- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту
- •Лабораторна робота № 1 органи, тканини і клітини імунної системи
- •Загальні відомості
- •Морфологія та функції крові.
- •Розміри та кількість формених елементів крові людини
- •Центральні і периферійні органи імунної системи.
- •Завдання на виконання:
- •Загальні відомості
- •Показники гемограми та лейкоцитарної формули здорової людини гемограма
- •Лейкоцитарна формула
- •Завдання на виконання:
- •Контрольні запитання:
- •Загальні відомості
- •Завдання на виконання:
- •Лейкоцитарна формула крові щурів
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота № 4 кількісне визначення антитіл методом локального гемолізу в гелі
- •Загальні відомості
- •Біологічні властивості т-залежних і т-незалежних антигенів
- •Гель, що мiстить антитiла
- •Завдання на виконання:
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота № 5 дослідження фагоцитарної ланки імунітету (початок). Вивчення кисеньзалежної бактерицидності фагоцитів в нст-тесті
- •Загальні відомості
- •Завдання на виконання:
- •Контрольні запитання:
- •Загальні відомості
- •Завдання на виконання:
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота № 7 імунодіагностика. Підбір імунокоригуючих препаратів
- •Загальні відомості
- •Препарати природного походження
- •Тимічні препарати
- •Препарати імуноглобулінів
- •Препарати лізатів мікроорганізмів (вакцинуючі імунотропні препарати)
- •Синтетичні імупотропні засоби
- •Рекомбінантні імунотропні препарати
- •Завдання на виконання:
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота № 8 підсумкове заняття
- •Завдання на виконання:
- •Рекомендована література
- •Підготовка скляного посуду
- •Підготовка пластикового посуду
- •Рецепти приготування реактивів, барвників, поживних середовищ лабораторна робота №2.
- •Лабораторна робота №3.
- •Лабораторна робота №4.
- •Лабораторна робота №5.
- •Лабораторна робота №6.
- •Лабораторна робота №7.
- •Основи імунології лабораторний практикум
Завдання на виконання:
1. Самостійно виділити лімфоцити з периферійної крові в градієнті густин фікол-верографіну (центрифугування, 1500 об/хв, 15 – 20 хв):
1.1. В чисту пробірку №1 наливають 1 мл гепаринізованої крові і додають 3 мл фізіологічного розчину.
1.2. В пробірку №2 наливають 5 мл розчину фікол-верографіну (ρ = 1,077 г/мл). Обережно, по внутрішній стороні пробірки пастеркою з грушею додають 2,5 – 3 мл розведеної крові з пробірки №1.
1.3. Кров центрифугують упродовж 20 хв за кімнатної температури при 1500 об/хв.
1.4. Після центрифугування в пробірці спостерігають чотири фракції (Рис.3.1): І – уламки клітин і еритроцити; ІІ – градієнт густини фікол-верографіну; ІІІ – лімфоцити; ІV – плазма крові.
2. Обережно підвести кінчик пастерки до шару лімфоїдних клітин і за допомогою гумової груші відібрати ці клітини і перенести їх в стерильну пробірку.
3. Клітини відмити в середовищі 199 за допомогою центрифугування (центрифугування 1500 об/хв, 5 – 7 хв).
4. Після центрифугування надосадову рідину злити, до осаду додати 0,5 – 1 мл середовища 199, осад ресуспендувати.
5. Одержану суміш лімфоцитів розділити на кілька проб у різні пробірки, додати Т-систему (проба №3) та В-систему (проба №4).
6. Проби №3 з Т-лімфоцитами (Т-системою) струшують та ставлять на 30 хв у термостат за 37°С, потім на 1 год у холодильник за температури 6 – 8°С. Виймають з холодильника, легенько струшують і виливають на предметне скло. Мазок підсушують і залишають до наступного заняття.
7. Проби №4 з В-лімфоцитами (В-системою) струшують та ставлять на 15 хв у термостат за 37°С. Виймають з термостата, легенько струшують і виливають на предметне скло. Мазок підсушують і залишають до наступного заняття.
8. Провести фарбування мазків крові (Лаб. роб. №2):
Спосіб №1. На мазок крові наносять фарбу-фіксатор Мая-Грюнвальда на 3 хв; фарбу змивають дистильованою водою; потім на мазок наносять розведену фарбу Романовського-Гімзе (розведення 1:2) на 20 хв; мазок змивають дист. водою до стікання чистої води; підсушують на повітрі.
Спосіб №2. На мазок крові наносять етиловий спирт на 20 – 25 хв до випаровування фіксатора; зафіксовані мазки забарвлюють упродовж 20 хв фарбу Романовського-Гімзе (розведення 1:2); мазок змивають дист. водою до стікання чистої води; підсушують на повітрі.
9. Підрахувати формені елементи крові у мазках за допомогою світлового мікроскопу (90) з імерсією: визначити відсоток лімфоцитів, моноцитів, нейтрофілів, еозинофілів та базофілів (закінчення Лаб. роботи №2).
10. Порівняти одержані значення кількості клітин зі значення нормальних показників крові здорової людини або тварин.
10.1. Показники складу крові щурів:
Таблиця 3.1.
Лейкоцитарна формула крові щурів
еритроцити, кл/л |
лейкоцити, кл/л |
тромбоцити, кл/л |
моноцити, % |
еозинофіли, % |
нейтрофіли | |
паличко-ядерні, % |
сегменто- ядерні, % | |||||
7,94±0,17×1012 |
6,75±0,44×109 |
0,025±0,001×1012 |
1,0±0,18 |
2,0±0,5 |
1,92±0,22 |
26,4±0,24 |
11. Оформити протокол заняття, зробити висновки.
Контрольні запитання:
Які основні методи досліджень лімфоцитів Ви знаєте, їх зміст?
Які кластери диференціації мають Т-лімфоцити, В-лімфоцити, Т-хелпери та Т-цитотоксичні лімфоцити.
Яке значення має визначення субпопуляції Т-лімфоцитів?
Тестові завдання:
4.1. За допомогою якого методу визначають кількість Т-лімфоцитів?
А. Реакція бласттрансформації.
Б. Метод розеткоутворення з еритроцитами миші.
В. НСТ-тест
Г. Метод розеткоутворення з еритроцитами барана.
4.2. За допомогою якого маркеру визначають субпопуляцію Т-хелперів?
А. CD 1
Б. CD 4
В. CD 8.
Г. CD 16.
4.3. За допомогою якого маркеру визначають субпопуляцію природних кілерів?
А. CD 1
Б. CD 4
В. CD 8.
Г. CD 16.
4.4. За допомогою якого методу визначають кількість В-лімфоцитів?
А. Реакція бласттрансформації.
Б. Метод моноклональних антитіл до CD.
В. НСТ-тест
Г. Метод розеткоутворення з еритроцитами барана.
Правильні відповіді на тестові завдання:
4.1. Г.
4.2. Б.
4.3. Г.
4.4. Б.