Загальні відомості

Правила роботи і техніки безпеки в мікробіологічній лабораторії.

Перед початком виконання лабораторної роботи кожен студент повинен ознайомитися з технікою безпеки у мікробіологічній лабораторії і поставити свій підпис у журналі з техніки безпеки.

Виконання лабораторних робіт проводять у чистих халатах, волосся слід підібрати під шапочку.

Кожен студент працює на постійному місці, виконує завдання індивідуально. На робочому місці потрібно підтримувати зразковий порядок. Особисті речі повинні зберігатися в спеціально відведеному місці.

У лабораторії забороняється вживати напої та їжу.

Після закінчення роботи студент повинен упорядкувати робоче місце, здати мікроскоп в належному вигляді, руки необхідно ретельно вимити, а за потреби обробити дезінфікуючим розчином. Слід мати індивідуальний рушник або серветки для витирання, одноразові гумові рукавички.

Природний імунітет історично став первинною ланкою захисту організму від інфекцій. Він є неспецифічним і немає пам’яті (повторна зустріч з антигеном не підсилює імунну відповідь). Імунітет, що створюється анатомічними, фізіологічними, клітинними і молекулярними факторами, які є природними складовими елементами організму , інакше називаються конституційними. Такі фактори не виникають знов при зустрічі з антигеном, тобто вони не є індуцибельними, не здатні зберігати пам’ять про первинний контакт з чужерідністю і в них немає строго специфічної реакції на антигени мікроорганізмів.

Умовно фактор неспецифічного захисту можна поділити на 4 типи: фізичні (анатомічні); фізіологічні; клітинні, які здійснюють ендоцитоз або прямий лізіс чужорідних клітин; фактори запалення.

Фізичні бар’єри. Шкіра людини і ссавців виконує в першу чергу механічну бар’єрну функцію. Крім того, шкіра пригнічує колонізацію і розмноження бактерій, оскільки має низьке значення рН (5,5) за рахунок присутності в потових виділеннях молочної і жирних кислот. Іншим фізіологічним бар’єром є слизові покриви дихальних шляхів і кишково-шлункового тракту. Епітелій цих морфологічних утворень видаляє бактерії, що туди потрапляють. Механічним бар’єром колонізації мікроорганізмів є також секрети слизу, сліз і слинних залоз. нормальна мікрофлора людини також запобігає колонізації мікроорганізмів, за рахунок конкуренції за субстрати тощо.

У безхребетних функцію фізіологічних бар’єрів виконують зовнішній скелет коралів, кальциновані раковини молюсків, а також слиз червів.

Фізіологічні бар’єри. Цей тип захисту включає температуру тіла, рН і накопичення кисню в районі колонізації мікроорганізмів, а також різні розчинні фактори. З часів Пастера відома резистентність курей до збудника сибірської виразки. Стійкість курей до Bacillus antracis обумовлена температурою їх тіла – 41 – 42°С, а у жаб температура тіла нижча ніж оптимальна для збудника.

Дог фізіологічних бар’єрів належать також кислотність шлунку, наявність лізоциму, інтерферону (ІФН), комплемент сироватки крові. ІФН – білки, які продукуються вірусінфікованими або активованими клітинами. ІФН здатні прямо пригнічувати розмноження вірусів. Комплемент – група сироваткових білків, які циркулюють в неактивній проензимній формі. Ці білки можуть бути активовані різними специфічними і неспецифічними імунологічними механізмами, які конвертують їх в активну форму. активовані компоненти комплементу приймають участь в ензиматичному каскаді реакцій, результатом дії якого є пошкодження мембрани бактерій.

Отже, фізичні та фізіологічні фактори захисту від різних збудників формують першу зовнішню лінію захисту організму від збудників і зумовлюють резистентність, як видову, так і на рівні всього організму.