Тема 8: Соціально-культурна сфера в умовах ринкової економіки

1. Функціонування соціально-культурної сфери в ринкових умовах.

2. Фінансування сфери культури з різних джерел.

3. Необхідність державного регулювання розвитку культури та мистецтва

1. Функціонування соціально-культурної сфери в ринкових умовах

Розвиток світової цивілізації, впровадження нових технологій зумовлює розвиток СКС, тобто галузей економіки, які задовольняють соціально-культурні потреби людини. У цих умовах процеси розвитку СКС вимагають економічного осмислення.

За роки незалежності України в соціально-культурній сфері відбулись глибокі зміни:

• зменшилось фінансування підприємств культури та мистецтв;

• виникли комерційні підприємства різних організаційно-правових форм власності, метою яких є отримання прибутку;

• зазнав трансформації ринок соціальних і культурних послуг (інформаційні послуги стають найважливішим продуктом, необхідним для розвитку суспільства);

• зміна попиту та послуг СКС зумовила появу нових видів підприємств – модельних агентств, провайдерів Інтернету, комп’ютерних клубів, продюсерських центрів тощо;

• з’являються нові види бізнесу: гральний (казино, мережі гральних автоматів), арт-бізнес, комерційні художні галереї, виставкові зали, театри, шоу-бізнес (шоу-групи, окремі виконавці), видавничі доми, приватні телекомпанії, кіностудії, виробництво відеопродукції;

• з’явились нові напрями підприємництва в культурі: туризм, готельна справа, рекламний бізнес тощо.

Соціально-культурна сфера – сукупність галузей, підприємства яких виробляють товари і послуги, необхідні для задоволення со-ціально-культурних потреб людини.

До підприємств і організацій культури належать: театри, філармонії, професійні творчі колективи, кіностудії, телебачення, радіо-мовлення, відеопрокат, видавництва, редакції, музеї, художні галереї (вистави), парки культури і відпочинку, навчальні заклади та наукові установи, позашкільні заклади естетичного виховання і дозвілля дітей та юнацтва, дизайнерські, реставраційних центри і майстерні, історико-культурні, архітектурні заповідників, заповідні території тощо. У зв’язку із змінами соціально-культурних потреб в суспільстві склад і структура СКС трансформується. Цими та іншими причинами пояснюється її надзвичайна рухливість.

Діяльність організацій СКС має два аспекти: соціокультурний і економічний.

Соціокультурний аспект зумовлений соціально-культурним характером, сутність якого зумовлена збереженням, виробництвом, розподілом і освоєнням культурних цінностей (які необхідні для задоволення певних культурних потреб суспільства), в процесі чого змінюються відносини і зв’язки між людьми. До організацій цієї групи належать в основному традиційні закладами культури і мистецтва (театрами, музеями, бібліотеками).

Економічний аспект зумовлений комерційним характером організацій, діяльність яких теж зумовлена наявністю культурних потребах суспільства, як правило, в галузі організації відпочинку і розваг. Визначальним є стійкий попит на конкретні види діяльності. Основу складають високоприбуткові галузі: кабельне і супутникове телебачення, виробництво аудіо- та відеопродукції, рекламний і модельний бізнес, антреприза (форма організації театральної справи, в якій приватний підприємець збирає акторів для участі у виставі), гральний бізнес, шоу-бізнес, туризм.

Надзвичайно важливу роль у формуванні культурних потреб відіграють інформаційні послуги. Інформація про розвиток суспільства і культури в економічно розвинених країнах викликає інтерес до певного образу життя і зумовлює, зокрема, появу у населення потреб в продуктах масової культури.

Основні напрямки культурних потреб:

• художньо-естетичні;

• пізнавальні;

• видовищні;

• рекреаційні.