Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
гроші та кредит.pdf
Скачиваний:
170
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
877.69 Кб
Скачать

ТЕМА 6. ВАЛЮТНИЙ РИНОК І ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ

1.Поняття валюти. Валютний курс та конвертованість валют.

2.Валютний ринок та валютні операції.

3.Міжнародні валютні системи. Поняття та історія становлення.

4.Суть та необхідність валютного регулювання.

1.Поняття валюти. Валютний курс та конвертованість валют.

Валюта - це грошова одиниця, що використовується як світові гроші, тобто як міжнародна розрахункова одиниця, засіб обігу і платежу.

Існують такі види валют:

1)залежно від емітента валютних коштів:

-національна валюта - грошова одиниця певної держави (гривня, долар);

-іноземна валюта - грошові знаки та платіжні засоби зарубіжних держав;

-колективна валюта - міжнародні грошові одиниці, емісію яких здійснюють міжурядові валютно-кредитні організації (євро);

2)залежно від режиму використання:

-конвертована валюта (повно або частково);

-неконвертована;

3)залежно від сфери і мети використання:

-валюта оплати - валюта, якою здійснюють фактичну оплату товарів і послуг

згідно із зовнішньоекономічною угодою чи погашення міжнародного кредиту;

-валюта кредиту - валюта, якою за угодою кредитора та позичальника надається кредит;

-валютні угоди (ціни) - валюта, в якій встановлюється ціна товару чи послуг у

зовнішньоторговельному

контракті

або

визначається

сума

наданн

міжнародного кредиту.

 

 

 

 

 

Міжнародна торгова валюта- це

валюта, що використовується для

 

оцінки міжнародних торговельних операцій(експорт й імпорт товарів, послуг,

 

капіталу), або валюта як товар, що є предметом купівлі-продажу.

 

 

Міжнародна резервна валюта- це валюта, що використовується для

 

покриття дефіциту платіжного балансу, надання позик, кредиту, фінансування

 

допомоги. Її головною функцією є створення валютних державних резервів.

 

Валютні відносини - це сукупність валютно-грошових і розрахунково-

 

кредитних відносин у

міжнародній

сфері. Учасники валютних відносин:

 

держави; міжнародні організації; юридичні особи; фізичні особи.

 

 

Валютний курс - це співвідношення між грошовими одиницями двох

країн, що використовується для обміну

валют

при здійсненні

валютних

та

інших економічних операцій.

 

 

 

 

Види валютних курсів:

 

 

 

 

 

-фіксований валютний курс (встановлені урядом постійні фіксовані пропорції обміну національної валюти на іноземну, і навпаки);

- плаваючий

валютний

крос-курс(формується

під

впливом

попиту

і

пропозиції);

 

 

 

 

 

 

52

-змішаний (контрольований курс, що застосовується до експорту й імпорту, при погашенні зовнішнього боргу).

Конвертованість - це здатність до вільного використання валюти для будь-яких операцій та обміну на інші валюти. Конвертованість може бути:

-повна або часткова;

-зовнішня або внутрішня;

-за поточними операціями або за переміщенням капіталів і кредитів.

Повна конвертованість - це можливість вільного обміну на іноземну валюту для всіх категорій власників у будь-якій формі та в усіх операціях без обмежень.

Часткова конвертованість - обмін дозволяється тільки для певних власників або за окремими операціями.

Внутрішня конвертованість - вільний обмін національної валюти на

іноземну для резидентів і вільні платежі за ,кордона для

нерезидентів

зберігається режим неконвертованості.

 

 

 

Зовнішня конвертованість – повна свобода обміну національної валюти

на іноземну лише нерезидентам.

 

 

 

 

Конвертованість

за

поточними

операціями- дозвіл

на

обмін

національної валюти лише для забезпечення зовнішньоекономічної діяльності учасників міжнародних відносин за поточними операціями.

Валютне котирування - визначення і встановлення курсу іноземної валюти до національної.

Методи котирування: 1) прямий (курс одиниці іноземної валюти виражений у національній); 2) непрямий (зворотний) (за одиницю приймається валюта, курс якої виражений у певній кількості іноземних грошових одиниць).

2. Валютний ринок та валютні операції.

Валютні ринки - це офіційні центри, де відбувається купівля-продаж іноземних валют на основі попиту та пропозиції.

Об’єкти валютного ринку – національні і іноземні валютні цінності. Суб’єкти – економічні агенти (юридичні та фізичні особи, резиденти та

нерезиденти) та посередники (банки, брокерські компанії, валютні біржі). Класифікація валютних ринків:

1.Залежно від рівня організації торгів:

-біржовий – торгівля валютою здійснюється через валютні біржі на підставі попиту і пропозиції;

-позабіржовий – торгівля валютою здійснюється через міжбанківський валютний ринок, на якому продавці та покупці валюти вступають у прямі зв’язки між собою;

2.За територіальним розміщенням:

-європейський (Лондон, Цюрих, Париж, Франкфурт-на-Майні);

-північноамериканський (Нью-Йорк, Торонто, Лос-Анджелес);

-азіатський (Токіо, Сінгапур, Гонконг).

Функції валютних ринків:

53

- забезпечення

своєчасності

здійснення

міжнародних

,розрахун

страхування валютних ризиків;

 

 

 

-диверсифікація валютних резервів банків, підприємств, держав, регулювання валютних ресурсів;

-отримання спекулятивного прибутку учасниками ринку у вигляді різниці курсів валют;

-регулювання економіки.

Валютні операції - це операції, пов’язані з переміщенням валютних цінностей між суб’єктами валютного ринку.

Ці операції класифікуються за кількома критеріями:

- за терміном здійснення платежу з купівлі-продажу валюти: касові та строкові;

-за механізмом здійснення операцій: операції СПОТ, СВОП, валютний арбітраж, форвардні, ф’ючерсні, опціонні операції;

-за формами здійснення: безготівкові та готівкові;

-за масштабами операцій: оптові (здійснюються між банками) та роздрібні (здійснюються між банками та їх клієнтами).

Касові операції полягають у купівлі-продажу валюти на умовах негайної її поставки (24 год).

СПОТ-операція являє собою касову операцію і здійснюється на короткостроковій основі протягом 48 годин.

Валютний арбітраж - особливий вид валютних угод, головна мета здійснення яких полягає в здобутті прибутку та уникненні можливих валютних збитків шляхом використання сприятливої кон'юнктури валютних ринків.

Форвардні операції – різновид строкових операцій, що полягає в купівліпродажу валюти між двома суб’єктами з наступною передачею валюти в обумовлений строк і за курсом, визначеним у момент укладання контракту(1, 2, 3, 6, 12 місяців). При їх підписанні ніякі аванси, задатки не допускаються. Ці операції здійснюються на міжбанківському(позабіржовому) ринку, умови форвардного контракту не є суворо формалізованими і визначаються сторонами досить довільно.

Ф’ючерсні операції – різновид строкових операцій, в яких два контрагенти зобов’язуються купити або продати певну суму валюти в певний час за курсом, установленим у момент укладання угоди. Здійснюються тільки на біржах, під їх контролем, а форма і умови контрактів чітко уніфіковані.

Валютний СВОП – це комбінація операцій з валютами на умовах СПОТ

і форвард, які здійснюються одночасно і розраховані на одну валюту.

 

Опціонні

операції – різновид

строкових операцій, за

яких між

учасниками укладається особлива угода, що надає одному з них право(але не

обов’язок) купити

чи продати другому

певну суму валюти в

установлений

строк (чи протягом певного строку) і за узгодженим сторонами курсом. Така угода називається опціон. Опціон на купівлю валюти в установлений строк– опціон «кол», на продаж валюти – опціон «пут».

54

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]