товарів у грошовому виразі. Але не гроші роблять товари порівнянними, а кількість витраченої на їх виробництво суспільно необхідної праці.

Функції грошей

		Засіб обігу		Засіб платежу		Засіб
Міра вартості						накопичення і		Світові гроші
		Т—Г—Т		Т – З ← З – Г
						скарбів
Перетворення		Реалізація		Оплата праці,		На рахунках,		Валютні
натуральних						депозитах,		міжнародні
		товарів та		платежі
показників у						золотий запас		відносини
		послуг		бюджету
вартісні						держави

У разі, коли обсяг платежів за кордон перевищує обсяг надходжень з-за кордону

У разі, коли виникає необхідність імпортувати товари з негайною оплатою

Коли гроші виступають засобом перенесення багатства з однієї країни в іншу (надання позик, кредитів)

Міжнародний платіжний засіб

Міжнародний купівельний засіб

Загальне втілення суспільного багатства

Рис. 1.1. Функції грошей в суспільстві

На основі міри вартості встановлюється ціна, що є грошовим вираженням вартості товарів. Функція міри вартості виражає відношення товару до грошей як до загального еквівалента. Отже, гроші реалізують цю функцію ідеально,

тобто на	основі мисленого порівняння товару, що продається, до уявної
кількості	грошей. Гроші реалізують свою функцію міри вартості через

взаємодію з масштабом цін.

Масштаб цін – це рахункова одиниця, яка відображає вартість товарної маси в грошах.

Міра вартості – економічна функція грошей, що не залежить від волі держави, а масштаб цін має юридичний характер, залежить від волі держави і слугує для вираження не вартості, а ціни товару. Через масштаб цін ідеальна, уявна ціна товару як показник величини вартості перетворюється у ринкову

ціну, виражену в національних грошових одиницях.
Грошова	одиниця –	встановлений у законодавчому порядку					грошовий
знак, який слугує для вимірювання та відбиття цін усіх товарів.
Гроші як міра вартості широко використовуються						як	рахункові, як
одиниця рахування. За їх допомогою можна надати кількісного виразу всім
економічним процесам і явищам на мікро-				макрорівнях. За допомогою
рахункових грошей підприємство може заздалегідь визначити свої витрати на
виробництво і доходи від реалізації продукції. На макроекономічному рівні за
допомогою	рахункових	грошей	визначаються		такі	показники		розвитку

11

економіки, як обсяг валового національного продукту, національного доходу, інвестицій, фінансових і кредитних ресурсів тощо.

Засіб обігу – це функція, в якій гроші виступають посередником в обміні

товарів і забезпечують їх обіг.
Особливість цієї	функції полягає в	,томущо	її виконують реальні
(готівкові) гроші і знаки вартості (паперові та кредитні гроші).
Обмін товарів за	допомогою грошей	у цій	функції здійснюється за

схемою Т—Г—Т на відміну від бартерного обміну товарів за схемою Т. —Т Товаровиробник обмінює свій товар спочатку на гроші, а потім гроші– на інший необхідний йому товар. Відбувається одночасно переміщення грошей і товарів у протилежних напрямках: гроші передаються продавцю, товари – покупцеві. Участь грошей у товарному обміні надає йому нову якість порівняно з бартером. Завдяки функції “засіб обігу” товарообмін став набагато зручнішим і ефективнішим.

Засіб платежу - це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.

З розвитком товарного виробництва виникає реалізація товарів в кредит, тобто з відстрочкою платежу. Боржник, отримавши товар, надає кредитору боргове зобов’язання про сплату боргу в певний термін. При сплаті боргових зобов’язань гроші виконують функцію засобу платежу. Гроші у функції засобу платежу мають свою специфічну форму руху за системою:

боржник отримав товар Т – З ← З – Г погашення боргових зобов’язань Отже, гроші лише завершують акт купівлі-продажу, тобто відбувається

відносно самостійний рух грошей відносно товарів. Основний зміст цієї функції полягає в тому, що гроші погашають вартість товарів, які були продані в кредит.

Гроші тут функціонують:

-як міра вартості під час визначення конкретної ціни реалізованих товарів;

-як ідеальний засіб платежу;

- на основі обігу боргових зобов’язань виникла принципово нова форма грошей – кредитні.

В ролі засобу платежу гроші можуть бути використані за умови їх функціонування як міри вартості і засобу обігу.

Гроші функціонують як засіб платежу поза сферою товарного обертання, а саме, при виплаті заробітної плати, стипендії, фінансових зобов’язань.

Засіб нагромадження - це функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення.

Виникнення функції засобу нагромадження здійснюється , тодіколи товаровиробник виявив спроможним частину грошової виручки від продажу

своїх товарів	не витрачати	на придбання інших	споживних		,вартостей
необхідних для виробництва чи особистого споживання,				відкласти	на
майбутнє. Цю	функцію виконують	повноцінні гроші(золото	і срібло), хоч		у

12

практиці грошового обігу товаровиробники накопичують і їх знаки у вигляді паперових та неповноцінних грошей.

Нагромадження грошей має таке призначення:

-збереження від знецінення первісної вартості нагромадженого багатства;

-створення резерву платіжних засобів;

-розширення виробництва і одержання додаткового прибутку.

Ліквідним вважається такий актив, який може бути використаний як засіб платежу. Гроші, за визначенням, володіють досконалою ліквідністю. Оскільки тільки повноцінні та реальні гроші як матеріалізована вартість являються загальним представником багатства, то лише вони можуть виконувати функцію утворення скарбів. Кредитні та паперові гроші не виконують цієї функції, але

володіючи представницькою вартістю вони здійснюють функцію засобу накопичення, що виникла на основі функції утворення скарбів.

Світові гроші - це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

Гроші на світовому ринку виконують функції загального платіжного засобу, загального купівельного засобу і засобу перенесення багатства з однієї країни в іншу. Отже, світові гроші – це комплексна функція, що повторює, по суті, всі функції, властиві грошам на внутрішньому ринку.

Якщо світові гроші використовуються для погашення боргів, пов’язаних із зовнішньою торгівлею, банківськими та фінансовими позиками тощо, то вони

виконують функцію засобу платежу. Коли вони витрачаються для негайної

купівлі	товарів	чи	послуг	і	замість	їх	певної, що	сумививозиться
(пересилається), в		країну ввозиться			еквівалентна		товарна	вартість, вони

виконують функцію купівельного засобу. Використання цієї функції менш вигідне, ніж першої, оскільки вимагає попереднього нагромадження резерву світових грошей.

Якщо світові гроші переміщуються з однієї країни в іншу без зустрічного переміщення товарного еквівалента чи погашення боргу, то вони забезпечують перенесення багатства.

Світові гроші функціонують і як міра вартості та рахункові одиниці, оскільки національні ціни жодної країни не можуть повністю задовольнити потреби світового ринку і на ньому формується своя система цін.

5. Якісні властивості грошей

Базовою властивістю грошей, наявність якої робить певний предмет

здатним виконувати функції грошей, є стабільність вартості. Будь-яка форма
грошей, якщо вона знецінюється, не може ефективно виконувати функцію
засобу платежу і нагромадження вартості. Такі гроші перетворюються в гальмо
економічного розвитку, оскільки кредитори перестають надавати позички через
ризик втрати позиченої вартості, а інвестори з тієї самої причини перестають
накопичувати вартість у грошовій формі. У міру розвитку потреби	в
нагромадженні вартості і платіжних відносин суспільство змушене	було

13

відмовитись від усіх грошових форм з нестабільною					вартістю	і визнати
грошима лише золото, яке на той час мало найстабільнішу вартість.
Проте	в	міру	розвитку	економіки, формування	світового	ринку

стабільність вартості золота виявилась недостатньою для забезпечення вказаної властивості грошей. Коливання попиту і пропозиції на золото спричинювали істотні зміни вартості повноцінних грошей. Це стало однією з причин переходу до неповноцінних кредитних грошей, стабільність вартості яких можна підтримувати на потрібному рівні зусиллями держави та міждержавних органів.

Важливою властивістю грошей є економічністьїх , яка дає змогу суспільству мінімізувати витрати на виготовлення грошей і забезпечити ними потреби обороту. Поки гроші були повноцінними, вирішити це завдання було неможливо, оскільки зниження витрат на забезпечення обороту грошима мало об’єктивну межу, що визначалася внутрішньою вартістю металу, з якого вони виготовлялися. Це послужило ключовою причиною демонетизації золота і появи неповноцінних грошей. Але й після цього вимога економічності грошей не була знята. Виготовлення банкнот та неповноцінних монет вимагає досить

значних витрат держави, у зв’язку з чим готівка в обороті поступово замінюється безготівковими (депозитними) грошима. Але забезпечення обороту такими грошима вимагає теж певних витрат(на ведення рахунків, здійснення платежів, організацію міжбанківських розрахунків тощо). Для скорочення цих

витрат рух депозитних грошей стали здійснювати засобами						електронних
технологій.
Важливим		способом		забезпечення	економічності	готівки
довгостроковість її використання, яку можна вважати ще однією властивістю
грошей. Цю властивість мали повноцінні гроші, а зараз мають готівкові гроші.
Говорити про цю властивість депозитних грошей немає підстав, оскільки вони
не зношуються в обороті.
Однорідність		грошей	є	властивістю, яка вимагається від усіх форм
грошей. Особливо гостро питання однорідності вирішувалося, коли носієм
грошей	виступали	звичайні		товари(худоба, хутра, дорогоцінності		тощо),
оскільки	кожний екземпляр		таких грошей істотно		відрізнявся від інших. Цей

недолік натуральних грошей був послаблений переходом до золотих грошей.
Золоті монети стали однорідними, взаємозамінюваними. Кількісно однакова
сума їх в усіх випадках представляла однакову цінність. Проте однорідність і
золотих грошей могла порушуватися, якщо поряд із золотою монетою в обороті
була срібна, або золоті монети мали неоднакові частки домішок неблагородних
металів чи мали різний ступінь зношеності.
З переходом до неповноцінних грошей проблема однорідності їх не була
знята повністю, хоч на поверхні нібито всі такі гроші видаються однаковими.
Насправді окремі види		грошей	виявляються неоднорідними через			різний
ступінь довіри до їх емітентів, а отже — різний ступінь їх надійності. Якщо
довіра до центрального банку вища, ніж до комерційних, то економічні агенти
віддаватимуть	перевагу	готівці	перед	депозитними	грошима	як	біль
надійними.

14

Гроші повинні мати і таку властивість, як подільність. Для здійснення платежів швидко, без додаткових витрат, гроші повинні легко ділитися на будьякі частини. При такому діленні можна легко заплатити будь-яку , суму одержати здачу тощо. Щоб забезпечити таку властивість, виготовляються гроші різних номіналів — від малих до великих, а грошова одиниця ще ділиться на кілька однакових частин, як правило на100. На цій підставі випускаються

розмінні монети різних номіналів, що дає можливість при розрахунках розділити грошову одиницю на будь-які частини.

Ще однією властивістю грошей є їхпортативність. Вони мають бути такими, щоб їх легко було носити, зручно ними користуватися в повсякденному житті. З кожною новою формою, яку набували гроші в процесі історичного розвитку, їх портативність зростала. Високу портативність мають сучасні готівкові гроші — банкноти та розмінна монета.

У літературі трапляються посилання і на таку властивість грошей, як

прийнятність. Якщо	будь-яка форма	грошей	переставала прийматися у
платежі, це означало, що вона переставала бути грошима взагалі, а не лише
змінювала одну зі	своїх властивостей. І	навпаки,	будь-який предмет, що

висувався на роль грошей, успішно справлявся з нею лише за умови широкомасштабного приймання у платежі. А це ставало можливим, якщо даний

предмет мав указані вище властивості сповна. Отже, прийнятність		— це
швидше за все результат формування у грошового носія певних властивостей,
який свідчить про перетворення його в гроші, а не ще одна властивість.
	Контрольні питання
1.	Сформулюйте основну ідею раціоналістичної та	еволюційної
концепції походження грошей.

2.Поясніть виникнення грошей внаслідок розвитку товарного обміну.

3.Чому відбулася демонетизація золота?

4.Дайте визначення грошей і чому грошам властива ліквідність.

5.Охарактеризуйте властивості форм вартості грошей.

6.Назвіть причини, за яких з’явилась проста форма вартості.

7.	В чому відмінність між розгорнутою та загальною формою
вартості?

8.Назвіть види грошей та дайте їх характеристику.

9.	У якому випадку й чому неповноцінні	гроші називають ще
кредитними?
10.	Розкрийте механізм формування споживчої	і мінової вартості
грошей.

11.Назвіть відмінності грошей як грошей від грошей як капіталу.

12.Дайте характеристику функціям, що виконують гроші.

13.У якій функції гроші обслуговують процес ціноутворення?

14.Які функції виконують світові гроші?

15.Чим функція грошей як засобу платежу відрізняється від функції грошей як засобу обігу?

15

Тестові завдання для перевірки знань

1. Гроші мають всезагальну здатність до обміну, тому що:

а) вони є кристалізацією мінової вартості, всезагальним втіленням багатства й людської праці; б) ринок наперед сприймає їх як загальну цінність, бажану для будь-якого суб’єкта;

в) виготовлені зі специфічного матеріалу; г) жодної правильної відповіді.

2. Неповноцінні гроші - це:

а) гроші, які не знецінюються; б) гроші, які виготовлені не з дорогоцінного металу;

в) гроші, які емітують для фінансування витрат державного бюджету;

г) все перелічене.
3. Коли	форма	обміну	через	посередництво	товару-еквіваленту
(еквівалентна форма обміну) трансформувалася у грошову:

а) коли внаслідок розвитку міжрегіональних торговельних зв’язків з маси регіональних товарів-еквівалентів виокремлювався еквівалент, що обслуговував обмін на великій території; б) коли роль еквівалента від товарів першої необхідності(зерно, худоба, сіль

тощо) перейшла до товарів, що такими не були (перли, хутро тощо); в) коли роль товару-еквівалента стали виконувати метали; г) правильні відповіді а) та б).

4. Функції міри вартості й засобу обігу є двома провідними функціями

грошей:
а) тому	що гроші історично почали функціонувати з виконання саме цих
функцій;

б) тому що інші функції є похідними від цих двох функцій; в) тому що саме в цих двох функціях гроші обслуговують більшу частину економічного обороту; г) все перелічене.

5. Кредитні гроші - це:

а) гроші, випущені державою для покриття своїх потреб, що фінансуються з бюджету; б) будь-які неповноцінні гроші;

в) гроші, що виникають як заміщення майнових боргових зобов’язань приватних осіб і держави; г) гроші, що емітуються банками для фінансування бюджетного дефіциту.

6. Ліквідність грошей - це:

а) здатність грошей брати участь у негайній купівлі товарів (робіт, послуг); б) забезпеченість грошей товарною масою; в) забезпеченість грошей золотими запасами;

г) можливість грошей бути засобом накопичення.

7. Для того щоб служити засобом нагромадження і заощадження, гроші повинні:

а) мати здатність зберігати вартість;

16

б) приносити прибуток; в) бути реальними; г) бути світовими.

8.Споживча вартість товару - це:

а) якість виготовлення; б) час на його виготовлення;

в) його здатність задовольняти потреби; г) жодної правильної відповіді.

9.Перші паперові гроші з’явилися:

а) в Індії; б) в Англії; в) у Росії; г) у Китаї.

10.З наведених нижче причин вирішальну роль у демонетизації золота

відіграли:

а) недостатня маса золотих запасів у природі; б) інтенсивне використання золота у виробництві; в) втрата реальної вартості золотими монетами; г) велика дорожнеча обігу золотих грошей.

Література:

[1;2;3;4;5;7;8;9;10;11;12;13;14;15;16;17;18;19;20;21;29;30;31;33;34;35;36]

17

ТЕМА 2. ГРОШОВИЙ ОБІГ І ГРОШОВІ ПОТОКИ

1.Сутність та економічна основа грошового обороту.

2.Модель грошового обороту. Грошові потоки та їх балансування.

3.Структура грошового обороту за економічним змістом та формою платіжних засобів.

4.Маса грошей в обороті. Структура грошових агрегатів.

5.Швидкість обігу грошей.

1. Сутність та економічна основа грошового обороту

Грошовий обіг - це безперервний рух грошей, які обслуговують

реалізацію	товарів,	послуг	і нетоварні		розрахунки		під час	суспільного
відтворення.
На	мікроекономічному		рівні	грошовий		обіг	обслуговує	кругообіг
індивідуального		капіталу.	При	цьому	гроші		виступають	однією

функціональних форм капіталу, є його складовою та елементом багатства яким володіє власник цього індивідуального капіталу.

На макроекономічному рівні грошовий обіг обслуговує кругообіг усього сукупного капіталу суспільства на всіх стадіях суспільного відтворення: у виробництві, розподілі, обміні і споживанні. Тому його називають ще сукупним грошовим обігом. У сукупному грошовому обігу гроші функціонують виключно як гроші і не є функціональною формою капіталу.

Суб’єктами грошового обігу є всі юридичні та фізичні особи, які беруть участь у створенні, розподілі, обміні та споживанні валового національного продукту (ВНП). Їх можна об’єднати в такі групи:

§фірми – фізичні і юридичні особи, які беруть участь у створенні та реалізації ВНП;

§домашні господарства – сімейні одиниці, які забезпечують виробництво ВНП основними факторами(робочою силою, засобами виробництва) і є кінцевими його споживачами;

§державні структури – державні управлінські та інші структури, які

забезпечують	розподіл та	перерозподіл вартості створеного	національного
доходу та	національного	продукту, здійснюючи вплив на	реалізацію та
споживання останнього;

§фінансові посередники – суб’єкти грошового ринку, які спрямовують потік грошових коштів від їх власників до позичальників.

Грошовим обігом взаємопов’язуються ті основні ,ринкичерез які здійснюється більшість грошових відносин між економічними суб’єктами:

§ринок продуктів - реалізується створений фірмами національний продукт;

§ринок ресурсів - фірми купують необхідні для виробництва ресурси (робочу силу, капітал і природні ресурси);

§фінансовий ринок - реалізуються вільні грошові кошти;

§світовий ринок, через який здійснюється зв’язок внутрішньої економічної системи із “зовнішнім” світом.

18