Вплив на мікроорганізми променевої енергії

Мікроорганізми, як і всі живі істоти знаходяться під дією різних видів випромінювання, які мають свій характер і силу дії на мікроорганізми. До них відносяться електромагнітні випромінювання з різною довжиною хвиль: іонізуюче випромінювання (космічне, рентгенівське і радіоактивне випромінювання), ультрафіолетові промені, видиме світло і радіохвилі. Під їх впливом у клітині проходять фізичні або хімічні зміни. Здатність променів проникати має вирішальне значення для ефективності опромінення. Біологічний ефект опромінення залежить від довжини хвиль і дози.

Іонізуюче випромінення. До нього належить космічне, рентгенівське і радіоактивне випромінення (a -,b - і g- промені), які виникають при розпаді радіоактивних елементів. Вони мають найменш коротку довжину хвиль і мають високу проникаючу здатність.

Ефект дії іонізуючого випромінення на мікроорганізми залежить від дози опромінення. В малих дозах ці промені діють стимулююче – підвищують інтенсивність життєвих процесів, підвищення дози призводить до виникнення мутацій, а подальше збільшення дози - до смерті. Мікроорганізми порівняно з вищими організмами менш чутливі до іонізуючого випромінювання. Загибель мікроорганізмів проходить при дозах випромінювання в сотні і тисячі разів більших смертельної дози для тварин.

Згубна дія іонізуючого випромінення зумовлена рядом факторів. Вони викликають радіоліз води в клітинах і субстратах, порушується обмін речовин, , руйнуються ферменти

Стійкість різних мікроорганізмів до цих видів випромінення неоднакова. Найбільш чуттєві грамнегативні бактерії (кишкова паличка, протей, сальмонели). Більш стійкі грампозитивні бактерії, особливо деякі мікрококи і спори бактерій родів Bacillus і Clostridium, які в 10-12 раз стійкіші, ніж вегетативні клітини. Чутливість міцеліальних грибів і деяких видів дріжджів до іонізуючого випромінення наближується до радіостійких бактеріальних спор.

Іонізуюче випромінення, особливо g- промені, знайшли широке використання в медицині для обеззараження води. У харчовій промисловості використовується обробка продуктів низькими дозами g- променів (від 0,2 до 0,6 М рац). Обробка продуктів g- променями називається радурізацією.

11.Біотичні фактори (симбіоз, антагонізм, коменсалізм, метабіоз, паразитизм).

При сумісному розвитку в одному і тому ж середовищі існування мікроорганізми вступають з іншими організмами (мікро – і макроорганізмами) і один з одним у відповідні взаємовідносини: симбіоз, коменсалізм, паразитизм, метабіоз, антагонізм.

Симбіоз – це спільний розвиток двох або декількох різних організмів, коли вони один одному приносять взаємну користь; вони разом розвиваються краще, ніж окремо. Між симбіонтами проходить частковий обмін продуктами життєдіяльності. Наприклад, взаємоіснування молочнокислих бактерій і дріжджів в кефірних грибках; оцтовокислих бактерій і дріжджів в чайному грибку; різних грибів з коріннями рослин і ін.

Коменсалізм – це такі взаємовідносини, коли один вид мікроорганізмів живе за рахунок іншого не приносячи йому ні користі, ні шкоди. Такі взаємовідносини характерні для молочнокислих бактерій, дріжджів, що існують на рослинах. До коменсалів відносяться більшість представників “нормальної” мікрофлори тварин і людини, які постійно мешкають в шлунково – кишковому тракті, верхніх дихальних шляхах, на шкірі. Так, кишкові палички і молочнокислі бактерії при розвитку в товстому кишечнику одержують від мікроорганізмів ті речовини, які їм необхідні, не приносячи їм шкоди.

Паразитизм – це такі взаємовідносини між організмами, коли один із них (паразит) живе за рахунок іншого (господаря) і приносить йому шкоду. Наприклад: розвиток бактеріофага за рахунок живих клітин бактерій, які в результаті цього гинуть і руйнуються. Паразитизм також спостерігається між патогенними бактеріями і тваринами або рослинами.

Метабіоз – це такі взаємовідносини між мікроорганізмами, коли один створює умови для розвитку інших. Наприклад, гнильні мікроорганізми розкладають білок і тим самим створюють умови для розвитку кишкової палички, яка сама білок не розкладає.

Антагонізм – це такий вид взаємовідносин, коли один вид мікроорганізмів подавляє ріст і розмноження іншого виду. Наприклад : молочнокислі бактерії є антагоністами гнилісних бактерій.

Антагоністичні відносини використовуються при силосуванні, квашенні, виробництві кисломолочних продуктів, сирів, масла, солених м’ясопродуктів, копчених ковбас.

Мікробний антагонізм лежить в основі процесу отримання антибіотиків. По походженню антибіотики поділяються на антибіотики мікробного походження, які виділяються живими клітинами мікробів – антагоністів; антибіотики тваринного походження; антибіотики рослинного походження.

Антибіотичні речовини рослинного походження називаються фітонцидами. Виділяють фітонциди : алое, кропива, березові бруньки, гірчиця, цибуля, часник, хрін, звіробій.

Діють антибіотичні речовини на бактерії бактерицидно (т. б викликають загибель мікроорганізмів) або бактеріостатично (т. б затримують ріст мікроорганізмів).