Завдання на виконання:

1. Відібрати самостійно кров з хвостової вени щурів: 1 – 2 краплини крові крапнути на предметне скло та кілька краплин відібрати у пробірку, попередньо крапнувши на предметне скло та у пробірку гепарин.

2. Приготувати мазки крові, використовуючи кров людини та тварин (щурів).

Поетапне приготування мазка крові

	Крок. 1 Помістити невелику краплю крові на один кінець предметного скла. Тримати скло в горизонтальному положенні
	Крок 2. Розташувати допоміжне скельце під кутом 45° до основного, на яке нанесена краплина крові. Дати краплині крові розтектися по шліфу допоміжного скельця
	Крок 3. Протягнути краплю крові по предметному склу, швидко просуваючи допоміжне предметне скельце до краю основного.
	Крок 4. Мазок має бути тонким, закінчуватися «віничком». Мазок швидко підсушити на повітрі.

3. Підсушити мазки, підписати олівцем та залишити до наступного заняття.

4. У зразках крові, які були відібрані у пробірки провести кількісний облік клітин: визначити відсоток лейкоцитів, еритроцитів та тромбоцитів за допомогою камери Горяєва.

5. Визначити життєздатність клітинних суспензій еритроцитів та лейкоцитів:

Розчини трипанового синього та еозину пропускають крізь паперовий фільтр і змішують у співвідношенні 1:1. Додають 0,5 мл одержаного барвника та 0,1 мл суспензії досліджуваних клітин з концентрацією 5×10⁷ клітин/мл. Заповнюють камеру Горяєва і підраховують 100 клітин. Живі клітини безбарвні, мертві клітини мають синьо-фіолетове забарвлення внаслідок проникнення барвника крізь ушкоджену мембрану. Зависина клітин вважається життєздатною, якщо мертві клітини складають не більше 10 – 13%.

6. Порівняти значення отриманої лейкоцитарної формули аналізованої крові з нормальними показниками.

7. Оформити протокол заняття, зробити висновки.

Контрольні запитання:

1. Чому еритроцитам та тромбоцитам не потрібне ядро?

2. В чому полягають особливості будови лейкоцитів?

3. Яка клітина є центральною клітинною в імунній системі?

4. Що таке лейкоцитарна формула?

5. Камера Горєва, техніка підрахунку.

6. Техніка приготування сумішей еритроцитів та лейкоцитів для визначення концентрації клітин.

7. Меланжер, будова, правила використання.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІМФОЦИТІВ

(метод розеткоутворення)

Мета роботи: навчитися отримувати лімфоцити з дефібринованої крові; навчитися підраховувати кількість різних субпопуляцій лімфоцитів; навчитися готувати препарати крові для визначення співвідношення Т- та В- лімфоцитів.

План:

1. Загальна характеристика лімфоцитів та їх субпопуляцій.

2. Маркери Т-лімфоцитів, визначення Т-клітин та їх субпопуляцій.

3. Т-клітинний рецептор і пов’язані з ним структури.

4. Генез Т-лімфоцитів.

5. Формування субпопуляцій Т-клітин.

6. Рецептор В-клітин для розпізнавання антигену. Його будова.

7. Генез В-лімфоцитів.

8. Субпопуляції В-лімфоцитів, їх маркери, функції.

Матеріали та обладнання: світловий мікроскоп, імерсійне масло, знежирені предметні скельця, дефібринована кров людини або лабораторних тварин, порошок фіколу, 60% або 76% розчин верографіну, розчин фікол-урографіну з питомою густиною р = 1,077 г/мл; бараняча кров (еритроцити барана), розчин Хенкса, середовище 199, гемолітична сироватка, мишача сироватка, Т- та В-системи, фарба Романовского-Гімзе, 0,9%-ий розчин NaCl, етиловий спирт; стерильні пластикові або скляні пробірки об’ємом 1 – 2 мм³; центрифуга, центрифужні пробірки, зрівноважувачі для пробірок, пастерки, гумові груші №1, (або готові препарати для підрахунку Т- та В-лімфоцитів).