- •Реферат
- •Аналітичний огляд літератури
- •1.2. Причини і наслідки порушення мікрофлори кишечника
- •Технологічна частина роботи
- •3.1. Обґрунтування вибору дезінфікуючих розчинів
- •3.2. Обґрунтування необхідності підготовки повітря
- •3.3. Обгрунтування необхідності води очищеної
- •3.4. Обгрунтування вибору біологічного агента
- •3.5. Обґрунтування вибору складу поживного середовища.
- •3.6. Обґрунтування способу проведення біосинтезу
- •3.7. Обґрунтування вибору ферментаційного обладнання.
- •4.1. Морфолого – культуральні ознаки
- •4.2. Фізіолого – біохімічні ознаки.
- •4. 3. Таксономічний статус біологічного агента
- •5.3. Опис технологічного процесу
- •5.4. Контроль виробництва
- •Карта постадійного контролю
- •Методи контролю
- •Методи визначення
- •Список використаної літератури
Реферат
В даній роботі розглядається процес виробництва пробіотика Колібактерину, продуцентом якого є Escherichia coli.
Курсова робота викладена на 60 сторінках друкованого тексту, в тому числі 1 таблиця, 1 рисунок, 4 креслення формату А3.
Основними положеннями, що викладені в даній роботі, є вибір та характеристика біологічного агента – продуцента пробіотика; характеристика поживних середовищ для вирощування вибраного біологічного агента, характеристика кінцевої продукції виробництва.
Обґрунтувано та викладено технологічний процес біосинтезу пробіотика, який включає блок допоміжних робіт та стадії вирощування культури.
Ключові слова: Escherichia coli, колібактерин, біосинтез, поживні середовища, дисбактеріоз, нормальна мікрофлора кишечника.
ВСТУП
В сучасний період вивчення нормальної мікрофлори привертає до себе все більшу увагу як в загальнобіологічному плані, так і у клінічному напрямку в зв`язку із тим, що накопичується все більше даних, що зміни у нормальній мікрофлорі є проявом порушення гомеостазу макроорганізму, яке патогенетично пов’язане із виникненням різних патологічних станів (кишкові, госпітальні інфекції та ін.).
Організм людини і тварин піддається взаємодії цілого комплексу несприятливих факторів, які впливають на нормальне функціонування основних систем життєдіяльності. З однієї сторони це широке використання пестицидів, різноманітних харчових добавок, консервантів, барвників, недостатнє, нераціональне харчування більшості населення країни, а з іншої – масове безконтрольне застосування хіміотерапевтичних препаратів, в тому числі антибіотиків. З цим і рядом інших факторів пов’язують збільшення частоти виникнення дисбактеріозів у людей різних вікових груп. Про це говорить ріст гастроентерологічних захворювань [1].
Нормальна мікрофлора складає конкуренцію для патогенів, і механізми пригнічення їх росту досить різноманітні: вибіркове зв'язування поверхневих рецепторів клітин, особливо епітеліальних; виражений антагонізм, направлений проти патогенних видів. Окрім того, висока концентрація вказаних продуктів інгібує виділення токсичних субстанцій патогенними видами.
В останні десятиріччя відмічають ріст дисбіотичних захворювань кишечника. Зміни екологічного стану довкілля , нераціональне харчування, перенесені гострі кишкові інфекції, хронічні захворювання та дисфункція шлунково-кишкового тракту, широке застосування антибіотиків, зниження імунологічної реактивності організму можуть бути причинами порушень рівноваги між представниками резидентної мікрофлори і виникнення дисбактеріозу кишечника. Особливого значення набуває необхідність стеження за мікробіоценозом кишечника новонароджених та дітей перших років життя, оскільки первинно сформований мікробний пейзаж визначає стан мікроекологічного статусу дитини протягом всього життя 2.
Життєдіяльність людини не можлива без нормального функціонування єдиного екологічного комплексу макро- і мікроорганізму. За останні 20-30 років зросла кількість різних патологічних станів, в основі яких є порушення нормального мікробіоценозу організму людини – дисбактеріоз. За суттєвих відхилень складу нормофлори організму необхідним є її корекція за допомогою введення препаратів на основі мікробних культур – пробіотиків. Проте залишаються недостатньо вивченими механізми антагоністичних взаємовідносин між представниками умовно-патогенної мікрофлори та нормальної непатогенної різних екотопів макроорганізму. У той же час відомо, що розвиток різних форм інфекційних процесів, як гострого так і хронічного, залежить від прояву патогенності та персистенції потенційного збудника. Тому для раціональної терапії і профілактики різних патогенетичних станів доцільним є дослідження впливу пробіотиків на прояв біологічних властивостей збудників інфекційних захворювань – представників умовно-патогенної мікрофлори людини 3.
Актуальність. Пробіотики мають позитивний вплив на організм а також інгібуючи впливають на патогенну мікрофлору, і тому зараз у всьому світі починають відмовлятися від антибіотиків на користь пробіотиків. Також при використанні пробіотику «Колібактерину» зменшується захворювання товстої кишки у літніх людей та дисбактеріоз, що є величезним плюсом в порівнянні з використанням інших схожих препаратів.
Новизна. Для культивування Escherichia coli використовується середовище нового складу, що дає змогу в промислових умовах одержати більшу концентрацію біомаси та підвищити вихід пробіотику Колібактерину.