію населення України скорочується швидше ніж у країнах, де вживаються навіть мінімальні заходи щодо покращання екології.

Теплові електростанції, заводи, фабрики викидають в атмосферу тонни шкідливих газів. Вміст токсичних речовин у вихлопних газах автомобілів значно перевищує загальноприйняті норми. Недбайливе ставлення до навколишнього середовища призвело до того, що рослинний та тваринний світ також є небезпечним для людини.

2. Джерела забруднення атмосфери гідросфери та ґрунтів

Атмосфера завжди має певну кількість домішок, що надходять з природних і техногенних джерел. До числа домішок, що виділяються природними джерелами, відносять пил, туман, дими, гази від лісових і степових пожеж, продукти рослинного, тваринного і мікробіологічного походження.

Природні джерела забруднення бувають постійними, наприклад випадання космічного пилу, або короткочасними і стихійними, наприклад лісові й степові пожежі, виверження вулканів.

Рівень забруднення атмосфери природними джерелами є фоновим і мало змінюється з плином часу.

Специфіка проживання в місті веде до того, що люди 80-95% свого часу проводять в приміщеннях (житлові будинки, метро, службові приміщення). Зниження якості атмосферного повітря небезпечне для здоров‘я міських мешканців. Одним із показників якості міського життя є повітря приміщень. Згідно з оцінкою Агентства з охорони навколишнього середовища США, повітря всередині міських приміщень забруднено у 100 разів більше, ніж зовні. Токсичні матеріали приміщень – олійні фарби і розчинники, килимовий клей, меблевий лак, із яких виділяються бензол, толуол та інші.

Основні причини забруднення повітря в приміщеннях:

• аерозолі;

• очисники, які містять хлор, аміак;

• лакові та воскові покриття підлоги;

• зволожувачі повітря;

• інсектициди, тощо.

Значний розвиток ряду галузей промисловості, автотранспорту, теплоенергетики спричинив різке збільшення забрудненості атмосфери. 50 % всіх викидів в атмосферу від стаціонарних джерел припадає на енергетику та металургію (оксид вуглецю СО, диоксид сірки SO₂, оксиди азоту NO_x, вуглеводні С_nН_n і пил).

Проблема екологічного стану водних об‘єктів є актуальною проблемою для всіх водних басейнів України. Що ж до Дніпра, водні ресурси якого становлять близько 80% водних ресурсів України і забезпечують водою 32 млн. населення та 2/3 господарського потенціалу країни, то це одне з найважливіших завдань економічного і соціального розвитку та природоохоронної політики держави.

Це зумовлено складною екологічною ситуацією на території басейну, оскільки 60% її розорано, на 35% земля сильно еродована, на 80% - трансформовано первинний природний ландшафт. Водосховища на Дніпрі стали акумуляторами забруднюючих речовин. Значної шкоди задано північній частині басейну внаслідок катастрофи на ЧАЕС, в критичному стані перебувають малі річки басейну, значна частина яких втратила природну здатність до самоочищення. Значної шкоди екосистемі Дніпра поряд із щорічними забрудненнями басейну органічними речовинами (40 тис. тонн), нафтопродуктами (745 тонн), хлоридами і сульфатами (по 400тис. тонн), солями важких металів (65-70тонн) завдає забруднення біогенними речовинами внаслідок використання відсталих технологій сільськогосподарського виробництва, низької ефективності комунальних очисних споруд.

Для переважної більшості підприємств харчової промисловості скид забруднюючих речовин істотно перевищує встановлений рівень гранично допустимого скиду. Це призводить до забруднення водних об‘єктів, порушення норм якості води.

На підприємствах цукрової, крохмало-патокової, консервної, виноробної промисловості основний об'єм стічних вод утворюється при гідротранспортировці та мийці сировини. Для стічних вод цих галузей характерний високий показник взважених органічних речовин. Цей осад на протязі багатьох років накопичується в відстійниках і на полях фільтрації, що призводить до переповнення карт полів фільтрації і потраплянню стічних вод в відкриті водоймища.

Екологічне удосконалення виробництв харчової промисловості пропонує економію споживаємих ресурсів навколишнього середовища і скорочення маси відходів. Це досягається шляхом впровадження маловідходних технологій, створення систем безвідходних виробництв, вивід із експлуатації застарівших технологій, які негативно впливають на навколишнє середовище.